Аналіз творчості Олександра Білого на прикладі роману “Петербург”
Невичерпної мрії старших символістів А. Білий протиставив думку про “останній бій” – “революції духу”. Тому й називав свій кружок “аргонавтами”, що як би почали, подібно стародавнім грекам, подорож за золотим руном – сонцем нового дня. Уже в ранніх прозаїчних “Симфоніях” А. Білий відбив настання на земне зло божественної гармонії, схід “сонця любові”, перемогу вільного духу.
У поезії царювали передчуття “радості духовної”, “близької, священної війни”, віра в “Арго крилатого”. Мир щедро був
Проте, у ліричних одкровеннях А. Білого звучали й інші наспіви – смутні, страждальницькі. Проступали знаки драматично недосконалого земного досвіду: “у серце бедном багато зла спалене й перемелене”, “життя в безвременье мчиться пересохлим ключем”. Ліричний герой гостро відчував вагу прийнятого на себе випробування:
Серед конвалій я – ЩоЗазяяв, кривава квітка Не колишеться більше від борошн Раптом застиглі груди
Почуття самітності, щопідсилюється, наплив “містичних
По власному визнанню, поет був захоплений “тягою до народного духу”. У його глибинах почерпнув надію на пробудження Росії. Разом з тим співпереживання розореній країні наростало до хворобливого потрясіння.
Тема російської землі, її калік, арештантів, жандармів була розгорнута в достатку “мовців” деталей (“горбаті поля”, “скорботні схили”) і ємних символів: чіпкого, кілкого бур’яну; укосів, над якими “косами косять… людей”. Вірші відкривали трагічний мир людини, що отчаялись, здатного проридать своє борошно “у сире, порожнє роздолля” батьківщини
Світовідчування ліричного героя мало різні джерела. Один – село, що гине, з “жорстокими, жовтими очами шинків”, “німим народом”, “злими повір’ями”, “убогими зграями людей”. Герой як би вбирає в себе загальні страждання:
Мати Росія! Тобі мої пісні, ПРО, німа, сувора мати! Тут і глуше мені дай і безвестней Непутяще життя отридать.
Не менш страшне царство масок, маскарад примарних веселощів, вакханалія мерців-двійників у місті. Чуються стогони: “зціли наші темні душі”. А по порожніх залах біжить “червоне доміно” “із закривавленим кинджалом”, передвіщаючи катастрофу
Сам герой відчуває себе під важкими могильними плитами або падаючої “на сухі стебла, вузлуваті, як на списи”. І все-таки надія не гасне:
Я, бути може, не вмер Бути може, прокинуся…
Серед “сліпих сил”, думок про “небуття безгрезном” раптом знову “віщі бентежать сни”.
Найбільше повно ці сни розшифровані у романі “Срібний голуб”, головній його темі – любовного злиття поета Дарьяльского й селянки Матрени, тобто єднання інтелігенції й народу. Земляна, нутряна могутня Русь заворожує Дарьяльского своїм чудовим, магнетичним поглядом. А серце Матрени зацвітає “небувалими кольорами”.
Але сполучник їх недовгий. Темну дикунську стихію не може перебороти герой і гине, не реалізувавши свій світлий ідеал
Заперечуючи соціальний шлях розвитку А. Білий уповав на силу містичної любові. Вона повинна була відродити “сплячу” духовну енергію народу, об’єднати її з досягненнями культури. На складні запити епохи А. Білий відповів вільним їхнім переломленням крізь “магічний кристал” мрії про повну гармонію.
