“Не сходь зі сходи свого будинку – там зло. Далі вдома зло вже тому, що далі – байдужість у романі” В. В. Розанов (По романі Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”)
1. Роман про сімейні відносини. 2. Вплив суспільної думки на сім’ю. 3. Трагічна кінцівка добутку.
Л. Н. Толстого завжди цікавили теми сім’ї, внутрісімейних взаємин чоловіка й дружини, їхніх дітей. Саме тому в багатьох добутках великого письменника в центрі оповідання перебуває саме сім’я. В 1870 році Толстої задумав створити новий роман.
Безумовно, він не міг залишити осторонь хвилюючу його тему, більше того, він зробив її домінуючої в добутку.
Так з’явився роман “Ганна Каренина”. Сам Лев Миколайович не раз визнавався, що
З остаточною версією роману читачі змогли познайомитися тільки через чотири роки, коли автором була завершена довга переробка цього добутку.
Багато в чому “Ганна Каренина” своїй появі, за словами письменника, була зобов’язана А. С. Пушкіну і його добуткам. Багато літературознавців відмінюються до
Однак не треба затію роману цілком адресувати впливу Пушкіна.
У той період у Росії зложилася така історична ситуація, що не могла не відбиватися на сім’ях відомих прізвищ, таких як Облонские, Каренини, Левини, Щербацкие. Тільки-Тільки скасували кріпосне право, уряд впроваджує нові реформи, утворюється новий соціальний шар купців і комерсантів, які уступають дворянам у походженні, однак часто перевершують їх у матеріальному відношенні. Товстої хотів показати й з’ясувати, як може повестися звичайна дворянська сім’я, “коли весь старий лад “перевернувся” і коли маса, вихована в цьому старому ладі… не може бачити, який “” новий лад, щоукладається,”.
Тобто державна й суспільна криза була перенесена великим письменником і психологом на інший, сімейний рівень. Головна героїня роману Ганна Каренина народилася й виховувалася у світі, у якому вище всього шанувалися благопристойні форми й мнима правильність. Саме це нерідко було чудовою ширмою для проникнення зрадництва, розбещеності й людській підлості Навколишній світ сприймався своєрідним театром, де актори настільки зживалися, спліталися зі своїми образами, масками й манерою поводження, що всі прояви природності й щирості здавалися їм диким або навіть непристойним. Однак і мешканці світського суспільства ні на мінуту не могли себе відчути людьми вільними.
Все їхнє життя підкорялося твердим рамкам і обмеженням.
Будь-яке заперечення або відступ від загальноприйнятих правил сприймалося навколишніми, як виступ проти самого суспільства. Відступники строго засуджувалися Незважаючи на звичне для дворянських дівчин виховання, Ганна Каренина, по природі своєї, мала трохи інший, новий склад характеру. Як вона не намагалася перебороти себе, вона могла задовольнятися обманом і фальшю, навіть якщо від цього залежала її репутація або навіть життя.
На настійну вимогу батьків, дівчина досить рано змушена була вийти заміж за багатого державного чиновника Каренина. Її чоловік, твердий, мало емоційна людина, навіть у думках частенько мова, що використовує, цифр і фактів, навіть не намагався підібрати ключик до серця й душі юної дружини, сприймаючи своє одруження як належне. Його не цікавило, що почуває і як сприймає мир його молода й недосвідчена дружина.
“Вони говорять: релігійна, моральна, чесна, розумна людина, – міркує жінка про чоловіка,- але вони не бачать, що я бачила Вони не знають, як він вісім років душив моє життя, душив усе, що було в мені живого…”. Природно, що в сім’ї Карениних панувала байдужність і холодна відчуженість. Тим більше що чоловік, на відміну від молодої жінки, сприймав шлюб, як певного роду ділову угоду, що не повинна вимагати яких-небудь емоційних витрат. На першому місці в чоловіка видимість гарної й пристойної сім’ї.
Безумовно, живаючи, почуттєва, діяльна натура Ганни не могла б довго витримати в подібних умовах.
