Зображальна функція кличних комунікатів у поетичному мовленні Лесі Українки
Зображальна функція кличних комунікатів
У поетичному мовленні Лесі Українки
Кличні комунікати – це самостійні речення-звертання, їх модифікації – звертання в складі інших самостійних речень.
Кличні комунікати та їх модифікації в поетичному мовленні Лесі Українки, крім естетичного значення, зумовленого прагматичним значенням контактності – називанням конкретної істоти, адресата мовлення – часто мають ще й естетичне значення, зумовлене художньою образністю засобів, з яких вони складаються. Наприклад, такі комунікати-вокативи,
Трикомпонентні комунікати із присвійним займенником і ад’єктивом-епітетом сконденсовують у собі ще більше підтекстної інформації про ситуацію спілкування, ніж двокомпонентні: мій любий козак, наш лютий вороже, Михайлику мій любий. Поширюючись напівпредикативними ад’єктивними та субстантивними зворотами, кличний комунікат чи його модифікація стає в поезіях Лесі Українки центральною частиною повідомлення, характеризує названого адресата-персонажа, і чим більше компонентів містить такий ускладнений комунікат, тим більше він ускладнюється інформативно. Т. І. Лутак називає напівпредикативні звороти, що є трансформами двоскладних речень, конденсерами вторинної предикації і вважає, що вони “включаються в речення в залежності від конкретних умов комунікативного завдання, авторських уподобань та стилістичних мотивацій” .
Кличні комунікати з конденсерами вторинної предикації виявляють помітну активність у поетичному мовленні Лесі Українки: О люде мій бідний, моя ти родино, Брати мої вбогі, закуті в кайдани, моє немовлятко, уроджене в люту годину дитятко, Брати мої, нащадки Прометея, богине таємна! велична Артемідо, Заступнице міцна коханої Тавріди, Єреміє, зловісний пророче в залізнім ярмі, мій ти єдиний, мій зламаний квіте, королівно, ясна панно, мій лицарю, любий пане. У зв’язку з цим можна стверджувати, що художньому стилю Лесі Українки властиве згущення інформації, економне використання мовних засобів, інтелектуалізм, зумовлений уподобанням зображати різноманітні ситуації спілкування, давати якомога вичерпнішу характеристику уявній ситуації спілкування, найперше – мовцю і його співбесіднику.
У поезіях Лесі Українки учасниками мовленнєвого спілкування часто стають не тільки живі істоти, особи, а й неістоти. Іменники з персоніфікованим значенням, що називають адресатів, так само, як і назви істот, виступають основою кличних комунікатів чи їх трансформацій. Наше дослідження свідчить, що це різноманітні за значенням іменники, підтверджується думка М. Скаб про те, що “у сучасній українській мові у кличній формі можуть уживатися практично всі іменники чоловічого та жіночого роду… ” .
Якщо застосувати класифікацію адресатів у поетичних текстах, запропоновану Іриною Безкровною, до аналізу поезій Лесі Українки, то виявляється, що серед адресатів-неістот найчастіше фіксуються метонімічні адресати та зовнішні об’єкти на позиції внутрішнього адресата. Метонімічний адресат – це інакомовне позначення певної ознаки комуніканта, він означає інтенсивне злиття адресанта й адресата, високий рівень автокомунікативності висловів з подібним адресатом. Звертаючись до самого себе, автор використовує непрямі номінації, разом з якими вводиться підтекст, що експлікується в результаті з’ясування значення комунікативних трансформацій. Серед засобів створення метонімічного образу адресата в ідіолекті Лесі Українки використані лексеми серце, серденько, душа: Стій, серце, стій! Не бийся так шалено, Спи, моє серце! , Мовчи, душе, спини свій стогін, серце, Так мусить бути… Умри, душе, розбийсь, холодне серце, Так жить не варт! , Загорися ти, моє серденько, запалай пожаром.
З комунікативних метафор, тобто перенесень не-особи в ситуацію безпосереднього спілкування, на позицію другої особи, у поезії Лесі Українки можна виділити такі найбільш численні лексико-семантичні групи формальних комунікатів: “рідний край”, “явища природи”, “поетична творчість”. Комунікати-метафори зовсім втрачають функцію адресування мовлення, їх естетичне значення зумовлює лише зображальна, характеризуюча функція. Такі звертання в текстах поезій є центром повідомлення, а в нанизуванні ознак об’єкта полягає сутність повідомлення.
