Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Києво-Печерський патерик

Києво-Печерський патерик

Києво-Печерський патерик – пам’ятка києво-руської літератури XIII ст., збірник оповідань про ченців та заснування Києво-Печерської лаври. В основу К.-П. п. покладене листування владимирського єпископа Симона, який скаржився на звичаї Владимиро-Суздальського краю, поривався до Києва, та печерського ченця Полікарпа. Пам’ятка має кілька редакцій (Арсеніївська, Феодосіївська, дві Касіянівські), вперше опублікована 1661 у друкарні Києво-Печерської лаври. К.-П. п. увібрав досвід візантійської агіографії, мав розділи з “Повісті минулих літ”,

що стосувалися Печерського монастиря, “Житіє Антонія Печерського”, “Житіє Феодосія Печерсько-го”, “Похвала Феодосієві Печерському” та ін. У XVII ст. з’явилися нові версії К.-П. п., позначені естетикою бароко в редакції Сильвестра Косова (1635) та Йосипа Тризни (1647-56); тут з’явилися нові частини: житія авторів пам’ятки Нестора, Симона таПолікарпа, передмови, епіграми і т. п., посилилася метафоризація мови.

Агіографічні розділи К.-П. п. увійшли до “Четьї-Мінеї” димитра Туптала; до джерел К.-П. п. звертався Захарія Копистенський у “Палінодії, або Книзі оборони католицької святої апостольської

всхідноїцеркви… “, автори Густинського літопису, “Синопсису”, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський та ін. Т. Шевченко у повісті “Близнюки” (“Близнецы”) переповідає зміст патерикового оповідання про Мойсея Угрина та полоненого юнака. Мотиви пам’ятки відбилися у романі Вал.

Шевчука “На полі смиренному”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Києво-Печерський Патерик як пам’ятка житійної літератури Києво-Печерська Лавра є одним із духовних символів українського народу, давній осередок культури, літописання, іконопи-сання, літературної діяльності та книгодрукування. Одним із найбільш відомих і яскравих творів, написаних у стінах монастиря, є Києво-Печерський Патерик, який увібрав у себе житія і твори пе-черських святих. Робота над ним тривала від середини XІ до кінця XІІІ століття. Загалом патерик – […]...

  2. Києво-Печерський Патерик. Оповідання про Прохора-чорнорижця скорочено – Народна творчість Бог дарує нам корисне, очікуючи нашого каяття. Насилає інколи голод, війни, приводячи наше недбальство до чеснот. Ті, що чинять злі справи, бувають віддані злим суддям. Але й ті не уникнуть суду, суд без милості тому, хто сам не творить милості. Було це за князювання Святополка в Києві, в часи міжусобиць Прийшов із Смоленська один чоловік […]...

  3. Визначте, яку роль в історії, культурі та духовності українського народу відіграв Києво-Печерський патерик На ХІ-ХІІІ століття припав активний розвиток житійної, або агіографічної літератури. Житійна література об’єднує розповіді про життя, благочестиві подвиги та страждання людей, визнаних християнською церквою святими. Від біографій житія відрізняються властивою їм релігійною метою уславлення своїх героїв. Поряд із князівськими житіями з’явились агіографічні Твори, присвячені монастирським подвижникам. На основі цілої низки таких житійних оповідань постала найвизначніша […]...

  4. КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК ЯК ПАМ’ЯТКА ЖИТІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ОПОВІДАННЯ ПРО ПРОХОРА ЧОРНОРИЗЦЯ Тема. КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК ЯК ПАМ’ЯТКА ЖИТІЙНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ОПОВІДАННЯ ПРО ПРОХОРА ЧОРНОРИЗЦЯ Варіант 1 1. Бога у творі названо… А Верховним суддею. Б Сдинолюбцем. В Могутнім володарем. Г Блаженним і справедливим. 2. Князь отримав покарання від Бога, бо він… А Підвищив податки для простого люду. Б Вів загарбницькі війни. В Морив голодом свій народ. Г Винищив […]...

  5. “Київсько-Печерський патерик” – видатна пам’ятка житійної літератури З кінця XI століття у Київській Русі стало з’являтися багато житійних творів. Ченці Печерського монастиря, що були зацікавлені у створенні своєрідної церковної історії обителі, склали збірник оповідань про заснування монастиря і його перших діячів. Цей збірник увійшов в історію літератури під назвою “Київсько-Печерського патерика” і мав важливе суспільно-громадське значення. Його основна частина склалася у 20-х […]...