Почуття й емоції молодої жінки вимагали природного виходу, її душа й серце чекали незабутньої, теперішньої й щирої любові. Тому раптово спаленілий вогник між Ганною до Вронским не можна вважати випадковою подією Пристрасть була визначена довгим емоційним ув’язненням молодої жінки. Зустрівши блискучого офіцера й полюбивши його, головна героїня вже не могла приборкати свої почуття й далі причинятися щасливою дружиною, брехати самої собі, чоловікові й оточуючим людям.
Її дратувала сама думка про фальш і обман, якими безсоромно користувалися світські левиці в схожій ситуації. Перед Ганною встає важкий вибір дурити навколишніх, залишаючись під одним дахом з огидним чоловіком і маючи коханця, або розвестися із чоловіком, назавжди втративши можливість спілкування з гаряче улюбленою дитиною. Каренин ніколи не погодиться віддати дружині сина Сережу з “високих християнських спонукань”. Молода жінка вирішує на користь своєї палючої любові й іде із сім’ї. Люди її кола засуджують Ганну, причому не за зв’язок з парубком, а за її необачність, за її небажання приховувати свої почуття.
Навіть ті представники світського суспільства, хто сам жив в обмані й фальші, ставили собі в право засуджувати пренебрегшую рамками пристойностей молоду жінку: “Усе накинулися на неї, всі ті, які гірше її в сто разів”.
Вибравши любов, Ганна жертвує своєю дитиною. Однак їй вдається попрощатися з ним. Останнє побачення молодої жінки із сином показало, наскільки ці два чоловіки були прив’язані друг до друга.
Для обох розлука була глибокою психологічною травмою Каренин по-своєму все-таки випробовував почуття до своєї молодої дружини, однак у силу свого характеру й залежності від думки оточуючих людей уже не міг підкоритися своїм почуттям і дозволити жінці хоча б зрідка відвідувати свого сина.
Однак любов не приносить Ганні щастя й заспокоєння. Возз’єднавшись із коханим, вона незабаром починає почувати себе самотньої. Молода жінка залишається в повній соціальній ізоляції, оскільки вчорашні друзі й знайомі відвернулися від її.
З дитинства не привчена до якої-небудь праці або справи Ганна початку запекло нудьгувати. Їй залишалося тільки любити Крім того, у душі в Ганни поступово визрівав внутрішній конфлікт. Незважаючи на деяку частку емансипированно, ця жінка залишалася представницею свого часу.
Її стали терзати забобони, дуже незабаром вона сама стала себе вважати чи ледве не занепалою жінкою. Крім того, Ганну переслідувала острах втратити коханої людини, долали “страшні думки про те, що буде, якщо він розлюбить її”. Безсумнівно, її щиросердечний стан не могло не відбитися на зовнішній стороні життя, відносини між молодими людьми псуються.
Вронский не в силах був виносити дурний настрій обраниці, її необгрунтовані ревнощі. Поступово між коханцями встановилися натягнуті відносини У результаті Ганна разочаровивается у своїй любові, роблячи невтішний висновок: “Всі не правда, усе неправда, усе обман, всі зло!
” Трагічний фінал роману більшою мірою визначений попередніми подіями. Ганна Каренина, як Свіча, “спалахнула більше яскравим, чим коли-небудь, світлом, освітила їй все те, що колись було в мороці, затріщала, стала мерхнути й назавжди потухла…”. Суспільство жорстоко помстилося відступниці від загальноприйнятих правил Лев Миколайович у своєму романі як не можна вірно показав, наскільки особисте, сімейне щастя, а також сама “осередок суспільства” залежить від оточення, наскільки вона уразлива в державі, де панують лицемірство й обман.
Через сімейні відносини автор зумів правдиво відтворити весь суспільний устрій Росії сучасного йому часу. З іншого боку, вибір Ганни Карениной ще раз довів, що навіть у безвихідній ситуації можна залишитися чесним перед самим собою й не дозволити обставинам увергнути людини в безодню обману й фальші
Related posts:
- Життєві шукання Костянтина Левина(по романі Л. Н. Толстого “Ганна Каренина”) Один з героїв роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Костянтин Левин з’явився новим образом у росіянці й світовій літературі. Це образ не “маленького”, не “зайвого” людини. По всьому своєму складі, змісту його загальнолюдських питань, що мучать, цілісності натури, властивому йому прагненню перетворювати ідею в дію Костянтин Левин – мислитель-діяч. Він покликаний до жагучої, енергійної суспільної […]...
