Моріс Метерлінк Неминуча
Моріс Матерлінк Неминуча (Драма в одній дії) (Переклад Лесі Українки) Кілька зауваг Цей переклад був зроблений більш як століття тому, на що слід зважати при його оцінці.
Та навіть на той час він був не найкращим. По-перше, Леся Українка, як і майже вся українська література початку століття, плелася у самому хвості Європи, вони абсолютно не розуміли тих нових віянь і течій, що виникали (і це при тому, що Українка знала багато мов, і часто бувала за кордоном). Про це нерозуміння як символізму, так і модернізму взагалі, свідчить її лист до видавця,
Згодом пришлю свій переклад одноактової драми Метерлінка “L’Intruse”. Хотілось би мені дуже, щоб наша русько-українська публіка познайомилась би з сим новітнім драматургом в його найкращих творах, а до того ж в українськім перекладі. Нехай ваша хвальна редакція поборе відому мені свою нехіть до “модерністів” і прочитає мій переклад, я певна, що ся оригінальна і тонко написана річ не може не звернути на себе уваги навіть “пристороннього читача”. Я не абсолютна (далеко ні!) поклонниця Метерлінка і взагалі “модерни”, але в трьох драмах сього автора я справді
Одну з таких драм оце, власне, маю подати” [Лист до В. Гнатюка, 18.05.1900]. Про її мову тут говорити не буду, все таки минуло століття. Зрозуміло, що людина, яка абсолютно не розуміла Метерлінка, його “театр смерті”, складну і дуже важливу символіку, не змогла передати дух цього твору, те напруження, драматичність, що так йому характерні, не зважаючи на свій талант (хоч, як на мене, не такий вже й великий). Українка, як і укрліт, має багато спільного з іншої п’єсою Метерлінка – “Сліпі”.
Як і персонажі, вони втратили поводиря (а, може, і не мали його взагалі), а самотужки не здатні зробити нічого, хіба що десятиліттями бродити навколишнім лісом, і не бачити звідти виходу, який зовсім поруч. Настільки мені відомо, існують і сучасні переклади Метерлінка (як мінімум, “Непрохана”, “Сліпі” та “Синій птах”), але в бібліотечному каталозі я їх не знайшов. Можливо, вони друкувались у журналах. Дмитро Кузьменко, 2003 – ДІЙОВІ ОСОБИ Дід (сліпий).
Батько. Дядько. Три дочки. Сестра милосердя. Служниця.
Діється в новітні часи. Доволі темна зала в старому замку. Двері праворуч, двері ліворуч і скриті двері в кутку.
В глибині вікна з кольоровими шибами, найбільше зеленої барви. Шкляні двері на терасу. В кутку великий фламандський дзигар.
Лампа горить. Три дочки. Ходіть сюди, діду, сядьте при лампі.
Дід. Мені здається, що тут не дуже ясно. Батько.
Чи підемо на терасу, чи зостанемось тут, в хаті? Дядько. Чи не краще б зостатись тут?
Цілий тиждень йшов дощ, і ночі тепер холодні та вогкі… Старша дочка. Однак же тепер зоряно.
Дядько. То що? Зорі нічого не значать.
Дід. Краще зостатись тут – хто знає, що може статись? Батько. Нема чого турбуватись більше.
Тепер безпечно, вона вже врятована. Дід. Я думаю, що вона нездорова. Батько.
Чого ви се говорите? Дід. Я чув її голос. Батько. Але ж лікарі запевняють, що ми можемо бути спокійними… [221]
Дядько. Ви ж добре знаєте, що ваш дідусь любить нас даремно турбувати. Дід. Я не бачу того що ви.
Дядько. То треба вірити тому, хто бачить. Вона мала дуже добрий вигляд по обіді.
Тепер вона міцно спить, і ми не маємо чого труїти собі перший спокійний вечір, що нам доля дала… Я гадаю, що ми маємо право відпочити, навіть посміятись трохи сього вечора. Батько.
Справді, се перший раз, що я почуваюся дома межи своїх після сих її страшних пологів. Дядько Вже як тільки хвороба ввійде до хати, то здається, немов хто чужий є в родині. Батько. Але тоді теж видко, що поза родиною нема на кого надіятись.
Дядько. Правда ваша. Дід. Чому се я сьогодні не міг одвідати бідної донечки?
