ЗІРОЧКИ – Наталя Забіла
Літературне читання 3 клас
ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ
Пейзаж
Наталя Забіла
ЗІРОЧКИ
Ледве ясне сонечко
Скотиться додолу,
Ледве вечір присмерком
Вкриє ліс і поле,
Як на небі синьому,
Понад цілим світом,
Ми, веселі зірочки,
Вогники засвітим.
Безліччю ліхтариків
Сяєм над землею,
Сонну землю пестимо
Ласкою своєю.
У степах мандрівникам
І плавцям у морі
Ми дорогу вкажемо
В синьому просторі.
А маленьким діточкам,
Що лягають спати,
Ми хорошу казочку
Будем повідати,
Щоб
Радісні й бадьорі:
Квіти та метелики
І блискучі зорі.
– Назви дії зірочок. На прикладах доведи, що Наталя Забіла зобразила зірки як живих істот. Якими властивостями поетеса їх наділила?
– Які слова-ознаки використовує поетеса, описуючи сонечко, зорі, сни? Зауваж, що такі слова називаються епітетами.
– Що сказано про сонце у віршах, які ви прочитали? Доповніть подані речення й порівняйте їх.
За Павлом Тичиною
Коливалося флейтами,
Там, де…………
За Наталею Забілою
… сонечко
… додолу.
Related posts:
- Ладки, ладоньки, ладусі – НАТАЛЯ ЗАБІЛА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ НАТАЛЯ ЗАБІЛА Дитяча письменниця Наталя Забіла розмовляє з маленькими читачами ніжно, лагідно. Настрій її творів часто навіяний картинами природи. А забавлянки Наталі Забіли за мелодійністю звучання подібні до народних. Вони випромінюють материнську любов. Ладки, ладоньки, ладусі – Ладки, ладоньки, ладусі, Ой […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ЗАБАВЛЯНКИ І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Урок 21. ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ЗАБАВЛЯНКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Наталі Забіли; учити правильно, виразно читати поетичні твори, аналізувати їх; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мислення, кмітливість, зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА Був […]...
- ДОЩ ІДЕ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ НАТАЛЯ ЗАБІЛА ДОЩ ІДЕ Сьогодні за хмари Сховалося сонце. Краплинки дощу Стукотять у віконце, І стежить за ними Маринка сумна: – Погана погода! – Зітхає вона. Та квіти і трави, Ковтаючи воду, Шепочуть зраділо: – Чудова погода! Ми хочемо пити, Щоб […]...
- Забіла Наталя – Біографія Є письменники, що цілком віддали своє життя дитячій літературі – дуже важкій, іноді малопомітній, літературній роботі. Серед них, ніби айсберг, височить постать чудової поетеси Наталі Львівни Забіли, чиє життя покладено на олтар служіння дитячій Музі. Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. Старовинний козацько-старшинський рід Забіл […]...
- Ой чук-чуки, чуки – на! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ НАТАЛЯ ЗАБІЛА Ой чук-чуки, чуки – на! Ой чук-чуки, чуки – на! Наша доня чепурна. В неї на голівці Жовті чорнобривці, І віночок З конюшини, І намисто із шипшини, І листок квасольки, Наче парасолька, І широкий лопушок, Мов зелений фартушок! – […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ДОЩ ІДЕ І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Урок 22. ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ДОЩ ІДЕ Мета: учити учнів розуміти поетичні твори, виділяти головне, аналізувати; спонукати дітей до словесної творчості; виховувати любов до слова, бажання користуватися його красою та силою. I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ба-ба-ба, […]...
- Віктор Забіла – Пісня (Не плач, дівчино… ) Не плач, дівчино, По своїй долі, Що не вийшла заміж, Зате ж ти на волі, Як пташечка тая, Що всюди літає, В зеленім садочку Сидить та співає, Собі щебече, Якую знає, Якую серденько Співати бажає. А вже в неволі Не заспіваєш Такую пісеньку, Як сам бажаєш. І ти ж на волі, Дак веселиться Треба, дівчино, […]...
- Наталя Лівицька – Холодна Наталя Лівицька – Холодна (нар. 1902 р.) – поет, перекладач. Народилася біля Золотоноші на Полтавщині. Після національно-визвольних змагань 1917-1922 рр. опиняється в еміграції, зокрема, в Чехословаччині, Середню освіту здобула в Подєбрадах – закінчила матеріальні курси 1923 р. Цього ж року вступає в празький Кардовий університет. Досить швидко зближається з іншими поетами празької школи, зокрема, з […]...
- Нові імена української сучасної поезії. Наталя Жовнір-Близнюченко Наталія Близнюченко народилася в 1959 році в селі Дружба Решетилівського району Полтавської області. Мати, Близнюченко Галина Павлівна, працювала учителем російської мови і літератури в місцевій школі. Батько, Близнюченко Степан Федотович, працював секретарем Шевченківської сільської ради, заступником голови колгоспу по тваринництву, пізніше, до пенсії, головним зоотехніком колгоспу ім. Жданова. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, інвалід […]...
