Поема М. Бажана “Сліпці”
Поема М. Бажана “Сліпці” друкувалася в журналі “Життя і революція” (1930-1931). Цей твір є незавершеним, оскільки було надруковано лише два розділи. Поема не має логічно побудованого сюжету, оскільки для М. Бажана важливим було висловити власне бачення порушених проблем: митець і його місце у суспільстві, філософські питання сенсу життя, творчості, служіння народові. У цьому можна вбачати відгомін літературної дискусії 1925-1928 рр., в якій М. Бажай поділяв позицію М. Хвильового. У поемі життя і творчість кобзаря є алегорією праці письменника.
На
Розділ перший
Події поеми відбуваються наприкінці XVIII ст., але точного датування в тексті немає, тому можна казати про умовний час. У певній хаті, подалі від людського ока, зібралися сліпі кобзарі (Середулішні, і старші, й молодші”). Це таємне
До них приходить молодий кобзар, який хоче “справити одклинщи-ни”. За звичаєм молодий сліпець-кобзар отримує право самому, без учителя, ходити й кобзарювати тільки тоді, як відбуде “одклинщини”: відповість на запитання та доведе своє вміння грати на бандурі, кобзі чи лірі. Конфлікт між молодим кобзарем і рештою сліпців складає сюжетну основу першого розділу поеми. Це супроводжується численними філософськими роздумами й міркуваннями.
М. Бажан в дусі радянських поглядів 20-х рр. XX ст. заперечує стереотипний ідеал кобзаря як пророка, який веде страдницький аскетичний спосіб життя, лише співаючи та збираючи подаяння. У поемі ми бачимо інший бік життя кобзарів, коли вони за закритими дверима виявляють свою справжню сутність.
Промовистим у цьому плані є епізод бенкету сліпців, змальований М. Бажаном за допомогою нагромадження потворних натуралістичних деталей та використанням брутальної лексики.
В замовклім, засмердженім кодлі Роззявилась тиша – рот мерця. Рот –
Зашкалубина хмура, Сурма товста живота, Волога й линуча рура, Що блює, ремига і ковта. Волоцюгам сліпим, крім рота, Нічого не треба. І от
Розкривсь, як діра ешафота, Двадцять один рот: – Віками ішли ми Дорогами злими, Землями злими, роками злоби. Мов на катівні, на площі й майдани, Як голови, клали сакви і торбани, Мов бунчуки, простеляли чуби.
В баюрі, у куряві, в тузі і джі, Карка зломивши, мовчки лежи І в землю, як в жертву, вгризайся! Землю і руки свої гризучи, На всіх перехрестках лежать стогиачі, Лірники – жальпики й здрайціЧ Здобич розпачлива – пил й пироги, Зелені сирітські нуджешіі шаги І вдовині чорні окрайці! На всіх перехрестях сліпа голова, Як пастку смертельну, своє розкрива Піднебіння страшне тупоїдства, Склепіння облудних жалів і скорбот, Огидою й порохом напханий рот, Зморхлий капшук безстидства. Капшука не зашморгуй –
Всихає нехай! Хай!
Дай, боже, дай За ганьбу За злобу Твоєму рабу,
Щоб смиренні були і мудрі, Во ім’я отця Трішки м’ясця, Трішки винця,
Й кожному – хоч по лахудрі!.. Споїли,
Крехтїли,
Гарчали,
Ревли, Смерділи,
Змокрілі та голі. Над черевом мокрим бундючно трясли Бородою на в’ялому волі. І воло трусилось, спадаючи з ший Схвильованими обручами. І сказав Перебендя: – Брате мій! Ти побратався із нами! Слухай, кобзарю,
Жахайсь і мовчи, І тайни почуєш многі:
На всіх перехрестях лежать лірачі, А зводяться тут лиш іга ноги! Тож м’ясо жіноче й волов’яче –
Нам! Голод і пісня
Для бидла! Нарід наготує своїм сліпакам Гори жінок та їдла. Братія лірницька,
Віщий нарід, По усгодах блукаючи,
Швендя, І скільки пісень –
Стільки мсти й зиенавид! – Так казав Перебендя.
– Збираючи сльози, серця й п’ятаки, Втулища й душі, як жертви, Блукають, мов блудні огні, сліпаки, Огні невмирущі і мертві…
– Воші ваші гаснуть,
Брехливий кобзарю, І трупи кричать по дорогах уже! Так бити ж но трупах! Я перший ударю!
Ударю? Невже не ударю?
Невже?! Я знаю, як страшно –
Цей ляпас –
Як страшно! Кричать по дорогах кородливий
Мрець! Смердять ваші тризни,
Шиють ваші брашна, Гниє огонь ваших сердець!..
