Урбаністичні та апокаліптичні мотиви у збірці поезій Б.-І. Антонича “Ротації”. Чому вони взаємопов’язані?
У збірці Б.-І. Антонина “Привітання життя” є вірш із промовистою назвою “Мурашник”, що символізує місто, в якому “пасма вулиць сплетені, мов нерви”, “життя засушене, немов консерви”, все “з рудого порохна й рябої мерви”. Ця похмура картина людського мурашника завершується пересторогою:
Подумай мимохіть, як чобітьми
Є легко розчавити цілий світ.
У цих словах – весь Б.-І. Антонич з його пафосом життєлюбства, захопленням вічною красою, таїною і незвичайною тендітністю природи, що так яскраво виявилися в першій
У вірші “Мурашник” на урбаністичну тему чітко протиставляється село місту як природне й протиприродне. Ці мотиви знайшли своє продовження й розвиток в інших творах поета, особливо в його збірці “Ротації”, що побачила світ уже після смерті автора. У ній образ міста позбавлений конкретних географічних і часових координат, це образ-символ. Б.-І.
Антонич малює місто олюдненим, живим, не зраджуючи своєму головному естетичному правилу – художньо досліджувати вічний рух у природі живого та неживого. Поет порівнює вирування міста з бормашиною, її монотонними і неприємними мелодіями.
Але цей вир міського життя, його енергія, сила в основі своїй протиприродні, бо вони руйнують людину. Живучи в “муравлиську міста” (пригадаймо поезію “Мурашник”), вона не просто віддаляється від природи, а стає їй чужою через моральну розпусту, гонитву за грішми, сумнівними втіхами, через втрату відчуття краси світу:
Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють,
Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння.
Церкви, цукерні, біржі – духові і тілу.
Для зір і для монет. Ждучи рідких окрушин
Крихкого щастя, прочуваєм інші цілі.
Мов зонд у рану, розпач грузне в нащі душі.
(“Ротації”)
Герої, мужоложники, поєти, дійсно,
Чесноти квіття і на простиралі плями,
Дні й ночі, хлопців соромливих солодійство
І жарти шулерів і смутку темні ями.
(“Міста й музи”)
В корчмі ів зорями й дзвінками,
Де лупії і сажотруси
Співають гімни над склянками
І славлять ніч і чар спокуси.
Крива ядуха пані смутку,
Схиляючись до касопорців
Обличчям зморщеним, мов губка,
Фальшеві карти в пальцях корчить.
(“Балада провулка”)
Потворність міста, його розтлінний вплив на людську душу Б.-І. Антонин увиразнює картиною кладовища старих автомобілів (“Мертві авта”). Парадоксальним, протиприродним є сам факт загибелі того, що несе в собі рух, зміни, швидкість, тому машини нагадують “кусні зір розбитих”.
Але навіть на звалищі їм нема спокою, бо городяни, мов шакали, тривожать мерців, хай навіть залізних, щоб задовольнити свої тваринні інстинкти, знайти серед них пристанище для гріховних любощів. Гріховність у цьому випадку поет трактує значно ширше: блюзнірством, якому немає виправдання, можна вважати посягання на спокій мертвих, на цвинтар пам’яті, людських доль, зрештою, минулого. Тільки людина, яка втратила моральні орієнтири, здатна на таке.
У цій поезії з’являється образ цвілі як символ мертвотності, запустіння, руїни: “червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь роки й хвилини”, його знаходимо і в інших віршах збірки: “цвілі млосний подих” характерний для зовнішніх прикмет міста – будинків, подвір’їв, мороку (“Балада про блакитну смерть”), але найстрашніше, коли “холоне тіло в сні, душа гниє й сріблиться цвіль” (“Концерт з Меркурія”). Так закономірно урбаністичні мотиви переростають і пов’язуються з апокаліптичними. Поет доходить висновку, що “місто котиться в провалля”
За всі гріхи і всі провини,
За малість, зрадність і підлоту,
За злочини, що повне ними
Кубло презирства і голоти.
Його “міщанський бог рахує зорі, душі і монети”, тобто тостері гається повний розлад людини з красою життя, його гармонією. Тому Б.-І. Антонич у поезії “Сурми останнього дня” ще яскравіше висловлює цю думку в формі риторичного запитання: “- О пущо з каменю, коли тебе змете новий потоп?”
