Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської
Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду!
Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці?
Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею ми спочинемо усі, Усі, хто спокою не мали й не хотіли.
Емігрантка О ностальгіє! Вже давно
Ти мною викрита, мороко! Мені байдуже, все одно – Де абсолютно одиноко, Якими бруками брести
Додому з кошиком базарним. Мій дім…Чужий
Мені однаково – сере? д Якого натовпу пропавши, Як звіру, їжити хребет І витісненим бути завше У себе, в почуття, на дно. Ведмедем білим без крижини Де не прижитись – все одно, І де принижуватись нині.
Не втішить мови рідна суть Молочним покликом одвічним. Однаково мене не чуть, Мене не зрозуміти стрічним. Читач мій – поглинач новин, Газетних тон пліток і бруду,
Двадцятого століття – він. А я – до всіх століть вам буду! Колода мертва – от і все, Що залишилось від алеї.
Все рівно все втрачає сенс, І, може, найрівніше – теє, Далеке, як душа моя, Що народилася
В лиху годину навіть кату – Як мою душу не розкрай – Ні родимки не відшукати! Всяк дім і храм мені пусті, Усе – одно, і все – єдино. Але як встане на путі
Мій кущ, і кущ отой – калина… Переклад 20.11.2006 “Кущ(?) горобина” вважаю за потрібне Українською мовою змінити на “калина”.Прим. пер. Поема Кінця
Розділ 6, уривок ………………… – Тоді простимося… – Я зовсім так не хотів. Не так. (Але потяг рушив!
Хотіння – це справа тіл, Ми ж одне одному – душі Віднині…) І не сказав. (Так, в мить гірку розставання
Жінкам ви, немов бокал, – Печальне право прощання…) Це марення? Щось не те?
Я недочув, можливо? (Коханці, немов букет, Кривавую честь розриву Вручаєте…) По складах,
Розбірливо: ви сказали – Проститися? (Так спада В хвилину жаги і шалу Хустина…) У цім бою Ви – Цезар. (О, випад наглий!
Трофеєм – мені ж мою Назад повернути шпагу!) І далі: – Двічі вклонюсь, Бо вперше не перший, схоже, Іду на розрив. (Сміюсь.) – Ви це говорите кожній?
(А світ захитався весь…) Помста і жест Ловеласа Гідні і роблять вам честь. Мені ж – відділяють м’ясо
Від кістки. – Усміх. (Крізь сміх – Смерть. Бо померли хотіння. Хотіти – це справа тих,
Ми ж одне одному – тіні…) Останній гвіздок – ні, гвинт – В труну свинцево-дубову. – Останнє прохання: ви…
Ніколи, прошу, ні слова Про нас… нікому із… ну… Наступних. (Так стогнуть ноші Поранених – у весну!) – Так само і я вас прошу. А перстень на згадку? – Ні.
(І погляд – бездонні версти В далі, відсутньо-сумні. Печать на серце – мій перстень, На руку твою… Із’їм! Без сцен!) – Чи варто спитати:
А книгу тобі? – Як всім? Не треба зовсім писати. Книжок… …………. Перша, як в шахи?
Ну от, Мій хід – не буду втрачати. Нас навіть на ешафот
Першими просять – до страти. (Сльози, зрадливі такі, – Як їх загнати у очі?! Ось-ось потечуть річки.) Побачите ви – не хочу! -Прошу, не треба дивитись!!!
Гордо – очима Лечу в вишину. – Милий, ходімо, Ридати почну!
Переклад 5-7.12.2006 – Про цю поему вражений Б. Пастернак писав Цветаєвій: “Який ти великий, диявольськи великий артист, Марино!” (1926 р.)Прим. пер. “У Празі відбулася моя зустріч з Мариною Цветаєвою, Пам’ять про яку я бережу і несу крізь все більше наростаючу Гущавину часу…” – Костянтин Родзевич пережив М. Ц. на 47 років. Прим. пер. Як хороше, що ваш кумир – не я, Як хороше, що хвора я не вами, І що ніколи збуджена земля Не попливе під нашими ногами.
Як хороше, що я – смішна й проста, Розкута – і не граюся словами, Не червонію, стиснувши вуста,
Зіткнувшися зненацька рукавами. Як хороше, що вільно при мені Мій ніжний, ви голубите другую,
Не даєте в пекельному вогні Мені згоріти – бо не вас цілую. Як хороше, що ви моє ім’я
Вночі і вдень не згадуєте всує, Що у церковній тиші – ви і я – Ніколи не почуєм: алілуя! Від серця вдячного – уклін низький За те, що з ним ви – у таємній змові! – Мій спокій зберігаєте нічний, За зустрічі вечірні – випадкові,
За наші не-гуляння в сяйві дня, За зорі не над нашими серцями, За те, що біль ваш – як не жаль! – не я, За те, що хвора я – на жаль! – не вами!
