Сліпий сіяч іде по зораному полі… (роздуми над творчою спадщиною В. Поліщука)
Творчі здобутки Валер’яна Поліщука не віддільні від епохи, на долю якої випало немало випробувань: Друга світова війна, революція 1917, громадянська війна… У 20-30-х роках двадцятого століття його ім’я було популярним, його часто можна було зустріти на сторінках газет та журналів.
Що надавало популярності В. Поліщуку? Перш за все він уславив себе людиною невгамовної вдачі, кипучих організаторських здібностей, людиною, повною сили та відваги, що було загалом типовим явищем в житті України 20-х років.
По-друге, тим, що Поліщук був надзвичайно
Цей стрімкий шлях, здавалося, ніщо не могло зупинити. Однак зупинив його арешт письменника трагічного для українського народу 1937 року, в який. В. Поліщука й було розстріляно.
Валер’ян Поліщук чимось нагадує мені Степана Радченка з роману В. Під-могильного “Місто”. Він мав активну життєву позицію, своєрідний філософський вибір і життєве призначення. Працюючи в стилі авангардизму,
В. Поліщук схильний був до “кількісної” літератури, не розуміючись в тому, що кількість не завжди переходить в якість.
За коротке своє життя поет видав декілька збірок: “Соняшна міць” (1920), “Вибухи сили” (1921), “Книги повстань” (1922), “Громохкий слід” (1925), “Геніальні кристали” (1927), “Зеніт людини” (1930). Здається, за цими назвами збірок можна написати біографію письменника.
У чому ж особливості творчості письменника, яка ще й сьогодні не має об’єктивної оцінки. І хоч дехто схильний до повного заперечення доробку Поліщука, все ж залишається істиною те, що він був людиною свого часу. І як свідок буремних подій стверджував нове революційне мистецтво, особливістю якого була схильність, як уже говорилося вище, до авангардизму та його різновиду – конструктивного динамізму.
Новаторство літератури вбачав у нових темах – урбаністики, індустріалізації, наукових досягнень. Пише переважно верлібром (вільний вірш), часто вдається до словесних декларацій і гасел, крикливо-плакатних образів.
На першому плані в доробку Поліщука – міські мотиви, дух новацій і перетворень, пов’язаний з добою, коли, здавалося, нова культура укорінювалася на уламках дореволюційної історії та культури. Його настрої, як і настрої В. Чумака, В. Блакитного, П. Тичини, М. Хвильового, М. Куліша, В. Підмогильн о Д. Фальківського, оптимістичні, переповнені вірою в світле майбутнє:
Юнацька кров шумує в наших жилах.
Юнацька сила блискає в очах,-
Ми за народ, за працю підем сміло
І спокій принесем на гострених мечах.
Як і М. Хвильовий, П. Тичина, поет уявляв себе співцем революційної епохи, яка принесе звільнення людству, і на землі буде закладений фундамент нового, світлого, неповторного. У цьому поет вбачав своє безсмертя:
Розтворених в могутніх лавах,
Нехай хоч безіменний, вічно проживу.
До самих крайніх людських гранів.
Енергія творців не пропадає даром.
Поет увічнював себе своєю нестримною енергією, своїми модерністськими віршами. Він переповнений був вірою в майбутнє рідного народу. Це майбутнє вимальовував у поетичних творах.
Будучи людиною-філософом, поет в майбутньому хотів бачити гармонію людини і природи, красивого і корисного.
Його творчість не досліджена. І, може, вона більше цікава для істориків, ніж літературознавців, однак не треба з терезів знімати того, що вершини його творчості – світлі і чисті, їх не затуманила завіса часу.
Отже, праця поета з покоління сіячів, яке ввійшло в історію як “розстріляне відродження”, не була даремною.
