Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”
Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”
У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на виший щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут.
Другий – це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися
Він живе у якомусь своєму світі, незрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет – Боковенька. Бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. А викопані гроші він мріє витратити не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа.
Він навіть вміє “балакати” по-французьки.
Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає грошей, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам,
Копач – дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура, а про нечесний прибуток він говорить: “Я, слава богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв”.
Крім того, що Бонавентура багатий своєю мрією, він багатий на всякі жарти, дотепи та прислів’я. З повагою ставиться Бонавентура до науки: “Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш”. Закликає він і інших не йти проти науки.
Знає також копач напам’ять всі вірші Шевченка, цитує “Енеїду” Котляревського.
У господарських справах Бонавентура був дуже неосвічений і непрактичний. Хоч він, осмислюючи свій досвід, і казав: “Тілько гляну, зараз бачу”, – проте давав такому хазяїну, як Калитка, зовсім не хазяйські поради: завести садок, ставок, пасіку. На що Калитка одказував йому: “Ви все на витребеньках!” Та попри всі свої “витребеньки”, Бонавентура дуже простий у побуті.
Коли зайшла мова про відпочинок, він попросився в клуню. “Я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. Є сама – добре, а нема – кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув – мало журився, проснувся, встав – встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув”…
У образі копача Бонавентури автор п’єси показав низи тогочасного соціального ладу, що складалися з обіднілих вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов.
Related posts:
- Образ копача Бонавентури в п’єсі “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – цс ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. В цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий – це […]...
- “Я взяв життя” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши […]...
- Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. (Драматична творчість І. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX століття. Через величезну пізнавальну та художню цінність його твори вже понад сторіччя мають неабиякий успіх. “… Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого, – писав його видатний сучасник Іван Франко, […]...
- Хижацька натура Герасима Калитка (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Герасим Никодимович Калитка – заможний селянин, що має двісті десятин землі, п’ять тисяч грошей, наймитів, що на нього працюють, і багато худоби. Є в нього жінка Параска і син Роман, що весь удався в батька. А батько в нього працьовитий, гарний хазяїн. Але, з другого боку, Герасим жадний, хитрий, лицемірний. Весь смисл життя Калитки, всі […]...
- Образ Герасима калитки як уособлення стяжателя (комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. […]...
- “Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) I. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне – показ руйнування людської особистості під впливом грошей). II. Нові хазяї на селі (“Жолудь – десять тисяч десятин, Чобіт – п’ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі”; Калитка теж тягнеться за ними): […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною (1845-1907) Справжнє прізвище – Тобілевич. Народився в слободі Арсенівка (тепер у складі села Веселівки Новомиргородського району Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків (брати – Микола Садовський, Панас Саксаганський і сестра – Марія Садовська стали відомими акторами, діячами української культури). Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, працював дрібним чиновником у канцеляріях. Багато займався самоосвітою, брав участь […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми II половини XIX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський […]...
- Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно […]...
- Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Цю аксіому доводили і Бальзак, і Мольер, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург Іван Карпенко-Карий. У комедії “Сто тисяч” він зобразив характери, які у погоні за грошима забули […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Твір-роздум за трагікомедією “Сто тисяч” I. Карпенка-Карого УРОК 48 Тема. ПРЗМ №6. Твір-роздум за трагікомедією “Сто тисяч” I. Карпенка-Карого. Мета: навчати учнів осмислювати й переосмислювати вивчений матеріал, робити узагальнення й висновки; розвивати зв’язне монологічне мовлення, грамотність письма; виховувати потребу ділитися своїми думками з іншими. Обладнання: книжкова виставка, дитячі малюнки до твору “Сто тисяч”, ілюстрації українських художників, фотографії з вистав за трагікомедією, уявний […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Цю аксіому доводили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург Іван Карпенко-Карий. У комедії “Сто тисяч” він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття – моральні принципи. Таких героїв у п’єсі […]...
- Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини ХІХ століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: […]...
- Нова доба – нові господарі землі (за п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”) Друга половина XIX сторіччя. Залишилася в минулому селянська реформа 1861 року. Селяни нарешті отримали право не лише до сьомого поту працювати на поміщицькій землі, а й на зароблені гроші викупити свій власний наділ. Треба знати історичні умови тієї доби, щоб зрозуміти позитивні і негативні риси характерів персонажів драматичних творів Карпенка-Карого. Терентій Пузир і Герасим Калитка […]...
- Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн’ Івана Карпенка-Карого Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” (1900). У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая з селян з його могутніми […]...