  6. КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПАТЕРИК – ПРО ПРОХОРА ЧОРНОРИЗЦЯ, КОТРИЙ МОЛИТВОЮ З ЛОБОДИ РОБИВ ХЛІБ, А З ПОПЕЛУ СІЛЬ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Києво-Печерський патерик належить до житійних книг, тобто до творів про життя осіб, яких церква оголосила святими. До Патерика ввійшли твори, присвячені історії Києво-Печерського монастиря, його ченцям, подвижникам і святим. Автори цієї пам’ятки намагалися показати читачеві всю велич духовних устремлінь своїх персонажів, їхню смиренність і жертовність, боротьбу з підступними темними […]...

  7. КАЛЬНО ФОЙСЬКИЙ АФАНАСІЙ (рр. нар. і см. – невід.) – давньоукраїнський письменник. Був ченцем Києво-Печерської лаври; на думку деяких дослідників, навчався в Києво-Братському училищі. Належав до книжників, що гуртувалися навколо Петра Могили. 1638 р. видав польською мовою книгу “Тератургима, або Чуда”, яка має прозову та віршовану частини. В ній оповідається про чудеса та надзвичайні події, що сталися в […]...

  8. Твір на тему “Славетна святиня – Києво-Печерська лавра” На мою думку, найкращий відпочинок – це подорож. Тут тобі і нові знайомства, і музеї, і замки, і старовинні вулички, чудернацький одяг та чужоземна кухня. Все нове, незвідане, неймовірно цікаве. Минулого літа ми їздили з батьками до Києва. В першу чергу завітали до Києво-Печерської лаври. Цей православний монастир було засновано у 1051 році монахами Антонієм […]...

  9. Твір-опис пам’ятки історії та культури України. Києво-Печерська лавра Однією з найвагоміших пам’яток історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи була та й залишається зараз Києво-Печерська лавра, споруди якої розташовані на території сучасного Києва. Києво-Печерська лавра була заснована майже тисячу років тому. Сьогодні тисячі людей приїздять до цієї пам’ятки, щоб не тільки подивитися на цей витвір мистецтва, а й поклонитися справді […]...

  10. Патерик Патерик (грецьк. patenkon від pater – батько) – назва збірок оповідань і новел агіографічного змісту, в яких розповідалося про подвиги пустельників і ченців. П. укладали за територіальним принципом, об’єднуючи житія праведників тієї чи іншої країни або громади. Найвідомішими є Єрусалимський або Палестинський, Єгипетський, Скитський, Синайський, Римський П. У Київській Русі, починаючи з XI ст., популярними […]...

  11. Києво-Печерська лавра (опис пам’яток історії культури) На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві (Україна). Києво-Печерська лавра була заснована близька тисячі років тому. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, але й насправді святе місце. Початок розвитку цієї народної святині дали два […]...

  12. СИМОН СИМОН (р. нар. невід. – 22.05.1226) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) – ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода Юрійовича (Велике Гніздо). 1214 р. став єпископом Суздаля й Владимира. Дбав про зміцнення політичних позицій молодого Владимиро-Суздальського князівства, ініціював будівництво […]...

  13. АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – старший друкар Києво-Печерської лаври. Вважався спеціалістом з друкування польських книг, друкував і редагував вірші Лазаря Барановича. У віщанні “Синопсиса” 1680 р. є його акровірш “К читателю сего літописна от типографов”. Переклав з латинської мови на книжну українську житіє св. Макарія Римського (збереглося в рукописі). Літ.: Шляпкин […]...

  14. ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ (р. нар. невід. – 03.05.1074, м. Київ) – давньоруський книжник, письменник – полеміст. Народився у знатній родині, яка володіла маєтностями у Василеві (тепер м. Васильків Київської обл ). Здобув високу на той час освіту. Познайомившись з життям християнських подвижників, чернецтва, вирішив наслідувати їх. Прийняв у Києві постриг у “печерах” Антонія. Був надзвичайно побожним. […]...

  15. Житійна література Житійна література (житія, агіографія – грецьк. hagios – святий, grapho – пишу) – життєписи знаменитих єпископів, патріархів, монахів, світських осіб, канонізованих християнською церквою; літературний жанр, що відрізняється від просто біографії релігійною спрямованістю. Агіограф ставить за мету дати взірець подвижництва. Епоха розквіту цього жанру – у візантійській літературі УШ-ХІ ст. Саме у цей період він сформувався, […]...