3.05.1915 Переклад 7.12.2006
Related posts:
- Сповідальна лірика Марини Цвєтаєвої МАРИНА ЦВЄТАЄВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАРИНА ЦВЄТАЄВА Сповідальна лірика Марини Цвєтаєвої Мої вірші – щоденник. М. Цвєтаєва Видатна російська поетеса Марина Цвєтаєва якось сказала: “Я не вірю віршам, що – ллються. Рвуться – так!”. І доводила це протягом всього життя власними, що рвуться із серця, рядками. Це були дивовижно живі вірші про пережите, не […]...
- ЦВЄТАЄВА, Марина Іванівна (1892 – 1941) ЦВЄТАЄВА, Марина Іванівна (Цветаева, Марина Ивановна – 26.09.1892, Москва – 31.08.1941, Єлабуга) – російська поетеса. Цвєтаєва – це справжня окраса російської поезії “срібної доби”, її творчість, як і творчість А. Ахматової, є найвищим злетом російської “жіночої” поезії. Багато в чому схожими є й їхні життєві долі, сповнені важких випробовувань і трагічних втрат. […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя смутна в огні страждання… Хто […]...
- Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана Іраклій Абашідзе Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Пісня про перший сніг Вночі сьогодні сніг ішов. Чому до мене не прийшла, ти знов Мене вгорнути в теплий свій покров? Я рано встав, і вийшов я на сніг Шукать слідів твоїх маленьких ніг. Засніжено […]...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не буде жертва любові таємна Горіти […]...
- Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського Лі Бо Поезії Перекладач: Л. С. Первомайський Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986. В зимовий день повертаюсь До своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози?, Ще пил на одежі чиновницькій Отьмарює взори. Єдину стежину […]...
- Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 На свою сліпоту Погас мій зір, і все для мене тьмою вкрите, I маю я талант, не вжитий ще, один: Смерть – хоч моя душа хотіла дати чин Своєму Панові і […]...
- Ніколоз Бараташвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Ніколоз Бараташвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Мерані Мерані1 мій мчить без доріг, без троп і стежок мчить; За мною, крякаючи вслід, злоокий крук летить. Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води […]...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий. Ні змагань, ані зусиль – […]...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах, Це кордони. Між правдою і […]...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого […]...
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій коханий, радосте єдина! Рученятами голубиш […]...
- Марина Іванівна Цветаева великий, сильний і сміливий талант Життя посилає деяким поетам таку долю, що з перших же кроків свідомого буття ставить їх у самі сприятливі умови для розвитку природного дарунка. Такою яркою й трагічної була доля Марини Цветаевой, великого й значного поета першої половини нашого століття. Усе в її особистості й у її поезії (для неї ця нерозривна єдність) різко виходило за […]...
- МАРИНА ПАВЛЕНКО (Нар. 1973 р.) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” МАРИНА ПАВЛЕНКО (Нар. 1973 р.) Марина Степанівна Павленко народилася 30 березня 1973 року в селі Старині на Львівщині. Коли їй виповнилося два роки, батьки, учителі української мови та літератури, переїхали на Черкащину. Після закінчення школи Марина здобула вищу […]...
- Марина Цветаева – життя у віршах До тебе, що має бути породженим Сторіччя через, як отдышу, – Із самих надр, – Як на смерть засуджений, Своєї рукою – пишу… М. Цветаева Так вуж зложилося, що в Росії два жіночих імена в поезії надовго затьмарили своєю значимістю інші жіночі імена. Це – Ганна Ахматова й Марина Цветаева. У Цветаевой дійсно була хрестоматійна […]...
- Іван Крилов Байки у перекладі М. Рильського Іван Крилов Байки Перекладач: М. Терещенко Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Муха й подорожні У спеку, в літній день, в південну саме пору, Піском розсипчастим, під гору, Тяжкий, з родиною дворян Вчотирикінь ридван Ледь пхався. Геть коні змучились; хоч кучер як старався, Спинилися. Він […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Бажана Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 До Георга Гервега Гервег, ти – жайвір залізний, Лунає від співів твоїх вишина, Де промені сонця сяйнули. Невже дні зими проминули І справді в Німеччині квітне весна? Гервег, ти – жайвір залізний, Коли ти […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа, Що, як полежать довший час, […]...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і зір його таким Далеким був […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет дитинний Чую в груді. Ні, […]...
- Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в нас мала й похила, Завжди […]...
- Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Перекладач: Володимир Житник Джерело: З книги:Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 клас – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. Ні, це не в чомусь, Що можна викласти у красі чи у стилі, Це не Порохова башта, і не Староміська площа, і не Карлів міст, I не стара, й […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть Біг – хай тебе Знищить, […]...
- Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть повз короля, який глузує з […]...
- Неперевершена вершина жіночої лірики в Росії Марина Цветаева й Ганна Ахматова Обертатися на цю вершину “нам, а може бути, і нашим онукам, прийде не назад, а вперед”. І, що істотно, – обертатися не тільки продовжувачкам жіночої лірики – кожному теперішньому поетові. Еволюційний розвиток лірики Ахматовій і Цветаевой: від лірики любовної до лірики високого звучання “Поет – здалеку починає розмову Поета – далеко починає розмову…” Свого роду […]...
- Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові у перекладі Є. Сверстюка Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові Перекладач: Є. Сверстюк Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх зневіри також візьмеш суть; Якщо чекати зможеш […]...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас вже постарався, До […]...
- Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити у даному випадку. Чимало словоформ […]...
- Емілі Елізабет Дікінсон Поезії Емілі Елізабет Дікінсон Поезії Перекладач: Марія Губко Джерело: З газети: “Літературна Україна”, 13 лютого 2003 р. 133. Вмираючим потрібно небагато: Вода у склянці – спрагу втамувати, Химерних квітів пелюстки чудні, Мов розділові знаки на стіні. Щоб вірний друг, за руку взявши, втішив, І, що, напевно, є найголовніше – Не бачити у ту останню мить, Як […]...
- Крістіна Россетті Поезії Крістіна Россетті Поезії Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 День народження Це серце – наче дзвінкоустий птах, Що в’є гніздо в долині ясноводій; Це серце – наче яблуня, якій Розкішно гнуться віти рясноплоді; Це серце – мушля веселкових барв, Яку нігує море полуденне; О […]...
- Настрої задуму в поезії В. Підпалого Ми є! Були! І будем ми. Й Вітчизна наша з нами. І. Багряний Моя Україна.. Мій рідний край, великий-превеликий, неповторний у своїй красі! Його поля, луки й ріки хвилюють, бентежать душу, викликають такі емоції, що пісня ллється з уст. Україна – це сліпуча синь неба, легкокрилі тополі та червона калина, хрещатий барвінок і огнисті мальви. […]...
- Макс Жакоб Поезії Макс Жакоб Поезії Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 ХВАСТОЩІ П’ЯНОГО МОРЯКА-БРЕТОНЦЯ А я, а я – пророк Мойсей, Це я народ веду усей В обітний край, у Палестину. Ходіть, я дурно всіх вестиму! Вам долото моє пропоре Тунелі під Червоним морем. А я, а я – борець Самсон. Всім […]...
- Ліричний герой у поезії С. А. Єсеніна 1. Образ поета, 2. Образ ліричного героя. 3. “Паскудник я й скандаліст”. Я останній поет села… С. А. Єсенін “Тендітний дев’ятнадцятирічний селянський юнак з вільно кучерявими золотими кучерями, у білій сорочці, високих чоботах, відразу вже одним милим довірливо-добрим, детски-чистим своїм виглядом владно прикував до себе всі погляди” – так писали про С. А. Єсеніна “Петроградські […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (2 варіант) Активна громадянська позиція – визначальна риса поезії Бориса Олійника. Його слово – це слово митця зі стійкими переконаннями, одного з тих, хто з гордістю усвідомлює свою приналежність до будівничих нового світу. Пристрасті й боріння епохи – і його особисті переживання, тому поет часто виступає і як публіцист, полеміст. Особливо помітно ця гострота злободенності проблем поезій […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (3 варіант) Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все […]...
- Інтимна лірика В. Симоненка – потужне крило його поезії “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав… ” – це твердження В. Симоненка з прологом до створеного ним чаруючого образу коханої. Найбільше сподобався мені його вірш “Вона прийшла”. Це поезія про перше велике, несміливе кохання, що проникає в душу людини, в її зачарований світ. Кохана з’являлася юнакові тільки в романтичних […]...
- Делеменчук Олександра Місто в кишені (поезії) Олександра Делеменчук Місто в кишені Поезії Київ – 2004 Передмова: автокритика Скільки білявих хлопчиків Сумнівної зовнішності Чомусь видавалися мені Фатально Схожими на принців. Вони заходили в моє розчинене серце В брудних черевиках, Іноді крали якісь дрібні речі, Іноді великі надбання. В більшості залишали Оберемки образів Для написання жахливих поезій, Які я писала самозахоплено – От […]...
- Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад” Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу. Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні […]...
- Бесікі Поезії Бесікі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 О прекрасностанна І О струнка, прекрасностанна, чарівна украй! Неторканні пишні коси ллються, як ручай, Вії, брови, втішні очі обіцяють рай, Уст корали палять душу і дають розмай. Сонцерівна, зорелика, ти мене згадай! II Очі в тебе, […]...
- Особливості лицарської поезії (на прикладі поезії Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна) І. Загальна характеристика лицарської поезії. (Лицарська поезія – особливе яви Ще середньовічної літератури. Характеризується розвитком нових жанрів, але найбільше – особливостями світосприйняття та мислення. Лицарське життя поетизується: поетизуються і військові походи, і – особливо – лицарське кохання до Чарівної Дами (так лицарі називають свою кохану). Мотив служіння проходить крізь більшість творів лицарської поезії. Часто трапляються […]...