Що ж, такий варіант будив і будить хвилюючий потяг до художника. По-перше, тому, що він сконцентри-рованно, емоційно виразив вічний, нерідко в наші дні принижує смисл, що, відносин народу й інтелігенції. По-друге, А. Білий по-новому розкрив нерозривний моральний зв’язок між любов’ю, красою, справедливістю
Через кілька років А. Білий створює новий роман “Петербург”. Цьому добутку стояло більше життя в читацькій свідомості, аж до наших днів (в останні роки воно кілька разів перевидавалася й розкуповувалося миттєво). Немудро. Багатство вражень про час, оригінальна концепція історії, яскравий образний лад, блискучі стильові знахідки – все залучає увагу. І будить думку, почуття
Про що ж “Петербург”? ” культура, ЩоЛетить у порожнечу,” – от головна його тема. Кожну історичну епоху А. Білий сприймав як певний тип духовної атмосфери (рівень культури), обумовленої й втіленої мистецтвом. Тому творчість російських класиків для автора роману є вищий показник стану минулого. “Петербург” і будується на ремінісценціях, образах Пушкіна, Гоголя, Достоєвського, Толстого
Можна представити, яким фарбово^-анекдотичним і гостро іронічним був відтворений мир. Євгеній з “Мідного вершника” перетворився в душевнохворого Дудкина; любовна сцена з опери “Пікова дама” – у дурний анекдотец. Тема гоголівського “Невського проспекту” обернулася мотивом “повзучої, що голосить багатоніжки”. Складний, багато в чому драматичний образ Каренина з роману Толстого знизився до фігури заводної ляльки Аблеухова-старшего, а трагедія Ганни Карениной – до плотських розваг Ганни Петрівни.
Остропсихологические конфлікти “Бісів” Достоєвського підмінилися “мозковою грою”. Зіставлення можна продовжити нескінченно. Їхніми засобами А. Білий передав кризу своєї сучасності, коли всі протиріччя минулого досягли останньої риси
В “Петербурзі” – ланцюгова реакція збиткових спонукань, стихійних процесів – “вихрів свідомості”. У їхньому лоні дозріли виродливі плоди індивідуалізму, нігілізму, анархізму, агностицизму, механіцизму. Державна “політика” і революційна практика як дорівнює хворобливі явища відкинуті автором.
Але тем сильніше хвилює його мрія про духовне відродження Росії, про новій Калке її порятунок. Для А. Білого майбутнє, як він сказав по закінченні роману, пов’язане із пробудженням національної самосвідомості – “справжнього вираження культури”. Функцією такого жизнестроения й повинне було володіти нове мистецтво
Росіянин символізм у кращій своїй частині був відзначений не тільки пафосом творення, але харчувався безсумнівним інтересом до громадськості, хоча й релігійно пофарбованої
Related posts:
- Аблеухов – герой роману Андрія Білого “Петербург” Петербург не тільки місце дії – образ міста набуває в романі символічний характер. Це і реальне місто, столиця імперії, і крапка зустрічі Сходу і Заходу в історії Росії, “вікно в Європу” для азіатській Росії. Так само і герої роману Білого двоскладного за своєю природою, кожен з них наділений типовими рисами реалістичного художнього образу і символічним […]...
- Петербург у творчості А. С. Пушкіна Кілька поколінь дослідників при розгляді петербурзької Теми в російській літературі наполегливо й категорично затверджували, що ввів її Гоголь. Такий цикл повістей, як “Невський проспект”, “Записки божевільного”, “Портрет”, “Ніс” і, нарешті, “Шинель”, здавалося, переконливо підтверджували це. Саме Гоголь, глава “натуральної школи” у російській літературі XIX століття, зробив Петербург головним героєм своїх повістей, але ця тема була […]...
- Москва й Петербург на сторінках роману А. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У першому розділі автор докладно характеризує Пе-Тербург, його вдачі, звичаї. Дізнаючись про спосіб життя, що веде Онєгін, читач бачить “брега Неви”, театр (“Театр вуж повний; ложі блищать; Партер і крес-ла – все кипить…І, здійнявшись, завіса шумить”), вулиці, бульвари (” Перед померклими будинками Уздовж сонної вулиці рядами Подвійні ліхтарі карет Веселий виливають світло И веселки на […]...
- План-характеристика білого коня Шептала за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало” I Варіант. 1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання. 2. Суперечлива особу періоду “застою” в алегоричному образі коня. 3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті. 4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней? 5. Зміни у житті білого коня Шептала. 6. Чому Шептало втрачає своє “я”? 7. Виявляння твердості характеру […]...
