Ніколоз Бараташвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана
Ніколоз Бараташвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах.
Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Мерані Мерані1 мій мчить без доріг, без троп і стежок мчить;
За мною, крякаючи вслід, злоокий крук летить. Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води розтинай, злітай над кручі й скелі кам’яні,
Несись вперед, щоб, нетерплячий, я прикоротив своїх мандрівок дні! Не крийсь від бурі, спеки і сльоти, літавцю мій, мій коню невгамовний,
Нехай ніколи не побачу більш солодкомовну дівчину свою, Де стріну ніч, хай там і розсвіте, хай там, як рідну, пригорну землицю, Лише зіркам, супутникам своїм, повім душі моєї таємницю.
Хай жар любові й зойк душі пірнуть в морську глибінь, Нехай поглине їх краса і шал твоїх стремлінь. Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні!
Хай не знайду між предківських могил в землі вітчизни схову я собі, Хай та, яку я серцем покохав, на мене сліз
Якщо і досі долі не скоривсь, то вершник твій не скориться й надалі! Хай, гнаний долею, я вмру, самотній мандрівник, Але її разючу сталь я зневажати звик.
Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Так, ці пори? ви гордої душі безплідно й марно в світі не минуть.
Мерані мій, лишиться на землі протоптана тобою, трудна путь, І після мене послідовник мій вже легше пройде ці тяжкі дороги І, не жахнувшись, пронесе його крізь чорну долю огир прудконогий. Мерані мій мчить без доріг, без троп і стежок мчить; За мною, крякаючи вслід, злоокий крук летить,
Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! 1842
Думи на березі Кури Сумно йду на берег річки, щоб думки розвіять, Тут знайду собі притулок спочивать і мріять, Тут, в траву упавши, серце слізьми заспокою, Тут все тугою сповито, встелено журбою;
Лиш Кура повільні хвилі котить і гуркоче І блакить небес на хвилях відблиском тріпоче. Чую я, на руку спершись, шемрання невпинне, І мій погляд ген далеко, за край неба лине. Хто збагне, Куро, твій шепіт, гомін твій чудесний? Ти – часів одвічний свідок, свідок безсловесний!..
Чом мені в цю мить здалося, що життя людини – Марнота марнот всіляка, суєта і кпини? Чим є світ оцей миттєвий, існування наше, Як не келих неналитий, не бездонна чаша? Хто хоч раз єдиний вситив серце невситиме?
Хто, своїх бажань досягати, вдоволився ними? Навіть владарі несхитні, славних царств владики, Понад все на світі дужчі, пишні та великі,
Що в руках у них і слава, й всемогуття бранне, Ревно скаржаться і кажуть: “Час коли ж настане, Щоб здобув я й ту країну?”- та й ідуть походом В бій за землю, хоч землею самі стануть згодом. Навіть добрий цар – чи має він відраду й спокій?
Все життя його: турбота, подвиг, труд високий. Він піклується невтомно, щоб, як батько гідний, Якнайкраще пильнувати люд і край свій рідний, Щоб майбутні покоління і часи майбутні
Не кляли його наймення за діла непутні… Та колись цей світ повинен теж дійти до краю, Хто ж тоді про них розкаже, хто про них згадає? Але ми людьми звемося, цього світу діти,
Тож вслухаймось в голос батька і скоряймось світу! Той – нікчема, хто, живий ще, на мерця подібний, Хто живе на світі, світу слугувать не здібний. Могила царя Іраклія2 Схилюсь на коліна, о царю, я перед твоєю труною, Ім’я твоє слізьми омию, посивілий в битвах герою!
Ах, чом же святій твоїй тіні не можна вернути життя, Щоб Картлі нову ти побачив, своє найдорожче дитя! Схилюсь перед словом пророчим царсько? го твого заповіту,
Яким напутив перед смертю ти Картлі, жалобою вкриту. Так! Царственний помисел світлий здійснився тепер назавжди, І ми, твої діти, вкушаєм його смаковиті плоди.
Вертають сини твої рідні, недолею гнані по світу, Приносять з собою вітчизні і вісті відрадні, й освіту. Душа мандрівців полум’яних, що повна любові й снаги, Горінням своїм розтопила суворі північні сніги.
Вертаються діти додому з коштовним і добрим насінням – Багатий врожай з нього буде під неба гарячим промінням… Колись владувала тут шабля грузинського войовника, Тепер же керує правилом незбройна і мирна рука!
Вже серцеві Грузії годі Каспійським тривожитись морем, Вже миру її не турбує воно гуркотінням суворим, І хвилями Чорного моря не ворог запеклий пливе, А наші брати припливають до нас на спіткання нове.