  16. Твір на тему: Вірю в Україну, дивлячись на них (Києво-Могилянська академія: минуле й сьогодення) “Вірю в Україну, дивлячись на них” (Києво-Могилянська академія: минуле й сьогодення) “Прекрасні студенти! Вірю в Україну, дивлячись на них!” – таку лаконічну, але точну оцінку випускникам Києво-Могилянської академії дав професор Мюнхенського університету Роланд Піч. Тим самим він відзначив не тільки високий клас спеціалістів університетського рівня, а й найвищу якість навчання в уславленому навчальному закладі. Освітянські […]...

  17. ДЕНЬ СВЯТОГО СИМОНА ЗІЛОТИ Це дуже давнє язичницьке свято, що припадає на 23 травня, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потім був зведений на Володимирську кафедру. Він склав дев’ять переказів про святих Печерських угодників, які згодом лягли в основу Києво-Печерського патерика. Народна […]...

  18. Літопис Літопис – пам’ятка історичної прози Київської Русі та козацької доби. Розповідь часто починалася словами “В літо… ” – с звідси назва жанру. Л. мали такі різновиди: щорічна хроніка та власне літописні оповідання, що мають відповідну літературну обробку. Л. – інтеграційний жанр, що поєднує в собі і легенду, і вояцьку повість, і житіє святого, і розмаїті […]...

  19. ПАТЕРИКИ ПАТЕРИКИ – різновид агіографічних збірників, у яких об’єднувалися оповідання та короткі повісті про ченців – подвижників якоїсь обителі чи місцевості. Особливо популярними були у візантійській християнській літературі. Патерики об’єднували різні за змістом оповідання аскетичного характеру. Джерелами їхніх сюжетів були легендарні фольклорні мотиви, в основі яких – зображення фантастичного світу, де ведеться боротьба за душі людей […]...

  20. НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...

  21. Твір на тему: Історик і письменник Нестор Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Нестор ще застав тут славетного Феодосія Печерського. Юнакові пощастило на розмови з велемудрим старцем, і він потім залишив для нащадків світлий образ цього освіченого й чистого чоловіка, який дбав про благо рідної землі й […]...

  22. СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640 р. став намісником Києво-Печерської лаври, а через рік – ректором Київської колегії. Належав до книжників кола Петра Могили. Автор віршів. 1641 р. видав “Казання погребове […]...

  23. Твір-розповідь з народознавства “Скарби України” Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця ХУП-ХУПІ століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу. З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельницькому та інші. До складу цих ансамблів, […]...

  24. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ Тема. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А […]...

  25. РАДИВИЛОВСЬКИЙ АНТОНІЙ РАДИВИЛОВСЬКИЙ АНТОНІЙ (р. нар. невід. – 10.12.1688, Київ) – письменник і церковний діяч. Народився, ймовірно, на Чернігівщині. Навчався в Києво-Могилянській колегії. Вважають, що 1656 р. виголосив слово на посвяту І. Гізеля в архімандрити. З 1671 р. – намісник Києво-Печерського монастиря і лаврський проповідник, а з кінця 1683 р. – ігумен Микільського монастиря, що мав незалежність […]...

  26. Монастирсько-церковні літописи Монастирсько-церковні літописи – жанровий різновид національного літописання, історико-літературні пам’ятки, в яких подана белетризована історія заснування монастиря чи церкви, релігійна, освітянська та господарська діяльність, зв’язок із суспільно-політичним життям краю, держави, особливості світського життя України, Європи в певну добу. їм характерна політематичність, розмаїття порушуваних проблем та ідей. Розповідають переважно про сучасні авторам події, про реальний внесок монастиря […]...

  27. КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ (бл. 1585 (за Б. Струмінським), Перемишль, тепер Польща – 21.03.1627, Київ) – письменник – полеміст, громадсько-культурний і церковний діяч. Народився в сім’ї православного священика, навчався у Львівській братській школі. У 1612 – 1614 рр. – архімандрит Києво-Печерської лаври. На цій посаді виступав за зміцнення автономії Лаври, створив “шпиталь для малоімуших”, розвинув книго друкування. […]...

  28. ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ ПЛЕТЕНЕЦЬКИЙ ЄЛИСЕЙ (бл. 1554, с. Плетеничі, тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл. – 29.10.1624, м. Київ) – церковний і культурний діяч, письменник. У 1595 р. став архімандритом Пінського Лещинського монастиря. З вересня 1599 р. – архімандрит у Києво-Печерській лаврі. Літературна спадщина Єлисея Плетенецького – це передмови до “Часослова” (1616), “Анфологіона” (1619), “Божественної літургії” (1620), до книги […]...

