ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ
4.6.1. Загальні відомості про пісні літературного походження. 4.6.2.Історичний розвиток пісень літературного походження. (Пісні Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Петренка, Є. Гребінки). 4.6.3.Пісні літературного походження ХІХ ст. (пісні Т. Шевченка, Я. Щоголева, C. Руданського, А. Свидницького, Ю. Федьковича, М. Старицького, М. Кропивницького та ін.).
4.6.4.Пісні літературного походження ХХ ст. (пісні П. Тичини, В. Сосюри, А. Малишка, М. Нагнибіди, Д. Луценко, М. Сингаївського, М. Юрійчука, В. Івасюка та ін.). 4.6.5.Взаємозв’язок пісень
4.6.6.Романси, їх художньо-тематичні особливості. 4.6.1. Загальні відомості про пісні літературного походження Пісні літературного походження – це твори, що увійшли в народну словесність із професійної літератури.
Явище впливу літератури на фольклор почало фіксуватися орієнтовно в сімнадцятому столітті, коли в літературі виокремлюється світська тематика. Найчастіше така взаємодія і взаємовплив стосувалися пісень, створених певними авторами, популярними серед народу настільки, що їхнє авторство поступово втрачалося.
Серед таких відмінних рис дослідники відзначають рівень індивідуалізації: ліричний герой має власне, філософське бачення світу, його “почуття виходять за рамки народної психології, драматизуються, поетизуються” (З. і М. Лановик), що підтверджуються нетрадиційними для фольклору порівняннями, епітетами, метафорами, наявністю елементів пейзажу, оригінальної ритмомелодики тощо. До найдавніших пісень літературного походження фольклористи відносять пісні “Ой біда, біда мені, чайці”, “Перепеличенька я невеличенька”, “Засвіт встали козаченьки”, “В кінці греблі шумлять верби”, “Чого вода каламутна”, пісню C. Климовського “Їхав козак за Дунай” та ін. Як правило, це пісні ліричні, про кохання. Пісня “Грицю, Грицю, до роботи” – жартівливого характеру. Народними піснями стали і твори поетів: “Всякому городу нрав і права” Г. Сковороди, “Ой доля людськая” І. Котляревського, “За Немань іду” C. Писаревського, “Ой казала мені мати” Г. Гулака-Артемовського та ін.
Особливої популярності набули пісні М. Петренка “Взяв я бандуру”, В. Забіли “Взяв би я бандуру”, цикл пісень Т. Шевченка: “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Зоре моя вечірняя”, “Садок вишневий коло хати”, “Нащо мені чорні брови”, “Така її доля”. Опрацьовуючи зокрема пісню Т. Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий”, звернімо увагу на змалювання нічного пейзажу, т. зв. олюднення явищ природи, коли Дніпро, мов поранений звір, викликає страх, а “сердитий вітер” – тривогу, а вся картина породжує в читача відчуття невідворотної біди, що може статися вночі в таку негоду. Читаючи поезію “Садок вишневий коло хати”, звернімо увагу на зорові картини, що влучно доповнюються слуховим враженням “Хрущі над вишнями гудуть”. Поети другої половини ХІХст. подарували такі пісні, як “Повій, вітре, на Вкраїну” C. Руданського, “Журба” Л. Глібова, “Ніч яка місячна, зоряна, ясная” М. Страрицького, “На вулиці скрипка грає” М. Кропивницького, “Чорнії очі, карії очі” К. Думитрашка, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” І. Франка, “Стояла я і слухала весну” Лесі Українки.
