КОСОВ СИЛЬВЕСТР
КОСОВ СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід., маєток Жировиці у Вітебському воєводстві, Білорусь – 13.04.1657, Київ) – український церковний діяч, філософ, педагог і письменник.
Виходець із білоруської православної шляхта. Закінчив Віденську братську школу, навчався в Люблінській єзуїтській колегії й Замойській академії. Педагогічну діяльність розпочав у Віденській та Львівській православних школах.
Влітку 1631 р. Сильвестра Косова разом з Ісаєю Трохимовичем запрошено П. Могилою вчителювати до Києва. Того ж року став префектом лаврської школи, через
До національно-визвольної війни 1648 – 1654 рр. поставився загалом прихильно, хоча 1651 р. вітав у Кисні війська Януша Радзивілла. Був проти союзу України з Росією 1654 р., небезпідставно побоюючись за подальшу долю Української православної церкви.
С.
Виданням “Патерикону” (оригінального польскомовного перелицювання “Києво-Печерського патерика”) С. Косов захищав найбільшу православну київську святиню – Києво-Печерську лавру – від посягань католиків і протестантів, які не визнавали чудес і подвигів печерських угодників. Особливо цікавими є екскурси в історію, розповіді про хрещення України – Русі, перших руських митрополитів – Михайла, Іларіона, Єфрема, Климента. Твір мав велику популярність, про що свідчать кілька його рукописних перекладів українською простою мовою в XVII – XVIII ст. (один із них повний, зберігався в Ніловій Столбенській пустині).
Письменникові належала, очевидно, ідея слов’яноукраїнського видання “Києво-Печерського патерика”, що було здійснено вже після його смерті (1658).
С. Косов був також автором повчання “Дидаскаліа, альбо наука, которая ся первъи из уст священником подавала о седми сакраментах, албо ли тайнах” (двічі видане в Кугеїні, 1637 і 1653 рр ), віршів, листів (зокрема, до царя Олексія Михайловича), грамот, універсалів. 1658 р. в друкарні Києво-Печерської лаври вийшов анонімний панегірик С. Косову.
Літ.: Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники (Опит исторического исследования). К., 1883. Т. 1; Возняк М. С. Історія української літератури: У 3 г. Л., 1921. Т. 2; Перетц В. II. Киево-Печерский Патерик в польском и украинском переводе // Славянская филология.
М., 1958. Вшп. 3; Історія української літератури: У 8 т. К., 1967.
Т. 1; Історія української літератури: У 2 т. К., 1987. Т. 1; Грицай М. С., Микитась К. Л., Шолом Ф. Я. Давня українська література. 2-ге вид. К., 1989; Шевчук В. О. Ці славні київські школи 11 Шевчук В. О. Дорога в тисячу років. К., 1990; Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця XVI – початку XVIII ст. на Україні.
К., 1990; Плохій С. М. До історії формування політичного секуляризму на Україні (Богдан Хмельницький і Сильвестр Косов) // Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму і Реформації. К., 1991; Українська поезія. Середина XVII ст.
К., 1992.
С. Лучканин
Related posts:
- СИМОН СИМОН (р. нар. невід. – 22.05.1226) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) – ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода Юрійовича (Велике Гніздо). 1214 р. став єпископом Суздаля й Владимира. Дбав про зміцнення політичних позицій молодого Владимиро-Суздальського князівства, ініціював будівництво […]...
- ЛЯСКОРОНСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР ЛЯСКОРОНСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід. – 19.05.1754, Київ) – культурно-освітній діяч, письменник першої половини XVIII ст. По закінченні курсу навчання в Києво-Могилянській академії залишився в ній учителем. З 1734 р. почергово викладав граматику (два роки), синаксиму (1737- 1738), риторику. З грудня 1740 р. – академічний екзаменатор, з 29 січня 1741 р. – ігумен, а згодом […]...
- НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...
- ЯРИЧЕВСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР ЯРИЧЕВСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР (псевд. – С. Яр, Ландсман, Шальвір; 16.01.1871, м. Рогатин, тепер Івано-Франківської обл. – 30.03.1918, м. Серет, тепер Румунія) – письменник, перекладач, літературознавець, педагог. Народився в сім’ї кравця. Навчався в Рогатинській початковій школі, згодом – у Львівській та Бережанській гімназіях. Вищу освіту здобував на філософському факультеті Львівського та Віденського університетів. Перебуваючи у Відні, зблизився […]...