Юнак доводить своє вміння грати і співати. Сліпці вже погоджуються надати йому право самостійно кобзарювати.
Старий Перебендя нерехристився:
– Ну, що ж, одклопеїший юначе,
У путь! Одклипщини справили. Ти помолився, Та й кожен із пас помолився, мабуть…
– Годі, святобливі!
Я зрозумів
Із пишних літаній,
З напучувань кожних Службу лукаву сліпих кобзарів – Щоб не тривожити ясновельможних, Шляхти, підшляхти, панів, иідианів, В холодну колоду навіки закута Ваша прокисла, проклята Славута, Баюра глухих і сліпих хуторів! Ваших колодязів заспані води – Принада й загибіль у ніч глуху! Ревіте, народи,
Конайте, народи! Із піснею легше вмирать на шляху! А я умирати не можу,
Не хочу! Смерду й рабу не зламаєте карк! Вам не фортеця –
Ваш хутір,
Фільварк, Вам не сховатись за пісню пророчу! У ваші пророцтва й дороги не вірю! Убийте!
Розіпніть! Не вірую я в “отче наш” і “вірую”, В рабську покору століть! Вірую –
Не кобзою,
Вірую –
Не лірою, Вірую –
Полум’я серця і гнів Моєю непишною буде офірою Для смердів,
Для хлопів,
Для хропаків! Малою офірою,
Нікчемною жертвою, Бо десь аж на всохлому, бідпому дні Водою сліпою,
Водою мертвою Забризкано очі і серце мені! Бунти і народи!
Пожежі і воля! Як зранений пес, по дорогах повзу! Голодні роти серед голого поля Кричать про повстання, ревуть про грозу!
Ноги зламаю,
Серце розчавлю, Таки дожену вас, таки дожену, Юрмища мужні!
Конаючи, славлю Бунти і бої,
Пожарища й війну!..
Я в очі заглянув сліпцю-ненажері, Сліпий, я побачив сліпецькі серця! Кінчайся, кумедіє зганьблена ця! Ведіть до дверей мене! Двері!
Де двері!..
Розділ другий
На площі в пилюці кобзарі після свого виступу сваряться за мідні гроші. Молодий кобзар запитує старого про кобзарську долю. Між ними виникає суперечка.
Не погоджуючись із жебрацькою, рабською психологією старого сліпця, юнак висловлює свої думки.
– Я вчився три роки І очі склепились, зогнивши.
Отак Пішов придивлятись до світу,
Безокий Мандрований лірник, незрячий жебрак. Я бачив багато, й питаю не вперше, Востаннє?
Не знаю.
Знаю – не вперш. Ти відаєш, діду,- є всякі тверджі1,
А сумнів, певне, найбільше з твердж. Ламаюся в сумнів, як в браму обвалену, Розкопую,
Б’ю,
Вивертаю її. У кожну шпарину,
У кожну прогалину Встромляю заюшені пальці свої. Ти думаєш – так,
Засурмивши у сурми, Пройдеш крізь облоги, крізь мури й рови? Ні!
Треба в страшні і розпачливі штурми Кидати чорне ядро голови.
Маячня повсякденна,
Шугання думок, наче струмнів, Що д’звонять у скроні
Та геть одлітають у мить. Легко зломити голову –
Важко зломити сумнів, Здолати його і на горло йому наступить. Порожнеча вирує так боляче й глухо.
Шалій ти! Кругойдуче вагання засмоктує трупики душ! Здолати! Продертись! Пробитися!
Вийти! Як муж, а не мученик…
Чуєш? –
Як муж! Відповідай, перехожий!.. Невже безсоромно й довічно По торжищу людському сумнів тягтиму я свій?!
Висловивши подібні міркування, юнак сказав старому, що краще загинути в бурях, ніж під парканом. Вони розсварилися і молодий пішов сам.
І озвався старий, тишину перемігши: – Вставай, поводирю!
А йди-по сюди! Блукають базаром примари непевні, Пахощі, спогади й тіні самі. Чекають на нас у базарній харчевні, У тихій і теплій, веселій корчмі. Послухай мене, нерозумний нетяго, Послухай, дитино, старого сліпця: Людині дано найутішніше благо – Вслухатися в людські спокійні серця…
Ходім, поводирю!..
Як ставиться поет до собору в однойменній поезії?. Проаналізуйте порівняння і метафори поезії “Собор”. Чий образ є центральним в поемі “Гофманова ніч”? В якому оточенні змальовується і з ким порівнюється головний персонаж поеми “Гофманова ніч”?
