І. Грекова Дамський майстер
І. Грекова (Вентцель Єлена Сергєєвна) Дамський майстер Перекладач: М. Стеблина Джерело: З книги: І. Грекова Вдовиний пароплав: Повісті.-К.:Дніпро, 1987
1 З роботи я прийшла втомлена, мов собака. Хлопці – ну, звичайно ж! – грали в шахи. Це якась чоловіча недуга. Я сказала: – Казна-що!
Знову ці безглузді шахи. Доки це триватиме? На столі було типове свинство. Попільниця розбухла від недопалків.
У пивних пляшках повільно здималися й лопалися гігантські бульки. – Справжнісінькі свині,- мовила я.- Нічого робити, чи що? І це перед сесією…
– Не буде тобі лапи. Свині, та й годі. Додому приходиш наче в шинок. Хоча б раз прибрали після себе попільницю! Невже я, літня жінка…
– Накажете заперечувати? – спитав Микола. – Припинити хамство! – крикнула я. – Лапу,- зажадав Микола. Усміхатися мені аж ніяк не треба було, проте губи мимоволі роз’їхалися, і я дала йому руку.
– Не ту! – зарепетував, мов навіжений, Микола.- Ліву, ліву! (Ліва цінується дорожче – на ній родимка). – А для мене й права хороша, ми люди маленькі,- мовив Костя. Я дала йому праву. Обидва припали устами – кожен до своєї руки.
Дві
Сини мої. Проте не думайте, що ви легко відбулися. Гнів мій ще не минув.
– Негайно прибрати зі столу! – гримнула я, аби не демобілізовуватися. Костя, крекчучи, підняв на плече попільницю, Микола заходився витирати стіл якимись штанами. Я була голодна як вовк. – Обідали? – Ні.
Тебе чекали. – А вдома є що-небудь? – Нічого.
Зараз збігаємо. – Це чортзна-що,- сказала я, розпалюючи себе.- Та невже… – …ти, жінка похилого віку…- люб’язно підказав Микола. – Так! Я! Літня жінка! – зарепетувала я.- Так, дідько забирай!
Літня жінка! Жінка, яка працює! Вас, дурнів, виховує! – Але, завважте, яка не виховала,- скромненько докинув Микола.
– Так, на жаль, не виховала! Усе життя нанівець! Ні за цапову душу пропало життя! – Не метушись, подруго,- миролюбно мовив Костя.
Я взяла пляшку й хотіла кинути на підлогу, проте не кинула. – Ні, годі з мене цього гармидеру. Поїду від вас.
Живіть собі самі. – Живи і давай жити іншим,- знову рівненьким голоском мовив Микола. – Годі безглуздих зауважень!
Я цілком серйозно кажу. Життя не цирк. – Як ви сказали? – перепитав Костя.- Життя не цирк? Дозвольте записати.
Він витяг записника, послинив олівця й націлився. – Життя… самі розумієте… життя… не… цирк…- записав він. – І взагалі,- урвала я його дуже голосно,- мені все це набридло! Набридло! Вам зрозуміло?
Поїду до Новосибірська. Або, ще краще, вийду заміж. – Ого! – зауважив Костя.- Оце дає!
– А що? Ви вважаєте, я вже ні за кого не можу вийти заміж? – Лише за приборкувача,- сказав Микола.
Тьху, хай йому біс! Я вийшла і грюкнула дверима. Молока б випити, чи що. Я відкрила холодильник.
Він був порожній і обмерзлий, з одною-однісінькою в’ялою редискою на другій полиці. Не холодильник, а склеп. Ніякого молока, певна річ, не було й близько.
А вранці було. “Спороли”, як казала няня. …Ні, досить з мене, досить, думала я, розчісуючи волосся і люто видираючи цілі пасма. Не можуть двоє молодих ідіотів самі про себе подбати, не кажучи вже, щоб про матір…
Подумаєш, “лапу”! Цілуються, а мати голодна. Остобісіло все, остобісіло… І це дурне волосся, ні два, ні півтора – напівдовге, недоглянуте… А скільки сивих волосин з’явилося! І все в якихось безглуздих місцях, за вухами, приміром, не те що в людей, ті сивіють благородно – зі скронь…
Безглуздо сивію, бездарно. А ці саморобні буклі на лобі! Сама, стара дурепа, на бігуді накручувала. Спати погано, боляче…
…Не готуватиму їм обід, нехай самі про себе подбають… А з цим волоссям треба щось робити. Постригтися, чи що? Шкода.
