Мої роздуми над поемою “Казка про дурила”
В. Симоненко… Поет-шістдесятник… Поет-лірик…
Поет-сатирик… І просто незвичайна людина, яка неймовірною любов’ю любила навколишній світ, любила життя, любила своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, до якої він не шукав “ні. стежки, ні броду”, бо вона була в його грудях, “у чолі і в руках”.
Після закінчення факультету журналістики при Київському університеті Василь розпочав своє трудове життя, а вірші писав ще в шкільні роки.
Його творчість – це своєрідний маніфест “шістдесятників”,
До 80-х років його ім’я не можна було промовляти, а твори не друкувалися, за винятком невеликої збірки, що була видана чи то друзями, чи то якимось чудом.
Та настав час – народ все-таки пізнав їх і оцінює нині як належите. Сьогодні Симоненко повертається до нас, повертається в усій красі своїй, в повноті й первозданності свого таланту.
Читаєш, перечитуєш вірші поета, осмислюєш їх і приходиш до висновку, що це не просто автор ліричних творів, це поет-борець, Поет-патріот шевченківського
Одним з кращих творів письменника є “Казка про Дурила”, написана в 1963 році. У своєму щоденнику Василь залишив такий запис “Вчора написав “Казку про Дурила”. Написав одним подихом, хоч дещо було заготовлено раніше”.
1963 рік – той період в житті нашої держави, який характеризувався нудотою й задушливістю. В історію він увійшов під іменем “застій”. На думку істориків, ніякої, по суті, не було різниці між Хрущовською “відлигою” і брежнєвською “задухою”.
Тому-то й Замовчують наших “шістдесятників”, поетів, які не хотіли миритися з певними установами і в своїх віршах викривали горе, керівників. Симоненко ще в 1955 році сказав:
Біля керма запроданці, кастрати Дрижать від жаху в немочі сліпій… Коли б оту толоку розорати, Шевченко міг би вирости на ній! Про що ж і про кого “Казка про Дурила”? Зміст твору багато-проблемний, як і багатопроблемне наше життя.
Та ідея її така: засудження тих, хто відбирає у людини Батьківщину, ховає живе життя “в хребтах високих паперових гір і заливає його чорнильними морями” облуди, забирає свободу освідчення любові до неї і притуплює історичну пам’ять, свідомість обов’язку.
Своїм твором В. Симоненко ще й ще раз ствердив високість Шевченкового:
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра…
Твір складний, алегоричний, переповнений замаскованими алюзіями. Кожен образ символізує певне явище з життя країни. Не всі літературні критики саме це вбачають в оригінальному творі, дехто зводить тлумачення “Казки…” до народнопісенного джерела, а образи розцінює як казкових героїв з народних казок.
І все ж треба подивитися на твір іншими очима. У “Казці…” і царська сільська старшина, і сталінські ріки крові, і хрущовська лисина. Симоненко свідомо руйнує часові й просторові рамки, підкреслюючи цим спільні корені тиранії.
Петро і Дурило – представники двох поколінь. Петро – не старше покоління, активність у якого витравили ще за часів царської Росії і сталінського режиму, хоч його доброту знищити ніхто не зумів. Свого сина виганяє Петро не через погрози старшини, а щоб той з голоду не помер.
Батько ніби й проклинає сина, проте в нього на вустах “щира посмішка”.
Розповідь про дурного Петра та його сина Дурила ведеться спокійно, непоквапливо, просторічною мовою.
Ці люди піддаються на обман, вступають врешті-решт в двобій зі злом і іноді перемагають. їм притаманний гумор. Коли старшина прийшов до Петра скаржитися на неслухняність Дурила, Петро відповів: Та я його витурю з дому, щоб не балакав малий сатана то, що усім відомо. Дурило не може миритися з режимом, він вирушає в довгі мандри щастя шукати.
Симоненко наділяє героя рисами казкових богатирів: неймовірною силою, умінням ходити по воді, сміливістю та мужністю. Коли герой підріс, змужнів, одразу вирушає до рідного краю. По дорозі йому трапляється рай.
Старшини раю заманюють Дурила до себе.