У чому ви вбачаєте роздвоєність головного персонажа поеми “Гофманова ніч”? Як змальовано бенкет кобзарів у поемі “Сліпці”? Чому?
За допомогою яких художніх засобів? У чому полягає конфлікт між молодим кобзарем і рештою товариства? Які погляди висловлює молодий сліпець?
Що йому не подобається в поглядах і поведінці кобзарів?
Related posts:
- Микола Бажан – Сліпці (Уривок із розділу другого) СЛІПЦІ (Уривок із розділу другого) – Я не товариш вам, діду, Й не недруг, Хоч і приблуда сліпий між людей, Ні датку собі ні дівчат товстобедрих Я не шукаю… Ви, діду, ачей Не перший десяток вакуєте з лірою І знаєте добре сліпецькі путі, Що я їх ніколи не взнаю, Не зміряю… Діду! Скажи – чи […]...
- Поема про долю людини і Батьківщини (поема Сергія Єсеніна “Анна Снегіна”) Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Велика поема Сергія Єсеніна “Ганна Снегіна” з’явилася свого роду підсумком творчості поета, який сам вважав її своїм кращим твором. У цій поемі Єсенін відображає події в Росії 1917 р. і, як справжній поет-пророк, передчуваючи біду, наче попереджає про небезпеку, що загрожує Росії, всьому російському народові і […]...
- Поема про долю людини й Батьківщини (поема С. Єсеніна “Ганна Онєгіна”) Більша поема Сергія Єсеніна “Ганна Снегина” з’явилася свого роду підсумком творчості поета, що сам уважав її своїм кращим добутком. У цій поемі Єсенін відображає події в Росії 1917 р. і, як теперішній поет-пророк, передчуваючи лихо, немов попереджає про небезпеку, що загрожує Росії, всьому росіянинові народу й долі окремої особистості. Тема поеми “Ганна Снегина” тісно пов’язана […]...
- Поема Твардовского “Василь Теркин” народна поема Поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин” – народна, вірніше солдатська поема. Її головна ідея полягає в показі боротьби людей заради миру, заради життя. Вона являє собою целую енциклопедію життя бійця. Та й за словами самого письменника, “ця книга про бійця, без початку й кінця”. Головний герой – втілений в образі Василя Теркина народ на війні […]...
- Ніколоз Бараташвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Ніколоз Бараташвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Мерані Мерані1 мій мчить без доріг, без троп і стежок мчить; За мною, крякаючи вслід, злоокий крук летить. Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води […]...
- Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана Іраклій Абашідзе Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Пісня про перший сніг Вночі сьогодні сніг ішов. Чому до мене не прийшла, ти знов Мене вгорнути в теплий свій покров? Я рано встав, і вийшов я на сніг Шукать слідів твоїх маленьких ніг. Засніжено […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Бажана Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 До Георга Гервега Гервег, ти – жайвір залізний, Лунає від співів твоїх вишина, Де промені сонця сяйнули. Невже дні зими проминули І справді в Німеччині квітне весна? Гервег, ти – жайвір залізний, Коли ти […]...
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій коханий, радосте єдина! Рученятами голубиш […]...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого […]...
- Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Частина перша I Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий […]...
- ІСТОРИЧНА ПОЕМА Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ІСТОРИЧНА ПОЕМА Історична поема – це великий, здебільшого ліро-епічний віршований твір, побудований на історичному сюжеті, що відтворює в художній формі якусь епоху, певний період історії. У такій поемі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими. Іноді історична […]...
- Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...
- Біографія Бажана Миколи З юних дебютантів другої половини двадцятих років Бажан єдиний устиг за короткі п’ять хвилин до “дванадцятої” (1928 – 1931) вивершитись на богатиря поезії нашого сторіччя. Його виступ із першою книжкою стався в час, коли кремлівський Вій уже показав пальцем на викритого Кагановичем автора “Синіх етюдів” і “Камо грядеши”. Москва вже йшла в другу фронтальну атаку […]...
- Зображення гуманізму у творчості Н. Бажана Як і кожне велике літературне явище, поезія Миколи Бажана органічно зв’язана зі своєю епохою. А це епоха, що повертає людину до людяних почуттів, до любові до ближнього, до любові до рідної Батьківщини. І це відображається у Творчості поета, органічно вплітається в безсмертні рядки віршів талановитого автора Микола Бажан виступає не тільки як один з ярчайших […]...
- Мої роздуми над сторінками поеми М. Бажана “Політ крізь бурю” Готуючись до уроку, прочитала поему М. П. Бажана “Політ крізь бурю”. Ніколи б не подумала, що якась маленька поема викличе в мені такі почуття, роздуми, вагання. Переді мною як жива, постає головна героїня поеми – Оксана. Сімнадцятирічна дівчина, майже моя ровесниця. Тяжка і складна випала їй доля. Дитячі роки її проходили без батьківської ласки, змалку […]...