З лексико-семантичної групи (ЛСГ) “рідний край” у функції кличних комунікатів у поезії Лесі Українки представлені лексеми Україна, край, країна, сторононька, Волинь, куточок, Подолля, Еллада, сторона. Крім названих основних компонентів до складу звертання може входити вигук, інтимізуючий присвійний займенник мій/наш, один чи кілька напівпредикативних поширювачів: Україно, наша бездольная мати, моя ти Україно мила, кохана, моя безталанная мати, рідний мій краю, країно моя, сторононько рідна! коханий мій краю! , моя Україно, Україно, мій рідний краю, Волинь, рідний куточок, Красо України, Подолля, Мій занапащений, нещасний краю, Єдиний мій, коханий рідний краю, моя Елладо, Країно рідная! ох, ти далека мріє! , Південний краю! , стороно прекрасна! .
З назв-явищ природи, що становлять структурну основу кличних комунікатів та їх модифікацій, у поезіях Лесі Українки вжиті лексеми натура, хмари, ніч, нічка, зоря, зірка, гай, дуб, квітка, море, лиман, промінь, весна, гора, вишенька, блискавиця, сонце, сонечко, кінь, земля, землиця. Структура кличних комунікатів з такими основами аналогічна структурі комунікатів попередньо схарактеризованого семантичного типу: Натуро-матінко! , натуро-ненько, Гей ви, грізні, чорні хмари, Лагідні веснянії ночі зористі! , нічко дивна! , Зорі, очі весняної ночі! , Зорі, темряви погляди ясні! , Ти, прекрасна вечірняя зоре! , ви, зорі, байдужії зорі! , зорі пречистії, високії зорі, холоднії зорі, моя зірко лагідна! , пишні квіти ; море, море! , величнеє море таємне! , синє море, безкрає, просторе, Сильне море! , Ви, гордії, вільнії хвилі, Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна! , гаю милий! , Мій гаю сумний! , дубе мій високий, Друже мій єдиний, Гей, блискавице, громова сестрице, веселеє сонечко ясне! , Сонце, сонечко, сонце, ой коню, ой коню, коню, земле чужая, мати-землице, земле, Весно красна! , весно, Ой гори, гори, золоті верхів’я! , Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі.
До ЛСГ “поетична творчість” увійшли такі лексеми, вжиті Лесею Українкою в основі кличних комунікатів-метафор: фантазія, пісня, муза, слово, мова, зброя, співи, зоря, мрія, думи: моя пісне, Гей, шалена пісне, слово, ти моя щира, гартована мова, слово, моя ти єдиная зброє, зброє моя, мої щирі, одважні слова, музо, моя ти порадо, о музо, пісне моя лебедина, Доле, воле, славо, музо, ображена, горда богине! , фантазіє химерна, голоснії слова, слова, солодкії співи, Ой ви, слова, страшна, двусічна зброє, Фантазіє! ти сило чарівна! , Фантазіє ясна, фантазіє, богине легкокрила, фантазіє химерна, Гетьте думи, ви хмари осінні! , мрії рожеві, любі мрії, мріє новая, мріє, мріє загублена, мрії передсвітні, ой мрії-мари! .
Одним з найбільш улюблених адресатів мовлення, причому всебічно схарактеризованим саме за допомогою численних кличних комунікатів, є у поезії Лесі Українка муза. Художній образ музи розгортається в таких звертаннях: чарівнице мила! , Ave regina! , Безжалісна музо! , Ти, горда царице, ти, владарко, богине, моя бранка, безжалісна музо, моя владарко горда, царице, ясна царице. У вірші “To be or not to be?” (“Бути чи не бути?”) комунікати є засобом вираження цілої гами почуттів ліричної героїні від роздратування до покори: музо винозора, пораднице надземна, ти, горда музо! , О чарівнице. У поезії “Обгорта мене туга, болить голова… ” до образу музи знову ж таки за допомогою трансформованого комуніката моя вихованко Леся Українка додає ще один важливий штрих до портрета. У формі діалога з музою побудований вірш “Зимова ніч на чужині”. Так само у ряді кличних комунікатів розвивається улюблений поетичний образ: музо, моя ти порадо, о музо, музо, ображена горда богине! . У гуморесці “Музичні химери”, де героями є поет і муза, є ще кілька звертань, що характеризують змальований з іронією образ поета: ох люба; кохана; музо.
