Позитивний персонаж (Герой)
Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія Довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що призводило до певного схематизму в зображенні. Ця традиція поступово ламалася, особливо в епоху т. зв. “сталінського ампіру”
Герой як “образ людини в літературі” виконує у творі повноцінну естетичну та пізнавальну функції тільки за умови саморозкриття в динаміці, розвитку, пошуку, через систему “спроб та помилок”. Якщо розглядати проблему під таким кутом зору, то ідеальні позитивні герої у літературі – проблематичні. Поділ героїв на “позитивних” і “негативних” цілком умовний.
Важливі фундаментальні засади, з яких розглядається твір у цілому та герой зокрема (роман “Сад Гетсиманський” та його головний герой з позицій загальнолюдських є позитивним; з погляду теорії соціалістичного реалізму – негативним).
Related posts:
- Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- Позитивний ідеал автора – ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 8. ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” Позитивний ідеал автора Здоровий глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна […]...
- Головний персонаж роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Сучасники, у тому числі Бєлінський, у значній мірі ототожнювали Печорина з Лермонтовим. Тим часом авторові важливо було відмежуватися від свого героя. За словами Лермонтова, Печорин портрет, складений з пороків цілого покоління – “у повному їхньому розвитку”. Цілком зрозуміло, чому “Журнал Печорина” для Лермонтова – “чужий добуток”. Якщо не кращої, то центральною його частиною є щоденникові […]...
- Персонаж Персонаж (лат. persona – особа, фр. personnage – маска актора) – постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах та деяких інших жанрах також називають П. Деякі літературознавці ототожнюють П. з героєм, вживають ці слова […]...
- Центральний персонаж роману Л. Н. Толстого “Ганна Каренина” Прототипом цього образа став нащадок родовитого дворянського сімейства, чиновник і поміщик Василь Степанович Перфильев, стародавній друг Толстого. Письменник був причетний до його долі, мав ясне подання про його особистість, щиросердечний склад, про його “чесноти й гріхи” і “легких захопленнях”. Використав Толстой і листи дружини Перфильева, Параски Федорівни, і рукопис її повести “Дивний випадок” про “катастрофу”, […]...
- “Тарас Бульба – народний герой” Тарас Бульба – це головний герой однойменної повісті “Тарас Бульби”, яка була написана Миколою Гоголем. У цій повісті головний герой представляється як повністю позитивний персонаж з точки зору народу, який веде свою національно-визвольну боротьбу. Тарас Бульба був розумним, сміливим, вмілим в бою і справжнім лідером, який міг організувати козацьке військо, яке складалося з різних суперечливих […]...
- Твір на тему: “Тарас Бульба – народний герой” Тарас Бульба – це головний герой однойменної повісті “Тарас Бульби”, яка була написана Миколою Гоголем. У цій повісті головний герой представляється як повністю позитивний персонаж з точки зору народу, який веде свою національно-визвольну боротьбу. Тарас Бульба був розумним, сміливим, вмілим в бою і справжнім лідером, який міг організувати козацьке військо, яке складалося з різних суперечливих […]...
- Головний персонаж п’єси Э. Ростана “Шантеклер” Півень Шантеклер з’явився в народних піснях і приказках романського миру в середні століття. Ростан використав образ співака зорі, веселого й голосистого, що приносить радість, а часом і попереджуючого про тривожні події, – з метою літературної полеміки. Ш. – галльський півень, втілення галльської сміливості, гумору й життєлюбства. “Співак зорі”, за задумом драматурга, повинен був викликати асоціації […]...
- Центральний персонаж роману “Хитромудрий ідальго Дон Кихот Ламанчский” Спокушений обіцянкою Дон Кихота одержати в подарунок один із завойованих островів і стати губернатором, бідний селянин Санчо Панса залишає дружину й дітей і як зброєносець відправляється з Дон Кихотом на пошуки пригод. Разом зі своїм хозяи ном Санчо Панса переживає безліч подій і стає свідком його подвигів. З одного боку, Санчо Панса вважає Дон Кихота […]...
- Головний персонаж драматичної казки Велимира Хлебникова “Снежимочка” Літературним прототипом Снежимочки сам Хлебников називав образ Снігурки з п’єси А. Н. Островського, що стала також героїнею однойменної опери Н. А. Римского-Корсакова. Сама ж Снігурка є одним з найвідоміших персонажів російського фольклору Однак образи Снежимочки й Снігурки перебувають як би в різних літературних просторах. Якщо Островський у Снігурці хотів виразити всепроникаючу єдність і височину любові […]...