- Життя і творчість Миколи Бажана Реферат на тему: Життя і творчість Миколи Бажана (9 жовтня 1904 – 23 листопада 1983) З юних дебютантів другої половини двадцятих років Бажан єдиний устиг за короткі п’ять хвилин до “дванадцятої” (1928 – 1931) вивершитись на богатиря поезії нашого сторіччя. Його виступ із першою книжкою стався в час, коли кремлівський Вій уже показав пальцем на […]...
- Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям. Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої… “. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала […]...
- Скорочено “Майстер залізної троянди” Бажана І от я знову чую твоє дихання, твій нешвидкий, приглушений голос, твої стримані, але внутрішньо гарячі слова; чую широку музику твоїх мрій і сподівань, узорну гру твоєї уяви і звучне відлуння пережитих, дбайливо збережених у твоїй пам’яті спогадів, радощів і болів, твоїх нечастих днів світлих і нерідких печальних днів. І от я знову бачу тебе […]...
- Скорочено “Гофманова ніч” Бажана По рубаних щаблях – в провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, ио сходах обважнілих І по обвислих, висклизаних схилах – В брухатий льох, в забрьохану корчму. В корчму без вивіски, без назви і наймення, В корчму скажених бюргерів, голодних волоцюг, В корчму фантастів, візників і шлюх, В корчму огидного й ганебного натхнення. Роззявилась […]...
- Складність історичної долі українського народу, боротьба за визволення (поема “Гайдамаки”) У ранній період творчості поета важливе місце посідає тема історичного минулого України. Шевченко вибирає в минулому ті події, які могли б пробудити приспану національну свідомість сучасників, нагадати їм про славні традиції предків. Цій темі присвячені поеми “Гайдамаки”, “Гамалія”, “Тарасова ніч” та інші твори. Особливо цікавила Тараса Шевченка Гайдамаччина. Він виріс у тій місцевості, по якій […]...
- Твір за творчістю Миколи Бажана Карбівничий слова Микола Бажан зміцнив позиції молодого українського відродження у 20-х роках; зумів уникнути куль, Грат, колючого дроту в сумнозвісних 30-х роках; стояв на сторожі української поезії в 40-60-х роках XX ст. Головним успадкуванням письменника були такі стилі, як барокко і романтизм, елементи футуризму та експресіонізму, і, нарешті, реалізм. М. Бажан навесні 1968 року написав […]...
- Поема Т. Шевченка “Наймичка” У “Наймичці” (1845) Шевченко розвинув тему материнства та жіночого страждання, до якої вперше звернувся ще в своїй ранній поемі “Катерина”. Тут також зображено жінку, що народжує позашлюбну дитину, однак її життєвий вибір інший, ніж у героїні ранньої Шевченкової поеми, яка покінчила життя самогубством. Усвідомлення власної соціальної неповноцінності в умовах звичаєвого права, що передбачало засудження позашлюбних […]...
- Романтична поема “Мазепа” Цікавою, особливо для українського читача, є романтична поема “Мазепа”, останній з творів про сильну особистість “байронічного” типу. Але написана в нових для поета умовах у пору творчої зрілості, вона багато чим відрізняється від східних поем. По-перше, її герой – не вигадана загадкова постать, а відома історична особистість, котра жила і діяла у відносно недавній час, […]...
- Поема “В катакомбах” У жовтні 1905 року Леся Українка закінчила драматичну поему “В катакомбах” – один з найвизначніших антирелігійних творів світової літератури. “Я занадто горіла, як її писала, і її ідея занадто мені близька…”,- писала поетеса до А. Крим-?-ського, якому присвятила цей твір. За словами Лесі Українки, поема у неї “рветься в світ”. Однак авторка не була певна, […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема УРОК 26 Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка […]...
- Одна з вершин російської поезії (поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин”) Великого російського поета А. Т. Твардовского завжди цікавила доля своєї країни в переломні моменти історії. Ще на початку 30-х років він зздал поетичну картину складної епохи колективізації в поемі “Страна Муравия”. Під час Великої Вітчизняної війни А. Т. Твардовский пише поему “Василь Теркин”. Поема присвячена життя народу на війні. У центрі поеми образ Василя Теркина, […]...
- Поема “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки високою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається в поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів Коліївщини – повстання на Україні […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на […]...
