ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Жж (“же”). ДЗВІНКА ВИМОВА ЗВУКА У КІНЦІ СКЛАДІВ І СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРШІВ Н. ЗАБІЛИ “НА ЗЕЛЕНОМУ ЛУЖКУ” І Л. ВОЗНЮК “ЖУРИТЬСЯ ЖУРАВЛИК ДУЖЕ
Мета: ознайомити учнів із буквою Жж, її назвою та звуковим значенням; відпрацьовувати дзвінку вимову слів зі звуком у кінці складів і слів; розвивати мовлення, увагу; виховувати дружелюбність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Мовленнєва розминка
Розучування скоромовки
Ножичку, ножичку,
Виріж нам ложечку,
Ріж, ріж, але хутчіш,
Бо збіжить наш куліш.
Учитель стисло коментує зміст скоромовки, пояснюючи значення слів хутчіш і куліш.
2. Гра “добери склад,
Учитель називає частину слова, а учні доповнюють його злиттям зі звуком, кажуть, яку треба писати букву – а чи я: го (ра, пишемо букву а), во (ля, пишемо букву я) і т. ін.
Слова: сила, Галя, зілля, квасоля, книжка, вулиця, сосна, зозуля, палиця.
– Який голосний звук чуємо в кінці слова Галя? (Звук )
– Спробуємо поставити в кінці букву а і прочитати, яке слово у нас вийшло. (Учні читають: Гала.)
– Отже, після твердого приголосного звук позначаємо буквою а, а після м’якого приголосного – буквою я.
3. Гра “А чи Я?”
Учитель читає слова з твердими і м’якими приголосними
Чорна, синя, рана, диня, вона, Оля, біла, біля.
4. Гра “жук-буквоїд”
– Вставте букви, яких бракує.
.лта – краси. е міс. о на бере. і Чорно. о мор.. Навкол. Я. ти – маль. вничі Кри. ські го. и.
5. Читання тексту “Ялта”
Фізкультхвилинка
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виділення зі скоромовки звука
2. Добирання учнями слів зі звуком в різних позиціях
Учитель вимагає підкреслено чіткої вимови цього звука в кінці слів (ніж, вуж, ріж) та в кінці складів (книжка, діжка).
– Послухайте, як я вимовляю звук, і вимовте звук усі разом. Який це звук? (Приголосний, дзвінкий.)
– Вимовте цей звук без голосу. ( )
– Який це приголосний? (Глухий приголосний.)
– Вимовте ці приголосні в парі: – .
– Як називаються такі звуки? (Парні приголосні звуки: дзвінкий і глухий.)
– Звук, як і звук, ніколи не буває м’яким, лише перед у нього вимова пом’якшена.
IV. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 104-105)
1. Розглядання букви Жж, малюнків і схем (с. 104)
– Звук позначається на письмі буквою “же”.
Учитель показує букву, її місце в касі букв. Учні повторюють назву букви, аналізують її будову (за формою буква нагадує жука).
– На що схожа буква?
– Жу-жу-жу,
Жу-жу-жу,
Свою нірку стережу,-
Каже жук. І стереже.
Він і сам – як буква “Же”.
В. Гринько
Я узяв нитки червоні
І зв’язав дві букви “Ка”.
Вмить з’явилась на долоні
Буква, схожа на жука.
І. Січовик
2. Письмо друкованої букви Жж у зошитах у клітинку, складів та слів із нею: жук, журавель, кажан
3. Читання злиття та складів із причитуванням приголосних до злиття та зі збігом приголосних
4. Відпрацювання чіткої вимови приголосного звука в середині та в кінці слова
5. Вправа на швидкісне читання і промовляння. Читання вірша про жука
Можна запропонувати вивчити вірш напам’ять.
6. Закріплення вміння читати слова з буквою Жж (с. 105)
Прочитавши вірші самостійно пошепки та прослухавши, як їх читає вчитель, діти під керівництвом учителя виконують різні завдання, зокрема, порівнюють перший вірш з малюнком, добирають заголовок до другого вірша, фантазують, що ще можна було б намалювати відповідно до другого вірша.
Учні знаходять “слова-родичі” в другому вірші.
7. Виконання завдання з логічним навантаженням
Ніжка – жінка.
8. Читання алфавіту на потязі
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Яку нову букву вивчили сьогодні на уроці?
– Які слова з буквою ж траплялися у віршах? (Частину слів учні називають по пам’яті, а решту самостійно знаходять у тексті віршів.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)