Вже зо три роки відрощую, скільки праці пропаде… Ні, годі, пострижуся. “Пострижусь і почну”,- так казав мій тато. Неспокійно жив мій тато, до самісінької смерті все хотів “почати”. “Підстрижусь і почну…” – Я іду,- сказала я хлопцям.
– Куди? – сігатав Костя. – Заміж,- відповів Микола. 2 Вулиця була чудова, вся в свіжих краплях недавнього дощу. Листя на липах ясне, новеньке, лаковане, і, сяючи веселкою, котилася поливальна, машина, навіщось поливаючи вже мокрий асфальт. Я купила морозиво і йшла, гризучи твердий, оздоблений трояндою вершечок.
Зуби трохи зводило, але мені добре було так обідати – на ходу, морозивом. Щось таке студентське. Ноги ще не втомлені, весняний день довгий, люди ідуть, квапляться, багато гарненьких, пострижуся й почну. Ось і перукарня. У величезній вітрині фотографії дівчат, зроблені у масштабі три до одного, кожна натужно оберігає зачіску.
Напис: “Тут провадяться всі види обслуговування згідно з чергою”. Іти то йти. Я потягла високі, важкі двері з вертикальним написом: “До себе”. Всередині пахло солодким одеколоном, паленим волоссям і ще чимось гидким. Сиділо й стояло зо два десятки жінок.
Ой, яка черга! Може, піти? Ні, вирішено, достоюсь.
Я запитала: – Хто останній? Кілька голів обернулось до мене і не відповіло. – Скажіть, будь ласка, хто останній?
– Тут останніх немає,- кинула дотеп смаглявка, із задерикуватим зубом. – Крайню шукаєте, громадяночко? – запитала літня жінка в блакитних шкарпетках і з сивою мачулою на голові.- Крайня начебто за мною займала, та пішла. Руки в неї були червоні, натруджені, вони важко лежали між колінами. – То я за вами буду, можна? А як ви гадаєте, товариші, скільки доведеться чекати?
– Години дві, не менше,- відповіла літня. Решта мовчала. Одна з них, статурна, білява, якось по-лебединому повернувши шию, пройшлася по мені яскраво-синіми очима і одвернулася. Я, кажуть, не з боязких, але чомусь ніяковію перед жінками.
Надто коли їх багато і вони зайняті якоюсь своєю, жіночою справою. Мені завжди здається, що вони збираються мене осуджувати. За що?
А за що доведеться. За мій поважний вік (ти ба, красу прийшла наводити!), за окуляри, англійську книжку в сітці. В цій черзі мене зразу потягло до тієї літньої, в шкарпетках. І вона, певно, також запримітила мене. Дві бабусі. Вона посунулася на стільці, даючи мені місце.
– Сідай, чого там. Кажуть, у ногах правди немає. Я обережно притулилася на самісінькому краєчку. – Та ти не бійся, всією сідницею сідай.
Помістимося, у мене-бо худа. Була, та вся вийшла. Всілися. – Хочу шестимісячну зробити,- мовила вона.- Боюся, чоловік перестане любити.
Щось до одної молодиці почав вчащати. – А діти є? – Сини. Двоє. – І в мене двоє.
– А чоловік гуляє? -Немає в мене чоловіка. Вона помовчала. – Кому як пощастить,- подумавши, мовила.- У мене хоч і гуляє, та не п’є, а в тебе зовсім немає.
Ти все ж таки не полишай надії. Не така вже й стара, і в тілі. – Я не полишаю,- сказала я. – Наступний! – крикнув з дверей огрядний майстер у білому халаті, з яскраво-зеленою краваткою.
Чорнява з зубом підскочила й кинулася вперед. Жінки загаласували: – Не її черга! – Не пускати! – Я на шестимісячну,- відбивалась вона. – Всі на шестимісячну!
– Я теж на шестимісячну! – писнула я. – Сказано: всі види операцій… – Згідно з чергою! А це хіба черга?
Черга репетувала і хвилювалась. – Не хуліганьте, громадяночко,- мовив огрядний.- Усіх обслугуємо, будьте певні. Чорнява прослизнула в зал. Гамір не припинявся.
– Він живе з нею,- сказала білява, з лебединою шиєю. – Ну то й що, що живе? Порядку все одно треба дотримуватися. Мало хто з ким живе.
– А от візьмемо книгу скарг… – Завідуючого… – Покликати завідуючого!