- Петербург у творчості Пушкіна Ландшафт Невського устя, де ми допустили невеликі скорочення, побачений очами Петра – але спочатку він поданий як зовнішня картина, що викликає до життя “великі Думи “, а потім зміст дум розкривається: * И думав він: * Відсели загрожувати ми будемо шведові. * Тут буде місто закладене * На зло гордовитому сусідові. * Природою тут нам […]...
- Аналіз роману Звичайна історія Гончарова І. А Аналіз роману “Звичайна історія” В “Звичайній історії” кожна людина на будь-якому етапі свого розвитку знайде для себе необхідний урок. Смішна в діловій атмосфері наївність і сентиментальність Сашеньки Адуева. Його пафос фальшивий, а височина мовлень і подань про життя далекі від реальності. Але й дядюшку ідеалом не назвеш: діловий заводчик, шановний у суспільстві людина, вона боїться […]...
- Кохання на прикладі творчісті російського поета Олександра Блока Я здавна глибоко захоплювався творчістю російського поета Олександра Блока. Його символістські Твори неодмінно викликали в мене враження таємничості, містичності. Саме такою уявляв собі його долю. Здавалась вона мені незвичайно романтичною, сповненою солодкого страждання і великого Кохання. Я не раз змальовував у власній уяві образ Прекрасної Незнайомки, яка полонила серце видатного художника слова. Тільки згодом збагнув, […]...
- Зазначте основні особливості любовної лірики Олександра Пушкіна (на прикладі вивчених творів) Олександр Пушкін знаменитий своєю лірикою, присвяченою жінці, коханню: “Я помню чудное мгновенье”, “На холмах Грузии…”, “Я вас любил. Любовь еще, быть может…”Все в жертву памяти твоей”, “Что в имени тебе моем”, “Мадонна”. На відміну від своїх сучасників, поетів-романтиків, які розглядали кохання як пристрастне почуття, що супроводжується муками та стражданнями, Олександр Пушкін розумів кохання зовсім інакше. […]...
- Петербург – як винуватець злочину Раскольникова Петербург як винуватець злочину Раскольникова По романі Достоєвського злочин і покарання. ТВІР Робота Носова Юрія (м. Северодвинск шк.№17); оцінка-5 (Psycho) Федір Михайлович Достоєвський писав роман “Злочин і покарання” в 60е роки, коли Росія вступила в сутінкову перехідну епоху. У ньому він відбив на прикладі Радиона Раскольникова, як людина може піти на крайність, які причини штовхають […]...
- Петербург у російській літературі Федір Михайлович Достоєвський учився (в Інженерному училищі) і провів більшу частину свого життя в Петербурзі. Це місто займає важливе місце в його добутках не тільки як основне місце дії. Подивимося, як Достоєвський описує Петербург. Він не говорить про його архітектурні достоїнства або недоліки, про красу фасаду; він заглядає усередину будинків. “Малюсінька кімнатка, кроків шість довжиною, […]...
- Образ поезії Андрія Білого Своєрідний шлях до збагнення істоти космічної гармонії намітився в ці роки й у поезії Андрія Білого. Він проходить через основний образ поезії Білого – образ Росії, многоступенчато як би висхідної вкосмос. У цей останній період незмінних протягом усього творчого розвитку новаторських шукань (і метань) Білий намагається по-новому встановити й своє відношення до бога. Захоплення Штейнером […]...
- Петербург Достоєвського Петербург Достоєвського хворий. Його жителі – також: хто морально, хто фізично. Характерною рисою, за якою ми впізнаємо людей, вражених хворобою, є нав’язливий нездоровий жовтий колір. Жовті шпалери й меблі жовтого дерева в кімнаті старої лихварки, жовте від постійного пияцтва обличчя Мармеладова, жовта комірчина Раскольникова, жінка-самогубець із жовтим пропитим обличчям, жовтуваті шпалери в Сониній кімнаті, перстень […]...
- Петербург Достоєвського Люблю тебя, Петра творенье… О. Пушкін Для всіх нас природні і звичайні поняття Петербург Пушкіна, Петербург Гоголя, Достоєвського, Блока, Ахматової… Петербургом просочена література: він такий неповторно красивий, такий значний, що просто не міг не ввійти у творчість художників, письменників, поетів. Петербург не тільки одухотворений, він живий. У кожного з нас він свій, неповторний і єдиний. […]...