Початок ХХ ст. приніс зміни в змістове наповнення пісень, національними гімнами стали поезії О. Кониського “Ой у лузі червона калина”, “Боже, великий, єдиний”, І. Франка “Вічний революціонер”, патріотичні, філософські, любовні мотиви пронизують пісні Б. Лепкого “Чуєш, брате мій”, Р. Купчинського “За рідний край”, “Дівчино – рибчино”, М. Гайворонського “Їхав стрілець на війноньку”. Покоління середини і другої половини ХХст виросло на піснях О. Олеся “Сміються, плачуть солов’ї”, “Рідна мати моя”, “Моя стежина”, “Вчителько моя” А. Малишка, “На білу гречку впали роси” М. Рильського, “Виростеш ти, сину” В. Симоненка, “Марічка” М. Ткача, “Чорнобривці” М. Сингаївського, “Два кольори” Д. Павличка, “Червона рута” В. Івасюка” та ін. Питання, присвячене романсу, тобто музично-поетичного твору що виконується сольно в супроводі музичного інструмента, доцільно опрацювати за книгою М. і З. Лановик (“Українська усна народна словесність” К., 2001). Зверніть увагу на такі питання: які характерні риси, теми і мотиви романсу, його відмінність від пісні літературного походження, в чому виявляється вплив мелосу інших народів на розвиток цього жанру. Тестові запитання 1. Які пісні називають літературними?
А) це музично-поетичний твір, який виконується сольно у супроводі музичного інструмента; Б) це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини; В) це твори, що увійшли в народну словесність з професійної літератури. 2. Твори якого поета вперше стали народними? А) Т. Шевченка; Б) Г. Сковороди; В) І. Котляревського. 3. Який історичний період був плідним для розвитку фольклору – літератури; А) Просвітництва; Б) Реалізму; В) Романтизму. 4. За поданим уривком визначте автора слів пісні: “По діброві вітер віє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу.” А) І. Франко; Б) Т. Шевченко; В) І. Котляревський.
5. В якому літературному творі зустрічається пісня “Всякому городу нрав і права?” Хто автор? А) “Наталка-Полтавка” Котляревського; Б) “Енеїда” Котляревського; В) “Лідер” Смілянського. 6.За поданим визначення вкажіть про яке поняття йде мова: “це твори, що увійшли в народну словесність з професійної літератури”. А) весільні пісні; Б) веснянки; В) пісні літературного походження.
7.Які пісні складають окрему жанрову групу літературних пісень? А) романс; Б) веснянки; В) ліричні пісні. 8.Що таке “канти”?
А)пісні релігійного характеру; Б) обрядові пісні; В) хорові побутові пісні. 9.Хто є автором перших публікацій українських пісень? А) М. Чулкова, В. Трутовський, І. Прача; Б) О. Потебня; В) М. Максимович.
10.За поданим уривком визначте автора слів пісні: “Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться… Ой як болить моє серце А сльози не ллються!” А) Т. Шевченко; Б) І. Котляревський; В) Г. Сковорода. Творчі і пошукові завдання 1. Укладіть список пісень, записаних на слова українських письменників.
2. Вивчіть напам’ять одну пісню літературного походження (на вибір): “Ніч яка, Господи…” М. Старицького, “Тихесенько вечір на землю спадає” В. Самійленка, “Чари ночі” Олександра Олеся. Чому ваш вибір стосувався саме цієї пісні? 3. З’ясуйте ідейно-художній зміст пісень “Повій, вітре, на Вкраїну” C. Руданського, “Дивлюсь я на небо” М. Петренка, “Любіть Україну” В. Сосюри, “Стежина”, “Пісня про рушник” А. Малишка, “Червона рута”, “Водограй” (муз. і слова В. Івасюка). 4. Напишіть наукову роботу з теми “Мовно-літературний аналіз пісні літературного походження” (на вибір): “Садок вишневий коло хати” Т. Шевченка. “Вчителько моя” А. Малишка. “Чорнобривці” М. Сингаївського.
5*. У відеозалі пропонуємо переглянути запис музичного вечора “Український романс”, проведений студентами і викладачами філологічного факультету ГДПУ. Охарактеруйте головні риси романсу, його спільні і відмінні риси з іншими жанрами пісенної творчості.