Сива старенька за бар’єром гардероба заходилася плести. В кабіні каси рожева касирка в білому, аж голубому халаті позіхнула, дістала люстерко і, напружено розтягнувши рота, почала ваксувати товсті вії. Саме ці вії викликали мій вибух. Несміливості мов і не було. Я підійшла до каси: – Книгу скарг.
Вона подивилась неприязно: – А для чого вам книга скарг? – Не ваша справа. Кожен відвідувач завжди може зажадати книгу скарг. Черга загула, тепер уже проти мене: – Тільки що, зразу ж…
– Одну тільки людину пропустили, а вона книгу скарг… – Вона напише в книгу, а людям неприємності.
Related posts:
- Майстер – герой роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита Майстер – герой роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” (1928-1940). У велелюдному зібранні осіб, що населяють роман, роль цього персонажа позначена з усією визначеністю. Розділ, в якій з ним зустрічається читач, названа “Явище героя”. Тим часом у просторі сюжету М. займає небагато місця. Він з’являється у 13-му розділі, коли вступили в дію всі основні […]...
- І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу I. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. (У письменника майже нема творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий складовий елемент сюжету. Пильне око письменника фіксує всі деталі – освітлення, барви, описи поверхні землі, рослинність.) II. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола […]...
- Майстер і Маргарита – В погонах Всі вщухло – істеричні крики, міліцейські свистки, останки зібрали і відвезли в морг, а поранену стеклами вагоновожатим – в лікарню, двірники сміли скла і засипали піском кров – а Іван Миколайович все сидів на лаві, на яку впав, не добігши до турнікета. Він кинувся до турнікета при першому ж зойку і бачив, як голова підскакувала […]...
- Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Також можна помітити, що саме трояндами оточена Маргарита на Великому балу у Сатани (роман М. Булгакова ” Майстер і Маргарита “): “Кровавая мантия сменилась другою – густой, прозрачной, розоватой, и у Маргариты закружилась голова от розового масла.” “Маргарита и не помнит, кто сшил ей из лепестков бледной розы туфли, и как эти туфли сами собой […]...
- Фантастичний реалізм у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Роман М. А. Булгакова – унікальний добуток російського реалізму. 2. Сполучення реальності й фантастики вромане. 3. Морально-філософський зміст роману. М. А. Булгаков працював над романом “Майстер і Маргарита” з 1928 року по 1938 рік. Він уважав цей добуток найважливішим у своїй творчості. Роман підбивав підсумок розвитку умовної, гротескної оповідальної лінії в російського реалізму. Булгакову […]...
- Роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Історія створення роману. 2. Структура добутку. 3. Історичні паралелі вромане. Я зараз весь під враженням від “Майстра й Маргарити”. Це – величезний добуток виняткової художньої сили й глибини. Мені особисто воно дуже близько за своїм духом. М. М. Бахтин “Під час хвороби він мені диктував і виправляв “Майстра й Маргариту”, річ, що він любив […]...
- Майстер і Маргарита – Понтій Пілат “У білому плащі з кривавим підкладкою, човгає кавалерійської ходою, рано вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома крилами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат”. Найбільше на світі він ненавидів запах трояндової олії, а сьогодні цей запах почав переслідувати прокуратора з світанку, що віщувало нехороший день. Йому здавалося, що цей […]...
- Майстер і Маргарита – Доказ – Так, було близько десятої години ранку, високоповажний Іван Миколайович, – сказав професор. Іван раптом виявив, що на Патріарших вже вечір. Значить, так довго професор розповідав. Або просто я заснув і все це мені наснилося? Ні, напевно, розповідав, тому що Берліоз заявив, що розповідь був надзвичайно цікавий, хоч і зовсім не збігається з євангельськими розповідями. […]...
- Морально філософське й художнє багатство роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” Свій останній роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков почав писати взимку 1929/30 готак. У цілому робота над ним продолжалася більше десяти років Автор, немов заздалегідь почуваючи, що це його останній добуток, хотів вкласти в нього без залишку всю силу свого багатогранного таланта: гострий сатиричний погляд, безудержность фантазії, психологическая спостережливість відрізняють цей роман. Булгаков розсунув границі […]...