- Героїня роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Толстому хотілося написати роман про жінку з вищого суспільства, “потерявшей себе”, навколо якої легко згрупувалися багато чоловічих типів, що будили творчу уяву письменника. Багато в чому до реалізації цього задуму Толстого підштовхнули мотиви пушкінської Творчості, зокрема незакінчені прозаїчні уривки “На розі маленької площі” і “Гості з’їжджалися на дачу”. Героїня останнього Зінаїда Вольська може бути частково […]...
- Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне подання про його особистість, щиросердечний склад, про його “чесноти й гріхи” і “легких захопленнях”. Використав Толстой і листи дружини Перфильева, Параски Федорівни, і рукопис її повести “Дивний випадок” про “катастрофу”, […]...
- Центральний персонаж роману Толстого “Ганна Каренина” Прототипами для створення образа Каренина Толстому служили його гарний знайомий “розважливий” С. М. Сухотин, що пережив подібну сімейну драму, і свояк письменника А. М. Кузминский. Прийнято вважати, що прізвище персонажа “мовець” і походить від грецького слова “каренон” (голова), що підкреслює одну з основних рис характеру – безстрасність, перевага волі й упорядкованості поводження над почуттям. Однак […]...
- Образ і характеристика головної героїні роману “Ганна Каренина” Спочатку “Ганна Каренина” (1873-1877) була задумана Толстим як сімейно-побутовий роман про невірну дружину. У процесі роботи задум заглиблювався й розширювався. У центрі уваги письменника виявилися не тільки сімейні, але й економічні соціальні, суспільні відносини. На сторінках роману відтворювалася широка панорама російського життя. Один з героїв добутку – Левин – говорив: “У нас тепер… все це […]...
- Порівняння романів “Егоїст” і “Ганна Каренина” Треба визнати, що в порівнянні з попередніми добутками Мередита, події, що становлять основу цього роману разюче подрібнювали. Виллоуби зовсім не показаний у своїх соціальних зв’язках (крім хіба відношення до кучерів). Усе вертиться винятково навколо сім’ї й шлюбу Такий, здавався б, сугубо сімейний роман, як “Ганна Каренина” (між датами виходу у світло “Егоїста” і “Ганни Карениной” […]...
- Кошовий у будинку Мелехових. (Аналіз глави 2, частини 8, тому 4 романи М. А. Шолохова “Тихий Дон”) 1. Гуманістичні ідеї автора в епізоді. 2. Глибинний конфлікт героїв. 3. Зміна взаємин персонажів. У романі-епопеї М. А. Шолохова “Тихий Дон” розповідається про багатьох трагічних моментах історії Росії початку XX століття. Як найстрашніше зло зображується тут громадянська війна – жорстока бойня, у якій брат бореться проти брата, сусід проти сусіда. Але люди повинні залишатися людяними, […]...
- Червоноармійці в будинку Мелехових. (Аналіз глави 16, частини 6, тому 3 романи М. А. Шолохова “Тихий Дон”) 1. Конфліктний початок епізоду. 2. Зміна відносин персонажів і читача. 3. Гуманізм автора. Михайло Олександрович Шолохов у своїх добутках оповідає про найстрашніші й трагічні моменти історії Росії XX, століття. Найбільшим злом, на думку письменника, є громадянська війна. Це трагедія народу. Вона згубна для обох сторін, приносить непоправні втрати, калічить душі Шолохов прав: неприпустимо, коли люди, […]...
- Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої […]...