6. Порівняйте текст записаної пісні із літературним варіантом. Чим зумовлені зміни в тексті? – Ой чом ти не прийшов, як місяць зійшов, Як я тебе ждала? Чи коник пристав, чи стежки не знав, Чи мать не пускали? – Коник не пристав і стежку я знав, Ще й мати пускала, А менша сестра, бодай не зросла, Сідельце сховала, А старша сестра сідельце знайшла, Коня осідлала: “Їжжай, братику, до дівчиноньки, Котра тебе ждала.” (Записано у 2000 році від М. С. Грицая у с. Калінінське Липоводолинського району Сумської області студенткою ГДПУ Т. П. Білоусовою) Література до теми: 1.Пісні літературного походження // Упоряд. В. Г. Бойко (тексти), А. Ф. Омельченко (мел.). – К., 1979.
2.Драч І. Слово про Лесю // Драч І. Ф. Духовний меч: Літ. – крит. ст. та есе. – К., 1983. 3.Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість:Підручник. – К.:Знання-Прес, 2001. – 591 c. 4.Сиваченко М. Є. Над текстами українських письменників. – К., 1985. 5.Смілянська В. Л. “Святим огненним словом…”: Тарас Шевченко.
Поетика. – К., 1990. 6.Українські класичні романси / Упорядн., вступ. ст. Т. П. Булат. – К., 1983. – 335 c.
Related posts:
- ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ – Пісні літературного походження Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ Пісні літературного походження Крім народних, кожна національна культура має багато пісень літературного походження. Літературна пісня – це ліричний твір, слова до якого склав письменник. Багато віршів українських поетів покладено на музику. Це твори Семена Климовського, Тараса […]...
- ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ Таку назву дано пісням, що написані конкретними авторами – поетами й композиторами – і широко виконуються поряд з народними. Отже, до фольклору вони увійшли завдяки популярності й усному поширенню серед людей. Якщо побутування і виконання цих пісень засвідчують їх близькість до народної творчості, то деякі інші риси дозволяють виділити їх в окрему групу пісень літературного […]...
- СТРІЛЕЦЬКІ І ПОВСТАНСЬКІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.4.1.Стрілецькі пісні. 4.4.2. Пісні української повстанської армії. 4.4.3.Пісні-гімни 4.4.1. Стрілецькі пісні Історія виникнення стрілецьких пісень нараховує близько вісімдесяти років, але за радянської влади вони замовчувалися. Складали їх спілки січових стрільців, що були сформовані на початку ХХ ст. на основі добровільних товариств “Січ” та “Сокіл-Батько”. Численні гуртки проводили значну культурно-просвітницьку роботу, в роки Першої світової війни […]...
- РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.2.1. Жанрова природа ліричної пісні. Місце ліричної пісні в системі жанрів сучасного українського фольклору. Типові персонажі ліричних пісень. 4.2.2. Основні тематичні групи родинно-побутових ліричних пісень. 4.2.3. Пісні про кохання. 4.2.4. Пісні про жіночу долю. 4.2.5. Удовині та сирітські пісні. Мотиви смутку, страждань, незахищеності. 4.2.6. Українські жартівливі родинно-побутові пісні. 4.2.7. Вивчення ліричних пісень у загальноосвітній школі. […]...
- БАЛАДИ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.1.1. Походження і розвиток балад. 4.1.2. Жанрові особливості та ідейне спрямування балад. Відмінне і спільне з іншими жанрами фольклору. 4.1.3. Класифікація балад. Родинно-побутові балади, образи, поетичний стиль. 4.1.4. Пісні – балади про татарсько-турецьку неволю, образи, поетична мова. 4.1.5.Народна балада в художній літературі. 4.1.6. Вивчення балад у загальноосвітній школі. 4.1.1. Походження і розвиток балад Балада належить […]...