Картина раю – просто-таки модель хрущовсько-брежнєвського суспільства: тут чорнильно-паперові стосунки з суспільством, прагнення знищити тих, хто проти ідеї. І все це в ім’я світлого майбутньою. В характеристиці старшин раю Симоненкова іронія переходить у сарказм: Одна турбота наші чола оре – а що, як в мудрі паперові гори раптово влучить іскорка вогню? Чи вистачить чорнила, щоб залить?
А більше нам нічого не болить. Моторошно і бридко уявляти собі цю гору, що вивершена на гроші народу й заступає сонце від народу. Симоненко ганьбить творців “Евересту” за допомогою прийому самовикриття. Вони пророкують свою мудрість, а насправді це жалюгідність і тупість:
Порода наша мудра від природи, Ми знаєм все, бо осягнули все. І глипає на нас зворушено і гордо Щасливий предок – щирий шимпанзе. У “Казці…” цікава інтерпретація образу засновника бюрократичного раю. Це – кам’яний ідол на постаменті. Але засновник раю – не лише Сталін, це
І Хрущов, і Брежнєв:
Бо таке на роду написано.
Від Адама до наших днів
Будуть людям світити лисини
Величаво мудрих вождів. Всі ці мужі мають спільну рису: зоологічну ненависть до талановитих і чесних людей.
Є в “Казці…” й інші образи – це повії-Музи. Вони не прикриті алегорією, оголені автором:
Там живе племін усяких Престрашенна мішанина, І зате той край зоветься – Русь єдина, Русь єдина. Серце поета переповнене непорозумінням: його страшенно пригнічувало й дратувало те, що в нашій літературі багато “низькопробних митців”, жалюгідних служак, що пишуть твори на замовлення:
Скільки бідною торгували, Скільки вже продавалась сама, що назвать її мертвою мало, а сильнішого слова нема. Неймовірної Хіба можна було після таких слів сподіватися на видання “Казки…”?
Чому старшини раю запобігаюгь перед Дурилом? Та тому, що їм потрібний апарат, а Дурило підходить до цього. Та Дурило виявляється Мудрішим і ставить старшинам непотрібні питання: чого у вас, люди добрі, ноги у крові?
У “Казці…” В. Симоненко викриває лицемірство, блюзнірство, засуджує класовий гуманізм, ‘виражає непохитну віру в перемогу народу. Тому-то й втікає з раю Дурило. Кінець твору написаний у чисто симоненківській манері. Україно! Ти для мене – диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. “Казка про Дурила” – ще не до кінця осмислений твір В. Симоненка.
Його треба читати й перечитувати. І сприйняти ідейний зміст його можна тільки при умові глибокого знання історії та літературного процесу.
Related posts:
- Мої роздуми над поемою В. Симоненка “Казка про дурила” В. Симоненко… Поет-шістдесятник… Поет-лірик… Поет-сатирик… І просто незвичайна людина, яка неймовірною любов’ю любила навколишній світ, любила життя, любила своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, до якої він не шукав “ні. стежки, ні броду”, бо вона була в його грудях, “у чолі і в руках”. Після закінчення факультету журналістики при Київському університеті […]...
- Мої роздуми над поемою “Давня казка” Головні герої поеми “Давня казка” – Поет та лицар Бертольд. Дія відбувається ніби поза часом, але ми підсвідомо вважаємо усе описане ситуацією, що мала місце у давнині: ще б пак, лицарі, прекрасна дама, військові походи… Але занурюючись у сюжет, ми забуваємо про те, що описані події не втратили своєї актуальності і дотепер. Авторка окреслює головний […]...
- Мої роздуми над поемою “Давня казка” У творчості усіх видатних поетів завжди можна знайти твори, присвячені поетичному слову – його впливу на життя суспільства, його силі, яка інколи не менш, ніж сила звичайної зброї. А інакше не може і бути, тому що людина, яка знаходить своє призначення у літературі, повинна добре усвідомлювати своє місце у житті суспільства та свою мету, яку […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Василя Симоненка Як тема рідної землі розкрита в “Казці про Дурила”? Тему Батьківщини, рідної землі поет своєрідно розкрив у казці для дорослих. Вона називається просто: “Казка про Дурила”. її автор написав останнього року життя, а на друк твір чекав двадцять п’ять років. Це алегорична розповідь про втрачену й віднайдену Батьківщину. Казка розповідає про мандри головного героя. Герой […]...