Related posts:
- Роздуми над творчою спадщиною В. Поліщука Творчі здобутки Валер’яна Поліщука не віддільні від епохи, на долю якої випало немало випробувань: Друга світова війна, революція 1917, громадянська війна…У 20-30-х роках двадцятого століття його ім’я було популярним, його часто можна було зустріти на сторінках газет та журналів. Що надавало популярності В. Поліщуку? Перш за все він уславив себе людиною невгамовної вдачі, кипучих організаторських […]...
- Роздуму над творчою спадщиною В. Поліщука Творчі досягнення Валер’яна Поліщука не віддільні від епохи, на долю якої випало чимало випробувань: Друга світова Війна, революція 1917, громадянська війна…В 30-х роках двадцятого сторіччя його ім’я було популярним, його часто можна було зустріти на сторінках газет і журналів. Що надавало популярності В. Поліщуку? Насамперед він прославив себе людиною невгамовного характеру, кипучих організаторських здатностей, людиною, […]...
- Біографія Валер’яна Поліщука Валер’ян Поліщук (1898-1936) Валер’я Львович Поліщук народився 1 жовтня 1897 року в селі Більче Дубенського повіту на Волині (тепер – Млинівський район Рівненської області) в сім’ї хліборобів. Після закінчення Мирогащанської двокласної школи навчався в міському училищі, згодом – у Катеринославській гімназії. 1917 року вступив до Петербурзького інституту цивільних інженерів, але, захопившись літературою, перейшов на історично-філологічний […]...
- Володимир Гаков Зоряний сіяч Вл. Гаков Зоряний сіяч Журнал фантастики “Єслі”,№9 – 2007г. Вперше цей твір було опубліковано на http://www. ukrcenter. com Те, що півсторічний ювілей запуску першого супутника (4 жовтня) з різницею менше місяця співпадає з півторасторічним ювілеєм Ціолковського (13 вересня), звісно, не випадковість. Супутник “гнали” до ювілейної дати, тому що такий подарунок до власного сторіччя основоположник космонавтики […]...
- У полі береза, у полі кудрява – пісні-балади У полі береза, у полі кудрява, А на тій березі зозуля кувала. Ой то ж не зозуля, – то рідная мати, Вона виряджала сина у солдати. – Ой іди, синочку, довго не барися, – Через два годочки додому вернися. – – Минає годочок, минає другенький, – На третій годочок приходить синочок. Приходить синочок, на поріг […]...
- Твір “Колись почнеться доба волі” (за поетичною спадщиною Т. Шевченка) “Колись почнеться доба волі” (за поетичною спадщиною Т. Шевченка) Ім’я Тараса Григоровича Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. У ньому наша історія, наші мрії, наша надія. Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через […]...
- Гроно “Гроно” – літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В. Поліщука (1920) при редакції газети “Більшовик” – органу Київського губкому, КП(б)У (П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, Г. Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося “Credo” цієї групи, де визначався її метод (“спіралізм”), як щось […]...
- “Чи легко бути творчою особистістю?” Кожен вид діяльності має як свої переваги, так і певні недоліки. Люди займаються різними справами, а тому формуються відповідним чином, отримують ті чи інші риси, які характерні тільки для тих, хто займається певною сферою. Кожен вид праці залишає свою печатку на характері людини, на її особистості, таким чином, роблячи життя цієї людини складнішим чи простішим. […]...
- Роман О. Хаксли “Сліпий у Газі” Подібно Шоу, наприкінці 1930-х років починає покладати надії на “творчу еволюцію”, тобто на вольову зміну людиною власної природи, і О. Хаксли. До цього він приходить від абсолютного сумніву 20-х років, через болісні коливання, які знайшли відбиття в романі “Сліпої в Газі” (1936). На останніх сторінках роману ми зустрічаємося із численними міркуваннями про конкретні способи самовдосконалення […]...
- “Про що йдеться в пісні, яку виконує сліпий Остап?” Оповідання Райнера Марія Рільке “Пісня про правду” розповідає історію життя звичайних людей в часи гніту з боку польських панів, а також дивовижний випадок з хлопцем на ім’я Олекса, якого надихнула і перетворила пісня. Ця пісня була дійсно про правду, адже тільки правда може пробудити в людині найбільш сміливі, милостиві і добрі почуття, мотивувати її на […]...
