“Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину ПАВЛО ТИЧИНА
10 клас
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПАВЛО ТИЧИНА
“Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину
Велика Вітчизняна війна була страшною трагедією для багатьох народів Європи. Не було людини, якої б вона так чи інакше не торкнулася. Особливо це стосується радянських республік, які прийняли основний удар фашистів на себе.
Хоч, судячи з назви, твір поеми П. Тичини “Похорон друга” стосується лише близької до поета людини, але насправді це реквієм усім тим, хто віддав своє життя за Батьківщину.
Ліричний
Ярослав і Степан зливаються разом із тисячами інших загиблих в єдиний образ оборонця Вітчизни від страшної фашистської навали. Тому ліричний герой бере безпосередню участь у похороні. Він немов проводжає в останню дорогу друга, якого вже ніколи не побачить.
Лейтмотивом твору є
Тичина по-своєму осмислює ці слова. Так, справді, чоловік, перестраждавши ужитті, “землі сирій всього себе передає”. Але війна, коли гинули тисячі людей, показала, що народ безсмертний, бо він бореться за волю, за свої права.
Помруть сотні і навіть тисячі, але тим активніше будуть продовжувати боротьбу ті, що залишились. Отже, герой, що пішов з життя, є безсмертним, бо “потім знов зеленим з-під землі встає”, бо справу його продовжують інші, у серцях яких він вічно живий.
…Братове! Жить
В віках той житиме, хто Батьківщину
Обороняв!
Живому народові ліричний герой протиставляє мертвий фашизм, ідеї і прагнення якого є неприродними, більше того, антиприродними.
Так, хоча тема, як видно із назви – “Похорон друга”, – є досить песимістична, але тональність поеми, її основна ідея переборює цей песимізм, викликаний особистим горем ліричного героя. Поема набуває життєстверджуючого звучання, сповнена віри у перемогу над фашизмом, бо є у нашого народу такі герої, як Ярослав і Степан, бо загибель фашизму викликана антиприродністю його існування.
Related posts:
- “Величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину” Війна. Яке страшне слово. Кожен день, кожну хвилину люди беруться за зброю з різних причин, приносячи смерть і розруху. Найжахливіше, коли це відбувається у твоїй країні, твоєму місті, селі, з твоїми рідними. Нашим прадідам, дідам довелося захищати свою Батьківщину в 1941-1945 роках від фашистських окупантів. Вони гідно відстояли Радянський Союз у цій кровопролитній, нещадній, жорстокій, […]...
- Похорон друга скорочено – Тичина Павло Вже сумно вечір колір свій міняв З багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав І зупинився… Чується плач, що відлунює, немов тисячі оркестрів. То плачуть сурми над померлим, яким гордилася вся країна. Ярославові довелося багато пережити, багато битися. Герой відчуває роздвоєння: сум за померлим другом, похорон та разом спостереження над багатогранністю життя навколо. […]...
- Збірка П. Тичини “Перемагать і жить” – величний реквієм загиблим у Другій світовій війні Давним-давно зарубцювалися рани війни. Але не вщухає біль утрат у багатьох сім’ях. Вицвілі фотографії, які дбайливо зберігаються в засклених рамках і сімейних альбомах, пожовклі аркуші листів, надісланих із фронту, похоронки. Обеліски, пам’ятники, братські могили, вулиці й площі, названі на честь переможців, навічно зберігають у нашій пам’яті доблесних солдатів, що розгромили фашистську нечисть. У страшну добу […]...
- Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга” Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга” 22 червня 1941 року… Фашисти вчинили напад на нашу землю. Настав час грізних випробувань для нашого народу. Павло Григорович Тичина, передчуваючи цю страшну війну, писав: Розстановка ж сил у світі І жорстока, і складна. Що Європа в ближнім літі Стрепенеться аж до дна. Під впливом нових обставин творчість Тичини […]...
- Скорочено “Похорон друга” Тичини 22 червня 1941 року… Фашисти вчинили напад на нашу землю. Настав час грізних випробувань для нашого народу. Павло Григорович Тичина, передчуваючи цю страшну війну, писав: Розстановка ж сил у світі і жорстока, і складна. Що Європа в ближнім літі стрепенеться аж до дна. Під впливом нових обставин творчість Тичини змінюється. Перебуваючи в той час в […]...
- П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Тема. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Варіант 1 1. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії […]...
- “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) – Павло Тичина (1891 – 1967) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років “Я Ваші очі пам”ятаю, як музику, як спів” (Павло Тичина) Тичина був наділений мистецьким даром відтворювати широку гаму переживань і почуттів ліричного героя. Він оспівував світле почуття кохання, звеличуючи його як одну з найшляхетніших рис людини. У віршах “З кохання плакав я…”, “Не дивися так привітно…”, […]...
- Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Зміст і романтична спрямованість збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла в 1918 році. До неї ввійшли твори, написані в 1910-1917 роках. Усі вони об’єднані спільним настроєм, темою та ідеалом. Пристрасна любов до природи, пильне вдивляння в людські душі, відчуття гармонійного […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… “ 1911 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття (П. Хропко). […]...
- Тичина Павло Григорович Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в чернігівській бурсі, а потім – в духовній семінарії. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури – М. Коцюбинським, В. Самійленком. Після закінчення семінарії вступив до Київського […]...
- Гаї шумлять – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – V варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас V варіант Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки […]...
