Безконфліктність
Безконфліктність (відсутність конфлікту) – характеристика стану суспільства, літератури, в яких немовби відсутні конфлікти як джерело розвитку суспільних явищ чи зображених у творі подій. На цьому понятті будувалася хибна “теорія безконфліктності” в радянському літературознавстві 40-50-х XX ст. Теоретичною основою Б. був поділ соціальних суперечностей на антагоністичні (непримиренні) і неантагоністичні, а також твердження, що з “побудовою основ соціалізму в СРСР” (з 1936) залишаються тільки неантагоністичні конфлікти, породжувані
Навіть після критики цієї догми у партійній пресі ще довго залишалося таке розуміння конфлікту в літературі “соцреалізму”, оскільки джерела гострих конфліктів вбачалися тільки в класово-соціальних протилежностях і “ворожих ідеологічних
Related posts:
- Сюжет літературного твору СЮЖЕТ (від фр. sujet – предмет) – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – […]...
- Проблеми, пов’язані з конфліктами (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) Відколи існує людство – були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку начебто називають різні, але легко переконатися в тому, що насправді причина одна й та ж – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, утверджуючи свою зверхність. Мені невідомий жодний факт конфлікту, який стався через якесь непорозуміння. Бувають звичайні війни як прояв державної […]...
- Твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі Відколи існує людство – були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку начебто називають різні, але легко переконатися в тому, що насправді причина одна й та ж – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, утверджуючи свою зверхність. Мені невідомий жодний факт конфлікту, який стався через якесь непорозуміння. Бувають звичайні війни як прояв державної […]...
- Роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі З тих пор, що існує людство, завжди були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку нібито називають різні, але легко переконатися в тім, що насправді причина та сама – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, затверджуючи свою перевагу. Мені невідомий жоден факт конфлікту, що відбувся б через якесь непорозуміння Трапляються звичайні війни як […]...
- Літературний термін Конфлікт Конфлікт (від латинск. conflictus – зіткнення) – протиріччя, що виникають між окремими персонажами, персонажем і соціально-побутовим середовищем, між групами персонажів, станами, класами. Ці протиріччя розвиваються й зрештою, як правило, дозволяються в сюжеті добутку. Конфлікт є основою динамічно, що розвивається сюжету. Саме конфлікт, розгортаючись у сюжеті, визначає ті або інші вчинки діючих осіб, хід і характер […]...
- “Міжнародні та міжконфесійні конфлікти в Україні та шляхи їх розв’язання” Життя неможливо уявити без існування конфліктів. Людина влаштована таким чином, що вона постійно конфліктує з багатьма з тих, хто її оточує, після чого конфлікти необхідно якимось чином вирішувати. Конфліктність лежить в суті людини, вона притаманна більшості людей, але існують певні ситуації, коли виникнення конфлікту є більш ймовірним. Як відомо, існують різні соціальні групи людей зі […]...
- Через “так” і “ні” суперечка довго триває 6 клас Чому виникають конфлікти? Як з’ясувалося, через розбіжності в розумінні тих чи інших факторів, несхожість думо к. У будь-якому разі при виникненні конфлікту треба намагатися з’ясувати його причину. Часто виявляється, що насправді приводом до сварки була потреба в самоутвердженні чи антипатія до певної людини. Кажуть, що в спорі народжується істина, але тільки за умови […]...
- Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
- “Значення п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні” Згадуючи різні твори української літератури, цілком можна прийти до раціонального висновку про те, що вони можуть мати зовсім різне значення і розуміння в різні історичні періоди. Приміром, таке можна сказати про п’єсу авторства Куліша під назвою “Мина Мазайло”. Вона дуже цікава, захоплююча і навіть вражаюча, але, насправді, в ній криється певний сенс, який необхідно розкрити, […]...