- Забіла Віктор – Біографія Забіла Віктор Миколайович народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у відставку в чині поручика, решту життя провів на своєму хуторі поблизу […]...
- Забіла Віктор Миколайович Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у відставку в чині поручика, решту […]...
- ВІКТОР ЗАБІЛА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму Віктор Миколайович Забіла народився на хуторі під Борзною на Чернігівщині в родині дрібного поміщика. Навчався в Ніжині, служив у Київському драгунському полку, потім жив на хуторі. З творчого доробку поета-романтика, який налічує майже сорок творів, за життя письменника було опубліковано лише п’ять, у тому числі його […]...
- Скорочено – У СИНЬОМУ НЕБІ Я ВИСІЯВ ЛІС… – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і […]...
- Наталя Олексіївна Ласунская в романі “Рудин” У романі И. С. Тургенєва “Рудин” чарівним жіночим образом є Наталя Олексіївна Ласунская. Ця молода дівчина з першого погляду могла не сподобатися. Натали ще не встигла розвитися, була худа, смаглява, трималася небагато сутуловато. Риси особи гарні й правильні, особливо гарний було її чисте й рівне чоло. Училася вона прилежно, читала й працювала охоче. Ласунская говорила […]...
- Віктор Забіла – Пісня (Послухате мою пісню… ) Послухате мою пісню, Я вам заспіваю Про гарну дівчиноньку, Якую я знаю; Русявая, круглолиця, Очищі чорненькі, Моторная, як на диво, Ротичок маленький; Як квіточка, хорошая, Як тополька, статна І, як лебідь, білесенька, Зовсім уся знатна; Губоньки – як би намисто, Що добрим зоветься; Сонечко неначе зійде, Вона як сміється. А як пісні заспіває, Солов’я не […]...
- ВІХОЛА – КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2 КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА ВІХОЛА Віхола, віхола До мороза їхала, Саночки мальовані, Снігом напаковані, Кониками зайчики, Сірі побігайчики. Сани розігналися, Зайчики злякалися, Віхола схопилася, В полі закрутилася. Віхола, віхола, Ти куди заїхала? – Як поетеса пояснює, чому почалася завірюха? – Чи можна назвати вірш […]...
- Скорочено “Соловей” Забіла Не щебечи, соловейку. Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький. На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш. Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Віктор Миколайович Забіла (1808-1869 pp.) Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей. Талант Віктора Забіли, прониклива глибина і ліризм […]...
- Наталя – жертва суспільства (за оповіданням Бориса Грінченка “Дзвоник”) Оповідання “Дзвоник” належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя. Така страшна сирітська доля випала й героїні […]...
- У синьому небі я висіяв ліс Вінграновський Микола Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора “у синьому…”: У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Тема. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в […]...
- Віктор Забіла – Осінній вітер ОСІННІЙ ВІТЕР Не так уже сонце світить, Не так воно й гріє; І вітерок не тепленький, Холодний вже віє. Не весняний, що од серця Тугу як би зносить, А осінній, що у лісі Мовби хто голосить. Із дерева лист зриває, Дуброва пустіє, Світить сонце, теє ж сонце, Да ба, вже не гріє. Пора прийшла, зима […]...
- Наталя й Ксенія у романі “Тихий Дон” Михайло Олександрович Шолохов, створюючи роман-епопею “Тихий Дон” у переломні роки революції й громадянської війни, велике місце приділяє жінці-козачці: її нелегкій праці в поле й будинку, її горю, її щедрому серцю. Незабутній образ матері Григорія – Іллівни. Все життя її пройшла в праці. Чимало побоїв прийняла вона від буйного й норовливого чоловіка, чимало тривог пізнала, чимало […]...
- СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму СОЛОВЕЙ Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; […]...
- Віктор Забіла – Соловей СОЛОВЕЙ Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. […]...
- Лічилка Лічилка – один із жанрів дитячого фольклору, римовані лаконічні вірші від п’яти до десяти (іноді – більше) рядків, призначені для розподілу ролей під час гри, послідовності участі в ній. Виконуються в чіткому ритмі. Л. будується на ірраціональній основі, не вкладається в логічну схему, має асемантичні сполуки (“Ене, бене, реч…”), характеризується деформованим сюжетом (“Еники-беники їли вареники”), […]...
- У синьому небі я висіяв ліс – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз, У синьому небі з берези і дуба. У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і […]...
- Віктор Забіла – До коня ДО КОНЯ Що, мій коню, що, мій добрий, Годі гарцювати, По байракам через рови Годі вже стрибати, Як, було, колись стрибаєш, Як, було, гарцюєш, Хропеш, іржеш, під собою І землі не чуєш. Шовкова твоя грива З вітром розмовляла, Удила в зубах скрипіли, Збруя вся тріщала. Не заржеш уже тепер так, Не пирнеш ніздрями, Не вириєш […]...