Хай буде й мир, і пошана, о царю, святій твоїй тіні! Ти духом своїм надихаєш Іверії3 давні твердині. Премудрість твого заповіту відчула грузинська земля, І, складену з сліз всенародних, гробницю твою прославля. 1 Мерані – чорний кінь-скакун, Пегас грузинських Народних переказів. 2 Іраклій II (1716-1798) – грузинський цар і полководець,
Поборник об’єднання Грузії та Росії. 3 Іверія – Грузія. .
Related posts:
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій коханий, радосте єдина! Рученятами голубиш […]...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого […]...
- Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана Іраклій Абашідзе Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Пісня про перший сніг Вночі сьогодні сніг ішов. Чому до мене не прийшла, ти знов Мене вгорнути в теплий свій покров? Я рано встав, і вийшов я на сніг Шукать слідів твоїх маленьких ніг. Засніжено […]...
- БАРАТАШВІЛІ, Ніколоз Мелітонович (1817 – 1845) БАРАТАШВІЛІ, Ніколоз Мелітонович (27.12.1817. Тбілісі – 21.10.1845, м. Гянджа) – грузинський поет-романтик. Бараташвілі народився у збіднілій князівській сім’ї. Після закінчення у 1835 р. Тифліської гімназії служив чиновником в Експедиції суду та зборні. Він мріяв про військову кар’єру, але в дитинстві невдало впав з коня, зламавши собі обидві ноги; хотів навчатися у Петербурзькому […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Бажана Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 До Георга Гервега Гервег, ти – жайвір залізний, Лунає від співів твоїх вишина, Де промені сонця сяйнули. Невже дні зими проминули І справді в Німеччині квітне весна? Гервег, ти – жайвір залізний, Коли ти […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя смутна в огні страждання… Хто […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть Біг – хай тебе Знищить, […]...
- Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Частина перша I Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий […]...
- Біографія Бажана Миколи З юних дебютантів другої половини двадцятих років Бажан єдиний устиг за короткі п’ять хвилин до “дванадцятої” (1928 – 1931) вивершитись на богатиря поезії нашого сторіччя. Його виступ із першою книжкою стався в час, коли кремлівський Вій уже показав пальцем на викритого Кагановичем автора “Синіх етюдів” і “Камо грядеши”. Москва вже йшла в другу фронтальну атаку […]...
- Життя і творчість Миколи Бажана Реферат на тему: Життя і творчість Миколи Бажана (9 жовтня 1904 – 23 листопада 1983) З юних дебютантів другої половини двадцятих років Бажан єдиний устиг за короткі п’ять хвилин до “дванадцятої” (1928 – 1931) вивершитись на богатиря поезії нашого сторіччя. Його виступ із першою книжкою стався в час, коли кремлівський Вій уже показав пальцем на […]...
- Твір за творчістю Миколи Бажана Карбівничий слова Микола Бажан зміцнив позиції молодого українського відродження у 20-х роках; зумів уникнути куль, Грат, колючого дроту в сумнозвісних 30-х роках; стояв на сторожі української поезії в 40-60-х роках XX ст. Головним успадкуванням письменника були такі стилі, як барокко і романтизм, елементи футуризму та експресіонізму, і, нарешті, реалізм. М. Бажан навесні 1968 року написав […]...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не буде жертва любові таємна Горіти […]...
- Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського Лі Бо Поезії Перекладач: Л. С. Первомайський Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986. В зимовий день повертаюсь До своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози?, Ще пил на одежі чиновницькій Отьмарює взори. Єдину стежину […]...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах, Це кордони. Між правдою і […]...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий. Ні змагань, ані зусиль – […]...
- Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 На свою сліпоту Погас мій зір, і все для мене тьмою вкрите, I маю я талант, не вжитий ще, один: Смерть – хоч моя душа хотіла дати чин Своєму Панові і […]...
- Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею ми спочинемо усі, Усі, хто […]...
- Вінграновський Микола Степанович Мерані З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані. Сивий ворон карка в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному тумані, Сині мої думи ворону не знані. Крилатий коню мій! по скелях, по яругах, Крізь хвилі й смерчі скороти мені Ці дні дороги, нетерплячі дні, І не жалій за втому свого друга. Нехай свою Вітчизну […]...
- Як здійснюється інтерпретація музики мовою поезії у циклі М. Бажана “Нічні концерти”? Унікальність художнього хисту М. Бажана визначається зокрема тим, що музика, живопис, архітектурні форми органічно входять у його поезію, митець робить спробу передати їх словом. Ще в ранній творчості він звертається до поетичного осягнення архітектурних форм у триптиху “Будівлі”, з пластичною виразністю й експресією змальовуючи високі готичні вежі, барокову браму й сучасну будівлю. Щодо змістового наповнення […]...
