Олена Теліга – Тільки вечір злітає на місто

Related posts:

1. Радість Олена Теліга Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами […]...
2. Радість – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено ОЛЕНА ТЕЛІГА Радість Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон – хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле […]...
3. Радість скорочено – Олена Теліга Ой, не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться, Як безжурний вітрогон-хлопчина. Привертає увагу така особливість: традиційно незмінне слово “авто” в поезії відмінюється, що є певним авторським новаторством: До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли […]...
4. РАДІСТЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) РАДІСТЬ Ой. не знаю, що то за причина – Переходжу обережно вулицю, І весь час до мене радість тулиться. Як безжурний вітрогон-хлопчина. До міського руху ми не звикли, А хлопчина рветься, як метелиця, Ніби поле перед […]...
5. СУЧАСНИКАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) СУЧАСНИКАМ “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий. Не плутай душу у горіння тіла. Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, […]...
6. Олена Теліга – П’ятнадцята осінь П’ЯТНАДЦЯТА ОСІНЬ Ростиславові Д. Чи ця вечірня непрозора синь, Далекий дим, чи вогник папіроси, Чи черевики мокрі від роси – Щось нагадало неповторну осінь. . . . Похмурий ліс у вересневім сні Зітхає тяжко. Мов вогнисті птиці, Над ним літають зорі навісні, А він галуззям хоче відхреститься. Тріщить багаття. Полум’ям їдким Заслало очі. Чи мене […]...
7. Олена Теліга – Чорна площа ЧОРНА ПЛОЩА І Це ввижається в ніч, коли змучена пам’ять Божевільних думок від вогню не хоронить, І вони закипають, іскряться снопами, Щоб пізніше застигнути – сріблом на скронях. Тільки вранці, як вітер росою полоще Звислі руки дерев і пропалені чола, Я лишаю її – чорну, стиснуту площу, І виходжу на шлях – з синім небом […]...
8. Сучасникам скорочено – Олена Теліга “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити […]...
9. Олена Теліга – Козачок КОЗАЧОК Кожний крок – сліпуча блискавиця, А душа – польовий, буйний вітер, Розгораються уста і лиця Неспокійним, пурпуровим квітом. Не піймаєш: я – вогонь, я – вихор! А вони спинятися не звикли! Але раптом… усміхнуся тихо І в очах моїх заграє виклик. А душа, розбещеністю п’яна, Вип’є туги золоту отруту. О злови мене, злови, коханий, […]...
10. Сучасникам Олена Теліга Сучасникам “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: […]...
11. Скорочено – СУЧАСНИКАМ – ОЛЕНА ТЕЛІГА “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
12. Олена Теліга – Відвічне ВІДВІЧНЕ Н. Лівицькій-Холодній Тремтить кохання на розквітлих квітах, В зітханнях вітру і на крилах співу, В сльозах пекучих, уночі пролитих, В стрілі образи і в пожежі гніву. Заходить сонце – і відзвук мелодій, Які від віку вся земля гуркоче, Гарячий погляд, мов сміливий злодій, Нам краде серце поцілунком в очі. Тисячоліття залишились ззаду. Та в […]...
13. Сучасникам – ОЛЕНА ТЕЛІГА Скорочено “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся. То сміх мій рветься джерелом на волю! Не лічу слів. […]...
14. Олена Теліга – На п’ятім поверсі НА П’ЯТІМ ПОВЕРСІ Так, завтра зрання та ж незмінна пісня, Все те ж життя бездомних волоцюг, І ще міцніше, аж за горло стисне Тяжких турбот ржавіючий ланцюг. Та прийде вечір – завтра чи позавтра,- Забувши втому, я не буду йти, Я буду бігти й обминати авта – На п’ятий поверх, де чекаєш ти. І невідмінно […]...
15. ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 МИ – УКРАЇНЦІ ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942) ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить, […]...