- Понтій Пілат у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Пілат у різних літературних джерелах. 2. Образ Пілата в романі Булгакова. 3. Покарання й прощення прокуратора. Цей герой пішов у безодню, пішов безповоротно, прощений у ніч на неділю син короля-звіздаря, жорстокий п’ятий прокуратор Іудеї, вершник Понтій Пілат. М. А. Булгаков Римський вершник, правитель Іудеї Понтій Пілат, герой роману М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер художнього слова Михайло Коцюбинський – великий майстер художнього слова М. Коцюбинський боровся проти хуторянської обмеженості творів українських письменників і хотів бачити українську літературу рівною серед європейських літератур. І як справжній майстер, письменник зробив багато для того, щоб його прагнення здійснились. І він був великим Майстром. Передусім майстром жанру. Згадаймо його живі, хвилюючі оповідання для дітей (“Маленький грішник”, […]...
- Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху І. Остап Вишня – найвизначніший представник української сатирично-гумористичної літератури. (Це був майстер художньої пародії і шаржу, короткого памфлету, сатиричного фейлетону і гуморески. Остап Вишня все життя був веселою, оптимістичною людиною і своїм темпераментом так заражав оточуючих, що ті забували про будь-які проблеми і турботи. Адже “гумор – кращий порадник у важкій ситуації і кращі ліки […]...
- Образ Воланда в романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” 1. Булгаковський образ Воланда і його місце в літературі. 2. Життя Москви 30-х років, обивателі в романі. 3. Ідейно-художня роль сил зла в романі “Майстер і Маргарита”. Він ледь самого мене не звів з розуму, доводячи мені, що мене немає! Але ви-те вірите, що це дійсно я? М. А. Булгаков Воланд – сама загадкова фігура […]...
- Резюме про судову процедуру в романі “Майстер і Маргарита” Всі тести Воланда, пред’явлені Берліозові, побудовані по одному принципі, гідному Сократа. Дається неповна й/або перекручена інформація, для того щоб опонент її спочатку пізнав, потім доповнив і виправив. “Сократовость” прийому в тім, що, навіть знайшовши правильну відповідь, опонент одержував не підтвердження, а спростування своїх дефініцій. (Наприклад, зрозуміти, чому Воланд “фахівець” по Герберту, він міг, лише визнавши […]...
- “Чим мене вразив роман Булгакова “Майстер і Маргарита” Я вважаю, що в нашому житті нічого не відбувається “просто так”. Будь-яка зустріч, подія, будь-який випадок і навіть помилка, все примушує нас над чимось задуматися, дає нам якісь сили або просто спонукає нас дивитися на речі по-іншому. Слід у нашому житті може залишити і така несуттєва на перший погляд, але вкрай необхідна для будь-якої людини […]...
- Нечуй-Левицький – неперевершений майстер описів природи Повість “Микола Джеря” називають одним із кращих творів І. С. Нечуя-Левицького. І одна з причин такого визнання – неперевершені описи природи. Академік О. Білецький зазначав, що “у нього майже немає творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий елемент”. Уже на першій сторінці повісті нас зустрічає Краса: “Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби”, […]...
- Парадокси роману “Майстер і Маргарита” Згадаємо про будову сцени на Патріарші. Вона вся перекладена відвертою іронією, вона перебивчата – що задається поводженням Воланда, часто балаганним. Він те валяє дурня, то повідомляє себе професором чорної магії, то причиняється божевільним. Коли він говорить про щось серйозному, суть замаскована або блазенством, або гаданою безглуздістю його слів – наприклад, радою Бездомному запитати, що таке […]...
- Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Вічна боротьба добра в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Прояви сил зла в романі дуже схожі. Воланд з’являється в “дорогому костюмі, у закордонних, в колір костюма, туфлях. Навіть обличчя в нього було дуже дивне: “Праве око чорний, лівий зелений. Брови чорні, але одна вища за другу “. В образі Понтія Пілата втілено внутрішня боротьба […]...
- Фантастичні образи в романі М. А. Булгакова. “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков – письменник з незвичайною долею: основна частина його літературної спадщини стала відома читаючому миру тільки чверть століття через послу його смерті. При цьому останній його роман – “Майстер і Маргарита” – приніс авторові світову славу. На мій погляд, своєрідність роману “Майстер і Маргарита” полягає в тім, що він жадає від читача виходу за […]...
- Майстер і Маргарита – Глава V Цей старовинний двоповерховий будинок на Бульварному кільці в глибині чахлого саду, відокремленого від тротуару різьблений чавунною решіткою, називався “Будинком Грибоєдова”, хоча будь-яке відношення його до письменника було дуже-таки сумнівно. Але так його називали. Їм володів той самий МАС-солить, на чолі якого стояв нещасний Михайло Берліоз до своєї появи на Патріарших ставках. Будинок називали просто-“Грибоєдов”. Затишніше […]...