Людська душа борсається в тенетах міста, скніє, часто може протистояти жахливим обставинам. У “Баладі про блакитну смерть” поет на високій трагічній ноті оповідає про смерть двох закоханих, душі яких згоряють, “немов останні краплі спирту”. На думку автора, місто як витвір людського розуму не сприяє щасливому буттю, а, навпаки, віддаляє людину від природи, від самої себе.
Як справедливо зазначив Д. Павличко, “в українській поезії, бідній на урбаністичні мотиви, “Ротації” Антонина залишаються досі майже неперевершеними зразками міських краєвидів та описів сопушливої атмосфери городських місць розваги, розпусти, зледащіння”.
Related posts:
- Урбаністичні мотиви у творчості Антонича У збірці Б. І. Антонича “Привітання життя” є вірш із промовистою назвою “Мурашник”, що символізує місто. Похмура картина людського мурашника завершується пересторогою: Подумай мимохіть, як чобітьми є легко розчавити цілий світ. У вірші протиставляється село місту як природне й протиприродне. Ці мотиви знайшли своє продовження й розвиток в інших творах поета, особливо в його збірці […]...
- Урбаністичні мотиви в творчості Богдана-Ігоря Антонича Богдан-Ігор Антонич належить до когорти “забутих” письменників. Насправді, зовсім забути письменника, хоч як би це кому хотілося зробити, важко. Тоталітарна система не могла існувати вічно, усі імперії руйнуються рано чи пізно, і тоді світові відкриваються ті сторінки історії, які система чи імперія намагалася старанно приховати. Так відкрилися сторінки творчості Богдана-Ігоря Антонича. Творчість Антонича має одну […]...
- Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Ротації Богдан-Ігор Антонич РОТАЦІЇ Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. […]...
- Міфологізм Б.-І. Антонича I. Давнє українське язичництво. (Могутній талант митця, який вийшов із лемківської сільської родини священика, формувався під впливом українського фольклору. Тому поезія Антонича ввібрала символіку слов’янського язичництва і біблійні мотиви. Майже всі твори поета мають сюжети біблійних легенд, де чітко проглядаються образи Христа, Марії, Бога-Отця, а також різних святих, схожих на язичницьких. У своїй першій збірці […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і тукани взором днища світу”, – сказав про Богдана – Ігоря Антонича Дмитро Павлнчко. Творчість Антонича – цілісний, складний […]...
- Основні мотиви лірики Б.-І. Антонича Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя прочанин. Б.-І. Антонич Творча спадщина Богдана-Ігоря Антонича є свідченням того, що великий талант обов’язково зреалізує свої можливості за короткий час і проб’ється через перепони на дорогу передових думок часу, той шлях, який поєднує серце художника і серце його народу. Перша збірка віршів […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – IV варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант Збірка поезій І. Франка “Зів’яле листя” створювалася більше десяти років і вийшла в світ у 1896 році. Вона складається з трьох частин, образно названих жмутками. Це лірична драма, в якій оспівуються глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Лірична драма І. Франка “Зів’яле листя” створювалась більше десяти років і вийшла у світ у 1896 році. Збірка об’єднала поезії переважно з сумними, журливими мотивами. В ній оспівуються глибокі почутя палкого, але нещасливого кохання. Вона була написана в один з найважчих періодів життя поета. Жорстоке переслідування польською […]...
- “Вишні” Богдана-Ігоря Антонича: роздуми поета про джерела своєї творчості Лірика Б.-І. Антонича, в основу якої покладено багатошарову метафору, складна для розуміння широкими колами читачів. її сприйняття потребує великих інтелектуальних зусиль та неабиякої уяви. Вірш Антонича “Вишні” був не надто схвально сприйнятий читачами і критиками після його опублікування. Читачі не знайшли в цій поезії звичних атрибутів класичного вірша: строфи, риму, розміру. Не зрозумілі їм були […]...
- Визначте провідні мотиви “Книги пісень” Г. Гейне (змалювання природи як засіб пізнання і бачення світу та власної душі). Роль фольклору у збірці Визначте провідні мотиви “Книги пісень” Г. Гейне (змалювання природи як засіб пізнання і бачення світу та власної душі). Роль фольклору у збірці Характерною рисою “Ліричного інтермецо” є те, що поет виражає свої почуття через образи природи. Особливо часто зустрічаються тут образи квітів – фіалки, троянди, лотоса, лілії; птахів – солов’я, жайворонка, голубки; неба – місяця, […]...