- Ліро-епічна поема “Паломництво Чайльд Гарольда” Ліро-епічна поема “Паломництво Чайльд Гарольда” чудова тим, що в ній висвітлюються найактуальніші суспільні проблеми початку XIX ст.- боротьба народів з тиранією, їх прагнення до національної незалежності. Новаторському змістом відповідає оригінальна форма твору: це ліро-епічна поема, в якій опис душевних емоцій сягає досконалості, і разом з тим це різка політична сатира; Це повість, Про життя лондонського […]...
- Як здійснюється інтерпретація музики мовою поезії у циклі М. Бажана “Нічні концерти”? Унікальність художнього хисту М. Бажана визначається зокрема тим, що музика, живопис, архітектурні форми органічно входять у його поезію, митець робить спробу передати їх словом. Ще в ранній творчості він звертається до поетичного осягнення архітектурних форм у триптиху “Будівлі”, з пластичною виразністю й експресією змальовуючи високі готичні вежі, барокову браму й сучасну будівлю. Щодо змістового наповнення […]...
- Поема Івана Котляревського “Енеїда” – справжня енциклопедія народного життя У літературі кожної країни є твори, без яких важко уявити собі життя народу. Одним із таких творів, безумовно, є поема Івана Петровича Котляревського “Енеїда”. Узявши за основу класичну поему давньоримського поета Вергілія, Котляревський розповів про пригоди славного Енея зовсім по-новому, так, немов усі ці події відбувалися з українськими козаками. Написана справді народною мовою, поема є […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки […]...
- Драматизированная поема Пушкіна “Цыганы” Здійснення цього основного композиційного принципу Пушкіна ми знаходимо в першому ж великому завершеному утворі Пушкіна пори його творчої зрілості, що почалася повної, останнім добутку романтичного циклу, що вже коштує на грані між романтизмом і реалізмом, – поемі “Цыганы”. “Цыганы”, ця своєрідно драматизированная поема, розбиті Пушкіним на одинадцять уривків – свого роду “явищ”, – кожний з […]...
- “Сон” Т. Шевченка – перша в українській літературі політична поема Коли на вирокові, який винесли Т. Шевченку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, цар написав “Із забороною писати й малювати”, це означало, що саме протицарські поезії насамперед були причиною найсуворішого (порівняно з іншими членами товариства) покарання поета. Адже саме на зборах братства читав Шевченко свої твори антиімперського спрямування. Одним із таких творів була поема “Сон”, написана […]...
- Образ народного співця в поезії Шевченка В Україні “родилась, гарцювала козацька воля”. І про неї добрим людям Кобзарі співають, Все співають, як діялось, Сліпі небораки, Бо дотепні… Це уривок із поезії Шевченка “Думи мої, думи мої…”. Ці слова – правдивий пролог до першої збірки Шевченка і до всієї його творчості. Назва її дала літературне наймення поетові, з яким він назавжди увійшов […]...
- Поема “Сон” Тараса Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство Лютим ворогом рідного народу великий поет вважав самодержавну Росію. У поемі-комедії “Сон” ліричний герой уявно пролітає над Україною, Росією, може зазирнути у будь-який куточок неосяжної імперії. Що ж він там бачить? Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Та цей чудовий пейзаж виступає разючим контрастом до розповіді про вакханалію […]...
- Драматична поема (як визначив жанр сам Байрон) “Манфред” Перші місяці перебування поета за межами вітчизни, у Швейцарії, були для нього дуже важкими. Про його похмурі настрої свідчить листування і написані у цей час твори, насамперед одне з найбільш мізантропічних і безнадійних з його творінь – драматична поема (як визначив жанр сам автор) “Манфред”. Часто її визначають і як філософську драму, а Байрон у […]...
- Які думки та почуття викликає поема Т. Г. Шевченка “Кавказ”? …Живою душею в Украйні витай, Літай з козаками понад берегами, Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозами І мене з неволі в степу виглядай… Уривок з поеми Колонізаторська політика Російської імперії була вкрай жорстокою по відношенню до інших народів. Народи, які були залежні від імперії, завжди були пригнічені та принижені. Та вони […]...
- Поема Івана Франка “Мойсей” Поема Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiсть вiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливого шукання “обiтованої землi”, про майбутнi сили мас, здатних висунути iз свого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведуть до перемоги. Поема писалася […]...
- Поема “Мойсей” – вершина творчості І. Франка Слова любові до свого народу І. Франко чи не найкраще виказав у своїй поемі “Мойсей”, яку вважають найвищим здобутком творчості поета: Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу. Людським презирством, ніби струпом вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу. Народився І. Франко 1856 р. у сім’ї сільського коваля на Дрогобиччині. Вчитися почав з шести […]...