- “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Стус (1938-1985) Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь… (Василь Стус) Василь Стус – великий українець і великий поет XX століття. Його творчість навіки вписана в новітню […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА І варіант Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево на Донбасі в 1898 році. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який в боях відстояв честь і незалежність Батьківщини, і натхненна праця людини, і особисте її життя, радощі і болі. У часи, коли немало поетів захоплювались масштабністю і космізмом зображення дійсності, Сосюра […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА III варіант Володимир Сосюра був надзвичайно ніжною людиною, що дуже тонко відчуває красу рідного краю. Любов його до української землі, а також до своєї батьківщини, милої серцю Донеччини, відбилася в багатьох творах поета. Чутливий до змін у природі рідної землі письменник пише: Солов’їні далі, далі солов’їні Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. Любов до Вітчизни […]...
- Життя мешканців будинку Мелехових у романі “Тихий Дон” Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильно чуду. Цей роман воістину став “шедевром” століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, сьогодення й майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника. У романі Шолохов описав боротьбу двох зовсім різних сил: донського козацтва й Червоної Армії. “Мелеховский двір – на самому краї хутора”, – […]...
- “Думка сімейна” у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” Л. М. Толстого (у першому своєму варіанті-задумі мала бути лише розгорнутою розповіддю про долю “пропащої” жінки з вищого середовища. Однак, чим далі просувалася робота Толстого над романом, тим ширшими ставали його рамки, як це завжди бувало у у письменника, коли він починав конкретно здійснювати свій літературний задум, у своїй остаточній редакції “Анна Кареніна” […]...
- Краса рідної землі у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” В. Сосюра у своїх поезіях художньо відтворив мелодії, барви, багатства рідного краю. Таким трепетним почуттям любові до рідної землі перейнята поезія “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Для зображення України поет використав народно-поетичний образ весни – символ молодості, щасливого майбутнього: Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки, Знову серце б’ється молодо і […]...
- Достоєвський і Розанов Достоєвський, – трохи “довів” хтось із людей “компетентних”, що здерти ми інколи з інший спини шкіру вийде навіть у загальне справи корисно, і якщо це й огидно, то “мета виправдовує засоби”, – якби заговорив хтось у сенсі, компетентним стилем і за компетентних обставин, то, повірте, відразу ж були б виконавці, та ще з найвеселіших”. Причому […]...
- Життя як воно є у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Взявши за сюжет історію кохання молодої жінки Анни Кареніної, Лев Толстой у своєму романі відобразив широку панораму життя російського суспільства кінця XIX сторіччя. Автор вкотре довів, що є неперевершеним майстром епічного жанру і знавцем життя і побуту різних верств населення Росії тієї доби. На прикладі Степана Аркадійовича Облонського письменник показав життя петербурзьких чиновників вищого рангу. […]...
- Сімейні зв’язки у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Складне епічне полотно. 2. Ідеальна сім’я й відносини. 3. Недоліки інших сімей 4. Сім’я як вище втілення людського щастя. Життя дарує людині в найкращому разі одне-єдина неповторна мить, і секрет щастя в тім, щоб ця мить повторювалася якнайчастіше. ПРО. Уайльд Роман Л. Н. Толстого “Війна й мир” – це складне епічне полотно, у якому […]...
- Твір на тему: Батьківщину любимо не тому, що велика, а тому, що наша Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини відчуває кожна людина, де б вона не жила. І байдуже, чи вона народилася у могутній великій державі, чи у маленькій країні, яка часом і не всім відома, але головне для […]...
- Світське суспільство в зображенні Л. Н. Толстого (По романі “Війна й мир”) 1. “Війна й мир” – роман-епопея. 2. Задум і історія появи добутку. 3. Петербуржці й москвичі в романі. 4. Значення добутку для розуміння суспільства XIX століття Що страсті? – адже рано иль пізно їхня солодка недуга Зникне при слові розуму; И життя, як подивишся з холодним вниманьем навколо – Такий порожній і дурний жарт… М. […]...
- Ганна Ахматова У вигляді Ганни Ахматовій вражає багато чого… Мені подобається, що вона зуміла відстояти своє право бути не просто ученицею, коханою й дружиною Миколи Гумилева, але право бути поетом. Гумилев спочатку пишався дружиною, що складає вірші, але незабаром його серцю стала миліше просто дружина – домашня, зручна, звичайна. Ахматова ж не пішла з вибраного шляху Ця […]...
