Герой комедії Голдсмита “Ніч помилок”
Тоні Ламкин один з варіантів образа “дикого сквайра”, настільки популярного в англійській літературі XVIII в. Неосвічений юнак, розпещений своєї маменькой, упевненої в тім, що її “синові не прийде заробляти на життя якимись заняттями”, тому що “свої півтори тисячі в рік він зуміє витратити й без особливих знань”, “суміш усяких витівок і бешкетництва”, як характеризує його вітчим, Тоні Ламкин більшу частину часу проводить у трактирі. Тут він зустрічає їдучого з Лондона Мерло, що має намір просити руки його сестри, і направляє
Ціль юнака – позбутися від мисс Нэвилл, вихованки своєї матері, що та хоче видати заміж за нього, спокушена її багатством. Довідавшись про намір Хэстингса, друга Мар-ло, відвезти дівчину у Францію, Т. Л. усіляко сприяє здійсненню їхнього плану й навіть викрадивает у матері скриньку з коштовностями, що належать мисс Нэвилл.
Коли ж план втечі виявляється розкритий і миссис Хардкасл ( щопоходить на пані Простакову з “Недоука” Д. И. Фонвізіна так само, як Т.
Related posts:
- Герой “феєричної комедії” В. В. Маяковського “Клоп” Образ Присипкина являє собою модифікацію розповсюдженого комедійного типу. Серед його театральних попередників можна назвати, наприклад, Журдена. Якщо герой Мольера виявляв собою міщанина у дворянстві, то Присипкин демонструє пролетаря в міщанстві. Обоє персонажа, виражаючись идеологемами 20-х років, переродженці, що змінили своєму стану, але не здатні розстатися з його поняттями й життєвими поданнями. Подібно Журдену, Присипкин постійно […]...
- Треплев герой комедії А. П. Чехова “Чайку” В образі Треплева Чехов розкриває світовідчування людини “рубежного” часу, що веде ідеєю якого стає ідея “духовного избранничества”. Ця ідея хвилює уяву Треплева визначає його характер відчувань, “фарбування переживань” (А. Білий). Слова Треплева про “жерців святого мистецтва”, “деяких вибраних” можна порахувати “застереженням по Фрейдові”, що видає пекуче бажання Т. стати одним з них: “У мене в […]...
- Герой комедії Шекспіра “Венеціанський купець” По сюжеті п’єси Ш.- єврей-лихвар, що позичає гроші купцеві Антонио під стан фунта м’яса з його власних грудей і вперто домагається по суду виконання ув’язненого між ними договору. На думку деяких дослідників, прототипом Ш. міг послужити венеціанський купець-єврей Алонсо Нуньес де Херейра, захоплений у полон герцогом Эссексом під час походу на Кадис в 1596 р. […]...
- ЧОМУ ХЛЕСТАКОВ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР”? Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, […]...
- Хлестаков – головний герой комедії “Ревізор” Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливі не представлялася йому боротьба йз усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, головною особою сваєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Можна тільки ворожити, що це означає: геніальний хід великого художника, бажання подразнити суспільства або який-небудь тонкий натяк. Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, сам […]...
- Герой комедії Н. В. Гоголя “Одруження” Образ Подколесина продовжує ланцюг “незвичайних” героїв письменника. Розвиваючи “ідею нісенітниці, укладену в самому акті шлюбу, з’єднання навічно двох людей” (И. П. Золотусский), письменник показує на перший погляд звичайної нерішучої людини, досить великого чиновника, що вирішив знайти щастя в узах Гименея. Парадоксальність образа в тім, що Гоголь намалював не звичайного закоренілого холостяка із традиційного водевілю. Подколесин […]...
- Герой комедії Мольера “Тартюф, або Ошуканець” Тартюф без перебільшення саме знамените створення Мольера. Саме завдяки цьому образу комедіограф придбав славу великого творця літературних типів, риси яких представлені на вищому щаблі їхнього розвитку, у граничному вираженні, що окреслює одночасно вищу крапку й границі людського явища. На відміну від Дон Жуана й Мізантропа (Алъцеста), що як би розчинилися у вигляді образів численних бунтарів-спокусників […]...
- Герой комедії Мольера “Плутня Скалена” Скален один із существеннейших персонажів мольеровского театру, по структурній і концептуальній складності порівнянний з Дон Жуаном і Альцестом. Гадана елементарність образа приховує його багатомірність і парадоксальну серйозність, непомічені вченими-сучасниками Мольера. Характерна репліка Буало: “И крізь мішок, куди Скален заліз ганебно, Того, ким “Мізантроп” був створений, мені не видно”. С.- один з багатьох слуг, що діють […]...
- Герой комедії Мольера “Міщанин у дворянстві” Пан Журден один із самих забавних персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним рівною мірою й діючі особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для навколишніх, чим літній торговець, зненацька помешавшийся на світському обходженні й несамовито прагнучий походити на аристократа. Спрага “зміни участи” до того сильна в Ж., що, перемагаючи природну немузикальність […]...