- Зимові пейзажі в поетичній творчості О. С. Пушкіна (На прикладі вірша “Зимовий ранок”) 1. Поетичне споглядання природи. 2. Колірна гама пейзажу. 3. Філософська основа природних картин. Саме прекрасне в природі – відсутність людини Б. Кишеня Природа у творчості О. С. Пушкіна має особливі відтінки Адже це не тільки картина, що запам’ятовує миті миру, але й картина щиросердечного життя самого поета. Адже на своєму полотні він малює те, що […]...
- Аналіз роману Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо, моряка з Йорка, описані їм самим Дефо Д Сюжет знаменитого роману гранично прості: молодий купець і мореплавець попадає в результаті аварії корабля на незаселений острів, проводить там двадцять вісім років. Дефо підносить цю історію читачеві як справжній щоденник звичайного, хоча й досить освіченої людини того часу. Головний герой роману – завзята творча праця, боротьба людини за виживання. Людина епохи Освіти по-своєму приручає дику […]...
- Жанрова традиція російського віршованого роману на прикладі “Євгенія Онєгіна” Збирання жанрової формули “Онєгіна” привело до важливого наслідку: виявилося можливим установити жанрову традицію російського віршованого роману, що у літературній науці вважалася неіснуючою. Для цього знадобилося звірити з жанровою сіткою “Онєгіна”, узятої до того ж у спрощеному виді, досить велика кількість текстів (зрозуміло, їх спочатку потрібно було розшукати). “Блискуча самітність” “Онєгіна” у віршованій традиції пояснювалося тим, […]...
- “Петербург Ф. Достоєвського” за романом “Злочин і кара” Місто – трагічна доля людини. Місто Петербург – привид, породжений людиною в її самотності і поневіряннях. М. Бердяєв До числа найбільш величних витворів Ф. М. Достоєвського, що зробили великий вплив на подальшу світову літературу, належить роман “Злочин і кара”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” ще називають “петербурзьким романом”. Чи випадково це? Адже про […]...
- Аналіз поеми Олександра Блока “Відплата” З найбільшою силою ідея гніву і помсти, ідея заколоту виражена в поемі “Відплата” і в прилеглій до неї циклі віршів “Ямби”, що представляє вершину громадянської лірики Блоку. “Поема” Відплата “була задумана в 1910 році і в головних рисах накидана в 1911 році”,-писав Блок у передмові до цього твору. Поема писалася, коли “вже був відчутний запах […]...
- Петербург Ф. М. Достоєвського (за романом “Злочин і кара”) Петербург… Місто, до якого у своїх творах зверталися багато письменники – від М. В. Ломоносова до поетів наших днів. “Дух неволі”, зазначений у Петербурзі ще О. С. Пушкіним, наклав відбиток на розчарованих життям, передчасно втомлених героїв М. В. Гоголя, О. О. Блока, А. Бєлого, Ф. М. Достоєвського. Достоєвський створює свій Петербург, близький за настроєм Петербургу […]...
- “Срібний вік” на прикладі творчості Цвєтаєвої Що принесе з собою завтрашній день? Проблема, завжди турбує людський розум. Завтрашній день приходить, а відповіді на це питання немає. Майбутнє, неминуче є загадкою для людства. Із днів утворюються роки, роки формують століття, а людський розум наполегливо намагається відсунути грань, що розділяє сьогодення і майбутнє. Така суть людини, він не бажає ступати в невідомість, і […]...
- Твір на тему:Своєрідність творчості поетів “срібного століття” (на прикладі творчості одного з поетів) “Коли стихає шум епохи, ми починаємо розуміти: за плечима гігантів”, – писав Борис Пастернак. Действительно, через багато років ми краще розуміємо гениальность тих, хто затворів у минулому, чиї імена ввійшли в історію. Сьогодні ми всі частіше звертаємося до творчості поетів початку XX століття, відкриваючи для себе нові імена й нові сторони поезії вже визнаних геніїв. […]...