- Образ Пузиря за п &;amp;#8216;єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого Терентій Пузир незрівнянно багатший від Герасима Калитки, центрального образу комедії “Сто тисяч”. Він уже досяг того, про що мріяв Калитка, – мати скільки землі, щоб і за три дні не об’їхати. “Княжество!” – із заздрістю вигукує Маюфес про землі Пузиря. – Ціле княжество!” Кілька економій, десятки тисяч овець, тисячі батраків – ось що приносить капітал […]...
- Скорочено “Сто тисяч” Карпенко-Карого До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною справою. Його зустрічає Роман, син хазяїна, та повідомляє, що батька немає вдома. Сюди ж приходить копач Бонавентура, нікчемна людина, пустобрех, що вдає з себе вченого та освіченого. “Наче розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став, як бубон”,- характеризує копача Роман. […]...
- Зображення мироеда в комедії И. Карпенко-Карого “Сто тисяч” Комедія И. Карпенко-Карого ” Сто тисяч ” зображує нових “героїв” наживи, “які виходили з низів, із селян, і ставали промисловими, фінансовими або земельними магнатами. Ця комедія стає поруч із іншими п’єсами И. Карпенко-Карого, у яких виникають мироеди (“Мартин Боруля”, “Хазяїн”), які готові віддати свою душу чортові за гроші. Головний герой п’єси “Сто тисяч” – Гарасим […]...
- Трагікомедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. TЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія УРОК 45 Тема. Трагікомедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. TЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія. Мета: розпочати роботу над трагікомедією “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого; дати поняття про драматичний твір (поглиблено), комедію, трагікомедію; розвивати навички роботи з драматичним твором; виховувати театральні здібності учнів під час виразного читання окремих епізодів твору. Обладнання: […]...
- “Чи заспокоївся б Герасим Калитка після придбання землі Смоквина? За твором “Сто тисяч” Івана Карпенко-Карого” П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над Людиною Драматургія Карпенка-Карого розманітна за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній іїравдиво відтворено нові зміни житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її проби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору […]...
- Життєва основа драми І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Драма ” Сто тисяч ” – один із шедеврів української драматургії. У комедійній формі корифей українського театру наголошує на важливих проблемах людського життя, змушує нас оцінити власні вчинки, замислитись над своїми життєвими пріоритетами, показує нам, наскільки смішно та потворно виглядає людина, яка живе тільки заради грошей, заради наживи. Але причиною усіх перипетій твору є не […]...
- ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА (за драмою “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого) 8 КЛАС ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА (за драмою “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Сила драматургічного таланту І. Карпенка-Карого. 2. Характеристика образу Калитки: А) зажерливість; Б) скнарість; В) нечесність; Г) неосвіченість. 3. Сучасність твору драматурга. Варіант 2 1. Тематика й проблематика творів І. Карпенка-Карого. 2. Герасим Калитка […]...
- Згубний вплив грошей (за п’єсою “Сто тисяч”) ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Згубний вплив грошей (за п’єсою “Сто тисяч”) Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує […]...
- Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я – Іван Тобілевич) – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи […]...
- “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого Основні свої твори І. Карпенко-Карий писав у 80-ті роки XІX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх вияві Карпенко-Карий зображує у своїх […]...
- Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX ст Спадщина І. Карпенка-Карого (Тобілевича) – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж […]...
- Сто тисяч аргументів проти бездуховності (за драмою І. Карпенна-Карого “Сто тисяч”) Творчість Карпенка-Карого – це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні твори, а твори повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально дослідити. Соціальио-психологічна комедія – дуже складний жанр, бо все це не смішно, це серйозно, відтак і вимагає неймовірної відповідальності з […]...
- Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” (1 варіант) П’єси І. Карпенка-Карого – ціла епоха в історії розвитку світової драматургії. Письменник вважав своїм обов’язком викривати суспільне зло, тому в його творах читач часто бачить дійових осіб, що виступають уособленням людських вад. Одним з таких персонажів є головний герой комедії “Хазяїн” Терентій Гаврилович Пузир. “Коли дають – бери! Сам хазяїн наш всіх научає: з усього, […]...
- Життя та творчість Івана Карпенка-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”). І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому […]...
- Скорочено СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Комедія у 4-х діях Дійові особи: Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. С а в к а – кум Герасима, селянин. Бонавентура – копач. Невідомий – єврей. Г е р ш к о – фактор. М о т р я – наймичка. Клим – робітник. До селянина-багатія […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” (1900) слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого). “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові […]...
- Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали […]...