- Павлик Наталя Мила Павлик Наталя Мила. Вона сиділа, міцно стиснувши зуби і обхопивши коліна руками. Боже, скільки ночей вона просиджувала так, мало не божеволіючи від всеохоплюючого бажання! Вона знала, що засне лише в двох випадках: або задоволена і щаслива, або вкрай втомлена. Скочила і почала ходити по кімнаті. Квартиру купила вже досить давно, все-таки спромоглася здійснити свою давнішню, […]...
- Віктор Забіла – Повіяли вітри буйні Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили з дівчиною, Котру я кохаю. Да не вітри: люди злії Мені се зробили; Самі мене звели з нею, Самі й розлучили. Перестали вітри буйні, Всюди стало тихо; А у мене, нещасного, Все на серці лихо. […]...
- Твір на тему: Вечірня година Вечір… Зимовий чи літній, весняний чи осінній, кожен вечір – це нова казка, неповторна своєю чарівністю. Ось сонечко котиться за обрій. На нього можна вже дивитись. Воно схоже на велику червону зірку. А навколо нього – різнобарвні хмарки. Просто диво! Сонечко вже за обрієм. Тільки неслухняні промені ніяк не вгомоняться: то один вискочить, то другий, […]...
- Вечірня година, твір-розповідь Вечір… Зимовий чи літній, весняний чи осінній, кожен вечір – це нова казка, неповторна своєю чарівністю. Ось сонечко котиться за обрій. На нього можна вже дивитись. Воно схоже на велику червону зірку. А навколо нього – різнобарвні хмарки. Просто диво! Сонечко вже за обрієм. Тільки неслухняні промені ніяк не вгомоняться: то один вискочить, то другий, […]...
- Вечірня година Вечірня година Вечір… Зимовий чи літній, весняний чи осінній, кожен вечір – це нова казка, неповторна своєю чарівністю. Ось сонечко котиться за обрій. На нього можна вже дивитись. Воно схоже на велику червону зірку. А навколо нього – різнобарвні хмарки. Просто диво! Сонечко вже за обрієм. Тільки неслухняні промені ніяк не вгомоняться: то один вискочить, […]...
- Скорочено СОЛОВЕЙ – ВІКТОР ЗАБІЛА Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- Лівицька-Холодна Наталя – Біографія Народилася 15 червня 1902 р. на хуторі Гельмязєв Золотоніського району на Черкащині. Навчалася у Золотоніській та інших гімназіях України. Після національно-визвольних змагань 1917-1922 рр. опиняється в еміграції, зокрема, в Чехословаччині. Середню освіту здобула в Подєбрадах – закінчила матуральні курси 1923 р. Цього ж року вступає в празький Карловий університет. Досить швидко зближається з іншими поетами […]...
- Віктор Забіла – Будяк БУДЯК Поралися люди в полі – Хліб святий збирали І діток своїх маленьких Всіх позабирали. Інші колоски збирали, К матеркам носили. \”Любий Сидір! Любий Семен!\” – За те їх хвалили. \”І я, мамо, осьде скілько, Дивись, назбирала!\” \”І ти, любая, Хотинко, – Мати їй сказала. – З’їжте сальця трошки з хлібцем, Да не розкидайте; Як […]...
- Віктор Забіла – Сирота СИРОТА Без худоби сиротині Тяжко в світі жити; Хоч який він буде чесний, Все буде тужити; Чесна душа йому в тілі – Тільки всього й буде: Мало тепер її хвалять Вже на світі люди. Тепер дивляться в кишеню, Не на чоловіка, Не дивляться, яка душа І чи ціла пика. Нещасніша всього в світі Бідна сиротина; […]...
- Віктор Забіла – До невірної ДО НЕВІРНОЇ Було б шануваться, З другими не знаться, Жили б, жили бі ми з тобою, Як би серце із душою. А тобі як новенький, Зараз тобі і миленький: Мене зараз покидаєш, Мене зовсім забуваєш. А божилася й клялася, Що зовсім вже оддалася Мені серцем і душею І що будеш вік моєю! Ти ніколи не […]...
- Віктор Забіла – Кохання КОХАННЯ Світить місяць, да не гріє, Мороз пече, вітер віє, Дме хтось трійкою такий До дівчини, що кохає, – Хтось такий того не знає, Що милая не його. Коні добрі орчикові Крешуть огонь об підкови, Морди тягнуть по землі; На аршин повитягали, У каблучку позгинались, Біжать, летять, як стріла. Корінний дзвіночком дзвонить, Машталір його погонить, […]...
- Віктор Забіла – Палій ПАЛІЙ Іде військо запорозьке, Під небо куріє. Куди ведеш, отамане, Козаків, Паліє? \”Де старшина звелить мені Ворогів рубати, Там і будем, бо за віру Не страшно вмирати. Я присягнув, я поклявся Царю з козаками До послідньой каплі крові Биться з ворогами. Покидаєм жінок своїх, Діток, батьків рідних, Ми вже себе не жалуєм, Нам їх жалко, […]...