Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців
Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців
І в павутинні перехресних барв
Я палко мрію до самого рання,
Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:
Гарячу смерть, не зимне умирання
Олена Іванівна Теліга народилася 21 липня 1907 року в Петербурзі або в Еллінську у родині професора, вихідця із міста Слов’янська, що на Донеччині, мати – білоруського походження, родом із Поділля з родини священиків Квочковських. Росла у висококультурному оточенні, вивчила російську, французьку, німецьку мови.
В 1917 році сім’я переїжджає
1923р. – мати Олени переїжджає з дітьми до Кам’янця-Подільського. Ця подорож стала першим переломним моментом у житті майбутньої поетки. Бо виховувалася в російському оточенні, не знала про те, що вона українка, не знала української мови і почала її вивчати.
У польській Тарнов поїхала уже українкою. Батька запитувала, чому нічого не говорив про Україну. А він відповів:
“Тут Україну кожен носить у серці таку, яку собі викохав, яку собі виборов у важких
Другим поворотним моментом у долі Теліги став контакт з російськими монархістами на великому балу, де Олена почула глузування з української мови. Вона відповідає росіянам, що ця “собача мова – моя мова! Мова мого батька і матері!”
У 1925 році вступає на історико-філологічний відділ Українського педагогічного інституту, батько у цей час ректор Української Академії. Олена шукає свою Україну. Вона для неї не тільки Земля, але й нація. Велика мета потребує сильного характеру. Вона хоче бачити такий характер у того, хто буде йти поруч у житті.
Ним стає Михайло Теліга, кубанський козак, петлюрівець. Одружуються. Познайомив Олену з Є. Маланюком, Ю. Дараганом, В. Кириленком, Д. Донцовим.
Входить в Організацію Українських Націоналістів, створену Є. Коновальцем. Зустрічається у 1939 році з Олегом Ольжичем. Саме ця зустріч стає третім поворотним пунктом у житті. Олена стає провідником мистецького товариства “Зарево”. Згодом переїжджає до Києва, де почали працювати школи, лабораторії університету, Академії Наук, з’явилася газета “Українське слово”.
Олена Теліга очолила спілку письменників, редагувала літературний тижневик “Лаври”. Де закликала поетеса людину стати вільною, відчути свою приналежність до народу, який бореться проти німців. Цього німці стерпіти не могли і невдовзі заарештували редакцію “Українського слова”. Було запропоновано скоротитися Олені, але вона відмовила, її заарештували у Будинку спілки письменників. Разом із чоловіком 21 лютого 1942 року розстріляна у Бабиному Яру.
У камері в’язниці знайдено напис: “Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга”. Зверху – тризуб.
Один із катів зізнався після розстрілу: “Я не бачив ще мужчини, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка”.
“Смерть… стала лише здійсненням її героїчної моралі, вся її публіцистична і поетична спадщина стала об’явом типу нової людини”.
Олена Теліга – це рідкісний тип жінки, у якому поєднуються сила, мужність, воля, безстрашність з жіночністю і чарівністю. У творчості Теліга стояла на межі, де закінчується спокій, сірість буднів і починається вогонь боротьби, справжнього життя. Ліричний герой – сама поетеса.
Творчість Теліги – це її життя.
Головна тема – любов до України, але слова “Україна” майже немає, тому є такі пояснення Ю. Шереха:
“Можна творити поезію високого патріотизму, ні разу не вживати слів батьківщина або вітчизна, можна пройняти творчість палкою любов’ю до України, ні разу не вживши слова Україна… “
Тематика творчості:
1. Наскрізна тема – протест проти байдужості, сірості, прагнення повноти життя (“Сучсникам”);
2. Тема боротьби і героїзму (“Засудженим”, “Мужчинам”, “Поворот”);
3. Любов до рідної землі, до свого народу (“Лист”, “Поворот”);
4. Життєва мужність (“Життя”);
5. Трагедія еміграції (“П’ятий поверх”, “Поверх”).
6. Тема кохання (“Літо”, “Я руці, що била – не пробачу”).
7. Доля жінки у житті суспільства (“Мужчинам”, “Вечірня пісня”, “Чоловікові”)
В поезії Олени Теліги поєднана ніжність, жіночність, мужність, пристрасть, громадськість. Це поєднання надає чарівності поезії Олени Теліги.
“Неперевершеним архитвором” назвав поезію “Вечірня пісня” В. Державин.