- Значення художньої спадщини В. Г. Короленка. Гуманістична спрямованість його творів. Поєднання романтичних та реалістичних тенденцій в оповіданнях та повістях письменника (“У поганому товаристві”, “Сліпий музикант”, “Ріка грає”, “Ліс шумить” та ін.) Значення художньої спадщини В. Г. Короленка. Гуманістична спрямованість його творів. Поєднання романтичних та реалістичних тенденцій в оповіданнях та повістях письменника (“У поганому товаристві”, “Сліпий музикант”, “Ріка грає”, “Ліс шумить” та ін.). Народившись в Україні (у м. Житомирі), провівши иа українській землі роки навчання (у Житомирській гімназії та Рівненській реальній гімназії) й останні два десятиліття свого […]...
- Проблема життевої мети та творчою успіху в п’єсі Чехова “Чайка” “Чайка” – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, […]...
- П’єр Безухов на Бородінському полі в романі “Війна і мир” П’єр і сам не міг би пояснити, навіщо він поїхав на Бородінський полі. Він знав тільки, що неможливо залишатися в Москві, що потрібно їхати. Він хотів бачити своїми очима щось незрозуміле йому і величне, що повинно було вирішити його долю і долю Росії. Але в його рішенні була ще одна причина: він повинен був побачити […]...
- Аналіз твору Блоку “На полі Куликовому” і “Росія” Значний інтерес представляє твір “На полі Куликовому” (невеликий цикл із п’яти віршів, включений у відділ “Батьківщина”). Ми знайдемо тут і зображення російської природи, і спогади про героїчне минуле Росії, і передчуття майбутніх змін. Порушено у вірші і гостре питання, особливо питання, що мучило Блоку у той час, – це питання про взаємовідносини народу та інтелігенції. […]...
- Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному… ” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному… ” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого були Камю та Сартр. […]...
- “… Співаю, тож існую”(мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) “… Співаю, тож існую” (мої роздуми про поезію Богдана-Ігоря Антонича) Поезія Антонича народилася з пошуків місця людини в світобудові, з прагнень зрозуміти природу взаємостосунків людини з навколишньою реальністю, з пристрасного намагання визначити сенс людського буття. Я не людина, я рослина, А часом я мале листя… Живу, терплю, й умру, як всі звірята… Звірята й зорі, […]...
- Ув’язнена лірика поетів Харківщини (роздуми про творчість репресованих поетів) Нині нам відкрилась надзвичайно трагічна і водночас героїчна сторінка в нашій літературі. Ми можемо не ховаючись прочитати поетичні рядки сучасних поетів, які зазнали переслідувань, морального терору й політичних репресій. Ось імена ув’язнених поетів Харківщини: Василь Боровий, Володимир Пасічник, Віталій Поліщук, Володимир Свідзінський, Іван Світличний. Їх гнали за правду, ганьбили. Але вони не зреклися своїх ідеалів. […]...
- Скорочено “На полі крові” Українки Драматична поема Лесі Українки. На полі крові (1909) пропонує нестандартний погляд на історію зради Іуди. Згідно з апокрифічною версією, на яку спиралася поетеса, він, продавши Христа, не повісився, а купив за отримані гроші клапоть неродючої землі біля Єрусалима. На цій території Леся Українка змальовує зустріч і бесіду двох дійових осіб: Іуди і Прочанина, яка переходить […]...
- Драматичний етюд “На полі крові” Драматичний етюд “На полі крові” Леся Українка написала 1909 року, в часи реакції. У буржуазних російській, польській, українській та інших літературах були спроби оспівати, реабілітувати зрадників революції, більше того, зробити їх знаменням часу, зразком для наслідування. Український націоналіст В. Винниченко виступає з повістями, героєм яких стає колишній революціонер, що розходиться з своїми спільниками по боротьбі […]...