- Яричевський Сильвестр – Біографія Сильвестр Гнатович Яричевський (16 січня 1871, Рогатин – 30 березня 1918, Серет) – український письменник, педагог і громадський діяч Буковини, родом з Рогатина; учитель гімназії у Перемишлі, Коломиї, Кіцмані і з 1909 в Сереті. Автор збірок поезій “Пестрі звуки” (1905), оповідань і новел: збірки “На хвилях життя” (1903), “Між терням і цвітом” (1905), також циклу […]...
- КАЛЬНО ФОЙСЬКИЙ АФАНАСІЙ (рр. нар. і см. – невід.) – давньоукраїнський письменник. Був ченцем Києво-Печерської лаври; на думку деяких дослідників, навчався в Києво-Братському училищі. Належав до книжників, що гуртувалися навколо Петра Могили. 1638 р. видав польською мовою книгу “Тератургима, або Чуда”, яка має прозову та віршовану частини. В ній оповідається про чудеса та надзвичайні події, що сталися в […]...
- ЗИМОРОВИЧ АРТОЛОМЕЙ ЗИМОРОВИЧ АРТОЛОМЕЙ (1597-1682) – український і польський поет, історик, громадський діяч. Походив з родини львівських вірмен – ремісників. Усе своє життя був тісно пов’язаний зі Львовом, обіймав посади радника міського уряду, потім – бургомістра. Його перу належать цінні праці з історії цього міста, зокрема велика історія Львова. Він є автором поетичного збірника “Селянки нові руські” […]...
- ЗЕМКА ТАРАСІЙ ЗЕМКА ТАРАСІЙ (2-га пол. XVI ст. – 13.09.1632, Київ) – громадський, освітній і церковний діяч, поет, перекладач і друкар. Ймовірно, був дидаскалом Львівської братської школи, брав участь у діяльності гуртка Гедеона Балабана. У 1615 р. його запросив Єлисей Плетенецький до Києво-Печерської друкарні для участі в підготовці “Анфологіона”. З 1624 р. завідував цією друкарнею. Майже до […]...
- МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...
- СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ СТАРУШИЧ ІГНАТІЙ (р. нар. невід. – 30. 10.1651) – давньоукраїнський письменник, церковно-релігійний діяч першої половини XVII ст. 1639 р. був ігуменом і ректором Гойського монастиря (м. Гоща поблизу Луцька). 1640 р. став намісником Києво-Печерської лаври, а через рік – ректором Київської колегії. Належав до книжників кола Петра Могили. Автор віршів. 1641 р. видав “Казання погребове […]...
- Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 р. Києва як літературної столиці України, поширення загальноукраїнської літературної періодики Період революції й національного державотворення Література […]...
- Дорогі старшокласники! УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу И! Твори, запропоновані програмою для вивчення української літератури в дев’ятому класі, значно складніші за сприйняттям, аніж ті, що їх доводилося вам читати раніше. Вони потребують глибшого осмислення і сприяють формуванню свідомого читача – людини сучасної, озброєної знаннями з української історії, культури й естетики, а отже, – українця-європейця, а не […]...
- СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. – 1772 р., м. Київ) – церковний та освітній діяч. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. – професор поетики, а згодом – професор філософії Києво-Могилянської академії. У 1747 р. за викликом Синоду виїхав до Петербурга з дорученням перевірити правильність перекладу […]...
- Балабанів гурток Балабанів гурток – гурток українських культурно-освітніх діячів першої половини XVII ст., залучених Гедеоном Балабаном (1530-1607) до редакційно-видавничої діяльності, що розгорнулася у Стрятині (біля м. Рогатина) та Крилосі (біля м. Галича). Керував стрятинською друкарнею небіж Г. Балабана – Федір, редакторську роботу здійснював Федір Касіянович, активно працювали Памво Беринда, Гаврило Дорофієвич, Тарасій Земка. Б. г. продовжував справу […]...
- МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ (рр. нар і см. невід.) – письменник, церковно-релігійний діяч. Деякий час був слуцьким протоієреєм, з 1631 р. – ієромонах Києво-Печерського монастиря. Один з ініціаторів Київського собору 1628 р. Автор полемічного твору польською мовою “Антидотум” (1629), який був відповіддю на відому прокатолицьку “Апологію” Мелетія Смотрицького. Значне місце в творі належить критиці теологічної частини “Апології”, […]...
- НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА НОВОЛАТИНСЬКА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Генеза новолатинської літератури в Україні пов’язана із західними культурними впливами і з переорієнтацією шкільництва на гуманістичну модель західноєвропейських навчальних закладів. Велику роль у цьому відіграв факт перебування українських земель у складі Речі Посполитої. У XVI ст. латиною писали українські уніати й протестанти. З’являється група письменників – вихідців з Руського воєводства Польського королівства, […]...
- ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ (1704 – 28.07.1774) – давньоукраїнський драматург, філософ, церковно-релігійний діяч. Народився в польській родині. У 1726 – 1737 рр. навчався в Києво-Могилянській академії. 1738 р. постригся в ченці під іменем Варлаама. Викладав у Києво-Могилянській академії поетику, риторику, богослов’я, грецьку та єврейську мови. У 1747 р. запрошений до Петербурга для перегляду слов’янського тексту Біблії та […]...
- Біографія Петра Могили Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
- Петро Могила Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVІІ ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
- Твір на тему: Петро Могила Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
- Федорак Назар – Біографія Народився Федорак Назар 11 квітня 1974 року, Львів. Кандидат філологічних наук. 1996 року закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. 2000 року захистив кандидатську дисертацію “Поетика Галицько-Волинського літопису” за спеціальністю 10.01.01 – українська література. У колі дослідницьких інтересів проблеми поетики давньої української літератури, зокрема літератури княжої доби; історія світової літератури Середньовіччя та Відродження; сучасний літературний […]...
- ЄВЛЕВИЧ ХОМА ЄВЛЕВИЧ ХОМА (рр. нар. і см. невід.) – українсько-білоруський поет і культурно-освітній діяч першої половини XVII ст. Народився в Могильові на Дніпрі (тепер Білорусь). Закінчив Ягеллонський університет (Краків) близько 1625 р. У 1628 – 1632 рр. – ректор Київської братської школи. Належав до київського культурного осередку, що сформувався в 30-х роках XVII ст. навколо П. […]...
- Літургійна поезія Літургійна поезія – лірика, розрахована на ритуальне вживання в межах християнської громади (в цьому вбачається відмінність Л. п. від християнської поезії взагалі). до даного жанру, невіддільного від музичного супроводу, належать гімн “Споконвіку було Слово… “, пісня Мойсея (Вихід 15.1-19; Повторення Закону 32.1-43), “Пісня над піснями” та інші твори, що складають церковну гімнографію. Л. п. підпорядкована […]...
- РАДИВИЛОВСЬКИЙ АНТОНІЙ РАДИВИЛОВСЬКИЙ АНТОНІЙ (р. нар. невід. – 10.12.1688, Київ) – письменник і церковний діяч. Народився, ймовірно, на Чернігівщині. Навчався в Києво-Могилянській колегії. Вважають, що 1656 р. виголосив слово на посвяту І. Гізеля в архімандрити. З 1671 р. – намісник Києво-Печерського монастиря і лаврський проповідник, а з кінця 1683 р. – ігумен Микільського монастиря, що мав незалежність […]...
- Пролог збірник “Пролог” – збірник житій святих, легенд, повчань, патериків, дидактичних оповідань, розташованих у календарному порядку відповідно до церковних свят. Складений у Київській Русі. Назва виникла помилково: упорядник-редактор вступну статтю Синаксара – “Prologos” (вступ) прийняв за назву всього збірника. Походження “Prologos” сягає грецької “Менології” (X-XI ст.), у Візантії Синаксар функціонує з XII ст., звідки прийшов у Київську […]...
- Титульна сторінка НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Схвалений Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 2007 Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – […]...
- КНЯГИНИЦЬКИЙ ІОВ КНЯГИНИЦЬКИЙ ІОВ (світське ім’я – Іван; Ієзекиїл, р. нар невід., м. Тисмениця, тепер Івано-Франківської обл. – 29.12.1621, Скит Минявський) – давньоукраїнський церковно-релігійний діяч, письменник. Народився в заможній родині, освіту здобув в Уневському монастирі та Острозькому училищі, брав активну участь у боротьбі проти католицизму. Молодим двічі побував на Афоні, де навчався грецької мови. Там – таки […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”- визначна пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, літописне зведення, складене у Києві на початку XII ст. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них – Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції “Повісті временних літ”: 1-а […]...