- Поема М. Бажана “Сліпці” Поема М. Бажана “Сліпці” друкувалася в журналі “Життя і революція” (1930-1931). Цей твір є незавершеним, оскільки було надруковано лише два розділи. Поема не має логічно побудованого сюжету, оскільки для М. Бажана важливим було висловити власне бачення порушених проблем: митець і його місце у суспільстві, філософські питання сенсу життя, творчості, служіння народові. У цьому можна вбачати […]...
- ТЕМА ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ В ЛІРИКУ МИКОЛИ ГУМИЛЕВА Роль поезії в житті – ключове місце у світогляді поета. Це та соціальна ніша, що дозволяє поетові почувати себе незайвим у суспільстві й світі взагалі. По способі визначення місця поезії авторів можна розділити на два “табори”: на ті, хто вважає поезію доповненням (розумним) до громадського обов’язку, і тих, хто ставить її в главу кута, почитає […]...
- Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові у перекладі Є. Сверстюка Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові Перекладач: Є. Сверстюк Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх зневіри також візьмеш суть; Якщо чекати зможеш […]...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і зір його таким Далеким був […]...
- Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Перекладач: Володимир Житник Джерело: З книги:Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 клас – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. Ні, це не в чомусь, Що можна викласти у красі чи у стилі, Це не Порохова башта, і не Староміська площа, і не Карлів міст, I не стара, й […]...
- Іван Крилов Байки у перекладі М. Рильського Іван Крилов Байки Перекладач: М. Терещенко Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Муха й подорожні У спеку, в літній день, в південну саме пору, Піском розсипчастим, під гору, Тяжкий, з родиною дворян Вчотирикінь ридван Ледь пхався. Геть коні змучились; хоч кучер як старався, Спинилися. Він […]...
- Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть повз короля, який глузує з […]...
- Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в нас мала й похила, Завжди […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа, Що, як полежать довший час, […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет дитинний Чую в груді. Ні, […]...
- Зображення гуманізму у творчості Н. Бажана Як і кожне велике літературне явище, поезія Миколи Бажана органічно зв’язана зі своєю епохою. А це епоха, що повертає людину до людяних почуттів, до любові до ближнього, до любові до рідної Батьківщини. І це відображається у Творчості поета, органічно вплітається в безсмертні рядки віршів талановитого автора Микола Бажан виступає не тільки як один з ярчайших […]...
- Скорочено “Гофманова ніч” Бажана По рубаних щаблях – в провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, ио сходах обважнілих І по обвислих, висклизаних схилах – В брухатий льох, в забрьохану корчму. В корчму без вивіски, без назви і наймення, В корчму скажених бюргерів, голодних волоцюг, В корчму фантастів, візників і шлюх, В корчму огидного й ганебного натхнення. Роззявилась […]...
- Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити у даному випадку. Чимало словоформ […]...
- Скорочено “Майстер залізної троянди” Бажана І от я знову чую твоє дихання, твій нешвидкий, приглушений голос, твої стримані, але внутрішньо гарячі слова; чую широку музику твоїх мрій і сподівань, узорну гру твоєї уяви і звучне відлуння пережитих, дбайливо збережених у твоїй пам’яті спогадів, радощів і болів, твоїх нечастих днів світлих і нерідких печальних днів. І от я знову бачу тебе […]...
- Мої роздуми над сторінками поеми М. Бажана “Політ крізь бурю” Готуючись до уроку, прочитала поему М. П. Бажана “Політ крізь бурю”. Ніколи б не подумала, що якась маленька поема викличе в мені такі почуття, роздуми, вагання. Переді мною як жива, постає головна героїня поеми – Оксана. Сімнадцятирічна дівчина, майже моя ровесниця. Тяжка і складна випала їй доля. Дитячі роки її проходили без батьківської ласки, змалку […]...
- Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У цьому творі найвидатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та мови, національної самосвідомості та української […]...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас вже постарався, До […]...
- Виразні засоби в “Патетичній сонаті” Миколи Кулиша “Патетична соната” великою мірою ідейно випливає з “Народного Малахия”: Ілля, поет, що називає себе “Я” – начебто продовження самого Малахия. “Проект негайної реформи людини” перетворюється в поетичну програму, щоб “над миром замучив Прапор “вічної любові”. Основні ідеї “Народного Малахия” простежуються й в “Патетичній сонаті”. Поет нагадує листоношу. Провідною темою стає “Патетична соната” Бетховена, що, властиво, […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
- Творча постать Миколи Костьовича Зерова Творча постать Миколи Костьовича Зерова, поета, перекладача, літературознавця, критика, помітно виділяється навіть на тлі багатого на таланти літературного життя 20-х років. Це був митець строгої, вивіреної думки, надзвичайно чутливий до художнього слова, рідкісний ерудит, проникливий історик літератури, блискучий оратор і полеміст. Разом з Максимом Рильським, Павлом Филиповичем, Михайлом-Хмарою та Освальдом Бургардтом він належав до так […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...