- Герой комедії О. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Прізвище Павла Опанасовича Фамусова виробляють від лат. fama – чутка, слух, громадську думку. У фамусовском будинку відбувається дія комедії, і сам цей будинок набуває в сюжеті важливе значення. Події починаються рано, коли “день трохи брежжітся”, і закінчуються, коли “остання лампа гасне”. З того самого моменту, як бій недоречно заведених годин порушує сонний спокій ранку, Ф. […]...
- Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” (423 до н. е.), багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська […]...
- Амфітріoн герой комедії Плавта “Амфітріон” Міф про те, як Зевс (Юпітер), закохавшись у дружину фіванського полководця Амфітріона Алкмену, з’явився до неї в образі чоловіка, провів з нею ніч і став батьком одного з народжених нею близнюків, Геракла, не раз ставав у греків сюжетом драматичних творів. До цього міфу зверталися Есхіл, Софокл, Єв-Рипідами та інші, але ці твори були втрачені. Вважається, […]...
- Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” (1824; в першій редакції написання прізвища – чадський). Ймовірні прототипи образу – П. Я. Чаадаєв (1796-1856) і В. К. Кюхельбекер (1797-1846). Характер дій героя, його висловлювання та взаємини з іншими особами комедії дають великий матеріал для розкриття теми, заявленої в назві. Олександр Андрійович Ч. – […]...
- Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування п’єси важливе тільки вченим, а […]...
- Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя краще”). З цього ряду М. […]...
- Жорж Данден – герой комедії Мольєра “Жорж Данден, або Обдурений чоловік Буржуа Жорж Данден викриває свою дружину Анжеліку у побаченнях з Клітандром, але її батьки, дворяни де Сотанвіль, не вірять словам Ж. Д. Сам Ж. Д. кається лише в тому, що вступив у нерівний шлюб, вимовляючи крилату фразу: “Ті Га voulu, George Dandin” (“Ти цього хотів, Жорж Данден”). Але Анжеліка ставить йому в провину інше. У […]...
- Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські дані виявляються “необхідні і достатні” […]...
- Журден – герой комедії Мольєра “Міщанин у дворянстві” Пан Ж. – один з найсмішніших персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним в рівній мірі і дійові особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для оточуючих, ніж літній торговець, несподівано збожеволів на світському обходженні й несамовито прагне бути схожим на аристократа. Жага “зміни долі” до того сильна в Ж., що, долаючи […]...
- Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного […]...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на майбутнє, Ж. все-таки сватається до […]...
- Альдемар – герой комедії Лопе де Вега “Учитель танців” В образі А. драматург зробив спробу розв’язати конфлікт любові і честі. Зубожілий аристократ бере собі інше ім’я і наймається вчителем танців в багатий будинок, оскільки не бачить іншого способу побачитися з прекрасною Фл орел ий. Двоюрідний брат А., Рікар-до, приходить в жах від цього задуму і марно намагається довести, що подібне ремесло принижує старовинний рід. […]...
- Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів, і до морального пафосу образу […]...
- “Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких… ” (за драматичною поемою “Ярослав Мудрий”) Я гадаю, що кожна людина хоча б раз за життя ставила собі питання: звідки береться мудрість? Чи є вона вродженим даром? Чи можна стати мудрим, читаючи книжки? Чи мудрість приходить сама собою із віком і досвідом, а ми не в змозі пришвидшити чи вплинути на цей процес? Своє бачення цієї проблеми пропонує нам Іван Кочерга. […]...
- Эркюль Пуаро герой романів Агати Кристи Для Эркюля Пуаро часу немов би немає. Він вічний. При тім, що безумовно сприймається новими поколіннями персонажів романів А. Кристи як ровесник динозаврів, та й сам почасти усвідомлює всю міру своєї старомодності. Його портрет дається звичайно за допомогою декількох деталей: ріст 5 футів 4 дюйми, голова яйцем. Завжди ретельно одягнений і причесаний. Предмет його особливої […]...
- Тартюф – герой комедії Мольєра “Тартюф, або Обманщик” Тартюф – герой комедії Мольєра “Тартюф, або Обманщик” (перша ред. Під назв. “Тартюф, або Лицемір” – 1664, друга ред. під назв. “Обманщик” – 1667, третя ред. під цим назв. – 1669). Образ сходить до фольклорно-міфологічного типу трикстера. Очевидна також зв’язок постаті Т. з фарсовим масками лицемірів-Святошинський, з відповідними персонажами творів Бокаччо, Аретіно, Фламініо Скала, а […]...
- Героїня комедії Фонвізіна “Недоук” Сюжет п’єси Фонвізіна будується навколо подій, що відбуваються в селі, де живе все сімейство Простакових-Скотининих чекаючи весільної змови Тараса Скотинина з далекою родичкою Простакових – Софією. Історія, знайома сучасникам Фонвізіна по “середньому”, “міщанському” жанрі літератури, що наближала своїх персонажів до реального життя російських заможних дворян і міщан Пані Простакова живе як тисячі її співвітчизниць на […]...
