Твір з елементами викладу драми Шиллера “Підступництво й любов”
Після п’яти років скитаний і постійного нестатку Шиллер улаштувався у Веймаре, де жив Гете. Дружба, що незабаром виникла між ними, збагатила обох і по-людському, і творчо.
Вершиною ранньої Творчості Шиллера з’явилася Драма “Підступництво й любов” (1783), що автор відніс до жанру “міщанської трагедії”. Термін міщанська трагедія, як і міщанська драма, з’явився в XVIII в., для позначення п’єс серйозного, конфліктного змісту з життя людей так званого третього стану. Раніше персонажів такого роду можна було виводити тільки в комедіях.
Шиллер збагатив цей тип драми, додавши своєму добутку високий волелюбний зміст і нова масштабність: доля його героїв, підданих одного з карликових германських князівств, поставлена у зв’язок з передреволюційною атмосферою часу. Ф. Энгельс назвав цю п’єсу “першою німецькою політично тенденційною драмою”, включивши Шиллера як ідеологічно активного художника в один ряд з Аристофаном, Данте, Сервантесом.
На перший погляд драма “Підступництво й любов” може здатися менш
Вона відтворить картини німецького життя кінця XVIII в. Сім’я музиканта Міллера подібна тієї, у якій виріс Шиллер. Він добре знав і вдачі придворної аристократії, випробував на собі гне тиранії. Персонажі мають реальних прототипів з оточення Карла Євгенія.
У цій драмі Шиллер майже відмовився від риторичної патетики, настільки характерної для його перших драматургічних добутків. Риторика, що звучить у мовленнях Фердинанда, а часом і Луїзи, тут не визначає загального тону – вона стає природною прикметою мови молодих людей, натхнених прогресивними ідеями. Мова ж інших персонажів має інший характер.
Дуже виразне мовлення музиканта Міллера і його дружин: безпосередня, живаючи, іноді грубувата.
Фердинанд і Луїза мріють з’єднати свої долі всупереч становим перешкодам. Ці перешкоди, однак, сильні. У князівстві панує аристократія, панують грабежі й розбій, права простих людей зневажаються нагло й цинічно.
Молодих чоловіків продають у солдати, призначаючи їх для розправи з американським народом (Північно-Американські штати в той час боролися за свою незалежність від Англії). Пишність князівського двору оплачується слізьми й кров’ю підданих.
Колізії, що розвивають Шиллером, виходять за межі типових для “міщанської драми”. “Підступництву й любові” властивий революційний пафос, не властивий у такій мері цьому жанру. Тут, як і в “Розбійниках”, виразно відчувається вплив передгрозової атмосфери передодня Французької революції, але при цьому у всій непривабливості продемонстрована відсталість Німеччини. Любов Фердинанда й Луїзи протистоїть нелюдським порядкам, однак не може їх здолати.
У розрахунки президента Вальтера не входить щастя сина: він ладить його в чоловіки леді Мильфорд, що була коханці герцога. На Луїзі ж не ладь женитися секретар президента Вурм, що оцінив її красу (Вурм – “мовцем” ім’я, це слово означає: хробак). Хитрий, розважливий Вурм, подібний у своєму холодному егоїзмі Францу Моору, охоче бере на себе ініціативу в Луизи, що затіває проти, підступній інтризі.
Щоб змусити дівчину відмовитися від улюбленого, її батьків заарештовують і загрожують їм смертю; мати Луїзи вмирає, не винеся пережитого, батько у в’язниці.
Фердинанд, юношески нетерплячою, натхненною любов’ю й мрією про соціальну рівність (Шиллер наділяє його рисами “бурхливого генія”), кличе Луїзу виїхати з ним і обіцяє їй щастя. Але Луїза, вірна Фердинанду, не може залишити батька. Дочка бідних батьків, вона більше зв’язана й обставинами, і своєю прихильністю до близьких, і почуттям боргу стосовно них. Фердинанд, вихований в іншім середовищі, усього цього просто не розуміє.
Відмова Луїзи виїхати з ним означає, як йому здається, що вона його не любить. Про інші мотиви він і не догадується. У відгуках про драму писали про боязкість Луїзи.
Але хіба не потрібно духовна мужність, щоб пожертвувати любов’ю заради близьких і внутрішньо не скоритися чужій волі?
Рятуючи батька, Луїза пише під диктування “любовне послання” одному із придворних. Вурм упевнений, що Фердинанд, знайшовши лист, сам відмовиться від Луїзи. Розрахунок його почасти виправдується: у Фердинанда бракує віри в Луїзу, щоб догадатися про підробленості листа.
Але в нього вистачає сил не змінити любові, не віддати її на наругу. Він стратить і себе й Луїзу.
“Підступництво й любов” – драма високого трагічного звучання. Любов і смерть Фердинанда й Луїзи змушують згадати про долю шекспірівських героїв Ромео й Джульетти. Важко представити, однак, щоб хто б те не було, хоча б і сама Джульетта, міг разуверить Ромео в її любові до нього.
Герої Шекспіра – люди духовно цільні. У Шиллера ж навіть ідеальні герої не мають таку цілісність.
У фіналі трагедії Шекспіра любов Ромео й Джульетти перемагає родову зваду, що коштувала їм життя. У фіналі Драми Шиллера вмираючий Фердинанд простягає руку раскаявшемуся президентові. Але цей мотив не органічний для драми, він тільки свідчить про просвітительські ілюзії Шиллера.
Силоміць любові двох, як показано всім ходом дії, не можна змінити стан суспільства. Вражає інше: любов бере гору над підступництвом. Образи Фердинанда й Луїзи сприймаються в підсумку як символічне втілення морального торжества високої любові над низинними силами зла.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)