16. Олена Теліга – За кордоном ЗА КОРДОНОМ Ех, в експресі світлому, блискучому З головою у вікні за шибою, Над річками полечу, над кручами, Десь далеко, там, де щастя здибаю. Біля станцій з паннами самітними, Біля сіл з обвітреними стріхами, У купе з лавками оксамитними Пронесусь, вагонами вколихана. Там, де шини розлетяться стрічками, Де реклами зацвітуть над стінами – На двірці […]...
17. Олена Теліга – Братерство в народі БРАТЕРСТВО В НАРОДІ Це була справжня оргія тріскучих слів і блискучих гасел. 20 літ вони тарахкотіли на наших землях, шаруділи, мов сухе листя, сипалися, мов соняшникове насіння, і – мов порожня луска з того насіння – засмічували нашу багату плідну землю. Українська душа, тільки що збуджена, вільна й горда, як колись перед віками, довго відштовхувала […]...
18. Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І […]...
19. Олена Теліга – Вибрані твори Львів: Смолоскип, 2008. – 534 с. Видавництво Смолоскип презентує друге, доповнене видання вибраних творів Олени Теліги – політичної діячки і поетеси, розстріляної фашистами в 1942 році в Бабиному Яру. До збірки увійшли всі її відомі поетичні, центральні публіцистичні твори та добірка листів. Книжку доповнює важлива стаття про життя і творчість Теліги, яку написав її побратим […]...
20. Олена Теліга – На смерть Грицька Чупринки НА СМЕРТЬ ГРИЦЬКА ЧУПРИНКИ Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, – Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, – Рану смертного жалю!.. З творів Г. Чупринки. До великої покори На розпутті при дорозі Судять Байду Яничари В Золотім галатськім Розі… “Байда” Г. Чупринки. “Кто дальше?.. Он!.. А!.. стой… ” – гукнув чекіст. […]...
21. Промінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА скорочено ОЛЕНА ТЕЛІГА Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний […]...
22. Олена Теліга – Душа на сторожі: Вибір з поезій Мюнхен: Культура, 1946. – 31 с. Зовсім невеличка, зворушлива добірка віршів Олени Теліги, набрана машинописом. “Вірші, з яких зложена збірка “Душа на сторожі”, збережені були одним з революційних друзів Олени Теліги. Вірші ці – відомі зі сторінок журналів – в сукупності творять певного роду підсумок мистецької та ідейної дороги поетки-революціонерки: починаючи з її молодечих поривів […]...
23. Пломінний день – ОЛЕНА ТЕЛІГА Скорочено День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить. Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато. Та ніхто з них кроку не зупинить. Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. 1 тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
24. Олена Теліга – Біографія Олена Іванівна Телі́га (*21 липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія – †22 лютого 1942, Київ) – українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907-1942) Справжнє ім’я – Олена Іванівна Шовгенева. Олена Іванівна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім’ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева (Теліга – це прізвище чоловіка Олени Іванівни, яке […]...
25. Скорочено ПЛОМІННИЙ ДЕНЬ – ОЛЕНА ТЕЛІГА День прозорий мерехтить, як пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору, чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово – Україна. І тому росте, росте прокляття! Всі пориви запального квітня Неможливо в дійсність […]...
26. Олена Теліга Невелика за обсягом поетична спадщина О. Теліги – наскрізь автобіографічна. В її елегантно-карбованих віршах, небезпідставно названих критикою “приватними листами світові”, вимальовується яскравий образ вольової людини, відданої ідеям національного відродження України, життєлюба, морального максималіста, апологета загальнолюдських цінностей. Власне, у цьому й полягав сенс трагічно обірваного життя нескореної поетеси-антифашистки, розстріляної німецькими окупантами в Києві у Бабиному яру […]...
27. Теліга Олена – Біографія Олена Іванівна Теліга (з дому: Шовгенова або Шовгеніва, 8 (21) липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія – 22 лютого 1942, Київ) – українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. Народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині: мати – дочка православного священика; батько Іван Опанасович Шовгенів – знаний фахівець, гідротехнік-практик. Коли дівчинці […]...