Кличні комунікати в поезіях Лесі Українки є художнім засобом створення образів долі, волі, слави. Образ долі, наприклад, змальований за допомогою звертань моя зоре (зоря поезії), зоре моя! , доле, о доленько моя. З образом волі пов’язані кличні комунікати ти, воле, ти зоре таємна, ти, вічний дух розкутого ума ; о воля. Два поширені кличні комунікати передають ставлення до слави (йдеться про минулу славу українського народу): Славо! Наша згубо! Славо, наша мати.
Зображальну функцію виконують усі кличні комунікати у художньому мовленні Лесі Українки. Але сутність зображальної функції залежить від семантики і структури кличного комуніката. Власне кличні комунікати, тобто звертання, які називають істот-адресатів, образні, бо представляють образ-персонаж. Коли до прагматичного значення контактності долучається емоційно-оцінна семантика, тоді кличний комунікат виконує ще й характеризуючу функцію.
З ускладненням структури кличного комуніката роль характеризуючої функції зростає, а вага функції адресування мовлення знижується, у зв’язку з цим зображальна функція перетворюється на характеризуючу. Кличні комунікати із субстантивними та ад’єктивними напівпредикативними поширювачами стають уже центрами повідомленнями, конденсерами художньої інформації. Коли основу кличного комуніката в поетичному мовленні становить назва неістоти, то зображальна функція його якісно змінюється.
Це вже власне мовний образ, чи метонімічний адресат (душа, серце тощо), чи комунікативна метафора.
Література
1. Безкровна І. О. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів// Мовознавство.- 1998. – С. 67- 72.
2. Лутак Т. І. Вторинна предикація як спосіб конденсації інформативного обсягу речення // Мовознавство.- 1986. – № 4. – С. 65-67.
3. Ковтунова И. И. Поэтический синтаксис. – М.: Наука, 1986. – 208 с.
4. Плющ М. Я. Функціональна співвідносність називного і кличного відмінків за значенням особи // Мовознавство.- 1983. – № 6. – С. 36-42.
5. Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – 670 с.
6. Скаб М. С. Вокатив на тлі взаємодії рівнів мови // Мовознавство.- 1990. – № 5. – С. 30-33.
7. Українка Леся. Твори в двох томах. – Т.1. – К.: Наук. думка, 1986. – 608 с.
Related posts:
- Перечитавши твори Лесі Українки Література… Ми любимо читати книги, цікавимось різними її жанрами. Вона впливає на наші смаки, допомагає пережити той чи інший стан. Улюблені книги ми часто перечитуємо. Ось і сьогодні, зручно сівши в крісло, я взяла в руки томик поезій Лесі Українки і перечитую ще і ще раз уже знайомі вірші, і чим більше читаю, тим більше […]...
- Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Думки матері про долю своєї дитини у “Колисковій” Лесі Українки Усі матері завжди бажають своїм дітям щастя, але по-різному. Хтось намагається приховати правду про життя, зробити вигляд, що навколо все гаразд, а хтось, навпаки, готує дітей до зустрічі з труднощами У дорослому житті. У “Колисковій” Лесі Українки йдеться саме про другий випадок. Матір радить своїй […]...
- Шляхи формування поетичного таланта Лесі Українки Політичні умови розвитку таланта Лесі Українки. Лісі Українці призначено було жити в Україні, розділеної двома імперіями з реакційними режимами: Австро-Угорщиною й царською Росією. Коли майбутній поетесі було всього лише п’ять років, вийшов сумно відомий Эмский указ. Він порушив питання: жити або загинути українських націй? Початок літературної діяльності. Хоча Лесі не судилося ходити в “початкову” школи, […]...
- Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: […]...
- Гуманістичний ідеал у творчості Лесі Українки I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізняється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне – це створення нової концепції людини – сильної, незламної, мужньої:) 1. Образ ліричного героя. (Образ ліричного героя Лесі Українки створюється шляхом послідовного втілення ідеї прометеїзму.” Ця мужня боротьба за життя, за незгасність надії наповнили вірш “Без надії сподіваюсь”. Ліричний […]...
- Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки Близькі мотиви творчості Ліни Костенко і Лесі Українки “Мистецтво – це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями і переживають їх”. Чим же заражає поетичне мистецтво Ліни Костенко та Лесі Українки? Перш за все щирістю вислову, емоційністю, красою […]...
- “Жити хочу! Геть думи сумні!” Життєве кредо Лесі Українки Найширше, всенародне визнання Леся Українка здобула як поетеса, її ім’я увійшло в свідомість багатьох поколінь як символ мужності й боротьби. У творчості кожного письменника важливо визначити два головні аспекти: зміст і характер написаного та місце і роль його в історії літератури. Для аналізу творчості Лесі Українки це особливо суттєво, бо за ідейно-художнім змістом та значенням […]...
- Значення творчої спадщини Лесі Українки – Леся Українка Леся Українка (1871-1913 pp.) Значення творчої спадщини Лесі Українки Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п’ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії. […]...
- Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки (звернені до Лукаша) показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. […]...
- Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки І. “Три величні золоті зорі”. (Рання творчість Лесі Українки – це період становлення таланту, шукань, сумнівів, коли поетеса ще заносилась в мрії, описувала абстрактні людські стосунки, милувалася природою. Та вже в цей час виразно проступає велика любов до рідної землі, мрія про братерство, рівність, волю: Коли я погляд свій на небо зводжу, – Нових зірок […]...
- Дитинство Лесі Українки та його вплив на творчість письменниці (за поезіями “Мрії”, “Як дитиною, бувало… “) По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки – видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Вплив родини на неї, […]...
- Твори Лесі Українки, що вивчаються у початковій школі Твори Лесі Українки, Що вивчаються У початковій школі Д. В. Луцик, М. М. Проць, А. С. Совшак “Буквар” Л. Українка Казка “Як соловейко вскочив у біду”, оповідання “Воскресіння” і “Веснянковий обряд” Н. Ф. Скрипченко, О. Я. Савченко “Читанка” 2 кл. Л. Українка Розділ “Осінь щедра, осінь золотава… ” – вірш “Восени”, Розділ “Зима білосніжка”, – […]...
- Вплив зарубіжної літератури на розвиток драматургії Лесі Українки I. Багатовіковий досвід зарубіжної літератури. (Безперечно, драматургія Лесі Українки не постала на голому місць-Поетеса була добре обізнана в зарубіжній літературі. Мужні і ніжні постаті старогрецьких трагедій були їй дуже близькі. Наприклад, Кассандру вона зробила героїнею великої драматичної поеми, а в образі Іфігенії відбила свої почуття і становище людини, яку рятують добровільним вигнанням. Улюбленою героїнею Лесі […]...
- Одвічні мотиви лірики Лесі Українки Молоденька, слабенька, хвороблива Леся вийшла на шлях “ранньою веспої тихий спів несміло” заспівала. Але той “тихий спів” пролунав громосилим дзн ном, гучним спалахом, кликав стати “одважно до бою”, вселяв віру в те, що стане жадана воля, яка дасть можливість людині дихати на повні груди. У своїй поетичній творчості поетеса весь час була в пошуках ідеалу […]...
- Інтимна лірика Лесі Українки Інтимна лірика Лесі Українки Важке життя випало на долю Лесі Українки. Поетеса понад усе любила правду і свободу, а навколо панували кривда і насильство; хотіла бачити людей щасливими, а вони ледь виживали; мріяла про кохання, але фізична недуга стала між нею і коханим. І тільки в невтомній праці, у творчості знаходила Леся Українка опору, тільки […]...
- Ліричний цикл як принцип компонування поезій Лесі Українки I. Ліричний цикл у творчості Лесі Українки. (З перших кроків літературної діяльності молода поетеса тяжіє до ліричних циклів. Саме вони виконують важливу структурну функцію та збагачують можливості ліричних жанрів.) 1. Предмет зображення. (Цей предмет подається в різних аспектах, лірична поезія переростає межі одноразового спалаху почуття, думки, настрою і стає органічною частиною цілого. Поступово вона доповнює […]...