- “Дума сімейна” в романі Л. Толстого “Війна і мир” Хоч Л. Толстой і говорив, що в романі “Війна і мир” головною думкою є”думка народна”, однак сім’я залишається предметом зображення і в цьому романі. Більш того, письменник пов’язує з родиною все: формування характеру освіту, ставлення до людей і батьківщини, до власності і грошей тощо. Усе починається з родини. Теплі родинні стосунки Ростових роблять їх здатними […]...
- “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві […]...
- “Діалектика душі” в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Головна героїня роману Л. Толстого “Анна Кареніна” – Анна Аркадіївна Кареніна – красива, аристократична заміжня жінка з Санкт-Петербурга, чиї прагнення до любові та емоційної чесності роблять її ізгоєм суспільства. Анна – красивий людина у всіх сенсах: розумна і грамотна, вона читає приспівуючи, пише дитячі книги і показує вроджену здатність цінувати мистецтво. Вона захоплює увагу практично […]...
- Філософські проблеми в романі Л. Н. Толстого “Війна й Мир” “Війна й мир” була написана в 60-е року XIX століття. Уряд Олександра I отменило кріпосне право, але не дало крестьянам землі, вони бунтували. Росія й Захід, історичні долі Росії і її народу – це були самі злободенні питання часу. Вони постійно хвилювали Товстого. Лев Миколайович завжди був проти революции, він сподівався шляхом освіти, реформ, конституцій […]...
- Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним […]...
- Ганна Розсоха як втілення кращих рис трудового народу (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) У світі прийнятною є думка, що жінки – це слабка половина людства, що вони потребують сильного чоловічого плеча, опори і підтримки. І ця думка продовжує підтримуватись і сьогодні, коли жінки вже безліч разів довели свою силу, як фізичну, так і духовну, свою велику силу волі, свою терплячість, вміння долати перешкоди, боротися за своє щастя, не […]...
- “Пошуки Левіна в романі Льва Толстого “Анна Кареніна” У романі авторства Льва Толстого “Анна Кареніна” поряд з основною сюжетною лінією також розповідається достатньо цікава історія Костянтина Левіна. Багато людей, незважаючи на вік, ніби весь час перебувають в якомусь духовному чи інтелектуальному пошуку. Таким людиною, звичайно, можна назвати самого Левіна – він дійсно весь час щось шукав, до чогось прагнув. Абсолютно точно про нього […]...
- Дочка знаменитого Києва Ганна Ярославівна У Санлиси під Парижем є монастир святого Вікентія. Біля нього статуя довговолосої Ганни Ярославівни – королеви Франції. Понад вісімсот років тому вона приїхала сюди, щоб стати дружиною овдовілого короля Генріха I. У неї довго не народжувалися діти, і Ганна Ярославівна, як велося за обітницею, побудувала цей монастир. І полюбив її Рауль Валуа. Вона відповіла йому […]...
- “Ганна Онєгіна” “Ганна Онєгіна” – це передостання поема Єсеніна, написана наприкінці 1924 року – початку 1925 року. Самому Єсеніну дуже подобалася ця поема. У листі до Чагину (грудень 1924 року) він говорить про свою поему так: “Працюю й незабаром надішлю Вам поему, по-моєму, найкраще, що я написав”. Що ж являє собою поема “Ганна Онєгіна”? Літературна критика визначила […]...
- Тема судьбоносних митей у російській літературі XIX століття (По романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”) 1. Мінути, що перевернули життя героїв. 2. Миттєві усвідомлення в житті Андрія Болконского. 3. Важливість скороминущих відкриттів. Часто в добутках російських письменників можна побачити опис тих судьбоносних мінут, у які головний герой переосмислює своє існування, робить переоцінку своїх поглядів і переконань, що у свою чергу повністю перевертає його життя. Досить згадати Родіона Раскольникова з роману […]...