Дядько. Ви знаєте, що лікар заборонив. Дід. Я не знаю, що й думати. Дядько.
Зовсім нема чого вам турбуватись. Дід (показує на двері ліворуч). Вона не може почути нас? Батько.
Ми не будемо надто голосно говорити, та й двері товсті, і сестра милосердя там при ній, вона нам скаже, коли здіймемо гомін. Дід (показує на двері праворуч). Він нас не почує?
Батько. Ні-ні! Дід.
Він спить? Батько. Так, я гадаю.
Дід. Слід би довідатись. Дядько. Я б за нього більше боявся, ніж за вашу жінку, за того малого.
Вже кілька тижнів, як він вродився, а ледве ворушиться. Досі й разу не крикнув, так наче з воску дитина. Дід. Я думаю, що він буде глухий, а може, й німий…
От що то значить споріднені шлюби… Мовчання незгоди. Батько. Я сливе лихий на нього за ті болі, що він завдав своїй мамі.
Дядько. Треба ж мати розум: що ж винна та бідна дитина? Він там сам в хаті? [222] Батько. Так, лікар не хоче, щоб він був при матері.
Дядько. Але мамка є при ньому? Батько. Ні, вона пішла заснути на хвилинку, вона ж таки се заслужила за остатні доби. Урсуло, піди лиш поглянь, чи він спить.
Старша дочка. Добре, тату. Всі три дочки встають і, держачись за руки, йдуть в хату праворуч. Батько. В котрій годині має прибути наша сестра?
Дядько. Здається, так коло дев’ятої. Батько. Вже дев’ята минула. Я хотів би, щоб вона прибула таки сього вечора.
Жінка дуже бажає побачити її. Дядько. Прибуде напевне. Чи се вона вперше має тут бути? Батько.
Вона ще ніколи не вступала до хати. Дядько. їй тяжко вибратися з монастиря. Батько. Вона прибуде сама? Дядько.
Ні, гадаю, певне, котра з черниць проведе її. їм же не вільно ходити самим. Батько. Але ж вона ігуменя. Дядько.
Устав для всіх один. Дід. Ви вже не турбуєтесь?
Дядько. А чого ж би мали турбуватись? Не треба про се говорити. Вже ж нема чого боятись.
Дід. Ваша сестра старша від вас? Дядько. Вона в нас найстарша. Дід.
Я не знаю, що се зо мною,- я не спокійний. Я хтів би, щоб ваша сестра була вже тут. Дядько. Вона буде, вона обіцяла.
Дід. Я хтів би, щоб сей вечір вже минув. Три дівчини вертаються. Батько.
Снить він? Старша дочка. Дуже міцно спить, татку. Дядько. Що ж будемо робити, чекаючи?
Дід. Чого чекаючи? Дядько. Сестри чекаючи.
Батько. Ти нічого не бачиш, Урсуло? Старша дочка (край вікна).
Ні, тату. Батько. А на дорозі?
Ти бачиш дорогу? [223] Старша дочка. Бачу, тату; місяць світить, мені видко дорогу аж ген до кипарисів. Дід. І ти нікого не бачиш?
Старша дочка. Нікого, дідусю. Дядько. Як там надворі? Старша дочка.
Дуже гарно; ви чуєте соловейків? Дядько. Авжеж. Старша дочка. Щось трохи вітрець по дорозі.
Дід. Трохи вітрець по дорозі? Старша дочка. Еге ж, і дерева трошки затремтіли. Дядько.
Дивно, що сестри все немає. Дід. Я вже не чую солов’їв. Старша дочка. Здається, мов хтось увійшов у садок, діду.
Дід. Хто ж? Старша дочка. Не знаю, не бачу нікого. Дядько.
Бо нікого й нема. Старша дочка. Хтось мусить бути в садку, соловейки раптом замовкли. Дядько.
Однак же я не чую, щоб хто йшов. Старша дочка. Певне, хтось іде понад ставком, бо лебеді сполохались. Друга дочка. Всі риби на ставку раптом плюснули на дно.
Батько. Нікого не бачиш? Старша дочка.
Нікого, тату. Батько. Адже ставок освічений місяцем. Старша дочка. Так, я бачу, як лебеді сполохались.
Дядько. Я певен, що їх сестра сполохала. Вона, певне, ввійшла малою хвірткою.
