Вереснева ніч
Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч.
Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля якогось похиленого тину росяне яблуко, проллється шипучим соком на траву, і знову тиша, мов у доброму сні, і знову лапаті соняшники, наче матері, простягають на схід обважнілі руки, на яких спочивають голівки малих, повних дрімливого цвіту соняшників.
І
Мовчки йдуть-Вулицями Горицвіт і Мірошниченко, бо ж ніч така, що й’говорити не треба, бо в серці такі думки, що досить глянути один одному у вічі, щоб усе зрозуміти. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок.
Зі шляху обізвалася неголосна доладна пісня, дзвякнуло стремено. На обочині,
Related posts:
- Квітнуть соняшники Липневого ранку, коли сонце тільки-но Квітнуть соняшники зажевріло на сході, свої маленькі жовті голівки до нього повернули соняшники. Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки соняшники. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом маленька зелена голівка […]...
- Соняшниковий цвіт Липневого ранку, коли сонце тількино зажевріло на сході, свої маленькі зелені голівки до нього повернули соняшники. Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки Соняшники. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом маленька зелена голівка перетворювалась на […]...
- Твір на тему: На городі Ніде, мабуть, не буває так добре, як на городі. Ляжеш коло грядок на гарячу землю горілиць, лежиш, дивлячись у небо, і така довкола тиша, наче ти зостався сам-самісінький на все село, на всю землю. Притулишся вухом до землі, ніби сподіваєшся від неї на відповідь, а вона мовчить, не озивається, не видає жодної своєї таємниці. А […]...
- ТИША МОРСЬКА – Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко Я І СВІТ Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) ТИША МОРСЬКА В час гарячий, полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в світі! Тиша в […]...
- “В краю вічного проміння” (я поезією Лесі Українки “Тиша морська”) Коли я вперше побачила море, я полюбила його назавжди. Люблю сидіти на високому березі і вдивлятися у безкрайній синій простір. Я не можу описати свої почуття так, як їх описала Леся Українка, але море в її поезії мені зрозуміле і близьке: Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила […]...
- Скорочено – ТИША МОРСЬКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певно, се країна світла Та злотистої блакиті, Певно, тут не чули зроду, Що бува негода в світі! Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила білі. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; […]...
- Шепіт… Ніжний звук зітхання… – А. А. ФЕТ Шепот, робкое дыханье, Трели соловья, Серебро и колыханье Сонного ручья, Свет ночной, ночные тени, Тени без конца, Ряд волшебных изменений Милого лица, В дымных тучках пурпур розы, Отблеск янтаря, И лобзания, и слезы, И заря, заря!.. Шепіт… Ніжний звук зітхання… Солов’їний спів… Срібна гра і колихання Сонних ручаїв. Ночі блиск… Тремтіння тіней… Тіні без кінця… […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІV варіант ІV варіант Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а […]...
- ДУХ СТАРОВИНИ – Лі Бо (701-762) 9 Вві сні Чжуан Чжоу2 Побачив, що він – метелик. Коли ж прокинувся, Знову став Чжуан Чжоу. Отак всі речі Лиш змінюють зовнішній вигляд, Живуть в цьому світі В постійному русі і вічно. А отже, і море, Що острів Пенлай3 омиває, Знов може зробитись Тоненьким мілким потічком! Відомо ж бо всім, Що вирощувач динь біля […]...
- Тиша морська (скорочено) – Українка Леся В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду. Що бува негода в світі! Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила білі. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; […]...
- Скорочено Хамелеон Чехова А. П “Через базарну площу йде поліцейський наглядач Очумелов у новій шинелі й з вузликом у руці. За ним крокує рудий городовий з решетом, доверху наповненим конфіскованим агрусом. Навкруги тиша… На площі ні душі… Відкриті двері крамниць і шинків дивляться на світло божий унило, як голодні пащі; біля них немає навіть злиденних”. Чутний шум. Очумелов бачить: людина […]...
- Микола Бажан – Слово о полку Слово о полку Масивні коні, п’яні коні Мотуззя рвали, пруги шлей… Тягли в проклятім перегоні Тупі потвори батарей. Услід подоланій колоні Тьма волочила мокрий шлейф. Квадратний крок і коней і людей Котився в строгім ескадроні. Бійці замислились – ачей Іржатимуть ще їхні коні Перед атакою на лоні Бездонних галицьких ночей. Ніч одступу. В арієргарді Йде […]...
- Твір на тему: Усім сподобався соняшник (твір-оповідання на основі власного досвіду) У нашому мікрорайоні суцільні новобудови. Першим тут “заселився” десятиповерховий будинок, який у наших мешканців одразу ж здобув назву “червоний капелюшок”. Це не випадково, бо будинок має покрівлю з червоної металочерепиці. Поряд з “червоним капелюшком” – “чебурашка”. Саме так мешканці мікрорайону назвали цю споруду. Вона складається з трьох секцій, причому ліва і права секції нагадують вуха […]...