- “Образ Андрія Болконського в романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Андрій Болконський є головним героєм роману-епопеї Л. Толстого “Війна і мир”. Він – молодий, напрочуд вродливий князь невеликого зросту, з виразними, дещо сухими штрихами обличчя. Йому притаманні найкращі риси дворянства – вірність обов’язку, честь, бажання служити батьківщині. Від інших Андрій Болконський відрізняється витонченим смаком та тактовністю. Молодий князь зневажливо відноситься до фальші аристократичного середовища, не […]...
- Духовні шукання Андрія Болконского в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Задум роману “Війна й мир”. 2. Духовні ідеали молодого Болконского і їхній крах. 3. Пробудження героя до нового життя й даремність його мріянь. 4. Підсумок духовних пошуків князя Андрія. В 1856 році Л. Н. Толстой починає роботу над романом “Війна й мир” про колишнього декабриста, що вертається із сім’єю в Росію через границю Але […]...
- У пошуках сенсу життя (по романі Толстого “Війна й мир”) Епопея Л. Н. Толстого “Війна й мир” стала одним із самих значних добутків світової літератури, що зачіпають моральні проблеми й відповіді, що дає, на такі важливі історико-філософські питання, які стосуються сенсу життя окремої особистості і її ролей в історії всього людства. На прикладі морального пошуку центральних героїв автор роману допомагає читачеві навчитися виділяти у своєму […]...
- Філософські проблеми у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Війна і мир” була написана в 60-і роки XІX століття. Уряд Олександра І скасував кріпосне право, але не дав селянам землі, вони бунтували. Росія і Захід, історичні долі Росії і її народу – це були самі злободенні питання часу. Вони постійно хвилювали Толстого. Толстой завжди був проти революції, але сподівався шляхом освіти, реформ, конституцій влаштувати […]...
- Шляхи духовних шукань улюблених героїв Л. Н. Толстого (По романі “Війна й мир”) 1. Л. Н. Толстой – творець добутку загальнонаціонального масштабу. 2. На шляху до Істини (Андрій Болконский, Пьер Безухов). 3. Життя в єднанні зі своїм народом. Роман Л. Н. Толстого “Війна й мир” – добуток історичного масштабу, що показує нам широку панораму життя російського суспільства першої третини XIX століття. У цьому грандіозному добутку описане життя націй […]...
- 1812 рік у зображенні Л. Н. Толстого (по романі “Війна й мир”) Роман “Війна й мир” був задуманий Л. Н. Толстим як історія про декабриста, повертающемся після амністії в 1856 році. Але чим більше письменник працював з архівними материалами, тим більше він розумів, що, не розповівши про саме повстання й про війну 1812 року, не можна написати цей роман. Так задум поступово трансформувався, і Толстой створив грандіозну […]...
- “Чехов довів до віртуозності… звичайне зображення звичайного життя” (В. В. Розанов) “Мене будуть читати років сім, сім з половиною, а потім забудуть”, – говорив А. П. Чехов. Мабуть, жоден з великих письменників не був так скромний в оцінці своєї праці. Навіки зв’язаний Чехов з долями Батьківщини й з тим, що вона пережила, і з тим, що її чекає в майбутньому. На початку свого творчого шляху Чехов […]...
- Самовідданість і патріотизм російського народу в романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Поняття почуття патріотизму. 2. Самовідданість російського народу. 3. Патріотизм і героїзм дворянства. 4. Антинародний настрій аристократії 5. Роль Андрія Болконского в романі. Патріотизм – особливе почуття, що живе в душі людини. Це відданість і любов до вітчизни, своєму народу, готовність до жертв і подвигів в ім’я її. Ці світлі почуття издревле властиві народним масам. […]...
- Головнокомандувач Кутузов у романі Толстого “Війна і мир” Ще під час Бородінської битви Толстой підкреслював, що Кутузов “не робив ніяких розпоряджень, а тільки погоджувався чи не погоджувався на те, що пропонували йому”. Але він “віддавав накази, коли це було потрібно підлеглими”, і кричав на Вольцогена, що привіз йому звістку, що росіяни тікають. Протиставляючи Кутузова Наполеону, Толстой прагне показати, як спокійно Кутузов віддається волі […]...