Жадан Сергій Вікторович Переваги окупаційного режиму

1

В один із днів повернеться весна. З південних регіонів батьківщини Потягнуться птахи, і голосна Свистулька вітчизняної пташини Озвучить ферми і фабричні стіни, І грубий крій солдацького сукна, І ще багато всякого гівна. 2

Але печаль лягає на поля. Нужда голімі розправляє крила, Докіль поет тривожно промовля: Я є народ, якого правди сила; Цю жінку я люблю, вона просила. 3

Сумна країна у години скрут. Блукає міщанин поміж споруд, З усталеним природнім артистизмом Говорить і його словесний труд Повніє нездоровим еротизмом І побутовим

антисемітизмом. 4

Сколовши босі ноги об стерню, Старенький Перебендя коло тину Ячить собі, що, скурвившись на пню, Лукаві діти в цю лиху годину Забули встид, просрали Україну, Забили на духовність і борню, І взагалі творять якусь фігню. 5

Бідує місто. Кинувши фрезу, Робітники на заводському ганку Лаштують косяки, бузять бузу, Розводять спирт, заводять варшав’янку І, втерши соплі та скупу сльозу, Майовку перетворюють на п’янку. 6

Село мине спокуту цю тяжку. Село – це корінь нації, це води, Що рушать берег. Молодь на лужку, Довірившись сільському ватажку, Заводить, навернувшись до природи, Народні сороміцькі

хороводи. 7

Тому життя ніколи не втрача Своїх прозорих гомінких проекцій. Стрімкий юнак, легке дитя ерекцій, Хапа за руку втомлене дівча, І вже вони – аж дня не вистача – Займаються конспектуванням лекцій, Зневаживши вимоги контрацепцій. 8

І лиш зоря над містом пролягла, Юнак змахне краплини із чола І молодечо усмішкою блисне. Бо попри те, дала чи не дала, У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград – красиве і корисне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Жадан Сергій Вікторович Переваги окупаційного режиму