- Патріотичні мотиви творчості Лесі Українки Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поет боротьби, поет-патріот. Саме тому Лесю Українку називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка й понесла далі естафету правди, добра, людяності. Провідне місце в ліриці Лесі Українки займає тема любові до рідного краю, який вона хотіла бачити вільним […]...
- Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури. Геній Лесі Українки розкрився перед світом насамперед у високохудожньому звучанні національної ідеї, гарячій любові до рідіюго краю, яка полягала в обороні прав народу до незалежною національного і державного життя. Свої думки і свої ідеї вона зуміла ввести у високу мистецьку форму, шо чарує багатством поетичних образів і […]...
- Музика в житті й творчості Лесі Українки Музика в житті й творчості Лесі Українки … фортеп’ян повірним всіх розмов, Всіх своїх дум і снів вона вчинила. (І. Франко) Кожний вид мистецтва прекрасний по-своєму, а ось поєднання їх здатне глибоко вражати нашу душу, викликати бурю емоцій. Література і музика завжди йшли поруч. Це дві галузі культурного життя народу, між якими існує особливо тісний […]...
- Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці Відчуття внутрішніх переживань Лесі Українки у пейзажній та інтимній ліриці В історію української і світової літератури Леся Українка увійшла як неперевершений митець, перу якого належать яскраві поезії переважно громадянського, патріотичного звучання. Проте її творча спадщина багата справжніми шедеврами інтимної та пейзажної лірики. Позбавлена можливості грати на фортепіано і стати композитором через тяжку хворобу, вона передала […]...
- Ідея служіння митця народові в поезії Лесі Українки Ніхто не може вибирати час, у який живе, і народ, з якого веде свій рід. Лесі Українці судилося бути дочкою народу, що потерпав від чужого гніту, і творити в таких умовах, коли цей гніт перешкоджав соціальному і культурному розвитку рідного краю. Тож українські літератори вважали за обов’язок своєю творчістю прислужитися національному та духовному визволенню народу. […]...
- Ліричний світ поезії Лесі Українки Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Ліричний світ поезії Лесі Українки Поезія Лесі Українки приваблює своєю музичністю. У всіх своїх творах поетеса акцентує увагу не на діях, а на емоціях своїх ліричних героїнь, на їх душевних переживаннях, динаміці почуттів. Дуже часто емоції набувають слухового чи зорового вираження, перетворюються на місткі […]...
- Страждання і щастя Лесі Українки Про Лесю Українку написано так багато, що за окремими висловами годі розгледіти людську особистість великої дочки нашого народу. Іван Франко особисто знав поетесу, цікавився її творчістю, писав критичні статті про її окремі твори та збірки і своїм геніальним пером створив образ Лесі Українки як митця, який був налаштований лише на боротьбу. “Се талант сильний, наскрізь […]...
- Твір Відданість материнського серця (за поезією Лесі Українки “Колискова”) Відданість материнського серця (за поезією Лесі Українки “Колискова”) Поява колискових пісень – свідчення любові матерів до дітей. Прості й ніжні мелодії тихо линуть над колисками немовлят, захищаючи їх від усього лихого. Всесвітньо відома українська поетеса Леся Українка в 1890 році написала вірш “Колискова”, слова якого пізніше були покладені на музику Ю. Рожавською. Цей вірш – […]...
- Весняні мотиви у ліриці Лесі Українки У кожного поста є улюблена пора року, яку він оспівує, яка надихає його. У творчості Лесі Українки, здається, найчастіше зустрічається мотив весни. Весна постає у багатьох символічних значеннях. Часом це протиставлення осіннім настроям і суму. Згадаймо: Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Так починається один із найвідоміших віршів “Сопіга $репі зрего”, […]...