- Теорія епічного театру Теорія епічного театру – теорія авангардистського театру, розроблювана німецьким драматургом Б. Брехтом, зумовлена пошуками засобів вираження (див.: ) епохальних явищ (війна, катастрофи цивілізації, науково-технічні процеси, дегуманізація суспільства тощо), потребою активної соціальної дії. Т. е. т. протиставлялася традиційному (драматичному) театру, акцентувала епічну основу, бо стосувалася розповіді про події, а не їх втілення на сцені, демонстрації образу, […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεω&;#961;&;#943;&;#945; – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- Теорія єдиною потоку Теорія єдиною потоку – погляд на цілісність української нації та її культури, незважаючи на наявність у ній станово-соціального розшарування. Загальнонаціональний інтерес, спільні риси духовної культури, які випливають із етнопсихологічного ядра менталітету народу, утримують його в рамках “єдино-І го потоку” в період міжнаціональних конфліктів, дають змогу зберегти свою своєрідність у поліетнічних спільнотах. Під таким кутом зору […]...
- “Причини й наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” дає дуже цікавий приклад можливого конфлікту між батьками та дітьми. В цілому, даний конфлікт з упевненістю можна назвати вічним, адже проблеми і непорозуміння між батьками і дітьми як виникали, так і будуть виникати вічно. Досить цікаво розглянути проблему сім’ї Кайдашів і порівняти її з дійсністю, з тим, що відбувається в […]...
- Ідеологія Ідеологія (грецьк. idea – першообраз, logos – вчення) – система політичних, правових, морально-етичних, релігійних, естетичних і філософських поглядів, ідей, теоретичних засад, які кристалізуються на теоретичному рівні суспільної свідомості. Від І. відрізняють соціальну психологію як сукупність соціальних почуттів, настроїв, думок, уявлень, які виникають у сфері буденної свідомості під впливом довкілля і способу життя людей. І., як […]...
- Теорія наслідування, або Мімезис Теорія наслідування, або Мімезис (грецьк. mimesis – наслідування) – естетична теорія, яка пояснює походження і сутність, мистецтва наслідуванням людиною природи. Ще Аристотель у “Поетиці” писав, що людині від народження властиве наслідування, яке дає їй насолоду. Наслідуючи довкілля задля насолоди в розмаїтий спосіб, людина творить різні види мистецтва і три роди поезії (епос, лірику, драму). Ідею […]...
- Франко Іван Якович – український письменник, учений Франко Іван Якович (1856-1916) – український письменник, мислитель, учений. Спершу перебував під впливом марксизму, особливо економічного вчення Маркса. Проте згодом критикував його істотні положення. Не поділяв марксистських поглядів щодо рушійних сил суспільного прогресу, засобів перебудови суспільства на соціальних засадах та розуміння сутності соціалізму. Заперечив ідею диктатури пролетаріату як головного засобу перетворення, не сприймав “державного соціалізму”. […]...
- Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю (за трагедією В. Шекспіра “Гамлет, принц Донський”) Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю (за трагедією В. Шекспіра “Гамлет, принц Донський”) Мабуть, пройде ще немало часу, поки герої інших творів світової літератури зможуть якось відтіснити, послабити мою увагу до образу шекспірівського Гамлета. І скільки б я не перечитував трагедію, кожного разу буду співчувати йому, захоплюватися його розумом і вперто шукати відповідь на питання, […]...
- Композиція художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Композиція художнього твору КОМПОЗИЦІЯ (від лат. componere – складати, поєднувати) – побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції – поділ твору на частини і внутрішні – групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка. СЮЖЕТ (від фр. […]...
- “Роль віри, релігії, церкви в житті народу, людини” Віра, релігія і церква грає важливу роль в житті народу, людини. Місце і значення релігії в суспільстві визначаються виконуваними нею функціями, до яких можна віднести регулятивну, виховну, світоглядну, компенсаторну, комунікативну, інтеграційну, культурну. Безумовно, найважливішою функцією релігії є регулювання поведінки людей і соціальних груп. Регулятивна функція релігії грунтується на акумульованому нею моральному досвіді багатьох поколінь людей, […]...
- Інтерпретація Інтерпретація (лат. interpretatio – тлумачення, роз’яснення) – дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Смисловий зміст досліджуваного літературного явища в І. виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку. Предметом І. можуть бути: 1) будь-які елементи літературного твору (фрагменти, сцени, […]...
- КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) – анонімний давньоукраїнський письменник – полеміст, один із діячів Острозького літературно-освітнього гуртка. Написав дві відповіді на послання уніатського церковного діяча й полеміста І. Потія до князя К. Острозького (опубліковані в Острозі, перша – 1598 р., друга – 1599 р ). У своїх писаннях вказував на те, що був […]...
- Що є основою і рушійною силою сюжету? Оскільки сюжет – це певна послідовність чергування подій і ситуацій, то, закономірно, в художньому творі має бути сила, яка надає йому динаміки, руху. Такою рушійною силою, основою сюжету є конфлікт – сутичка, суперечливість, протиставлення, розмежування чи зіткнення подій, характерів, ідей. Складність і багатоманітність життєвих конфліктів – суспільних, політичних, естетичних, моральних, професійних тощо – зумовлює і […]...
- ЗАВДАННЯ КУРСУ “ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ” Навчальний курс “Теорія літератури” читається на випускних курсах філологічних спеціальностей педагогічних інститутів та університетів. Він має своїм завданням узагальнити й закріпити набуті студентами у вузі знання з літературознавства й теорії літератури зокрема, оволодіти правильним розумінням суті літератури як одного з видів мистецтв, умінням розбиратися в літературному процесі, знати методи і прийоми аналізу літературних творів різних […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН Теорія літератури, історія літератури та літературна критика як основні літературознавчі дисципліни тісно між собою пов’язані. Кожна з них неодмінно використовує здобутки інших двох дисциплін. Теорія літератури розвивається завдяки узагальненню та філософсько-естетичному осмисленню фактів і відомостей про окремі художні твори, діяльність письменників, зміну літературних течій і напрямів. Стан розробки теоретичних проблем може бути задовільним лише тоді, […]...
- Дискурс Дискурс (лат. discursus – міркування, фр. discours – промова, виступ) – сукупність висловлювань, що стосуються певної проблематики, розглядаються у взаємних зв’язках з цією проблематикою, а також у взаємних зв’язках між собою. Одиницями Д. є конкретні висловлювання, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті та структурі відбивають часовий аспект, інтеракції […]...
- Жанрові особливості романів Достоєвського Розуміння Достоєвським сутності мистецтва було причиною створення особливих форм реалістичної творчості. Твори Достоєвського – свідоцтво того, що він поєднував у собі як митець силу геніального психолога, інтелектуальну глибину мислителя та пристрасність публіциста. У творах письменника реалістичні сцени страждань поєднуються з філософською символікою, публіцистичні газетні факти – з фантастикою, логічні абстраговані категорії – з інтуїтивістськими елементами, […]...
- Запозичення у літературі Запозичення у літературі – використання певним автором уже відомих мотивів, сюжетів, образів, ідей, художніх засобів та прийомів з інших фольклорних, міфологічних чи літературних джерел. Одним з прикладів аргументації 3. є наявність вічних тем та вічних образів (Прометей, Дон Жуан, любов, ненависть, правда тощо), біблійних та євангелійних сюжетів. Почасти 3. реалізується через переспіви, стилізацію, аплікацію, пародію, […]...
- Герменевтика Герменевтика (грецьк. hermeneutikos – пояснюю, тлумачу) – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов’язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів. У давньогрецькій філології та філософії – з тлумаченням Біблії, екзегезою; у протестантських теологів – з інтерпретацією священних текстів у їх полеміці з католицькими богословами. Г. є допоміжною дисципліною […]...
- Символізм Символізм – літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. Розвинувся в умовах кризи суспільства, передчуття майбутніх соціальних потрясінь. Для символізму характерні: інтерес до проблеми особистості, іносказання, орієнтація на ірраціональний бік слова – його звучання, ритм, які повинні були замінити точне значення слова. На місце художнього образу, який відтворював певне явище, було поставлено художній символ, […]...
- Теорія трьох стилів Теорія трьох стилів – вчення про стильові особливості різних жанрів художньої літератури і типів промов, сформульоване в працях античних філологів, авторів поетик і риторик (Аристотель, Горацій, Цицерон та ін.). Розвивалося в епоху Відродження, Просвітництва прихильниками класицизму (Н. Буало, Ф. Прокопович, В. Тредіаковський, О. Сумароков, М. Ломоносов). Класифікуючи систему жанрів на “високі”, “середні” й “низькі” відповідно […]...