- Ліричні пісні Ліричні пісні Ліричними піснями називають фольклорні твори, які віддзеркалюють психоемоційну сферу народного життя. Генетично вони пов’язані з обрядовою лірикою, однак як самостійний жанр сформувались значно пізніше – у XVI ст. Лірична пісня найчастіше має монологічну будову, хоч іноді припускає використання діалогу. Ключовим композиційним прийомом ліричної пісні виступає психологічний паралелізм, що передбачає зіставлення людського життя з […]...
- Ліричні пісні Лірична пісня виникла пізніше, ніж обрядова поезія. її появу пов´язують з тим періодом, коли фольклор почав поступово втрачати первісне практичне значення і набувати ознак художньої Творчості. Основною ознакою пісень є ліризм – естетичне сприйняття дійсності, в процесі якого буття осмислюється крізь призму людських переживань. З цим і пов´язані основні риси жанру. Тут епічне (розповідне) начало […]...
- Хто автор слів пісні “Чорнії брови, карії очі”? Ця поезія знана як народна пісня. Вона друкується чи не в усіх пісенниках, звучить зі сцени і в професійно-академічному, і в аматорському виконанні, зворушуючи красою ліричного почуття й чарівною мелодією. Проте мало хто знає, що цей улюблений народний романс належить до пісень літературного походження, а ім’я автора, Костянтина Думитрашка, відоме небагатьом. В історії української літератури […]...
- Руський співаник “Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 […]...
- Пісні-балади Баладна скарбниця українського народу – одна з найбільших у світовому фольклорі. Сьогодні в ній відомі понад 300 сюжетних типів, не враховуючи великої кількості регіональних варіантів їх оприлюднення. Пісні-балади співалися на нашій землі ще за доби Київської Русі в надрах язичницької календарної та родинної обрядності. Та найпродуктивнішим періодом створення балад вважається XV – XVII століття, коли […]...
- Соціально-побутові пісні. Народні думи й балади Що ми називаємо усною народною творчістю? Як його ще називають? Словесно-поетична творчість народу – казки, прислів’я, думи, пісні, балади, які поширювалися усно, – ми називаємо усною народною творчістю. Воно існувало задовго до виникнення художньої літератури. На відміну від літератури, усна творчість – це творчість не окремих осіб, а багатьох людей, народу. Усна народна творчість часом […]...
- ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ Колись дуже-дуже давно, коли ще не було ні радіо, ні телебачення, люди отримували інформацію від співців, які в дні великих свят і ярмарків збирали на спів свого музичного інструмента великі натовпи прихильників і протягом кількох годин, а то і днів, виконували великі епічні пісні. У них ішлося про давні події: про […]...
- Героїчні пісні та балади у світовій літературі У часи середньовіччя народився цей незвичайний і романтичний літературний жанр – балада. У Франції, де балада народилась, вона була спочатку простою танцювальною пісенькою. Звичайно ж, народною. Але не танцювальна мелодія була головною в баладах. Усе цікавішим ставав зміст цих пісень, усе напруженішим сюжет. Адже, щоб стати дійсно народними, зберегтися протягом століть, вони мали цікавити багатьох […]...
- “Роль пісні в п’єсі Iвана Котляревського “Наталка Полтавка” У всі часи українці були відомі своїм високим творчим потенціалом, особливо це стосується прекрасної співучості нашого народу. Любов до пісень досягала величезних масштабів, зокрема, не тільки окремі адміністративно-територіальні одиниці, наприклад, села і міста, мали власні пісні, а й навіть жителі України часто мали якісь певні пісні, які час від часу виконували. У п’єсі від Івана […]...
- Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
- З історії походження рідного міста З історії походження рідного міста На уроках історії я довідався про походження мого рідного Харкова. По-різному науковці тлумачать походження назви міста. Існує переказ, нібито першого тутешнього козака-поселенця звали Харком (зменшена форма від Харитона). Від його імені й пішла назва поселення. Твердять також, що місто дістало найменування за річкою, адже стоїть воно на злитті двох річок, […]...
- ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СОЛОВЕЙ-РОЗБІЙНИК – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СОЛОВЕЙ-РОЗБІЙНИК …Потім узяв свій тугий лук, натяг тятиву і випустив гартовану стрілу в Солов’я-розбійника. Влучила стріла Солов’ю в праве око, і покотився той на сиру землю. Пристебнув Ілля розбійника до правого стремена булатного і повіз по чистому полю до його гнізда. А в тому гнізді Солов’їному були якраз […]...
- Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
- Про Шандаря – Пісні-балади ПРО ШАНДАРЯ Ой, пити би горівочку, ой, пити би, пити; Ой, прийшлося шавдареві з Делятина іти. Ой, положу на віконце горіхову гранку; Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку. Ой, піп іде до церковці та на хвалу Божу, А шандар ся відзиває: – Та й я вам поможу! Ой, піп службу відправляє та людей жегнає, […]...
- Про шандаря – пісні-балади Ой пити би горілочку, ой пити би, пити; Ой прийшлося шандареві з Делятина іти. Ой положу на віконце горіхову гранку; Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку. Ой піп іде до церковці та на хвалу Божу, А шандар ся відзиває: – Та й я вам поможу! – Ой піп службу відправляє та людей жегнає, А […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Максим Тадейович Рильський – один із кращих українських поетів, творчість якого стала справжньою класикою української літератури. Це був поет, який поєднував у собі найтоншу майстерність ліричного поета з допитливим розумом дослідника. І саме як дослідника його дуже цікавила українська пісня, любов до якої йому передали батьки – мати – проста селянка, що знала безліч українських […]...
- Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул; 2) у географічних назвах на – ида, – […]...
- Ой не ходи, Грицю – пісні-балади Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая. У неділю рано зілля копала, А у понеділок переполоскала, А у вівторок зілля варила, А в середу рано Гриця отруїла. Прийшов четвер – та вже Гриць умер, Прийшла п’ятниця – поховали Гриця. А в суботу […]...
- ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ І БАЛАДИ ПРО ІЛЛЮ МУРОМЦЯ ТА СОЛОВІЯ1 Гей, у славному та у городі у Муромлі2, Та у тому селі та Карачаєві, Гей, то не старий дуб к землі нагинається, Ой то добрий молодець Ілля Муромець Батьку-матері уклоняється: “Благослови, батьку та матер рідна, У славний город Київ з’їздити, Сонечку стольнокиївському Князю Володимиру служити, Віри […]...
- Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси – пісні-балади Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила. Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина й у солдати, Молоду невістку – в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшов син до хати: – Здрастуй, […]...
- Що сі в полі забіліло – пісні-балади Що сі в полі забіліло, – Ой чи гуси, чи лебеді? Тепер гуси не літають, А лебеді не пливають, – Татарове полон женуть: Один полон з жіночками, Другий полон з дівочками, Третій полон з діточками. Стали кошом під Яришом Та взяли сі паєвати: Дівка впала парубкові, А тещенька зятенькові. Взяв він єї попри3 коні. Ой […]...
- Ой був в січі старий козак – пісні-балади Ой був в Січі старий козак На прозвище Чалий, Вигодував сина Саву Козакам на славу. Не схотів же та той Сава Козакам служити, – Відклонився до ляшеньків В Польщу паном жити; Та схотів же та той Сава Слави залучити, – Став козаків-запорожців По степах ловити. Ой наш батько, пан кошовий По козаках тужить: Ой хто […]...
- Ой дівчина по гриби ходила – пісні-балади Ой дівчина по гриби ходила, В зеленому гаю заблудила, Приблудила к зеленому дубу: – Ой тут же я ночувати буду. – Ой думала, що дуб зелененький, – Аж то козак – козак молоденький! – Помагай Біг, козаче-гультяю! Виведь мене на дорогу з гаю. – Ой коли б ти дороги не знала, – То ти б […]...