- Роль митця у суспільстві (за поемою “Давня казка”) Питання ролі митця в суспільстві було актуальним завжди: і століття тому, і у вирі сьогочасної дійсності. Так чи інакше, митець являє собою взірець мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, наслідування споконвічних законів моралі. До його слова прислухаються, за ним йдуть. Тому на ньому лежить надзвичайна відповідальність і за свою позицію та вчинки, і загалом за долю […]...
- Роль поета і поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) У поемі “Давня казка” пристрасно звучить тема покликання поета, його обов’язку перед народом. Описуючи зовнішність головного героя поеми, Леся Українка підкреслює, що він був звичайнісінькою людиною. Але справжня краса людини не в зовнішніх ознаках, а в її духовних якостях. Леся Українка в авторських характеристиках оспівує талант свого героя: його поезія була “і дзвінкою, і гучною, […]...
- Роздуми Івана Франка над долею рідного краю (за поемою “Мойсей”) Поема “Мойсей” – філософський твір про майбутнє українського народу, про могутні сили мас. Це твір, у якому Франко осмислює історичну долю українського народу, трагічний шлях його розвитку. І. Франко написав поему в період першої революції 1905 року, піднявши важливі проблеми, якими жило українське селянство. Тема та ідея тексту визначена у пролозі. Поет висловлює жаль з […]...
- Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
- Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поемою “Давня казка”) II варіант Леся Українка – поетеса світового масштабу. Творча спадщина її глибока і багатогранна. У багатьох своїх творах письменниця прагне знайти відповідь на загальнолюдські питання. У ліро-епічній поемі “Давня казка” Л. Українка роздумує над тим, яке значення має для суспільства поезія і поет. Головний герой цього твору […]...
- Учнівський твір за поемою Лесі Українки “Давня казка” Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. Уцей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і гучною, […]...
- Мої роздуми над поемою І. Франка “Мойсей” Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони є згустком болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості. Саме в поемі “Мойсей”. яка є вершиною у літературній спадщині Каменяря, поет осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його буття. Поема починається прологом, в якому визначається […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – І варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поемою “Давня казка”) І варіант Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки – це подвиг. Поетесі довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ – цілющі […]...
- Мої роздуми над поемою “Мойсей” “Воздвигне країна свого Мойсея” П. Тичина Справжнім вождем народу може бути лише той, хто глибоко усвідомлює прагнення народу, хто є його обранцем і слугою. Ставши на шлях визвольної боротьби, поводир повинен впевнено і сміливо вести народ до перемоги. Саме таким постає перед нами Мойсей. ось чому Мойсей як проповідник народу, просвтитель і борець за його […]...
- Мої роздуми над поемою “Мойсей” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Твори Івана Франка хвилюють і захоплюють сучасного читача. Написані геніальним майстром слова, вони є згустком болю письменника, для якого доля свого народу була головною проблемою життя і творчості. Саме в поемі “Мойсей”, яка є вершиною літературної спадщини Каменяра, поет осмислює історичну долю українського народу, трагічні шляхи його буття. Поема […]...
- Мої роздуми над поемою І. Франка “Мойсей” Вірю в силу духа І в день воскресний твойого повстання. І. Франко. “Мойсей” Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності. Тому не дивно, що мотиви пророчої самозреченості присутні уже в “Каменярах”, уряді віршів збірників “З вершин і низин” і “Мій Ізмарагд”. Працюючи над поемою, Франко використав багатющий історико-культурний матеріал з життя древніх […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – VІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поемою “Давня казка”) VI варіант Леся Українка боролася із соціальною несправедливістю своїм словом, бо, тяжко хвора, не могла долучитися до активної громадської діяльності. Багато її віршів присвячено ролі поета у житті суспільства. Про це йдеться і в поемі “Давня казка”. Головні герої – лицар Бертольд і бідний поет. Не називаючи […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поемою “Давня казка”) III варіант Леся Українка написала чимало творів, в яких у високохудожній формі висвітлюється злободенна тема: роль і призначення мистецтва в народному житті. “Давня казка” – це один із творів, що присвячений розкриттю цієї важливої теми. У творі відчутні елементи народної казки, легенди, вже починаючи від самого заголовка […]...