- Віра – персонаж повісті “Княжна Мері” Віра – персонаж повісті “Княжна Мері”, княгиня, світська дама, коханка Печоріна. Віра відіграє помітну роль у сюжеті повісті. З одного боку, відносини Печоріна з В. та її роздуми пояснюють, чому головний герой здатний панувати над жіночим серцем, з другого – В. представляє інший, у порівнянні з Мері, тип світської жінки. Вперше про В. згадує доктор […]...
- Вірочка – центральний персонаж комедії І. С. Тургенєва “Місяць у селі” Вірочка – центральний персонаж комедії І. С. Тургенєва “Місяць у селі” (1848-1869, первонач. редакції під назв. “Студент”, “Дві жінки”), В. – бідна сімнадцятирічна сирота, вихованка у будинку Наталії Петрівни Іслаевой. (Тургенєв починає тему безприданниці, бідної нареченої, важливу в російській літературі.) Доля її типова і драматична. З розповіді В. ми дізнаємося, що вона виросла в будинку […]...
- Головний персонаж роману “Злочин і покарання” Розкольників Федір Михайлович Достоєвський – письменник-філософ, що ставив і вирішував у своїх добутках сложнейшие, вічні питання буття. Його герої – незвичайні люди. Вони мечуться й страждають, роблять лиходійства й каються, перебуваючи в нескінченному пошуку істини. Такий і головний герой роману “Злочин і покарання” Родіон Романович Розкольників. “Він до того поглибився в себе й усамітнився від усіх, […]...
- Ганелон – центральний персонаж французької епічної поеми “Пісня про Роланда” Ганелон – центральний персонаж французької епічної поеми “Пісня про Роланда” (серед десяти основних рукописів, що дійшли до нашого часу, сама древня і знаменита – т. зв. Оксфордська – редакція 1170). Передбачуваний прототип – архієпископ Сянський Веніло (фр. Wenilo або Guenilo), який змінив Карлу Лисому під час Аквітанського повстання 856 р. Г. – основний негативний персонаж […]...
- Тарелкін – центральний персонаж драми А. В. Сухово-Кобиліна “Дело” В ієрархії “Дела” Канді Касторовіч Т. належить до категорії “Сили”. Колезький радник, наближене особа Варравіна – правителя справ всього відомства, Т. – важливий персонаж в армії антихриста, “обклав” всю християнську землю. Автор моделює образ як динамічний характер, в основі якого не літературні норми, а соціальні ролі. Т. – уособлення “нової” Росії, нової моралі, вираз нігілістичного […]...
- Самый необыкновенный персонаж поэмы А. С. Пушкина “Руслан и Людмила” …смотрит храбрый витязь – И чудо видит пред собой. А. С. Пушкин Уже первые строки поэмы Пушкина завораживают своими чудесами. В сказочном Лукоморье поэт поселил почти всех героев народных сказок, рожденных поэтическим вдохновением и фантазией народа. Здесь и избушка на курьих ножках, и ее хозяйка Баба Яга, и Кащей, и царевна с бурым волком, и […]...
- Сочинение на английском “Мой любимый литературный персонаж” с переводом My favorite character I like reading and spent a lot of time with the books. They open a world full of mysteries and adventures to me. Books can show the manners and customs of other countries and continents, broaden the mind and increases the one’s vocabulary. In general, reading is a very rewarding hobby. I […]...
- Мой любимый литературный персонаж – My Favourite Literary Character Мой любимый литературный персонаж – Элиза, Дулитл. Элиза – одна из главных героинь пьесы “Пигмалион”, известной комедии Бернарда Шоу. Элиза, девушка 18 лет, происхождением из нижних слоев общества, говорит с сильным акцентом кокни. Она зарабатывает себе на жизнь, продавая цветы на улицах Лондона. Однажды она случайно встречает Генри Хиггинса, профeccopa фонетики. Хиггинс заключает пари со […]...
- Центральний персонаж комедії А. Н. Островського “Ліс” Провінційний актор, комік Щасливців “парний” персонаж до трагіка Несчастливцеву, як Санчо Панса – до Дон Кихоту. Життєвий практицизм, здоровий глузд, тверезе-іронічне й проникливе сприйняття дійсності роблять його “земним” персонажем, контрастним стосовно “піднесеного” Несчастливцеву. Природжений актор, Щасливців упевнено й артистично театралізує своє життєве поводження в рамках свого комічного амплуа. Майстер фарсових ситуацій, він має гарне чуття […]...
- Центральний персонаж повести Толстого “Холстомер” Об’єкт зображення в повісті – табун коней, людям у ній відведена другорядна роль. Табун – це метафора сучасного суспільного організму, і тому коні тут олюднені, наділені людськими почуттями: жорстокість і жалість, веселощі й смуток, заздрість і гордість, безтурботність молодості й похмура свідомість своєї старезної старості Найбільше олюднений головний персонаж Холстомер чий життєпис займає майже всю […]...