- Роздуми над долею народу (за поемою І. Франка “Мойсей”) Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів – одна з провідних у творчості І. Франка. Особливо потужно прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”, написаній поетом 1905 року, коли в Росії піднімалася революційна хвиля. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення й українському народові. Поета особливо хвилювали взаємини широких мас […]...
- Роздуми Івана Франка над долею рідного краю (за поемою “Мойсей”) Поема “Мойсей” – філософський твір про майбутнє українського народу, про могутні сили мас. Це твір, у якому Франко осмислює історичну долю українського народу, трагічний шлях його розвитку. І. Франко написав поему в період першої революції 1905 року, піднявши важливі проблеми, якими жило українське селянство. Тема та ідея тексту визначена у пролозі. Поет висловлює жаль з […]...
- ПЛЕЛА ВІНОК У ПОЛІ – ВСЕ ЧЕКАЛА ДОЛІ (плетіння вінків) Одна з найулюбленіших дівочих розваг – це вінкоплетіння. Така справа не лише дозволяє насолодитися привабами природи, але й поспівати пісень, помріяти про кохання. .. Вінок – чи не найкращий головний убір молодої дівчини. Виконаний за всіма правилами краси вінок дуже привабливо обрамляє дівоче обличчя, надаючи йому ще більшої свіжості. Вінок не повинен бути занадто великим […]...
- Що сі в полі забіліло – Народні балади ЩО СІ1 В ПОЛІ ЗАБІЛІЛО Що сі в полі забілло, Ой чи гуси, чи лебеді? Тепер гуси не літають, А лебеді не пливають, Татарове полон женуть: Один полон з жіночками, Другий полон з дівочками, Третій полон з діточками. Стали кошом2 підЯришом3, Та взяли сі паєвати4 Дівка впала паробкові, А тещенька зятенькові Взяв він єї попри5 […]...
- Що сі в полі забіліло – пісні-балади Що сі в полі забіліло, – Ой чи гуси, чи лебеді? Тепер гуси не літають, А лебеді не пливають, – Татарове полон женуть: Один полон з жіночками, Другий полон з дівочками, Третій полон з діточками. Стали кошом під Яришом Та взяли сі паєвати: Дівка впала парубкові, А тещенька зятенькові. Взяв він єї попри3 коні. Ой […]...
- Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі… “) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не […]...
- Ой у полі та криниченька – Обжинкові пісні ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА Ой у полі та криниченька, З неї вода протікає. Ой там чумак сірі воли пасе, Він з криниці напуває. Ой розпустив свої сірі воли Та по травці-муравці, А сам помер той чумак Макара У неділеньку вранці. Положили чумака Макару На травці-муравці, Викопали чумаку Макарі Та глибокую долину. Викопали чумаку Макарі […]...
- Мої роздуми над віршем В. Сосюри “Сад” Він не тільки любив свій Рідний край – Україну, Не тільки оспівував його, Він боровся за нього, за його волю, За його розквіт і могутню велич. В. Бичко У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов […]...
- Філософські роздуми Сковороди про людське щастя Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями… не мандруй по Єрусалимах”, бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно “всередині тебе”: “у твоєму чистому серці, у твоїй […]...
- Складнощі долі (Роздуми про письменника) Розглядаю зображення письменника на фото різних років і зважаю на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої і сміються, і навіть регочуть до нестями. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер самотнім Дідусем у маленькій кімнаті, […]...
- Філософські роздуми у поезіях Ліни Костенко У багатьох творах Ліна Костенко не просто висловлює почуття, описує певні історичні події тощо, але ставить досить складні питання, на які й намагається самотужки знайти відповідь чи принаймні окреслити шлях пошуку цієї відповіді. Читач сам не помічає, як залучається до філософських пошуків, аналізує та розмірковує разом із автором, ставлячи і собі глобальні питання, шукаючи та […]...
- Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго […]...