- Життєствердження в поезіях Богдана-Ігоря Антонича Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя поганин. Б.-І. Антонич Богдана-Ігоря Антонина називають поетом-романтиком, поетом мислителем. Що дає підстави для такого твердження? Найперше – це світосприйняття митця, його особистісне відчуття в реальному техногенному світі: “Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – V варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ V варіант Се розлука моя, невтишима тоска Се любов моя плаче так гірко. І. Франко Розтанув сніг, сонце лагідно посміхнулося до землі потягнулися до весняної блакиті неба біло-блакитні пелюстки перших квіток. Буйно зазеленіли дерева, зашепотіло їхнє листя про світлі мрії, про сподівання радісного життя. Так і юність-весна людського життя […]...
- Творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича (1909 – 1937) Шостого липня 1937 року Богдана-Ігоря Антонича не стало. Помер поет-філософ на 28 році життя у львівській лікарні від запалення легенів. Мав на той час добру славу і високий літературний авторитет. Був автором трьох поетичних книг – “Привітання життя” (1931), “Три перстені” (1934), “Книга Лева” (1936). Підготовлені до друку ще дві збірки “Зелена […]...
- Детальна біографія Богдана-Ігоря Антонича БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич Народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – греко-католицький священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонима припали на час Першої світової війни, коли […]...
- “Творчість Богдана-Ігоря Антонича” За своє нетривале життя, яке тривало всього 27 років, Богдан-Ігор Антонич зміг вписати своє ім’я в історію української літератури. Народився він на території тодішньої Австро-Угорщини в сім’ї греко-католицького священика, але пізніше сім’я переїхала у Львів, де майбутній поет навчався і багато спілкувався з україномовною інтелігенцією. Саме завдяки цьому він і почав творити українською мовою. Втім, […]...
- Мотиви туги і страждань у збірці “Зів’яле листя” – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Ліричний герой першої збірки І. Франка “З вершин і низин” – це активний громадський діяч, який не звик до бездіяльності і хоче будь-що вибороти краще майбутнє для свого народу. Але ліричний герой “Зів’ялого листя” є повною протилежністю: він, закоханий без взаємності, не добивається любові дівчини, не хоче […]...
- Аналіз вірша “Вишні” Б.-І. Антонича Свідомість автора поезії ” Вишні” сягає глибин часових шарів, доходить до коренів вірувань і появи міфів. Естетично митець орієнтується на психологічне перевтілення, уособлення, уподібнення ліричного героя явищам природи. Тоді світ людини і світ природи зливаються, міф пояснює сьогодення. Між Б.-І. Антоничем та читачами його поезій часто виникали непорозуміння. Виховані на сприйнятті класичного вірша описового характеру […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна […]...
- Художнє осмислення проблем буття людини, ностальгічні мотиви, філософічність поезій Євгена Маланюка І ти, – нащадче мій, збагнеш, Як скрізь тисячолітній порох Розгорнеться простір без меж. Збагнеш оце, чим серце билось, Яких цей зір нагледів мет, Чому стилетом був мій стилос І стилосом бував стилет. Євген Маланюк Євген Маланюк – особлива постать у розвитку української літератури, адже його спадщина – це культурологічні дослідження, літературознавчі публікації, а також […]...
- Біографія Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. на Лемківщині в родині сільського священика Василя Кота, котрий незадовго до народження дитини змінив прізвище на Антонич. У 1914 р. родина Антоничів перебралася до Відня, де з гіркою бідою перебула чотири роки. У 1919р. Богдан з мамою (батька заарештувала польська влада) переїхали на Пряшівщину до материного брата, […]...
- Аналіз книги “Зелене Євангеліє” Б.-І. Антонича Мотив незнищенності матерії переходить з “Книги Лева” в “Зелену Євангелію”, книжку, суцільно підкорену ідеї пантеїстичного тлумачення природи. Ніщо тут не було щасливою випадковістю. Книжка була відредагована поетом, і деякі вірші її публікувалися за його життя в пресі. Захищаючи їх від “обурених” читачів, він писав: “Антонич – така сама частина природи, як трава, вільхи, зозулі, лисиці […]...
- Чому в поезії М. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими? Творчість М. Старицького – один із численних прикладів того, як умови соціального, суспільно-історичного розвитку України позначилися на творчій долі митця, на ідейно-тематичному і художньому спрямуванні його творів. Водночас вона дає відповідь і на питання, чому в українській літературі XIX ст. переважали громадянські теми й настрої, ставилися соціальні питання, що так відрізняло її не лише, скажімо, […]...
- Зустріч з весною (за поезіями Богдана-Ігоря Антонича) Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава […]...