- “Герой нашого часу” – роман про долю покоління З 1838 по 1840 рік М. Лермонтов під враженням кавказького життя написав 5 повістей, абсолютно різних за сюжетом і пов’язаних між собою лише образом головного героя Григорія Печоріна – російського офіцера, який служить на Кавказі. Ці повісті письменник об’єднав у романі “Герой нашого часу”, який побачив світу 1840 році. Назва роману викликала нерозуміння і навіть […]...
- Герой роману Ч. Диккенса “Таємниця Эдвина Друда” Эдвин Друд самий загадковий з героїв Диккенса. Добуток не був закінчений: за день до смерті автор ще над ним працював. Доля Э. Д. становить таємницю роману, розкриттю якої присвячені філологічні вишукування, що як стали вже класичними (Р. Проктор, Дж. Уолтерс), так і сучасні Э. Д. на початку роману – мало чим примітний парубок зі стародавнього […]...
- Твір “Мій улюблений герой – Кирило Тур” Мій улюблений герой літературного твору, як це не дивно, не є в творі головним. Проте він настільки яскравий, що нічим не поступається головним героям, навіть подекуди затьмарює їх. Цей персонаж діє в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” – першому романі, написаному українською. Вгадали, про кого я веду мову? Якщо ні, то я зізнаюся: це Кирило […]...
- Юродивий персонаж трагедії А. С. Пушкіна “Борис Годунов” Юродивий – центральний персонаж трагедії А. С. Пушкіна ” Борис Годунов ” (1825). Юродивими на Русі називали блаженних, що відмовилися “Христа заради” від земних благ і ставших “жалібниками” народними. Юродиві вели злидарський спосіб життя, ходили в руб’ях і звичайно носили вериги. У період з XIV по XVI в. юродиві користувалися особливим шануванням: багато хто з […]...
- Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Ідіот” Парфен Рогожин – одна з найтрагічніших фігур у російській літературі. Спочатку – битий власним батьком купчик у смазних чоботах і кожусі, потім – мільйонер, байдужий до збільшення свого стану, і, нарешті, у фіналі – убивця. На перших сторінках роману, у вагоні Петербургско-Варшавской залізниці, оповідання Рогожин про себе й про зустріч із Настасьей Пилипівною – експозиція […]...
- Яго центральний персонаж трагедії Шекспіра “Отелло” Яго центральний персонаж трагедії У. Шекспіра “Отелло” (1604), поручик на службі в Отелло. По натурі хам і плебей, змушений бути в служінні в “мавра”, ненавидячи його за випробовуване їм при цьому приниження, не в силах бути свідком безтурботного щастя Отелло й Дездемони, він сплітає навколо них дивовижну інтригу, у мережу якої попадає, сам того не […]...
- Шарада Шарада (фр. charade, від Прованс, charrado – бесіда) – різновид версифікаційної гри, котрий полягає у відгадуванні закодованих слів чи виразів, сприяючи розвитку інтелекту та активізації мовного поля під незвичним, асоціативним кутом зору. Цей жанр здавен використовувався з дидактичною метою, викликав інтерес у літературі бароко, авангардизму тощо. Приклад Ш. – вірш Д. Білоуса: Одне – сніп […]...
- Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Брати Карамазовы” Смердяков слуга поміщика Федора Павловича Карамазова, його незаконнонароджений син від міський юродивой Лизавети Що Смердить (звідси відбувається й прізвище, що визначило в якімсь ступені головні моральні риси цього персонажа). Дослідники Творчості Достоєвського вважають, що Смердяков як персонаж “Братів Карамазових” з’явився тоді, коли Достоєвський звернувся до давніх записів, озаглавленим “Слівця”, у пошуках характерних виражень для мовлення […]...
- Мерчуткін – центральний персонаж “жарти на одну дію” А. П. Чехова “Ювілей” Мерчуткін – центральний персонаж “жарти на одну дію” А. П. Чехова “Ювілей” (1891), написаної за мотивами оповідання “беззахисна істота” (1887), де героїня з’являється під прізвищем Щукіна в особі “прохачки в допотопному салопі, дуже схожою ззаду на великого гнойового жука “. Серед літературних попередниць М. гоголівська “дубинноголовой” Коробочка (обох примітно звуть одним ім’ям – Настасья: чеховська […]...
- Центральний персонаж оповідання Т. Манна “Хазяїн і собака” Баушан центральний персонаж оповідання Т. Манна “Хазяїн і собака” (1918), короткошерста німецька лягава, “якщо поставитися до такого визначення не дуже прискіпливо, а прийняти його з належною крупицею гумору”. Історія Б. невіддільна від історії його господаря – письменника. Т. Манн, який визначив в одному з листів жанр цієї історії як “прозаїчну ідилію”, більш ніж де-небудь у […]...
- Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й. В. Гете “Фауст” Мефістофель – центральний персонаж трагедії Й.-В. Гете “Фауст” (частина перша – 1806, друга завершена в 1831). М. Гете мало схожий на диявола народних легенд і тих лялькових вистав про доктора Фауста, які часто показували в Німеччині на ярмарках. У “Пролозі на небесах” Бог атестує М. як “шахрая і веселуна”: “З духів отрицанья ти всіх мене […]...
- Юрій Милославський герой роману “Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році” Юрій Милославський герой історичного роману М. Н. Загоскина “Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році” (1829). Ю. М., вигаданий персонаж, поміщений автором в епоху неясного часу. Змушений присягнути польському королевичеві Владиславові – претендентові на російський трон, – Ю. М. попадає в гущавину подій, пов’язаних з формуванням народного ополчення в Нижньому Новгороді під керівництвом Минина й […]...
- Центральний персонаж давньоіндійської епопеї “Рамаяна” У царя Дашаратхи довгий час не був спадкоємця; після багатьох жертвоприносин чоловік і жінка пануючи – Кауша-лья, Кайкейи й Сумитра народили йому чотирьох синів: Раму, Лакшману, Бхарату й Шатругх-ну. Брати росли разом і ніжно любили один одного. Р. перевершував їхньою силою, розумом і красою. Уже замолоду він робить великі подвиги, перемагаючи могутніх демонів. Під час […]...
- Чанг – центральний персонаж оповідання І. А. Буніна “Сни Чанга” Чанг – центральний персонаж оповідання І. А. Буніна “Сни Чанга” (1916), пес, щеням куплений у першого господаря-китайця другим, і головним, господарем – капітаном. Дійсність інтерпретується Ч. відповідно до умовно “собачим” сприйняттям життєвої драми капітана з його теорією “двох правд”, постійно змінювали один одного: “перша – та, що життя невимовно прекрасне, а інша, що життя мислима […]...
- “Мій романтичний герой” Романтичний герой – це головний герой твору літературного жанру романтизм, який наділений певними характерними особливостями. Не можна сказати, що ці особливості завжди однакові, але все ж певні спільні риси мають місце. На тлі цього досить складно уявити ідеальний образ романтичного героя, який би найкраще підійшов особисто мені. Найчастіше герої романтичних творів, романтики, мають дуже витончену […]...
- “Мій улюблений герой роману Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Одне з найбільш цікавого, що є в великих літературних творах минулого і сучасності, – це їхні герої. У героїв творів можна чогось навчитися, вони подають хороший приклад і своїми діями і поведінкою дають зрозуміти, що в цьому житті можливо абсолютно все, було б бажання. В одному з найбільш цікавих романів свого часу “Євгеній Онєгін ” […]...
- Центральний персонаж трагедії Ф. Шиллера “Розбійники” Франц Моор заздрить своєму старшому братові Карлові: той чарівний і гарний, до молодшого ж брата Природа виявилася немилостива (“збанкрутувала перед моїм народженням”). Ф. М. бажає за всяку ціну одержати те, у чому йому відмовлено, – замок і гроші батька, Амалию, що люблять обоє брата, але яка віддала перевагу Карлові. Франц Моор не зупиняється ні перед […]...
- Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви крутої кручі. Лурлей (Lurlei) на Рейні поблизу Бахараха. Ця назва, буквально означало “сланцева скеля”, пізніше було двічі переосмислено: спочатку як “сторожовий скеля”, а потім як “скеля підступності”. Лурлея згадується в […]...
- Троекуров центральний персонаж повести А. С. Пушкіна “Дубровский” Троекуров – реально, що проживав у Нижегородському повіті поміщик, що володів величезними вотчинами. У характері персонажа також багато чорт двоюрідного діда Пушкіна – генерал-майора Петра Абрамовича Ганнибала, що відрізнявся крутою вдачею й неприборканим темпераментом У повісті Пушкіна фігура Троекуров дуже важлива. Не випадково повість починається з його характеристики: “У домашньому побуті Кир мулу Петрович виявляв […]...
- Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Пімен – центральний персонаж трагедії О. С. Пушкіна “Борис Годунов” (1825), монах-літописець Чудова монастиря, “старець лагідний і смиренний”, під керівництвом якого складається молодий чернець Григорій Отреп’єв, майбутній Самозванець. Матеріал для цього образу (як і для інших) Пушкін почерпнув з “Історії…” М. М. Карамзіна, а також з епістолярної та житійної літератури XVI “Шв. (Наприклад, розповідь П. […]...