- Там у полі криниченька Скорочено Там у полі криниченька. Навколо пшениченька. Там женчики жали. Золоті серпи мали, Срібнії юрочки1. Що в’язали снопочки. Добрії були женці – Дівчата й молодиці. Дівчата – косаті, А хлопці – вусаті, Молодиці – білолиці. 1 Юро’чки – невеликі загострені палички для в’язання снопів. Коментар Люди, які плекають, вирощують хліб, мають золоті руки та зо лоте […]...
- Ой у полі та криниченька – Народні балади ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА Ой у полі та криниченька, 3 неї вода протікає, Ой там чумак сірі воли пасе, Він з криниці напуває. Ой розпустив свої сірі воли Та по травці-муравці, А сам помер той чумак Макара У неділеньку вранці. Положили чумака Макару На травці-муравці, Викопали чумаку Макарі Та глибокую долину. Викопали чумаку Макарі […]...
- Ой у полі три криниченьки – чумацькі пісні Ой у полі три криниченьки, Любив козак три дівчиноньки: Чорнявую та білявую, Третю руду та поганую. “Що чорняву від душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою Хіба піду розпрощаюся”. – “Чи я ж тобі та й не казала, Як стояли під світлицею: Не їдь, не їдь у Крим по сіль, Бо застанеш молодицею”. […]...
- ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА – Жниварські пісні Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні літнього циклу Жниварські пісні ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки1, Що в’язали снопочки. Добрії були женці – Дівчата й молодиці. Дівчата – косаті, А хлопці – […]...
- Іван Корсак – Борозна у чужому полі То славетна родина: старшого брата Степана Тимошенка звуть батьком амери-канської прикладної механіки, середульший Сергій – міністр УНР, знаковий архітектор, посол і сенатор польського сейму, молодший Володипир член уряду Рузвельта. А ще Сергіїв син Олександр був головним архітектором Вашингтонського метро та зводив хмарочоси в Нью-Йорку… Шкода, звісно, що так випало мало їм свій край розбудовувати, більше […]...
- На полі бою з козаками, або Як написати твір за народними думами та піснями Ви, мабуть, мріяли побувати в якомусь незвичайному місці? Наприклад, на полі бою, та ще й з козаками? Уявіть, ви гордо скачете на коні, за червоним поясом у вас шабля та пістоль, а серце повне відваги. Відчули той хвилюючий запал боротьби? Як відомо, на захист Вітчизни від ворогів піднімалися навіть жінки. У пісні “Славний город Ведмедівка”, […]...
- “Тільки родина – як вічна зернина на невмирущому полі життя” Що є найважливішим у житті кожного з нас? Це питання аж ніяк не пусте, тому що воно дозволяє правильно розібратися в будь-якій життєвій ситуації, вірним образом розставити життєві пріоритети, щоб домогтися самого приємного результату і практично ніколи ні про що не шкодувати. Думається, що однією з найбільш важливих, якщо і зовсім не найважливішим елементів життя […]...
- Ой у полі нивка – Соціально-побутові пісні ОЙ У ПОЛІ НИВКА Ой у полі нивка, Кругом материнка… Там дівчина жито жала, Гарна чорнобривка. Жала ж вона, жала, Сіла спочивати, Їхав козак з України, Мусив шапку зняти. Мусив шапку зняти, – День добрий, – сказати, Помагай Біг, дівча моє, Тобі жито жати! А дівчина стала, Йому одказала Вона ж йому одказала Серденьком назвала.’ […]...
- Які роздуми навіює мені новела Стефаника “Камінний хрест”? Які роздуми навіює мені новела Стефаника “Камінний хрест”? Я дуже люблю і дуже пишаюся своєю Україною. Таких прекрасних краєвидів, таких чудових людей, мабуть, немає ніде на землі! Але ось я прочитав новелу Стефаника “Камінний хрест” – і на душі стало боляче, якийсь розпач охопив серце. Пройшло століття від тих подій, про які йдеться у цій […]...