Батько. Не розумію, чому ж собаки не брешуть… Старша дочка. Я бачу собаку отам у будці.
Лебеді пливуть на той бік! Дядько. Сестри злякались. Погляну лишень. (Кличе.) Сестро! Сестро!
Се ти? Нема нікого. Старша дочка. Я певна, що хтось є в садку. Ось побачите.
Дядько. Але вона обізвалась би! Дід.
Чи солов’ї знов не щебечуть, Урсуло? Старша дочка. Не чую більш ні одного нігде навколо. [224]
Дядько. Тим часом і гомін стих. Батько. Мертва тиша.
Дід. Певне, хтось чужий їх лякає, бо якби се хто свій, вони б не замовкли. Старша дочка.
Он там сидить соловейко на плакучій вербі. Полетів!.. Дядько. Чи вам оце тепер в голові ті соловейки? Дід.
Чи всі вікна одчинеці, Урсуло? Старша дочка. Шкляні двері одчинені, дідусю. Дід.
Здається, холод суне в хату. Старша дочка.
Related posts:
- Моріс Метерлінк “Синій птах” 1. Опишіть фею, яка зайшла в дитячу кімнату в хатинці Лісоруба. Відповідь: “…старенька в зеленій сукні і червоному чепчику. Вона горбата, кульгава, одноока, ніс гачком, ходить з костуром…” 2. Хто, на думку дітей, була та вродлива і світозора дівчина, на якій було довге, прозоре, сліпучо-яскраве покривало? Відповідь: Королева. 3. Кого і чому було найскладніше одягнути […]...
- Моріс Метерлінк “Синій птах&;amp;;amp 1.Опишіть фею, яка зайшла в дитячу кімнату в хатинці Лісоруба. Відповідь: “…старенька в зеленій сукні і червоному чепчику. Вона горбата, кульгава, одноока, ніс гачком, ходить з костуром…” 2.Хто, на думку дітей, була та вродлива і світозора дівчина, на якій було довге, прозоре, сліпучо-яскраве покривало? Відповідь: Королева. 3.Кого і чому було найскладніше одягнути в Палаці Феї […]...
- Моріс Метерлінк – творчість Реферат на тему: Моріс Метерлінк – творчість НАЗУСТРІЧ МУДРОСТІ Моріс Метерлінк – бельгійський драматург і поет, лауреат Нобелівської премії з літератури. “У мене немає біографії”, – якось висловився він. Очевидно, мав на увазі, що зовнішні факти життя митця є другорядними, а майбутні історики літератури цікавитимуться його духовною еволюцією, тими змінами у світогляді, а також у […]...
- Біографія Моріс Метерлінк Бельгійський поет і драматург Моріс Метерлінк, лауреат Нобелівської премії (1912), залишив яскравий слід в історії європейської драматургії. Метерлінк, подібно до Ібсена чи Стріндберга, був справжнім першовідкривачем у царині “нової драми”, визначним теоретиком і драматургом європейського символістського театру. М. Метерлінк народився і провів дитинство в бельгійському місті Генті. Згодом, за наполяганням батька, юнак їде до Парижа […]...
- Синій птах (скорочено) – Метерлінк Моріс Стислий переказ П’єса-феєрія на 6 дій 12 картин Картина перша Хатина дроворуба Картина друга У Феї Картина третя Країна спогадів Картина четверта Палац Ночі Картина п’ята Ліс Картина шоста Перед завісою Картина сьома Кладовище Картина восьма Перед завісою, що зображує гарні хмари Картина дев’ята Сади Блаженства Картина десята Царство Майбутнього Картина одинадцята Прощання Картина дванадцята […]...
- Синій птах (детальний переказ) (скорочено) – Метерлінк Моріс П’єса-феєрія на 6 дій 12 картин Картина перша Хатина Дроворуба Картина друга У Феї Картина третя Країна спогадів Картина четверта Палац Ночі Картина п’ята Ліс Картина шоста Перед завісою Картина сьома Кладовище Картина восьма Перед завісою, що зображує гарні хмари Картина дев’ята Сади Блаженства Картина десята Царство Майбутнього Картина одинадцята Прощання Картина дванадцята Пробудження Дійові […]...