- Аналіз сцени з першої дії комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму&;amp;;amp Саме так починається сьоме явище першої дії в комедії “Горі від розуму”. “Ледве світло вуж на ногах! і я у ваших ніг” – Чацкий цілує руку Софії, розповідає, як квапився, ремствує на її холодність. Ліза говорить, що вони із Софією тільки що його згадували. Софія підтверджує це, запевняючи, що докорів вони не заслужили. Починаються дитячі […]...
- “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) Наприкінці зими 1824 р. по Москві поширився слух, начебто з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище суспільство, зображене зло й карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник не випадково обирає місцем дії своєї […]...
- Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Правила “трьох єдностей” у комедії У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні – реалістичним. […]...
- Герой “роману в п’ятьох діях” Шоу “Пигмалион” Професор фонетики Генрі Хиггинс приклад героя, результат дій якого виявився для нього несподіваним: експериментатор виявився жертвою власного експерименту. Традиційні мотиви “учитель учень”, “творець – утвір” у п’єсі Шоу здобувають нове звучання. Зустрівши молоденьку квіткарку, вульгарну й зухвалу-безглузду Элизу Дулиттл, Хиггинс на парі з колегою й приятелем полковником Пикерингом вирішує за півроку перетворити її в теперішню […]...
- Історія створення комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Його комедії – як той безцінний дар. А зневажали їх – нездара та фігляр. Нікола Буало Історія створення комедії У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-агою. […]...
- Центральний персонаж комедії Чехова “Вишневий сад” Образ Фірса старого вірного слуги Гаевих, містить у собі індивідуально-психологічне й історико-символічне значення. Стародавня ліврея й білі рукавички Фірса така ж пам’ять про минуле, як і кімната, що “дотепер називається детскою”, столітній “вельмишановна шафа”, родовий маєток з будинком і вишневим садом. Сам Фірс – у буквальному значенні слова – “ходяча” пам’ять стародавнього садибного побуту й […]...
- Виклад змісту комедії Афра “Свекруха” Юнак Памфіл був досить небайдужий до гетери Вакхиде. Але під натиском батьків, скрепя серце, женився на сусідці – добропорядної Филумене. Вона любить молодого чоловіка. Але серце того, імовірно, ще належить гетері… Непередбачений випадок: при смерті близький родич, і Лахет, батько Памфіла, посилає сина в інше місто по справах онаследстве. Під час відсутності Памфіла відбувається несподіване: […]...
- Юний герой і його вчителька (по повісті В Г Распутіна “Уроки французького”) Її дія розвертається в голодні післявоєнні роки. Головний герой, хлопчисько, змушений виїхати з будинку, щоб продовжувати навчання. Навіть якби він залишався будинку, те вбогість і голод були б для нього так само важкі. Але вдалині від рідного села, від матері, від будинку йому важче подвійно. Мати не може йому допомогти, тому що вона далеко й […]...
- Альоша Пєшков – головний герой повісті М. Горького “Дитинство” Повість “Дитинство” – це автобіографічний добуток М. Горького, головний герой якої – Альоша Пєшков. Після того як у хлопчика помер батько, він став жити з дідом і бабусею. У будинку діда панувала похмура атмосфера, у якій і формувався характер Альоші. Хоча потрібно сказати, що вона майже не вплинула на світогляд цього героя. З перших днів […]...
- Героїня комедії А. Н. Островського “Остання жертва” Образ Тугина являє собою характерне для “пізнього Островського” художнє дослідження люблячої душі “лагідної” жінки (порівн.: Людмила в “Пізній любові”, Наташа в “Трудовому хлібі”, Віра Пилипівна в “Серце не камінь”, Евлалия в “Невільницях”, Ксенія в “Не від миру цього”). Тугина – “молода вдова”, закохана в чарівного шалапута, красеня Дульчина, бездумно й легковесно промотує її стан Відкрита […]...
- Мовні характеристики в комедії “Недоук” Перше, на що звертає увагу сучасний читач комедії “Недоук”, – це прізвища діючих осіб. “Мовці” прізвища відразу закладають відношення читача (глядача) до їхніх власників. Він перестає бути більш-менш об’єктивним свідком дії, що розігрується, він психологічно вже стає його учасником. У нього відібрали можливість самому оцінити героїв і їхні дії. Самого початку, із прізвищ діючих осіб, […]...
- Пригорща пороху роман-притча Пригорща пороху роман-притча, у якому И. У затверджує неминучість загибелі в сучасному світі високих моральних і естетических ідеалів. Для письменника ці ідеали зв’язані насамперед зі стародавнім поміщицьким будинком, родовим гніздом, де в безтурботному світі й згоді жили добродії й слуги, – як це було, на думку В, в “добрій старій Англії”. Але такий, існуючий лише […]...
- Герой роману А. С. Пушкіна “Дубровский” Але бігти з Д. Маша погоджується, тільки коли їй загрожує шлюб зі старим князем Верейским. У результаті випадковості (яка у творах Пушкіна завжди повна значення) герой спізнюється звільнити наречену до вінця. Д. зі своєю зграєю нападає на карету, у якій вертаються із церкви повінчані Маша й князь. Махаючи відмовляється від допомоги Д. В останній главі […]...