Хижацька натура Герасима Калитка (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)
Герасим Никодимович Калитка – заможний селянин, що має двісті десятин землі, п’ять тисяч грошей, наймитів, що на нього працюють, і багато худоби. Є в нього жінка Параска і син Роман, що весь удався в батька. А батько в нього працьовитий, гарний хазяїн. Але, з другого боку, Герасим жадний, хитрий, лицемірний.
Весь смисл життя Калитки, всі його помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі. Увесь час він скуповував землю селян і панів, що збанкрутіти. Але йому завжди здавалось мало, він прагнув порівнятися з сусідами, багатшими за нього.
Герасим
Свої справи Герасим від усіх таїть: жінку трохи не побив, коли та хотіла довідатись про них; щоб замаскувати справжню причину гульні з приводу вдачі з грошовою справою, влаштовує заручини
З точки зору господаря, калитчини наймити “тілько й думають: їсти й спать”. Він хоче, щоб робітники працювали багато, а одержували за це мало. Калитка погано їх годує, не дає виспатися і боляче б’є. З жінкою Герасим часто свариться, хоч на людях і ставиться до неї ласкаво.
Тому всі знайомі вважають його відмінним сім’янином. Але, судячи зі слів чоловіка, йому більше жаль коней, ніж Параски. Романа ж він любить і пишається тим, що син характером схожий на нього.
Щодо шахрайських махінацій, то Герасим трохи не втратив розум, думаючи, яке багатство “іде” йому до рук. Він вірить кожному слову першого-ліпшого шахрая, хоч у нього іноді й виникає якась непевність у його поведінці. Але перемагає згубна влада грошей.
З Савкою в Герасима трохи не доходить до поножовщини через кумові гроші, що хотів привласнити Калитка. Взагалі Герасим хотів усіх обдурити: і Невідомого, і фактора Гершка, і кума Савку, і Жолудя з Пузирем переплюнути. Але жадність і самовпевненість підводять Калитку, і він стає жертвою хитрішого від себе шахрая.
Отже, самовпевненого Герасима обдурено і він більше не бачить сенсу у житті. Адже придбання землі і постійне прагнення до збагачення – це і є сенс його життя. Але “легковірну калитку” витрусили і викинули, а хіба можна що купити без грошей?
Земля панка Смоквинова вислизнула в Герасима з-поміж пальців. Враз зникли всі ілюзії, розсіявся діамантовий дим. Герасим у припадку розпачу хоче повіситись, щоб не бачити свого фіаско. Але копач Бонавентура рятує Герасима від загибелі.
Навряд чи Герасим зможе повіситись знову. Він жалкує, що лишився жити. Відомо, що може відчувати людина, яка хотіла покінчити з життям, але всі емоції, всі почуття й переживання Калитки з цього приводу виражаються кількома словами: “Обікрали… ограбили… Пропала земля Смоквинова.
Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря”.





Related posts:
- Хижацька натура Герасима Калитки (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятин землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку… ” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане […]...
- Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися […]...
- Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно […]...
- Хижацька натура Герасима Калитки Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятин землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане день […]...
- Образ Герасима калитки як уособлення стяжателя (комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. […]...
- “Чи заспокоївся б Герасим Калитка після придбання землі Смоквина? За твором “Сто тисяч” Івана Карпенко-Карого” П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді […]...
- Твір Гроші як міра випробування людини (оцінка образу Герасима Калитки у п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Гроші як міра випробування людини (оцінка образу Герасима Калитки у п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” була написана наприкінці вісімдесятих років ХІХ? століття і з того часу є однією з найкращих сатиричних комедій української драматургії. Уній автор яскраво і переконливо змалював ті суттєві зміни в житті села, які сталися майже через […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський […]...
- “Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) I. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне – показ руйнування людської особистості під впливом грошей). II. Нові хазяї на селі (“Жолудь – десять тисяч десятин, Чобіт – п’ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі”; Калитка теж тягнеться за ними): […]...
- Гроші в житті людини (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) “Хочеш пізнати людину – наділи її грошима та владою” – говорить народна мудрість. І, як свідчить світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони “псують” людину. Отже, гроші і влада – зло? Спробуємо дати відповідь на це питання. Гроші – це “вічна” проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші – куди […]...
- Трагічне і комічне у п’ієсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. Творчість І. Карпенка-Карого у контексті розвитку української драматургії й театру кінця XIX ст. (Відомий драматург І. Карпенко-Карий стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах він звертався до соціальних проблем і суспільних відносин. З нещадною правдою він показав нові зміни на селі, зобразив позитивні і негативні риси своїх персонажів, висміяв прагнення до […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...
- Головна риса характеру Герасима Калитки (за п’єсою І. Карпена-Карого “Сто тисяч”) У п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” простежується характерна для заможного селянина риса характеру – чим більше людина жадає набуття багатства, тим більше вона вчиняє заради грошей злочинів. Отаким селянином у п’єсі “Гроші” (саме таку назву мала спочатку п’єса) був Герасим Калитка. Він скуповує землю в збіднілих селян, поміщиків, які не змогли протистояти йому та іншим […]...
- Сатиричний образ сільського глитая (За комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима […]...
- Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. (Драматична творчість І. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX століття. Через величезну пізнавальну та художню цінність його твори вже понад сторіччя мають неабиякий успіх. “… Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого, – писав його видатний сучасник Іван Франко, […]...
- “Я взяв життя” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. […]...