- Світогляд – Моріс Метерлинк (1862-1949) Найвідоміший письменник Бельгії, а також найвідоміший представник символістської драматургії. Найбільш яскрава особливість його Творчості – це двоемирие. За видимим земним життям ховається щось невидиме, невідоме й страшне. Метерлинк насамперед містик З його погляду, життя людини трагична в принципі, трагедія укладена не в якихось катастрофах, видимих жахах, нещастях, а в щоденному повсякденному існуванні людини, у самому […]...
- Моріс Дрюон: відомий французький письменник, драматург, есеїст Популярність письменнику принесла серія історичних романів “Прокляті королі”, в яких Дрюон звертається до далекого періоду французької історії, до XІV століття, періоду, коли були закладені основи французької абсолютистської держави. Події середини XX ст. були настільки повчальними, що звернення до минулого стало необхідністю. Історичний сюжет дає можливість письменнику на реальній основі, яку дають йому конкретні факти минулого, […]...
- Одчиняйте двері Тичина Павло Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його […]...
- Дочка і мати Ларіни Дочка і мати Ларіни От цікаво, чому тема сформульована “Дочка і мати Ларіни”, адже дочок дві? Пушкін казав про старшу, що вона у рідній сім’ї здавалася чужою дівчинкою. Як на мене, то Тетяна не здавалася, а була чужою дівчинкою, зовсім не схожою на своїх батьків і тим більше на сестру. Старша дочка народилася не в […]...
- Людські долі в оповіданні Є. Гуцала “Хто ти?” Людські долі в оповіданні Є. Гуцала “Хто ти?” I. Євген Гуцало – лауреат державної премії. (Євген Гуцало – автор віршів, і оповідань, повістей та романів, у яких звучить любов до рідного краю, до природи, до людей. За збірку дитячих оповідань “Прилетіли коні” та за повість про дружбу українських дітей із узбецькою дівчинкою Саййорою письменника було […]...
- Вільям Шекспір Приборкання норовливої Вільям Шекспір Приборкання норовливої (Переклад Юрія Лісняка) ДІЙОВІ ОСОБИ У ВСТУПІ: Крістофер Пройд, лудильник. Шинкарка в сільському шинку. Лорд. Лордів паж, перевдягнений на даму. Перший ловчий Другий ловчий Перший слуга при лорді. Другий слуга Третій слуга Перший актор із трупи мандрівних акторів. Другий актор Інші ловчі, слуги та актори. Прислуга при пажі. В “ПРИБОРКАННІ НОРОВЛИВОЇ”: […]...
- Якою має бути справжня людина (Твір-роздум) Народна мудрість говорить: “Щоб справжньою людиною стати, треба добре працювати”. Отже, праця – це першооснова людського життя, яка створила людину. А тому, мені здається, без праці немає справжньої людини. Над великою силою праці я задумався ще в дитинстві. А допомогла мені в цьому казка “Дідова дочка і бабина дочка”. Дідова дочка виросла у праці. Праця […]...
- Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами […]...
- Якою має бути справжня людина (твір-роздум) Народна мудрість говорить: “Щоб справжньою людиною стати, треба добре працювати”. Отже, праця – це першооснова людського життя, яка створила людину. А тому, мені здається, без праці немає справжньої людини. Над великою силою праці я задумався ще в дитинстві. А допомогла мені в цьому казка “Дідова дочка і бабина дочка”. Дідова дочка виросла у праці. Праця […]...
- Письмовий твір-оповідання за поданим сюжетом на тему михайлик і світ дорослих Дядько Себастіян – перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. Це – людина революційного гарту і щедрої душі. Голова комбіду – правдивий і добрий. У Михайлика з ним склалися найщиріші стосунки, як у батька з сином. Він не тільки пояснює малому Михайликові зміст незрозумілих книг, але й розкриває завісу майбутнього життя. Перед початком […]...
- Твiр-вiдгук. Як три грибочки… (за оповiданням Степана Васильченка “Дощ”) Я хочу подiлитися думками, якi з’явилися в мене пiсля прочитання твору С. Васильченка “Дощ”. Це оповiдання викликало в моїй душi велике спiвчуття до нещасних дiтей. Мабуть, постiйно троє маленьких дiтей – “старша дiвчинка i троє малих хлопчикiв” залишалися на самотi вдома. Мати заробляла грошi в панських горницях. Так i цього разу, коли бушувала злива з […]...