- Павло Тичина – Не бував ти у наших краях (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- “Гаї шумлять… ” скорочено – Тичина Павло Гаї шумлять Я слухаю. Хмарки біжать Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде Іздалеку. Думки пряде Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду Зворушений. Когось все жду Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай Над річкою. Ген неба край Як золото. Мов золото – поколото, […]...
- Мотиви ранньої лірики П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Мотиви ранньої лірики П. Тичини Говорячи про особливість поетичної творчості Тичини, Максим Рильський відзначав, що найкраща характеристика її у виразі – “музична ріка”, що “Тичина і пісня – брат і сестра”, що коли багатьох поетів називаємо за трафаретом “співцями”, то для Павла Григоровича слово “співець” – найприродніший […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1915 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцюжок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох […]...
- Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) – ІІ варіант ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) ІІ варіант Назвавши свою збірку “Сонячні кларнети”, П. Тичина підкреслює мелодійність, музичність своїх віршів, відзначає близькість лірики до музики. У віршах цієї збірки поет відбиває лише переживання і настрої, навіяні природою, коханням, власними роздумами. У вірші […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІV варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас І V Варіант У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (Характеристика твору) Характеристика твору Жанр: інтимна лірика. Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. “О, панно Інно… ” (1915) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас […]...
- Одчиняйте двері Тичина Павло Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) – ІІ варіант ПАВЛО ТИЧИНА 8 клас (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) II варіант В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й […]...
- ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас III варіант Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її […]...
- Павло Тичина – Біографія Тичина Павло Григорович (1891-1967) поет, громадський та державний діяч Народився 27(15) січня 1891 р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем “школи грамоти”. Змалку виявив хист до […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа є не тільки фоном, на якому […]...
- Мотиви лірики П. Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Мотиви лірики П. Тичини Цей поет був настільки обдарованою людиною, стільки встиг зробити, що іншому б і половини вистачило на все життя. Тичина вільно володів п’ятнадцятьма мовами, був талановитим музикантом, композитором, записував народні пісні, малював гарні картини… Та в нашій душі він лишився перш за все великим […]...
- Павло Тичина Доповідь про поета Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козе-лецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях […]...
- Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (Аналіз та характеристика твору) Аналіз та характеристика твору Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” Сюжетна основа твору – проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки […]...
- Павло Тичина (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях журналу […]...
- Павло Тичина – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Павло Тичина (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до […]...
- Тичина Павло Григорович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Тичина Павло Григорович (1891-1967) Павло Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині 23 січня 1891 p., був сьомою дитиною сільського дяка Григорія. Те, що батько був дяком, означало не тільки серйозне релігійне виховання в родині, але й – насамперед! – виховання музичне. Адже поза справами церковними й громадськими, Григорій Тичина знаходив себе […]...
- ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ ТИЧИНА (1891-1967) Один із дослідників Творчості Павла Тичини Василь Стус вважав долю Тичини трагічною: Видатний поет занапастив половину свого мистецького життя, присвятивши його боротьбі з власним талантом. Творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча життєвий шлях майбутнього поета починався досить спокійно і впевнено, не передбачаючи ніяких трагедій. Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в […]...
- Павло Тичина – Листи до поета (триптих) Павло Тичина Листи до поета. Триптих І. Елади карта. Коцюбинський, на етажерці лебідь: оце і вся моя кімната, – заходьте коли-небудь! Я привітаю наче друга. Ах я давно Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала. Мені все сниться: сонце, співи, і Ви, і день весняний. – І от я з Вами вже знайома, […]...
- Павло Тичина найбільший модерніст того періоду Павло Тичина – один із найвидатніших українських поетів, рівних якому знайти дуже складно. Народжений у бідній родині, він бачив життя села, міста, церкви, літературної громади, інтелігенції особисто та зсередини. Тичина бачив національне відродження, радянське будівництво, бачив мир і війни – і все те викарбувалося на сторінках його книг. Поет, який бачив Україну в найрізноманітніших її […]...
- Павло Тичина. Мотиви лірики Він був ніжним, як океан, мінливим, як небо, – так говорили сучасники про Павла Тичину. У цих словах і справді весь Тичина – визначний пост нашого часу. Він по – справжньому відчув наш вік і у своїй творчості відтворив усі його контрасти з геніальною виразністю, силою і повнотою. Мрійник, не холодний неокласик, я романтик, закоханий […]...
- ПАВЛО ТИЧИНА. СОНЦЕ І ДИМ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Павла Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити сприймати почуття, передані у віршах; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (Аналіз твору) Аналіз вірша Павла Тичини “Арфами, арфами” У поезії всього чотири строфи. Фабула розмежована й поділена за строфами рівномірно. У першій змальований прихід весни. Поет подає дивної краси її живописний портрет: “Йде весна, запашна, квітами-перлами закосичена”. Друга строфа віщує грозу картиною хмар – дум, якими вкривається небо. У третій – ліричний герой милується весною, що дзвенить […]...
- Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини ПАВЛО ТИЧИНА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в […]...
- “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) – Євген Плужник (1898-1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Євген Плужник (1898-1936) “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) Лірика Плужника відбивала настрої доби, змальовуючи трагізм буття людини в жорстокому світі катастроф, революцій та братовбивчих воєн. Безглуздому й немилосердному кровопролиттю поет протиставив людинолюбство. Він осуджує і “білий”, і “червоний” терор. Твори збірки “Дні” […]...