- Петербург в романе Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” Под вечер жарчайшего июльского дня, незадолго до захода солнца, уже бросающего свои косые лучи, из жалкой каморки “под самой кровлей высокого пятиэтажного дома” выходит в тяжкой тоске бывший студент Родион Раскольников. Так начинается роман Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание”. Уже в самом начале произведения автор показывает нам гнетущую обстановку, которая будет окружать героя на […]...
- Гуманізм Діккенса на прикладі його роману “Домбі і Син” Російський критик Бєлінський назвав дивом роман Чарльза Діккенса “Домбі і Син”. Це якісно новий твір видатного англійського класика. У ньому теж зображено безрадісне, скалічене батьківською любов’ю і ненавистю дитинство двох напівсиріт. На відміну від інших персонажів Діккенса – маленьких мешканців нетрів, сиріт, голодних безхатьків – у маленької Флоренс та її брата Поля є заможний батько […]...
- “Золотий століття” давньогрецької літератури (на прикладі творчості Эсхила й Софокла) Сюжети античної літератури часто співзвучні, іноді вони перетинаються, зображуючи ті самі події. Але така співзвучність виправдана. Навіть сучасним художниками треба дечому повчитися в їхнього давнього попередників: в античному театрі, як відомо, цінувався не стільки сюжет, скільки глибина моральної й філософської проблематики, розкрита за допомогою відомого, часто так званого “мандрівного сюжету”. І справді, античні сюжети мандрують […]...
- Москва й Петербург у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Для цього відтворяться два найважливіших історико-культурних простори – дві столиці, Москва й Петербург. Мир автора й Героїв невіддільний від цих місць, кожному з них приділене велика увага, у тому числі в ліричних відступах. Важлива Роль Петербурга й Москви, що поміняють один одного, у долях героїв, у розвитку сюжету. У Петербурзі починається й завершується сюжет, йому […]...
- Бєлінський і ліричний початок на прикладі творчості Пушкіна Тепер Бєлінський особливо високо починає цінувати в літературі саме ліричний початок. ” Суб’єктивний” Шиллер став для нього дорожче “об’єктивного” Гете. Він переглядає колишнє негативне відношення до “Горя від розуму”. Тепер Бєлінський цінує комедію Грибоєдова за те, що це “благороднейшее гуманістичний добуток, энергический (і притім ще перший) протест проти мерзенної расейской дійсності…” [11, 576]. Якщо наприкінці […]...
- Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Україна у творчості Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка “Україна в огні”) Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати “Україну в огні”! У своєму “Щоденнику” за 26 листопада 1943 року Довженко зробив такий запис: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда […]...
- Твір на прикладі долі Григорія Мелехова по роману М. О. Шолохова “Тихий Дон” Тому що в ті дні буде така скорбота, який не було від початку утвору… навіть донині, і не буде… Зрадить же брат брата на смерть, і батько – дітей; і повстануть діти на батьків і вмертвлять їх. З Євангелія З дитинства я звик чути в слові “козак” щось героїчне. І застільні козачі пісні говорили про […]...
- Історія Росії у творчості А. С. Пушкіна (на прикладі поеми “Борис Годунов”) Але вивчення історії – це не тільки читання підручників або історичних монографій. Через культуру високого художнього слова ми осягаємо історичні закономірності, учимося міркувати про складність історичного шляху нашої батьківщини, Росії. Не випадково письменник і історик у свій час об’єдналися в особі Н. М. Карамзина. Про трагедію ” Борис Годунов ” А. С. Пушкіна написано дуже […]...
- Життя природи у творчості Ф. И. Тютчева (На прикладі декількох віршів) 1. Пульсація внутрішнього життя. 2. Сполучення внутрішнього й зовнішнього мирів. 3. Протиріччя й домальовування в картинах природи. У природі ніщо не пропадає, крім самої природи А. Крижановский Пейзажі нерідко викликають замилування не тільки поетичних натур, але й простих людей. Ну як не закохатися в золотий листопад, що описував И. А. Бунін. Як не почути скрип […]...
- Аналіз творчості Ліни Костенко Основні мотиви її творчості – це: – історія нашого народу; – єднання людини з природою; – філософічність буття; – тема поет і поезії; – тема кохання; – тема війни; – тема творчої праці; – тема моралі тощо. Вражає читача щирість висловленої думки, емоційність слова, за допомогою яких розкривається людська душа. І саме над нею найчастіше […]...