- Твір “Опис характеру людини” Мій дядько Євген – дуже цікава людина. Незважаючи на свій молодий вік, його поважають і цінують його думку всі члени нашої сім’ї та знайомі. Справа в тому, що дядько Євген – спокійна, врівноважена і в той же час весела людина. Він уміє знайти спільну мову з усіма, ніколи не підвищить голос і не скаже різкого […]...
- БЕРЕЖІТЬ ОДИН ОДНОГО (По оповіданню В. Г. Распутіна “Що передати вороні?”) Найбільше мені запам’яталася перша частина оповідання, коли батько, вертаючись зі свого будинку на Байкалі, де звичайно працював, заходить у дитячий садок за дочкою. Вони гуляють по набережній. Дочка розповідає про садок, розпитує про ворона, що живе разом з татом. Ця ворона, за словами батька, передавала героєві оповідання все, що чула й бачила, коли облітала далекі […]...
- П’єса Моріса Метерлинка “Там, усередині” Старий сад, у саду верби. У глибині будинок, три вікна нижнього поверху освітлені. Батько сидить у камелька. Мати облокотилась на стіл і дивиться в порожнечу. Дві молоді дівчини в білому вишивають. Схилившись голівкою на ліву руку матері, дрімає дитина. У сад обережно входять Старий і Незнайомець Вони дивляться, чи всі домашні на місці, і переговорюються, […]...
- Євген Гребінка – Соловей – Хто не вгадає? Я? Оце городять небилицю! Щоб не пізнав я Солов’я, Щоб не пізнав цю гарну птицю; Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака! – Так дядькові казав небіж, Грицько Підсака. – Ходімо, я тебе до лісу поведу, Усякої там птиці є багато. Та буде сором, пане-брате, Коли б ти Солов’я […]...
- Скорочено “Там, усередині” Метерлинка Старий сад, у саду верби. У глибині будинок, три вікна нижнього поверху освітлені. Батько сидить у камелька. Мати облокотилась на стіл і дивиться в порожнечу. Дві молоді дівчини в білому вишивають Схилившись голівкою на ліву руку матері, дрімає дитина. У сад обережно входять Старий і Незнайомець. Вони дивляться, чи всі домашні на місці, і переговорюються, […]...
- Альдемар – герой комедії Лопе де Вега “Учитель танців” В образі А. драматург зробив спробу розв’язати конфлікт любові і честі. Зубожілий аристократ бере собі інше ім’я і наймається вчителем танців в багатий будинок, оскільки не бачить іншого способу побачитися з прекрасною Фл орел ий. Двоюрідний брат А., Рікар-до, приходить в жах від цього задуму і марно намагається довести, що подібне ремесло принижує старовинний рід. […]...
- Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
- Котлован характеристика образа Чиклина Микити Чиклин Микита – літній робітник, старший артілі грабарів. Праця – основа життя Ч.; він схильний продовжувати роботу навіть після того, як робочий день кінчається. Герой самотній; уночі він згадує, як “у старий час”, коли він працював на кафельно-кахельному заводі, “дочка хазяїна його один раз моментально поцілувала”. Коли Прушевский розповідає Ч. про дівчину, зустрінутої один раз […]...
- Переказ – ОРИСЯ Співають у пісні, що немає найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покійного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в дуброві, […]...
- Правда кривду переможе 1. Чого хотіла людина в повсякденному житті? (Люди завжди прагнули жити за законами правди, честі і справедливості. У реальному житті все було по-іншому. На правду наступала кривда, а кривдники нерідко залишалися непокараними. Тож мрія людей про правду і справедливість дістала своє відображення в усній народній творчості і зокрема в казках.) 2. Правду знаходить той, хто […]...
- Вінграновський Микола Степанович Жоржина Впали бомби на видноколі, Червоніла капусти грядка… Між курганами в чорнім полі Помирала дружина дядька. Бігли армії, мчали роти, Помирали дуби в гаю… Дядько ніс на вогні Європи Нерозстріляну юнь свою. На стежині зосталась дружина, А він далі на захід побіг… Оглянувся – стоїть жоржина На розгіллі нічних доріг. Почорніли живі надії… Плакав в Яссах, […]...
- Іван Малкович – Отакий роззява Отакий роззява І. Малкович за С. Маршаком. Переспів з російської. Жив собі роззява, ліві двері справа… З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став, Шусть руками в рукави – з’ясувалось, то штани. Отакий роззява, ліві двері справа. Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: “Не так!”, Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: “Не те!” Отакий […]...