- Роль митця у суспільстві (за поемою Л. Українки “Давня казка”) (1871 – 1913) Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач. Народилася в м. Новоград-Волинському в дворянській родині. Батько – адвокат, мати – письменниця, відома під псевдонімом Олена Пчілка, дядько – відомий громадський діяч Михайло Драгоманов зробили багато для розвитку дівчини, Родина мешкала в Луцьку та Ковелі. У 1881 році Леся застудилася і важко захворіла, недуга не […]...
- Роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм” Доля Анни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколи Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були в розлученні! Їх як і раніше пов’язував син Лев. Доля батька повторилася в сина. У тридцяті роки за безпідставним звинуваченням він був […]...
- “Я була тоді з моїм народом…” (Мої роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм”) Три сторінки у “Роман-газеті”. Чверть століття – за датами, що стоять за віршованими рядками. Ще понад чверть століття мовчанки про цей твір. Така трагічна, моцартівська, назва – “Реквієм”. Я завжди уявляла собі цю жінку витонченою (портрет Модільяні!), дещо погордливою. Вишуканістю, літературним снобізмом віяло від її перших ліричних збірок – ще б пак, освіта, виховання, належність […]...
- Поезія в житті людини (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Однією з найкращих поем Лесі Українки є “Давня казка”. У ній поетеса порушує проблему ролі поета і поезії в житті окремої людини і суспільства в цілому. Мені здається, що це не випадково, бо, незважаючи на слабке здоров’я, Леся Українка прагнула прислужитися своєму народові, своїй Батьківщині. І народ, і Україна потребували захисту, а єдиною зброєю, якою […]...
- Роздуми над поезією (За віршем “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- Про аскетизм і не тільки. Мої роздуми над історично поемою І. Франка “Іван Вишенський” Прочитав історичну поему Івана Франка “Іван Вишенський” і спробував її осмислити. Вкотре шукаю відповідь на питання “Що таке аскетизм?” Це втеча від проблем буденного життя чи подвиг людського духу? Чи можна назавжди поховати себе живцем у печері, відгородитися від усього світу? Філософи кажуть, що людина народжується, щоб жити, страждати і померти. Страждань і так вистачає […]...
- Роль митця в суспільстві (За поемою Лесі Українки “Давня казка”) Наприкінці XIX століття в місті Львові вийшла друга поетична книжка Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки) під назвою “Думи і мрії”. Її відкривала поема “Давня казка”, у рядках якої щиро й пристрасно прозвучала тема покликання поета, тема його обов’язку перед народом. Леся Українка відмовилася від умовно-поетичних прийомів. Головний герой поеми – звичайнісінька людина, “людина Божа”, як визначає […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) – ІV варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА (за поемою “Давня казка”) ІV варіант Наприкінці XIX століття в місті Львові вийшла друга поетична книжка Лесі Українки (Лариси Косач – Квітки) під назвою “Думи і мрії”. Її відкривала поема “Давня казка”, у рядках якої щиро й пристрасно про Звучала тема покликання поета, тема його обов’язку перед народом. Леся Українка відмовилася […]...
- Роздуми над поезією (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину” (І варіант) Не шукав я до тебе Ні стежки, ні броду. Бо від тебе узбіччям Ніколи не брів – Я для тебе горів, Український народе, Тільки, мабуть, Не дуже яскраво горів. Василь Симоненко був поетом надзвичайної щирості й людяності, поетом, що оспівав любов до землі і людей, який зігрівав кожне слово своєї поезії теплом власного серця. “Для […]...
- Народна казка. “Сторож савани” (кенійська казка) ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 4 КЛАС СТЕЖИНКАМИ КРАЇНИ КАЗОК НАРОДІВ СВІТУ Урок 5 Тема. Народна казка. “Сторож савани” (кенійська казка) Мета: ознайомити дітей з народними казками; на матеріалі творів переконувати в тому, що бажання щастя та прагнення волі, мрії про краще життя в усіх народів схожі; виховувати любов до праці, допитливість, доброту і щирість. Обладнання: […]...
- Народна казка. “Вишивальниця птахів” (грецька казка) ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 4 КЛАС СТЕЖИНКАМИ КРАЇНИ КАЗОК НАРОДІВ СВІТУ Урок 6 Тема. Народна казка. “Вишивальниця птахів” (грецька казка) Мета: ознайомити учнів із грецькою казкою; розвивати вміння самостійно визначати головних і другорядних персонажів твору, встановлювати тип персонажа (позитивний, негативний), пояснювати й обгрунтовувати вчинки героїв та їх мотиви, висловлювати до них своє та авторське ставлення; […]...