Лірична героїня поезії ніжна і вразлива, щира і щедра, романтична і водночас сильна. Вона тонко відчуває настрій і стан іншої людини. Тільки така жінка може все пережити своїм коханим назвати – “каміння жорстоких днів”, побачити в його очах “полум’яне пекло”. Тільки така жінка простягне долоні, аби прийняти в них зібрані на тяжких життєвих дорогах гнів і ненависть чоловіка, підтримати його, такого стомленого в цю хвилину, але й тепер – “найміцнішого”.
Вона знає, що втома ця хвилинна, але саме зараз чоловікові так потрібні спокій, ласка, поцілунок теплий і м’який, мов дитячий сміх. А завтра – завтра знову бій. Вона проведе свого коханого і подарує йому свій поцілунок, але вже не теплий і м’який, а гострий, як ніж, цілунок-зброю.
Жінка, вважає авторка, повинна бути не тягарем для мужчини, а його спільником у боротьбі, не підтинати міць чоловікові, а надихати його на дії. Вірш має особливу композицію. Вступна частина елегійно-любовна, сповнена спокою, ніжності, ласки, турботи.
А за цим – усвідомлення необхідності боротьби, готовність пожертвувати спокоєм, сімейним затишком заради великої і світлої мети.
Ще немає зовнішньої дії, але є розвиток думки, почуття, точніше, передбачення того, що буде:
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма –
В задимлений чорний морок
Зберу я тебе сама.
Особливість поезії Теліги в контрастності образів: крик і мовчання; уста ніжні, теплі і уста рішучі, як вистріл, тверді, як лезо меча; поцілунок м’який, мов дитячий сміх, і поцілунок гострий, як ніж.
“Вечірня пісня” – поезія-відкриття, де кожен новий рядок, новий образ доповнює, розширює рамки сказаного. “Це геніальна синтеза тематики любовної і громадської” (В. Державин).
“Сучасникам”. Це звернення, заклик до людей жити повнокровно, як живе лірична героїня “у святім союзі” болю і радості, сміху і ніжності, мужності і холодної зливи, з вітром і сонцем. Теліга протестує цим віршем проти сірості життя.
Образи вогню, води, вітру традиційні в нашому фольклорі та художній літературі. Вони символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення. Цим образом послуговується Теліга.
Заметемо вогнем любові межі,
Перейдемо убрід бурхливі води;
Думки мов не роздмухані вогні;
У нас душа-криниця, із якої ви п’єте.
У поезіях “Танго”, “Козачок” пульсує радість, молодість, повнота життя, де танок – справді безжурний. Тут слово “танок” ужито, аби підкреслити: життя – це зовсім не безжурний танок. Це слово заперечує поняття, яке воно називає.
Related posts:
- Олена Теліга – Душа на сторожі: Вибір з поезій Мюнхен: Культура, 1946. – 31 с. Зовсім невеличка, зворушлива добірка віршів Олени Теліги, набрана машинописом. “Вірші, з яких зложена збірка “Душа на сторожі”, збережені були одним з революційних друзів Олени Теліги. Вірші ці – відомі зі сторінок журналів – в сукупності творять певного роду підсумок мистецької та ідейної дороги поетки-революціонерки: починаючи з її молодечих поривів […]...
- Олена Теліга – Біографія Олена Іванівна Телі́га (*21 липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія – †22 лютого 1942, Київ) – українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907-1942) Справжнє ім’я – Олена Іванівна Шовгенева. Олена Іванівна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім’ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева (Теліга – це прізвище чоловіка Олени Іванівни, яке […]...
- Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину […]...
- СУЧАСНИКАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) СУЧАСНИКАМ “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий. Не плутай душу у горіння тіла. Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, […]...
- Теліга Олена – Біографія Олена Іванівна Теліга (з дому: Шовгенова або Шовгеніва, 8 (21) липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія – 22 лютого 1942, Київ) – українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. Народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині: мати – дочка православного священика; батько Іван Опанасович Шовгенів – знаний фахівець, гідротехнік-практик. Коли дівчинці […]...
- Олена Теліга – Вибрані твори Львів: Смолоскип, 2008. – 534 с. Видавництво Смолоскип презентує друге, доповнене видання вибраних творів Олени Теліги – політичної діячки і поетеси, розстріляної фашистами в 1942 році в Бабиному Яру. До збірки увійшли всі її відомі поетичні, центральні публіцистичні твори та добірка листів. Книжку доповнює важлива стаття про життя і творчість Теліги, яку написав її побратим […]...
- ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить, […]...
- Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено ОЛЕНА ТЕЛІГА Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле […]...
- Промінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено ОЛЕНА ТЕЛІГА Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний […]...
- РАДІСТЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) РАДІСТЬ Ой. не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться. Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед […]...
- Життя і творчість Олена Теліга Реферат на тему: Життя і творчість Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її […]...
- Олена Іванівна Теліга (Шовгенева) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення активного, дієвого життя, протест проти […]...
- Поетеса Олена Теліга Не можна не погодитися зі словами римлян, що поетом не можна статі, поетами народжуються. Не можна вивчитися ні на Шевченка, ні на Бетховена. На них, як на пророків, сходити Святий Дух, і їм відкриваються речі досі нікому не знані. Такою поетесою була Олена Теліга. її поезія була по-справжньому аристократичною, позбавленою вульгарного й простацького, образи та […]...
- І злитись знову зі своїм народом (Олена Теліга) “І ЗЛИТИСЬ ЗНОВУ ЗІ СВОЇМ НАРОДОМ” Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може в цьому й є моя сміливість: Палити серце – в хуртовині сніжній, Купати душу – у холодній зливі. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба, я тверда й сувора: О краю мій, Моїх ясних привітів Не […]...
- Олена Теліга Невелика за обсягом поетична спадщина О. Теліги – наскрізь автобіографічна. В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс трагічно обірваного життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у Бабиному яру […]...
- Сучасникам Олена Теліга Сучасникам “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: […]...
- Сучасникам – ОЛЕНА ТЕЛІГА Скорочено “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся. То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
- Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І […]...
- Радість скорочено – Олена Теліга Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли […]...
- Радість Олена Теліга Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами […]...
- Пломінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА Скорочено День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить. Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. 1 тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
- Олена Теліга – Козачок КОЗАЧОК Кожний крок – сліпуча блискавиця, А душа – польовий, буйний вітер, Розгораються уста і лиця Неспокійним, пурпуровим квітом. Не піймаєш: я – вогонь, я – вихор! А вони спинятися не звикли! Але раптом… усміхнуся тихо І в очах моїх заграє виклик. А душа, розбещеністю п’яна, Вип’є туги золоту отруту. О злови мене, злови, коханий, […]...
- Олена Теліга – Відвічне ВІДВІЧНЕ Н. Лівицькій-Холодній Тремтить кохання на розквітлих квітах, В зітханнях вітру і на крилах співу, В сльозах пекучих, уночі пролитих, В стрілі образи і в пожежі гніву. Заходить сонце – і відзвук мелодій, Які від віку вся земля гуркоче, Гарячий погляд, мов сміливий злодій, Нам краде серце поцілунком в очі. Тисячоліття залишились ззаду. Та в […]...
- Олена Теліга – За кордоном ЗА КОРДОНОМ Ех, в експресі світлому, блискучому З головою у вікні за шибою, Над річками полечу, над кручами, Десь далеко, там, де щастя здибаю. Біля станцій з паннами самітними, Біля сіл з обвітреними стріхами, У купе з лавками оксамитними Пронесусь, вагонами вколихана. Там, де шини розлетяться стрічками, Де реклами зацвітуть над стінами – На двірці […]...
- Сучасникам скорочено – Олена Теліга “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити […]...
- Олена Теліга – На п’ятім поверсі НА П’ЯТІМ ПОВЕРСІ Так, завтра зрання та ж незмінна пісня, Все те ж життя бездомних волоцюг, І ще міцніше, аж за горло стисне Тяжких турбот ржавіючий ланцюг. Та прийде вечір – завтра чи позавтра,- Забувши втому, я не буду йти, Я буду бігти й обминати авта – На п’ятий поверх, де чекаєш ти. І невідмінно […]...
- Скорочено – СУЧАСНИКАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
- Олена Теліга – Чорна площа ЧОРНА ПЛОЩА І Це ввижається в ніч, коли змучена пам’ять Божевільних думок від вогню не хоронить, І вони закипають, іскряться снопами, Щоб пізніше застигнути – сріблом на скронях. Тільки вранці, як вітер росою полоще Звислі руки дерев і пропалені чола, Я лишаю її – чорну, стиснуту площу, І виходжу на шлях – з синім небом […]...