- Іван Карамазов у романі Булгакова “Майстер і Маргарита” Було “найважливіше питання”: чи змінилися ці городяни “внутрішньо”? Головне тут – останнє слово; його зміст виділений і контекстом (“автобуси, телефони й інша апаратури”), і синтаксичним наголосом. Чи змінилися люди, увійшовши в соціалістичне суспільство? – от про що запитав Воланд. Коровьев поставив досвід і одержав відповідь, теж найважливіший, – людей зіпсували. Як саме житлова криза їх […]...
- Максим Рильський – майстер поетичної форми (“Яблука доспіли”, “Шопен”) Максим Рильський – майстер поетичної форми (“Яблука доспіли”, “Шопен”) У слові рідному велика сила є, Що розбива граніт і золото кує. / М. Рильський / Українська поезія дала людству таких велетнів світового рівня як Франко, Леся Українка, ранній Тичина, Маланюк, Барка, Стус. Та з-поміж них постать Максима Рильського вирізняється яскравими неповторними гранями. Його творчий доробок […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Івана Бездомного Іван Бездомний (Понирев Іван Миколайович, Іван, Иванушка)- поет, потім професор Інституту історії й філософії. В образі персонажа істотно “казкове” початок (порівн.: Иванушка-Дурачок). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальних псевдонімів літераторів 20-х рр.: Бєдний, Приблудний, Голодний і т. п. ; можливі також алюзії на поета А. Бези-Менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образу Івана Бездомного Іван Бездомний(Понирев Іван Миколайович, Іван, Іванушка) – поет, потім професор Інституту історії і філософії. В образі персонажа істотний “казковий” початок(ср.: Иванушка-дурник). Псевдонім “Бездомний” наслідує реальні псевдоніми літераторів 20-х рр. : Бідний, Приблудний, Голодний і т. п.; можливі також алюзії на поета А. Безы-менского. На початку роману І. – відомий поет 23 років, що написав антирелігійну […]...
- Майстер і Маргарита – Недобра Квартира На наступний ранок Стьопа Лиходеев не погодився б встати з ліжка навіть під загрозою розстрілу. У голові гуло важкий дзвін, під закритими століттями плавали коричневі плями, нудило. Стьопа намагався хоч що-небудь пригадати, але пригадувалось тільки одне – здається, вчора він стояв невідомо де і намагався поцілувати якусь даму і напрошувався до неї в гості сьогодні […]...
- Майстер і Маргарита Частина перша Весняне сонце сідало, було надзвичайно спекотно. За Патріаршим ставків йшли двоє. Перший був Михайло Олександрович Берліоз, голова правління однієї з найбільших московських літературних асоціацій, скорочено МАССОЛІТ, та ще й редактор товстого художнього журналу, – коротенький, дебелий, лисий, гладко поголений, у величезних окулярах в чорній роговій оправі, чомусь ніс капелюх в руці, незважаючи на спеку, а […]...
- Особливості праці й життя кіномитців у романі Ю. Яновського “Майстер корабля” Іноді можна почути думку про те, що життя творчої людини – неважке і сповнене розваг. Справді, що таке творчий процес? Поняття це абстрактне й, мабуть, не вимагає великих зусиль: твори собі, коли прийде натхнення… І тільки самі митці знають, що за словом “натхнення” стоять довгі безсонні ночі, грунтовні знання, уміння працювати без перепочинку, сила волі. […]...
- Слушні поради митця в романі Ю. Яновського “Майстер корабля” У романі Ю. Яновського “Майстер корабля” розповідається про життєвий шлях простої чесної людини. Оповідь ведеться від імені літньої людини То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно), яка, сидячи в затишку власної кімнати, згадує минуле. У цих спогадах читач бачить нелегку путь кіномитця, залюбленого в мистецтво, з трепетом “прислухається” до порад головного героя. Мемуари То-Ма-Кі – сповідь людини з […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (1 варіант) Видатний український письменник Павло Михайлович Губенко, відомий широкому загалу читачів під псевдонімом Остап Вишня, ввійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири і гумору. Всенародне визнання і тривала популярність творчості цього письменника зумовлюється його рідкісним талантом, глибоким, тонким знанням народного життя, і, головне, знанням природи і законів гумору. Остап Вишня вважав, що література, а передусім, […]...