- Трагедія Трагедія (грецьк. tragoedia, букв.: козлина пісня) – драматичний твір, який грунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об’єктивною неможливістю їх реалізації. Конфлікт Т. має глибокий філософський зміст, є надзвичайно актуальним у політичному, соціальному, духовному планах, відзначається високою напругою психологічних переживань героя. Т. майже завжди закінчується загибеллю головного героя. […]...
- “Кайдашева сім’я: 20 років потому” Іноді улюблені твори обриваються на самому цікавому місці. І це дуже сумно, тому що завжди цікаво було б простежити за подальшим розвитком подій з тими персонажами, які вже встигли нам настільки полюбитися. Приміром, мені цікаво було б дізнатися, що сталося з героями такого цікавого твору, як “Кайдашева сім’я” авторства Івана Нечуя-Левицького. За час прочитання цього […]...
- Твір на тему: “Як ми розмовляємо” Мова людини – прекрасний божественний дар, який кожна людина зобов’язана цінувати. Завдяки можливості людей розмовляти, домовлятися у всі часи вирішувалась величезна кількість самих складних і різноманітних проблем. Деякі вважають, що саме завдяки здатності говорити і настільки детально викладати свої ідеї та думки людина стала саме тим видом живих істота, який станом на сьогодні домігся найбільших […]...
- Твір на тему: “Кайдашева сім’я: 20 років потому” Іноді улюблені твори обриваються на самому цікавому місці. І це дуже сумно, тому що завжди цікаво було б простежити за подальшим розвитком подій з тими персонажами, які вже встигли нам настільки полюбитися. Приміром, мені цікаво було б дізнатися, що сталося з героями такого цікавого твору, як “Кайдашева сім’я” авторства Івана Нечуя-Левицького. За час прочитання цього […]...
- “Як ми розмовляємо” Мова людини – прекрасний божественний дар, який кожна людина зобов’язана цінувати. Завдяки можливості людей розмовляти, домовлятися у всі часи вирішувалась величезна кількість самих складних і різноманітних проблем. Деякі вважають, що саме завдяки здатності говорити і настільки детально викладати свої ідеї та думки людина стала саме тим видом живих істота, який станом на сьогодні домігся найбільших […]...
- Драматургія А. Н. Островського. Основні риси 1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої. Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими заборами від чужих цікавих очей. […]...
- Твори російською мовою – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Твори російською мовою Окрім “Народних оповідань”, написаних українською мовою, Марко Вовчок видала “Рассказы из народного русского быта” (1859 p.). “Маша” та “Игрушечка” – найкращі антикріпосницькі оповідання російськомовної збірки. Ці оповідання розповідають про дві різні долі – дівчини-кріпачки Маші та панночки Зіночки. В оповіданні “Маша” в образі селянської дівчини письменниця розкриває тему […]...
- Заангажована література Заангажована література (фр. litterature engagee, від engager – запрошувати, наймати) – література, перейнята пафосом суспільно-політичної, громадянської чи національної проблематики. З. л. – прояв соціальної відповідальності митця за результати своєї творчості. Ідею заангажованості особи в суспільстві висунули персоналісти ще в 20-30-х XX ст., щодо художньої літератури її застосували екзистенціалісти після 2-ої світової війни (зокрема Ж.-П. Сартр). […]...
- Цикл Цикл (грецьк. kyklos – коло) – ряд пов’язаних між собою явищ, які творять певну замкнуту цілість. У літературі – сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включаються до Ц., визначається плинністю настрою ліричного героя чи розвитком внутрішнього конфлікту, переживання. Різні за мотивами, інтонаційно-ритмічною структурою, строфічною будовою, жанрами, […]...
- Антиутопія Антиутопія, або Негативна утопія – зображення у художній літературі небезпечних наслідків, пов’язаних з експериментуванням над людством задля його “поліпшення”, певних, часто принадних соціальних ідеалів. А. може трактуватись і як заперечення утопічних прожектів, якими захоплювалися Т. Мор, Ф. Бекон, Т. Кампанелла, К. Маркс, В. Ленін таін. Першим таким твором вважається “Левіафан” Т. Гоббса (1651) -* – […]...