- Олена Теліга – П’ятнадцята осінь П’ЯТНАДЦЯТА ОСІНЬ Ростиславові Д. Чи ця вечірня непрозора синь, Далекий дим, чи вогник папіроси, Чи черевики мокрі від роси – Щось нагадало неповторну осінь. . . . Похмурий ліс у вересневім сні Зітхає тяжко. Мов вогнисті птиці, Над ним літають зорі навісні, А він галуззям хоче відхреститься. Тріщить багаття. Полум’ям їдким Заслало очі. Чи мене […]...
- Олена Теліга – Братерство в народі БРАТЕРСТВО В НАРОДІ Це була справжня оргія тріскучих слів і блискучих гасел. 20 літ вони тарахкотіли на наших землях, шаруділи, мов сухе листя, сипалися, мов соняшникове насіння, і – мов порожня луска з того насіння – засмічували нашу багату плідну землю. Українська душа, тільки що збуджена, вільна й горда, як колись перед віками, довго відштовхувала […]...
- Скорочено ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА День прозорий мерехтить, як пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору, чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. І тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
- Заметемо вогнем любови межі О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді Української Народної Республіки. Разом з урядом […]...
- Олена Теліга – На смерть Грицька Чупринки НА СМЕРТЬ ГРИЦЬКА ЧУПРИНКИ Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, – Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, – Рану смертного жалю!.. З творів Г. Чупринки. До великої покори На розпутті при дорозі Судять Байду Яничари В Золотім галатськім Розі… “Байда” Г. Чупринки. “Кто дальше?.. Он!.. А!.. стой… ” – гукнув чекіст. […]...
- Олена Теліга – Тільки вечір злітає на місто Тільки вечір злітає на місто І нема біля мене нікого, Я збираю в єдине намисто Всі слова, що почула від нього. Хай назустріч ідуть мені люде! Хай цілує непроханий вітер! Все, що пише він, згадано буде До останніх малесеньких літер. Хоч на вулиці зимно і сніжно, Хоч шумить надокучливе місто, Я зберу обережно і ніжно […]...
- Хроніка одного життя О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді Української Народної Республіки. Разом з урядом […]...
- Врятована сосонка (Олена Пчілка “Сосонка”) С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Врятована сосонка (Олена Пчілка “Сосонка”) Кожний хлопчик або дівчинка бажає мати друга. У житті хлопчика Івася теж з’явився друг, але не зовсім звичайний. Це було деревце. Сосонка. Життя сосонки обірвалося швидко: її зрубали […]...
- Олена Петрівна – Вчитель з великої літери 6 клас Олена Петрівна – Вчитель з великої літери Олена Петрівна викладає в нашому класі географію, крім того, вона наш класний керівник. Олена Петрівна закохана у свій предмет, вона цікаво і змістовно проводить уроки, тому всі учні нашого класу теж полюбляють географію. Вже зараз хтось мріє стати мандрівником, хтось полярником, хтось першовідкривачем незнаних земель. Олена […]...
- Олена Матушек – Біографія Олена Франківна Матушек (26 квітня 1953, Запоріжжя) – українська поетеса. Матушек Олена Франківна – українська поетеса. Народилася 26 квітня 1953 року в м. Запоріжжя. Закінчила 1976 року Київський Університет. З 1985 року працює в редакції журналу “Ранок”. Автор збірок “Акварель міста” (1981), “Телефон довіри” (1988), “Розімкнуте коло” (1991). У своїй збірці віршів “Телефон довіри” українська […]...
- Життя й героїчна смерть Олени Теліги Життя й героїчна смерть Олени Теліги Україну може врятувати новий тип Українця, що вміє жити, творити І вмирати для своєї нації. О. Теліга Скільки в собі поєднала витончена і яскрава поезія Олени Теліги: мужність у боротьбі за Україну і жіночу ніжність, протест проти міщанства і вишуканість, ліричний артистизм і громадянську пристрасність! Це дивне рідкісне поєднання […]...
- “Вітрами й сонцем Бог мій шлях помітив” (за поезією Теліги) Часто ми зітхаємо, кажучи: “Якби знати, що з нами буде в майбутньому!” А я, коли чую ці слова, дякую Богові за те, що не знаю. Неймовірно важко жити, коли знаєш своє майбутнє, але нічого не можеш змінити. Але деякі – розуміють, відчувають і все одне йдуть вперед. До таких обраних і належить Олена Іванівна Теліга. […]...