- М. Коцюбинський – майстер пригодницького, романтичного сюжету (за оповіданням “Дорогою ціною”) Романтизм на теренах України має свої особливості. Провідну роль в українському романтизмі відігравали національно-народні традиції, переважали жанри і форми фольклорного походження, потяг до “природних” форм художнього мислення. Оповідання Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною” має пригодницький, романтичний сюжет. І тут автор показав себе визнаним майстром цього жанру. Напруження не спадає до останніх рядків оповідання. Зізнаюся чесно, що […]...
- Образ Понтія Пілата в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” – головний добуток М. Булгакова, улюблене дитя його фантазії, його письменницький подвиг. Число жанрових визначень булгаковско-го роману велико: сатирико^-філософський, фантастический, філософський роман, роман-містерія, роман^-притча, лірико-сатирико-філософський роман… З появлениїм диявола в романі починає звучати одна з головних філософських тем – тема волі людини і його особистої відповідальності за моральний вибір, що він […]...
- Василь Стефаник – майстер новели Василь Стефаник – майстер новели Василю Стефанику належить почесне місце в історії української класичної літератури, адже завдяки йому наша література досягла вершин у жанрі новели. Кінець XIX – початок XX століття був для українського народу дуже тяжким періодом. Соціальні суперечності набували особливого загострення, наближалися революційні бурі. І хоча Стефаник жив на Галичині, на території якої […]...
- Чому в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” затверджується, що боягузтво – один із самих головних людських пороків? Роман “Майстер і Маргарита” – головне произведение М. Булгакова. Навряд чи найдеться людина, навіть хорошо знаюча творчість письменника, який би став утверждать, що знайшов ключі до всім загадкам, що таяться в романі. А. Ахматова одна з перших високо оцінила роман “Майстер і Маргарита” і про Булгакова сказала: “Онгений”. Не можна не погодитися з такою характеристикою […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (2 варіант) Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- “Належить вічності”(По романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”) 1. “Майстер і Маргарита” – “західний роман” Булгакова. 2. Унікальність жанру й композиції “Майстра й Маргарити”. 3. Сюжетні лінії роману 4. “Вічні” питання в романі “Майстер і Маргарита” і їхнє рішення. 5. Осмислення автором катастрофічності двох епох. 6. Значення роману. Творчість М. А. Булгакова – та художня величина, що ми, його співвітчизники, вправі пишатися. Булгаков […]...
- Володимир Винниченко – майстер психологічного аналізу Видатний український письменник В. К. Винниченко почав художню творчість в епоху соціальних бур і потрясінь – на початку XX століття. У літературі того часу теж ішли активні пошуки нового шляху до художнього осмислення дійсності. Реалізм уже не задовольняв вимогливого читача. “… Імпресіонізм, примітивізм, натуралізм, чорт-біс, все, іцо може найкраще обкреслити людину, давайте все сюди!” – […]...
- Остап Вишня – майстер української сатири та гумору Остап Вишня увійшов до всесвітньої літератури як майстер української малої гумористичної прози. Саме української, бо тематика та мова його “усмішок” іде від народного характеру, народної творчості, рідної землі. Новаторський жанр “усмішки”, який вигадав він сам, відзначається розмаїтістю: гуморески, фейлетони, шаржі, новели, пародії, репортажі, “реп’яшки”. Але всіх їх об’єднує головне – яскрава комічність ситуації та мови, […]...
- Іван Франко – майстер художнього слова Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XIX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка […]...
- Значення фіналу у романі Майстер і Маргарита Булгакова М. А Життя поета – тільки перша частина його біографії; іншу й більше важливу частину становить посмертна історія його поезії. В. О. Ключевский Під фіналом розуміється остання глава роману “Прощення й вічний притулок” і епілог. У них письменник закінчує оповідання про всіх героїв, які з’являлися на сторінках книги. У житті другорядних героїв відбулися цілком зрозумілі зміни: кожний […]...
- Християнські мотиви в прозі М. Булгакова (по романі “Майстер і Маргарита”) Роман “Майстер і Маргарита” відрізняється складністю й широтою морально-філософської проблематики. У своєму творі Булгакову вдалося з’єднати міф і реальность, сатиричне побутописання й романтичний сюжет. У романі можна виділити три плани, які взаимосвязани один з одним: реальний, біблійний і фантастичний. Зрозуміти цей складний добуток неможливо без обліку культурно-історичного контексту. Обов’язково потрібно враховувати ті літературні джерела, на […]...