- Найулюбленіше свято З усіх свят якраз Різдво було для нього ще з дитинства найулюбленішим святом, а з усіх днів різдвяних свят наймилішим саме святвечір. Покупані матір’ю, всі вони, діти, у білих сорочках сидять за святковим столом, де на покуті урочисто возсідає батько; мати ще порається біля припічка, але ось і вона,, поставивши миску зі стравою на стіл, […]...
- Тема сім’ї та виховання у романі Ч. Дінкенса “Домбі і син” Тема виховання є однією з провідних тем англійської літератури. І у Творчості Діккенса вона одна з головних, отож не випадково, що у романі “Домбі і пін” тема виховання так чи інакше проявляється у кожній сюжетній лінії. Виховання дитини починається у сім’ї. Роман розпочинається ніби ідилічною мрійно: батько милується новонародженим сином і дякує дружині за це […]...
- Забіла Віктор Миколайович Кохання Світить місяць, да не гріє, Мороз пече, вітер віє, Дме хтось трійкою такий До дівчини, що кохає, – Хтось такий того не знає, Що милая не його. Коні добрі орчикові Крешуть огонь об підкови, Морди тягнуть по землі; На аршин повитягали, У каблучку позгинались, Біжать, летять, як стріла. Корінний дзвіночком дзвонить, Машталір його погонить, Сани […]...
- Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) (1 варіант) Після перевороту 1917 року змінилося життя людей. Хтось швидко освоївся в новому для усіх світі, а хтось ніяк не міг звикнути до непростих змін. Важко було тим людям. їх наче викинули з життя, залишивши тільки спогади і мрії. Вони, здається, не вірять у те, що переворот принесе щастя людям, що нові зміни якось покращать їхнє […]...
- Грінченко Борис Украла (скорочено) Коли вчитель зайшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. – Що тут у вас діється? Усі мовчали, стоячи навкруг одної парти. На тій парті сиділа Олександра. Це була дівчинка першого року навчання, дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. Її біляве, у веснянках обличчя було […]...
- Сміється щасливий народ (за казкою В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоснотон”) 1. Казки у творчій спадщині В. Симоненка. (Василь Симоненко народився на Полтавщині. Він з дитинства полюбив чарівний світ народних казок. Коли став зрілим поетом, написав свої літературні казки “Подорож у країну Навпаки” та “Цар Плаксій та Лоскотон”.) 2. Цареве сімейство сльозопивців. (У країні Сльозолий правив цар Плаксій. Він мав трьох дочок і трьох синів. Його […]...
- Скорочено оповідання Цифри Буніна І. А Це оповідання написане у формі сповіді дорослої людини маленькому хлопчикові. Автор звертається до свого племінника Жені, з яким у нього відбулася серйозна незлагода, намагаючись і йому й собі пояснити мотиви свого поводження. Дядько дуже любить цього маляти. “Повинен сказати тобі: ти великий пустун. Коли що-небудь захопить тебе, ти не знаєш удержу”, – так пише він […]...
- Короткий зміст оповідання Цифри Буніна І. А Це оповідання написане у формі сповіді дорослої людини маленькому хлопчикові. Автор звертається до свого племінника Жені, з яким у нього відбулася серйозна незлагода, намагаючись і йому й собі пояснити мотиви свого поводження. Дядько дуже любить цього маляти. “Повинен сказати тобі: ти великий пустун. Коли що-небудь захопить тебе, ти не знаєш удержу”, – так пише він […]...
- От він який Новий рік Із всіх свят у році мені найбільше подобаються два – дні народження й Новий рік, але Новий рік, напевно, більше, тому що святкуєш його не тільки ти один, але й всі твої друзі, знайомі й зовсім не знайомі тобі люди. Від цього на душі стає ще радісніше й урочистіше, і чим ближче до кінця грудня, […]...
- Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У цьому творі найвидатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
- Професія мого батька (твір-опис процесу праці) Мій батько – шофер. Його робоче місце за кермом великого красивого автобуса. Тато возить людей з нашого міста у сусіднє. Цю відстань він проїжджає за три години. Батько часто розповідає мені вечорами історії, які трапляються з ним та його пасажирами дорогою. Я з нетерпінням чекаю батькові розповіді, бо дуже люблю їх слухати. А ще була […]...