  29. КОСОВ СИЛЬВЕСТР КОСОВ СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід., маєток Жировиці у Вітебському воєводстві, Білорусь – 13.04.1657, Київ) – український церковний діяч, філософ, педагог і письменник. Виходець із білоруської православної шляхта. Закінчив Віденську братську школу, навчався в Люблінській єзуїтській колегії й Замойській академії. Педагогічну діяльність розпочав у Віденській та Львівській православних школах. Влітку 1631 р. Сильвестра Косова разом з […]...

  30. БОРЕЦЬКИЙ ІОВ БОРЕЦЬКИЙ ІОВ (Іван Матвійович, р. н. невід., ймовірно, с. Бірче, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 12.03.1631, Київ) – давньоукраїнський письменник, перекладач, церковно-релігійний діяч. Народився в Галичині в шляхетській родині. Спочатку навчався у Львівській братській школі, а далі, ймовірно, за кордоном. Викладач грецької і латинської мов, ректор Львівської братської школи (з 1604 р.). З 1611 […]...

  31. ЗЕМКА ТАРАСІЙ ЗЕМКА ТАРАСІЙ (2-га пол. XVI ст. – 13.09.1632, Київ) – громадський, освітній і церковний діяч, поет, перекладач і друкар. Ймовірно, був дидаскалом Львівської братської школи, брав участь у діяльності гуртка Гедеона Балабана. У 1615 р. його запросив Єлисей Плетенецький до Києво-Печерської друкарні для участі в підготовці “Анфологіона”. З 1624 р. завідував цією друкарнею. Майже до […]...

  32. Твір на тему: Скарби України (Твір-розповідь з народознавства) Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XI-XVIII століттях великого розквіту досягли всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в […]...

  33. Скарби України (твір-розповідь з народознавства) 8 клас (твір-розповідь з народознавства) Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XI-XVIII століттях великого розквіту Досягай всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького […]...

  34. БЕРИНДА ПАМВО БЕРИНДА ПАМВО (світське ім’я – Павло; бл. 1560, Львівщина, ймовірно, с. Чайковичі, тепер Самбірського р-ну Львівської обл. -23.07.1632, Київ) – мовознавець – лексикограф, поет, перекладач, педагог, редактор, друкар, гравер. За національністю був, можливо, українцем, хоча румунський учений Г. Крецу вважав Памва Беринду вихідцем із Румунії. Походив, очевидно, з незаможної шляхти. Невідомо, де здобув освіту. Міг […]...

  35. ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”- визначна пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, літописне зведення, складене у Києві на початку XII ст. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них – Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції “Повісті временних літ”: 1-а […]...

  36. Твір на тему: Літописець Нестор Зупиняюся перед скульптурою М. М. Антокольського “Літописець Нестор”, що знаходиться в одному із залів Київського музею мистецтв. За столом у чернечій ризі сидить мудрець. Він схилився над товстим розгорнутим фоліантом. Благородні риси обличчя, довга борода, довгі й гнучкі персти… Що відомо нам про славного автора “Повісті временних літ, або звідки почалася Руська земля, хто в […]...

  37. СИНОПСИС СИНОПСИС, чи коротке зібрання од різних літописців про початки слов’яно-російського народу” (перше віщання у Лаврській друкарні 1674 р., всього більш як 25 перевидань) опублікований із благословення Києво-Печерського архімандрита Інокентія Гізеля (деякі вчені вважають його і автором). У науковій термінології давніх греків “синопсис” – виклад в одному загальному огляді у стислій формі, без детальної аргументації й […]...

  38. Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г. Балабана – Федір, редакторську роботу здійснював Федір Касіянович, активно працювали Памво Беринда, Гаврило Дорофієвич, Тарасій Земка. Б. г. продовжував справу […]...

  39. Літописець Нестор Літописець Нестор Зупиняюся перед скульптурою М. М. Антокольського “Літописець Нестор”, що знаходиться в одному із залів Київського музею мистецтв. За столом у чернечій ризі сидить мудрець. Він схилився над товстим розгорнутим фоліантом. Благородні риси обличчя, довга борода, довгі й гнучкі персти… Що відомо нам про славного автора “Повісті временних літ, або звідки почалася Руська земля, […]...

  40. МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...

Києво-Печерський патерик
«
»