- Народна казка. “Як гукнеш, так і відгукнеться” (ефіопська казка) ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 4 КЛАС СТЕЖИНКАМИ КРАЇНИ КАЗОК НАРОДІВ СВІТУ Урок 7 Тема. Народна казка. “Як гукнеш, так і відгукнеться” (ефіопська казка) Мета: ознайомити учнів з ефіопською казкою; вчити пояснювати й обгрунтовувати вчинки героїв та їх мотиви; з’ясовувати своє та авторське ставлення до них; розуміти зміст прислів’їв та приказок, пояснювати, у якій життєвій ситуації […]...
- ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА Літературна казка – це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей. У ній неймовірне чудо відіграє роль сюжетотвірного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів. Фольклорний канон по-різному зберігається […]...
- “Мої роздуми, викликані поезією В. Симоненка “Лебеді материнства” Кожен поетичний твір, про який з них не йшла мова, завжди намагалися вмістити велику життєву мудрість і об’єднати це з виконавчою красою поетичного слова автора. Безліч поетів тому створили велику кількість якісних творів для того, щоб порадувати своїх читачів і відкрити їм нову, раніше невідому і незрозумілу сторону життя. Існує безліч поезій, але тих, які […]...
- КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН РОЗДІЛ І КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ ОЛЕКСАНДР ПУШКІН КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ Історія створення Олександр Пушкін написав “Казку про рибалку та рибку” в Болдіно 1833 р. на підставі розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка “Жадібна баба”. Однак разом з тим поштовхом для написання “Казки про рибалку та рибку” стало […]...
- Літературна казка. Мійоко Мацутані “Песик Сіро”. Узагальнення знань за розділом “Літературна казка” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 3 КЛАС КАЗКА – ВИГАДКА, ТА В НІЙ… Урок 12 Тема. Літературна казка. Мійоко Мацутані “Песик Сіро”. Узагальнення знань за розділом “Літературна казка” Мета: ознайомити учнів з літературною казкою японської письменниці; показати на основі прочитаної казки, що добро, людська праця, чесність, вдячність, вірність завжди у людей в пошані, а такі риси, […]...
- Роздуми над творчістю В. Симоненка Творчість В. Симоненка була самобутнім явищем в українській літературі. Його поезії відзначалися злободенною тематикою, непримиренністю до кривди, справжньою народністю і глибоким патріотизмом. Усіх їх об’єднує любов до своєї Батьківщини і народу, прагнення бачити свою Вітчизну вільною, незалежною, бо бачив, як у тенетах бюрократизму, фальші, лжепатріотизму партійних діячів гине Україна, знищується найперша і найголовніша її скарбниця […]...
- Казка Сельми Лагерлеф “Подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції” У казці Сельми Лагерлеф “Подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції” архетип подорожі відіграє схожу роль з тією, яку має подорож Герди у казці Андерсена. Поперше, підчас подорожі головний герой мандрує світами. Так, з дому Нільс потрапляє у табун диких гусей; на Розбійницьку гору, де живуть ворони; у Гліммінгенський замок; у зачароване місто Вінету; мандрує […]...
- Твір за поемою “Євшан-зілля” Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій […]...
- Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Власне, інакше і не могло б бути: у основі цієї казки Пушкіна лежить народна німецька, а у фольклорі добро завжди перемагає, хоч само і не воює, а лише терпить. Такою ж терплячою була і головна героїня пушкінської казки: “Белолица, […]...
- “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій”. Роздуми щодо творчості В. Симоненка Творчість В. Симоненка була самобутнім явищем в українській літературі. Його поезії відрізнялися злободенною тематикою, непримиренністю до кривди, справжньою народністю і глибоким патріотизмом. Усі їх об’єднує любов до своєї Батьківщини і народу, прагнення бачити свою Вітчизну вільною, незалежною, бо бачив, як у тенетах бюрократизму, фальші, лжепатріотизму партійних діячів гине Україна, знищується найперша і найголовніша її скарбниця […]...