- Поетика краси природи у творчості Б.-І. Антонича Особливість лірики Б.-І. Антонича полягає в тому, що він не лише оспівує красу і велич природи. Він, як і його ліричний герой, не відділяє себе від природи. Він є учасником усього, що відбувається у природі: Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Цікаві порівняння, які ніби народжуються талантом автора. Тут і скляний дзбан […]...
- Життя та творчість Богдана-Ігоря Антонича (5 жовтня 1909 – 6 липня 1937) Богдан Ігор Антонич народився в Новиці Горлицького повіту, в родині священика. Справжнє прізвище батька було Василь Кіт; родина змінила прізвище перед народженням Ігоря. Початкову освіту здобував Антонич дома, під наглядом приватної вчительки, а гімназію закінчив у Сяноці. Антонич почав писати вірші ще дитиною. Він продовжував писати їх в […]...
- Андрій Малишко. “Стежина” (“Чому, сказати, й сам не знаю…”), “Вогник”. Патріотичні почуття. Найвищі духовні цінності. Ліризм поезій А. Малишка УРОК 60 Тема. Андрій Малишко. “Стежина” (“Чому, сказати, й сам не знаю…”), “Вогник”. Патріотичні почуття. Найвищі духовні цінності. Ліризм поезій А. Малишка. Мета. Вміти визначати і коментувати основні мотиви, символічність образів; розвивати уяву, навчити аналізувати і відчувати музику, спостерігати, узагальнювати; виховувати любов до мистецтва, патріотичні почуття. Обладнання: портрети А. Малишка і П. Майбороди, ноти до […]...
- Філософська лірика Богдана-Ігора Антонича (за поезіями “Автопортрет”, “Вишні”, “Дороги”) І. Антонич – непересічна постать в українській літературі. (Незвичний спосіб мислення у Богдана-Ігора ще в ранньому віці помітили батьки. П’ятирічним хлопчиком гуляв він із мамою у Віденському парку (родина нещодавно пере їхала до Відня). Матір на хвилинку відволікли, і хлопчик несподівано зник Мати в розпачі кинулася шукати сина, а хлопчик тим часом повернувся до дому. […]...
- Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини. Збірка “Сонячні кларнети” (1918) стала етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її одним із наймузикальніших творінь у світовій поезії. Світ “Сонячних кларнетів” сповнений і дзвінких, і пастельних барв та звуків. Світлові і звукові барви творять світлову музику сонячних кларнетів, які, за […]...
- Образ ліричного героя, його емоцїі і почуття у творчості Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Образ ліричного героя у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Подальший розвиток романтичних ідеалів у збірці Г. Гайне “Книга пісень” І. Головні особливості творчості німецького поета Генріха Гайне (висока майстерність, блискучий полемічний талант публіциста; гуманістичність ідеалів: боротьба за світле майбутнє Німеччини, за свободу і щастя народу, за свободу людської особистості). ІІ. Збірка “Книга пісень” – найвагоміший твір двадцятих років XІX ст. (відіграла роль у розвитку всієї німецької лірики, продовжує кращі традиції національної поезії): 1. Тема […]...
- Творчість Богдана-Ігоря Антонича Творчість Богдана-Ігоря Антонина безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонина. Збірка ж Антонина “Три перстені” цікавить […]...
- Образ ліричного героя, його емоційне почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний мир навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерело, лунко падають на землю більші краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїтість квітів. Це вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими фарбами весняних і пізніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Відповіді до теми: твори Богдана-Ігора Антонича та Осипа Турянського 1. Які основні віхи в житті Богдана-Ігора Антонича? Богдан-Ігор Антоннч народився 1909 року на Лемківщині в родині греко – католицького священика. Навчався в гуманітарній гімназії – єдиній на Лемківщині, де вчили також і українську мову. У 1928 році став студентом філософського факультету Львівського університету. Впродовж п’яти років навчання вів активне життя в політичних і громадських […]...
- Краса природи в слові ожила (Образ ліричного героя, його емоції і почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича) Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Моє розуміння поезії Б.-І. Антонича Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ Моє розуміння поезії Б.-І. Антонича Поезія Ігоря-Богдана Антонича вражає своїм первісним, міфопоетичним поглядом на світ. Мабуть, його вірші ще довго викликатимуть бажання дослідників зрозуміти все, що він хотів донести до читача, дійти до самої суті його творчого задуму. Я ж спробую висловити власне розуміння […]...
- Символіка вогню у збірці Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, […]...