- Мотиви лірики Лесі Українки “Леся Українка”… І постає перед нами нечувана сила, незламна мужність, боротьба за щастя й волю, постане сама Україна в своїй красі і величі, постане весь український народ. Своє життя вона поклала на олтар Вітчизни. Через усю її поезію проходить мотив любові до Батьківщини, до рідного народу. Леся Українка мала велику силу волі, ніколи не зневірялася. […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Листи Лесі Українки!!! Милая мамочко! Чого ж то з Марочкою так обертаються, що чуть не убили? Мені зробили операцію 11-го числа в 11 часів утра: я нічого не чула, тільки щось давило на тім’я. Ото хлороформ. Як зробили операцію, то мене однесли на кровать, і я от уже лежу 4-й день. І кумедно було якось од хлороформу: усе […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Вірші Лесі Українки, які мене найбільше хвилюють Леся Українка – геніальна донька українського народу, талановита поетеса, творами якої ми захоплюємося до сьогодні. Читаючи її твори, захоплюєшся мовою, образами, проблемами і їх авторським вирішенням, поетичністю. Мені подобаються всі твори Лесі Українки – вірші, поеми, драматичні поеми, елегії, пісні. Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія “До мого фортепіано”. Вірш, […]...
- З дитячих мрій виростають поети (за поезією Лесі Українки) Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш “Мрії”). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських […]...
- Актуальність твору Лесі Українки “Бояриня” в наш час Серед драматичної спадщини Лесі Українки драматична поема “Бояриня” посідає особливе місце. Це твір, який за життя поетеси не видавався, вперше побачив світ у 1914 році, були окремі видання у 1918 та у 1923 роках. А з тих пір до 1989 року поема не тільки не виходила друком, айв літературній критиці та історії літератури про неї […]...
- “Лісова пісня” Лесі Українки – прекрасна казна про любов і зраду І. “Лісова пісня” Лесі Українки – шедевр української драматургії. (“Лісова пісня” – це багатопланова філософська драма-феєрія, що чарувала, чарує і, сподіваюсь, чаруватиме світову громадськість. За її мотивами створено спектаклі, фільм, балет. Твір цей – шедевр драматургії.) ІІ. Казковий світ Полісся у “Лісовій пісні” Лесі Українки. 1. Жанр твору. (“Лісова пісня” – це проблемно-філософська драма-феєрія – […]...
- Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки (“Кассандра”) Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки (“Кассандра”) І. Кассандра – нащадок Прометея, віща діва. (До образу віщої діви – Кассандри зверталося багато митців, але всі їхні твори, по суті, переказували легенду: Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона не дотримала свого слова і не покохала його за цей дар. За це Аполлон покарав Кассандру тим, […]...
- Уславлення мужності та сили людського духу в поезії Лесі Українки Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що болить?” – мене питали, Але я не признавалась Я була малою горда, Щоб не плакать, я сміялась. (“Як дитиною, бувало… “) Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила […]...
- Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма – вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого. Твір надзвичайно глибокий […]...
- Стокрила поезія Лесі Українки Епітет “стокрила” – це, на жаль, не моя вигадка. Цей епітет взято з творів Лесі Українки. Первинно він стосувався весни, але мені здається, що поезію авторки загалом можна назвати стокрилою. У давні часи символом поетичної творчості був Міфічний Пегас – крилатий кінь, що символізував натхнення й творче піднесеній. Імовірно, пегас, що приносив натхнення письменниці, теж […]...
- Твір на тему: “Образ ліричної героїні у творчості Лесі Українки” Жінки, а саме образ ліричної героїні, займає високе місце в усій творчості видатної української письменниці Лесі Українки. У своїй творчості велика українська поетеса ретельно і уважно розглядає характер жінки, її життєві переконання та прагнення. Багато уваги також приділено національному аспекту життя української жінки. Образи жінок у творах Українки бувають різними, іноді вони дуже патріотичні, в […]...
- Особливості творчого методу Лесі Українки – Леся Українка Леся Українка (1871-1913 pp.) Особливості творчого методу Лесі Українки Особливістю творчого методу, використаного в драмі “Бояриня”, є поєднання романтизму з реалізмом. Сюжет цього драматичного твору складають не реальні, а вигадані ситуації. Так само діють у ній вигадані герої, які, однак, відтворюють загальні риси історично-побутового тла Росії та України другої половини XVII століття. Події, що відбуваються […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся Леся Українка, виступивши в літературі спершу як лірик, сповнювала ліризмом і поеми, які почала писати дуже рано, і драми, до яких звернулася на порозі нового, двадцятого століття. Відтоді драматургія стала для неї визначальною у творчому доробкові. Найвидатнішим драматичним твором Лесі Українки, справжнім шедевром української і світової […]...