- Зимовий ліс Виявившись у зимовому лісі, ти почуваєш, як тебе обступає важлива тиша. Під ноги стелиться сніжний килим, із крон дерев повільно обсипає сніг, а навколо – абсолютна тиша. Зрідка скрипне гілка, хрусне під ногою – і знову запановує безмовність Мимоволі позаздриш доконаної ідилії щасливих мешканців лісу. Вони насолоджуються тишею й спокоєм, у той час як за […]...
- Драч Іван Федорович Реквієм Павлові Тичині Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце. Він ще не знав про це, а вже Вона ходила Навшпиньках по його кімнаті-хаті, І до книжок принюхувалась ласо, І вже косу поставила на покуті, Ледь […]...
- Природа і людина в романі І. Багряного “Тигролови” Природа – то колиска людської цивілізації. Завжди вона давала людині матеріальний достаток та насолоду від спілкування з нею. І при дбайливому до себе ставленні віддячувала стократ. Ще Г. С. Сковорода закликав жити в гармонії з природою. Але природа для слабких духом, невмілих та недосвідчених може бути жорстокою, навіть згубною. У романі І. Багряного “Тигролови” пейзажам […]...
- Твір-розповідь. Вечірня зірка Ще одна зірка зірвалася, прокотилася над обрієм, зачепивши своїм довгим хвостом верхівки дерев і упала в безвість. А скільки їх на небі, маленьких і великих. Спробуй-но, порахуй… Небо стоїть над землею бездонне і чисте, всіяне яскравими діамантовими зорями. Вони розлітаються яскравими бризками, спалахують, наче вогники, приваблюють до себе. Чорноока красуня-ніч гасить у вікнах вогні, заглядає […]...
- Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності в баладі Шевченка “Тополя” Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності В баладі Шевченка “Тополя” Що таке кохання і що таке справжнє кохання? А що таке закоханість? Спробуємо відповісти на ці питання, спираючись на баладу Т. Г. Шевченка “Тополя”. Нагадаємо її короткий зміст: дівчина покохала козака, якийсь час з ним зустрічалася. Далі він її залишив, обіцяв повернутися. Минуло кілька років, […]...
- Твір на тему: Твір-розповідь. Вечірня зірка Твір-розповідь. Вечірня зірка Ще одна зірка зірвалася, прокотилася над обрієм, зачепивши своїм довгим хвостом верхівки дерев і упала в безвість. А скільки їх на небі, маленьких і великих. Спробуй-но, порахуй… Небо стоїть над землею бездонне і чисте, всіяне яскравими діамантовими зорями. Вони розлітаються яскравими бризками, спалахують, наче вогники, приваблюють до себе. Чорноока красуня-ніч гасить у […]...
- Кичинський Анатолій З книги “Світло трави” З книги “Світло трави” (Сімферополь: Таврія, 1979) Світяться трави, світяться трави. Міниться-грає проміння трави. Трави – наліво, трави – направо. Ген від колиски… гай-гай! до труни… Світяться трави, світяться трави. В кожній травині сонце шумить! Трави – наліво, трави – направо. Кожна травина в серці щемить. Хто ж це так густо їх сіяв уперто? Хто […]...
- Коли вікінги з’явилися у світі східнослов’янських племен? На даний рахунок у науці існує дві точки зору. Більшість закордонних істориків і археологів, а також значна частина вітчизняних істориків і археологів кінця ХХ – початку ХХ століття думають, що вікінги, вони ж варяги наших літописів, почали проникати в Східну Прибалтику й заглиблюватися далі на схід, північний схід і південний схід із другої половини VIII […]...
- Твір-опис за картиною В. Навроцького “Натюрморт” Художник зобразив найцінніші для життя людини дари природи. Хліб і мед – символ добробуту. Квіти – символ краси. У першу чергу привертають увагу великі золотоголові соняшники, що розмістилися серед дозрілих колосків пшениці. Крізь сіточку з гілок і зеленого листя видніють сині волошки і голубуваті ромашки. Ще нижче на картині – духмяний хліб, золотисті груші, соти […]...
- Твір за картиною Навроцького “Натюрморт” Художник зобразив найцінніші для життя людини дари природи. Хліб і мед – символ добробуту. Квіти – символ краси. У першу чергу привертають увагу великі золотоголові соняшники, що розмістилися серед дозрілих колосків пшениці. Крізь сіточку з гілок і зеленого листя видніють сині волошки і голубуваті ромашки. Ще нижче на картині – духмяний хліб, золотисті груші, соти […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній […]...
- Соняшник Соняшник Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король серпневого поля – соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнути під […]...
- Пісні Марусі Чурай 6-9 класи УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Пісні Марусі Чурай ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться; Ой, як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу, Тільки мені легше стане, Як трошки поплачу! Не поможуть сльози щастю, Серцю легше буде, Хто щаслив був хоч […]...