- Сестриця брата просила – пісні-балади Сестриця брата просила: – Оддай мене, брате, в чужую слободу, В чужу слободу, в багатую сім’ю, Де діла багацько, щоб я теє діло усе поробила І до тебе, брате, у гості ходила. Жде братик неділю, жде братик другую, На третю неділю стало повертати, Не став братик сестри дожидати, Став коника до сестриці виряджати. Сестриця не […]...
- Твір на тему: З історії походження рідного міста На уроках історії я довідався про походження мого рідного Харкова. По-різному науковці тлумачать походження назви міста. Існує переказ, нібито першого тутешнього козака-поселенця звали Харком (зменшена форма від Харитона). Від його імені й пішла назва поселення. Твердять також, що місто дістало найменування за річкою, адже стоїть воно на злитті двох річок, одна з яких Харків, а […]...
- Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
- Ліричні твори в українській літературі Лірика – один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, у якому у формі переживань осмислюється сутність людського буття. В основі ліричного твору – думки і переживання ліричного героя. Ліричний герой – суб’єкт висловлювання в ліричному творі, своєрідний персонаж лірики. “Ліричний герой” – це образ, що виникає в уяві читача […]...
- ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ – РУСАЛЬНІ ПІСНІ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ. РУСАЛЬНІ ПІСНІ ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили, Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо […]...
- Весільні пісні Весільні пісні – вид традиційної родинно-обрядової народної пісенності, який є органічним складником весільних обрядових дій. Саме зв’язок з обрядовими весільними діями (заручини, плетення вінка, убирання гільця, випікання короваю, посад, розплітання коси молодої, її викуп і прощання з родиною, переїзд до молодого тощо) відрізняє В. п. як змістом, так і способом виконанння від інших ліричних пісень, […]...
- Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- Охарактеризуйте ліричні твори Григорія Сковороди Перу Г. С. Сковороди належить збірка ліричних поезій “Сад божественних пісень”. Поет не приймає світу, що руйнує в людині людське,- прагнення до чесної праці, бажання мати серце “як чистий хрусталь”. Збірка “Сад божественних пісень” різниться жанровою різноманітністю: тут є і пейзажні вірші (“Гей, поля, поля зелені”, “Весна люба, гей, прийшла…” та інші) і панегірики (“Іде, […]...
- Стрілецькі пісні любовної тематики Досить поширеними (особливо на території Західної України, зокрема Галичини) є стрілецькі пісні любовної тематики. За характером вони споріднені з відповідною групою козацьких пісень, де оспівуються сцени прощання, біль розлуки, туга за коханою, драматизм почуттів. Такими є Твори Р. Купчинського “Дівчино, рибчино”, “Лети, моя думо”, “Як з Бережан до кадри” та ін., Б. Лепкого “І снилося […]...
- Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
- ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX – початку XX століть Підручник Українська література 10 клас ХРОНОЛОГІЧНА КАНВА українського літературного життя XIX – початку XX століть 1798 Вихід у світ перших трьох частин “Енеїди” Івана Котляревського. 1805 Відкриття Харківського університету. 1812 Перші вистави Харківського професійного театру. 1816-1819 Видання у Харкові журналу “Украинский вестник”, в якому були надруковані твори Петра Гулака – Артемовського та Григорія Квітки-Основ’яненка. 1817 […]...
- Походження й виникнення назви Україна Походження й виникнення назви Україна Перша згадка про Україну датована 1187 роком у літописі про великий сум народу з приводу загибелі князя Володимира Глібовича в битві з половцями. У 1189 році Україною були названі Галичина з Покуттям та Подністров’ям. Починаючи з XVI ст. цей термін набуває поширення в легендах, піснях. Звідки ж походить ця назва? […]...