28. І злитись знову зі своїм народом (Олена Теліга) “І ЗЛИТИСЬ ЗНОВУ ЗІ СВОЇМ НАРОДОМ” Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може в цьому й є моя сміливість: Палити серце – в хуртовині сніжній, Купати душу – у холодній зливі. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, Та там, де треба, я тверда й сувора: О краю мій, Моїх ясних привітів Не […]...
29. Поетеса Олена Теліга Не можна не погодитися зі словами римлян, що поетом не можна статі, поетами народжуються. Не можна вивчитися ні на Шевченка, ні на Бетховена. На них, як на пророків, сходити Святий Дух, і їм відкриваються речі досі нікому не знані. Такою поетесою була Олена Теліга. її поезія була по-справжньому аристократичною, позбавленою вульгарного й простацького, образи та […]...
30. Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців Олена Теліга – “поетка вогненних меж” Д. Донців І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть, не зимне умирання Олена Іванівна Теліга народилася 21 липня 1907 року в Петербурзі або в Еллінську у родині професора, вихідця із міста Слов’янська, що на Донеччині, мати – […]...
31. Олена Іванівна Теліга (Шовгенева) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її поезії в цей період виступають прагнення активного, дієвого життя, протест проти […]...
32. Життя і творчість Олена Теліга Реферат на тему: Життя і творчість Олена Теліга (1907 – 1942) Олена Іванівна Теліга (дівоче прізвище Шовгенева) – українська поетеса, публіцист, громадсько-політичний діяч. Народилася 21 липня 1907p. в Петербурзі. З 1923p. вимушена жити за кордоном. Олена Теліга належала до кола поетів-“вісниківців”, що об’єднувались довкола редагованого критиком та публіцистом Д. Донцовим журналу “Вісник”. Характерними рисами її […]...
33. Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину […]...
34. Твір-опис на тему “Місто майбутнього” Я вірю в краще майбутнє. Я дуже сподіваюся, що ми, люди, будемо вдосконалювати світ, в якому живемо. Тож і місто майбутнього буде дуже відрізнятися від сучасного в кращий бік. По-перше, у майбутньому місто буде чистим, тому що всі заводи та інші підприємства, що забруднюють навколишнє середовище сьогодні, використовуватимуть нові безпечні технології. Не буде хмар із […]...
35. “Моє місто в майбутньому” Кожна людина дуже любить своє місто. Ми не просто народжуємося у певному місті, ми в ньому ростемо, набираємося певного життєвого досвіду, формуємося як особистості. Нерідко саме в рідному місті відбуваються самі перші події в житті людини – перша справжня дружба, пристрасна любов тощо. Саме з цієї причини люди так часто запам’ятовують рідні місця назавжди, якщо […]...
36. Діалог про місто – Здрастуй! Мене звати Миколка. Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав? – Я з Одеси. А ти? – А я з Костянтинівки. – А в якій це області? У Донецькій. – Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі? – Так, минулої осені ми їздили на екскурсію […]...
37. Твір на тему: “Моє місто в майбутньому” Кожна людина дуже любить своє місто. Ми не просто народжуємося у певному місті, ми в ньому ростемо, набираємося певного життєвого досвіду, формуємося як особистості. Нерідко саме в рідному місті відбуваються самі перші події в житті людини – перша справжня дружба, пристрасна любов тощо. Саме з цієї причини люди так часто запам’ятовують рідні місця назавжди, якщо […]...
38. Моє рідне місто – І варіант I варіант Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на […]...
39. Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду… “Де ви, мої далекі юні […]...
40. Моє рідне місто – ІІ варіант II варіант Моє рідне місто – Донецьк. Тут я народився, зробив перші в житті кроки. Донецьк – це мозок та серце Донбасу, один із найбільших у нашій державі промислових центрів. Наше місто було засновано у 1869 році як робітниче селище при металургійному заводі і звалося Юзівкою, бо його заснував Джон Юз – англійський підприємець. Зараз […]...