- Павло Тичина – У собор У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! … Сповіває аналої Синє брязкання кадил. Тут говорять з Богом. Тут Йому скажу – (Хтось заплакав за порогом) – З херувимами служу! Жду я, ждуть все люде – І нема Його. Гнуться, гнуться, […]...
- Величальна матері (за творами Б. Олійника) Важливе місце у творчості видатного сучасного українського поета Бориса Олійника посідають вірші, присвячені матері. Мати в його поезії – це Берегиня роду, уособлення доброти, ніжності, тепла. У вірші “Мати наша – сивая горлиця” “до її серденька горнуться” не тільки діти; відчуваючи її тепло і доброту, весь навколишній світ лине до неї, відповідає добром, наділяє її […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа, Що, як полежать довший час, […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (3 варіант) Жіноча доля завжди хвилювала Тараса Шевченка. Написавши на початку свого творчого шляху поему “Катерина”, він протягом усього життя повертався до долі жінки в багатьох творах, – як в поемах (наприклад “Марія”, “Наймичка”, “Сова”), так і в невеличких віршах. Поема “Катерина” присвячена трагедії покритки. У творі зображено типове для тогочасної дійсності явище: зведення російським офіцером селянської […]...
- Iдея незнищенностi справжнього кохання, краси, вiрностi Що таке кохання i що таке справжнє кохання? А що таке закоханiсть? Спробуємо вiдповiсти на цi питання, спираючись на баладу Т. Г. Шевченка “Тополя”. Нагадаємо ii короткий змiст: дiвчина покохала козака, якийсь час з ним зустрiчалася. Далi вiн ii залишив, обiцяв повернутися. Минуло кiлька рокiв, а дiвчина все чекає. Мати збирається ii видавати за iншого. […]...
- У кабінеті української мови і літератури (твір-опис приміщення) Скільки себе пам’ятаю, мені завжди хотілось ходити до школи. Спочатку мене приваблювало те, що це великий будинок, з багатьма кабінетами, дуже багато простору. Потім, коли подорослішала, зрозуміла, чому так. Мені подобалися кабінети з різних предметів, а найбільше – кабінет з української мови та літератури. Це велика світла кімната. Навпроти дверей – три великих вікна. Через […]...
- Наша квартира (твір-опис) Я разом зі своєю сім’єю живемо у великій недавно побудованому будинку на сьомому поверсі. Живемо ми тут зовсім недавно, але вже не уявляємо свого життя в іншому місці – наше теперішнє житло нам набагато більше подобається, ніж попереднє. Як тільки входиш у квартиру, відразу потрапляєш у величезну широку передпокою. З одного боку можна побачити шафу […]...
- Відповідність мови творів О. Гончара вимогам сучасності (1918-1995) Народився в с. Суха Кобелянського району Полтавської області. У 1934 р. вступив до Харківського технікуму журналістики, у 1938 р. – до Харківського університету. Працював кореспондентом у газетах, займався науковими дослідженнями. Під час Другої світової війни пішов на фронт добровольцем. Закінчував навчання вже у Дніпропетровському університеті після війни. Упродовж життя займався літературної творчістю, був заступником, […]...
- Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз Скорочено “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- Нечуй-Левицький – неперевершений майстер описів природи Повість “Микола Джеря” називають одним із кращих творів І. С. Нечуя-Левицького. І одна з причин такого визнання – неперевершені описи природи. Академік О. Білецький зазначав, що “у нього майже немає творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий елемент”. Уже на першій сторінці повісті нас зустрічає Краса: “Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби”, […]...
- Переказ – НА БЕРЕЗІ На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу. Над урвищем, біля самої води, росли осики та похилі верби. Далі вгору, йшов не дуже густий дубняк, місцями траплялись берези, бересток, дикі груші. Дерева відбивались у воді, у зеленій глибині річки. Берег заріс кущами верболозу і пасльоном. А на другому боці лежали іскристі, рівні […]...
- Проблема національного відродження у поезіях Павла Тичини На початку XX століття в українській поезії повіяло свіжими вітрами. Бурхливе життя 20-30 років розбудило приспані віками творчі можливості українського піролу, перед яким розкрилися (хоч на дуже короткий час) небачені досі перспективи самоствердження, національного відродження. Українські поети відроджували глибинну історичну пам’ять свого народу, будили його національну свідомість. Важливе місце серед них займає Павло Тичина. Ще […]...
- Солов’їв С. М. про слов’янські племена Слов’янське плем’я не пам’ятає про свій прихід з Азії, про вождя, що вивів його звідти, але воно зберегло переказ про своє первісне перебування на берегах Дунаю, про рух звідти на північ і потім про вторинний рух на північ і схід, внаслідок натиску якогось сильного ворога. Цей переказ містить у собі факт, що не підлягає ніякому […]...