- Сочинение “Путешествие в Санкт-Петербург” или “Поездка в Питер” На летних каникулах я вместе с родителями посетил Санкт-Петербург. Это как раз оказалось время “белых ночей”. Мы часто гуляли по городу по вечерам, когда было светло, почти как днем. Погода стояла прохладная, несмотря на лето. По вечерам мы надевали свитера или курточки. Конечно, мы прогуливались по берегу Невы, побывали на Васильевском острове. Видели статую Медного […]...
- Ідеал людського достоїнства й цивільного служіння батьківщині (На прикладі роману А. Н. Радищева “Подорож з Петербурга в Москву”) 1. Соціальна й політична обстановка в Росії наприкінці XVIII – початку XIX століть. 2. Першовідкривачі нової людини в літературі. 3. Їхньої заслуги перед вітчизняною літературою. 4. А. Н. Радищев – проповідник цивільної самосвідомості. Поетом можеш ти не бути, Але громадянином бути зобов’язаний А. С. Пушкін На рубежі XVIII-XIX століть у Росії й за рубежем відбувається […]...
- Як я розумію образ білого коня Шептала? (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні? В. Симоненко Індивід… Особистість… Індивідуальність… Колись російський письменник М. Горький писав: “Людина – це звучить гордо”. Так, якщо людина – принципова, має свої цінності, розуміється в чеснотах, обраною стежкою по безмежних просторах землі. Тому-то земля й 4юме-режена стежками людських доль, що тягнуться до обрію […]...
- Стихія революції й природи у творчості А. А. Блоку (На прикладі поеми “Дванадцять”) 1. Атмосфера революційних змін у Росії. 2. Опис старого буржуазного миру. 3. Мир, розбитий на дві частини 4. Суперечливий образ Христа. Яка чудова хірургія! Взяти разом і артистично вирізати старі смердючі виразки! Б. Л. Пастернак У січні 1918 року була створена на одному подиху знаменита поема А. А. Блоку “Дванадцять”. Сам поет уважав, що це […]...
- “Аналіз козацьких пісень на прикладі пісні “Стоїть явір над водою” Одним з яскравих прикладів усної народної творчості є козацькі пісні – пісні про життя рядових козаків, національних визволителів українського народу. Українців завжди хвилювала історія козацтва. До часів Запорозької Січі вони часто поверталися в думах чи піснях. Через це козацькі пісні донеслися крізь століттяя до нашого часу. В них оспівується боротьба за незалежність, мужність захисників батьківщини, […]...
- Революція й поет на прикладі творчості Єсеніна Революцію Сергій Єсенін прийняв, по його власному визнанню, досить співчутливо, хоча й з мужицьким ухилом – співробітничав з есерами, щоправда, не як політик, а як поет. Орієнтація на есерів була свідомим вибором, тому що Єсенін думав, що революція зробить Росію великою Селянською Республікою – країною Хліба й Молока, годувальницею й поїльницею всього Мира Сказати, що […]...
- Доля інтелігенції в революції на прикладі роману О. Фадєєва “Розгром” Читаючи роман О. Фадєєва “Розгром”, мимоволі замислюєшся, хто більше потрібен Росії: думаючий, освічений, багато знає і розуміє людина або ж беззаперечний виконавець чужої волі. У всі часи по-справжньому талановитим і розумним людям у нашій країні всіма силами перегороджували дорогу. Створюється враження, що Росія навмисно хоче залишатися останньою серед інших країн. Скільки великих вчених було піддано […]...
- Різноманітність символів в образі Білого Кита Різноманітність символів, які несе в собі образ Білого Кита, ускладнює розуміння роману. Можна ще згадати, що в романі своєрідно використана біблійна історія про грішника Йону у череві китовому. На початку роману в сцені біля церкви портового міста священник тлумачить поневіряння Йони, як кару Божу за гріховну пиху, а визволення Йони з китового черева – як […]...
- Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна (На прикладі поеми “Ганна Онєгіна”) 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина, Що Прокотилася по всій Росії, […]...