- БОРЕЦЬКИЙ ІОВ БОРЕЦЬКИЙ ІОВ (Іван Матвійович, р. н. невід., ймовірно, с. Бірче, тепер Городоцького р-ну Львівської обл. – 12.03.1631, Київ) – давньоукраїнський письменник, перекладач, церковно-релігійний діяч. Народився в Галичині в шляхетській родині. Спочатку навчався у Львівській братській школі, а далі, ймовірно, за кордоном. Викладач грецької і латинської мов, ректор Львівської братської школи (з 1604 р.). З 1611 […]...
- ІСТОРІЯ РУСІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. ІСТОРІЯ РУСІВ “Історія русів” – літературно-публіцистична пам’ятка кінця XVIII – початку XIX ст. Авторство твору не встановлене. “Історія русів” – це розповідь про події, що відбувалися в Україні від давнини до 1769 р. Виклад подій виразно тенденційний. Вони осмислюються з позиції українського патріотизму. Основна увага приділяється змалюванню самовідданої […]...
- Панчатантра Панчатантра (санскр. – п’ятикнижжя, або “П’ять кошиків житейської мудрості” ) – пам’ятка давньоіндійської літератури (III-IV ст.), створена на фольклорній основі, складається із книг байок та дидактичних новел, зокрема “Каліла й Димна”. За своєю композицією “П.” – класична обрамлена повість, присвячена дидактично-сатиричному зображенню давньоіндійського суспільства. Складається з п’яти частин (тантр): “Втрата дружби”, “Про війну ворон і […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Давньоруська література” Які літописні оповідання ви знаєте? Розкажіть про зміст цих літописів та форму їх записів. Одним із найдавніших літописів є “Повість минулих літ”, складений близько 1113 року монахом Києво-Печерського монастиря Нестором. У літописі подаються відомості про походження давньоруського народу й держави, діяльність князів, про боротьбу східних слов’ян із зовнішніми ворогами. У літописі наявні не лише лаконічні […]...
- Назвіть художні особливості оповідання “Про Прохора-чорноризця…” На початку XIII століття сформувався Києво-Печерський патерик – оригінальна пам’ятка давньоукраїнської писемності. Ця книга належить до житійних, тобто до творів про життя осіб, яких церква оголосила святими. До патерика ввійшли Твори, присвячені історії Києво-Печерського монастиря, його ченцям, подвижникам і святим. Автори цієї пам’ятки намагалися показати читачеві всю велич духовних устремлінь своїх персонажів, їхню смиренність і […]...
- НЕКРАШЕВИЧ ІВАН НЕКРАШЕВИЧ ІВАН (бл. 1742, с. Вишеньки, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. – після 1796, там само) – поет. Навчався в Київській академії, основного курсу не закінчив. Потім був священиком у рідному селі. Автор рукописного збірника з поетичними творами, характерними для літератури так званого низового бароко. Серед них – віршовані привітання й листи (до гнідинського священика […]...
- Вояцька повість Вояцька повість – жанр середньовічної літератури, де мовиться про героїчні подвиги, батальні сцени, епізоди військового побуту, в основі яких реальні та легендарні історичні події. Поетичний стиль В. п. пов’язаний із фольклорною епічною традицією, з історичною, переважно агіографічною (книжною) прозою, тяжів до фактографічного опису, стереотипних стилістичних фігур, поширював патріотичні ідеї та вояцькі чесноти, втілені в центральному […]...
- ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) (1670, Полтавщина – після 1728, с. Жуки Полтавської обл.) – письменник – історіограф. Відомостей про життя та діяльність С. Величка дійшло до наших днів дуже мало. Народився в козацькій родині. Навчався, ймовірно, в Києво-Могилянській колегії, служив у військовій канцелярії, був писарем В. Кочубея. За власним свідченням, брав участь у військових походах. 1708 […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- Відповіді до теми: “Прадавня українська література” 1. Що є джерелом виникнення писемної літератури? Прадавня українська література виникла з фольклору, тобто з усної народної творчості та системи народних вірувань. 2. Що таке народний епос? Які основні жанри народного епосу ви знаєте? Народний епос – це специфічний народно-поетичний різновид розповідних творів у прозі та віршах. Основні жанри народного епосу – це казка, легенда, […]...
- Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були опубліковані грамоти києво-руських та литовських князів, документи про національно-визвольну війну 1648-54, матеріали полемічної літератури (Іван Вишенський та ін.), твори й листи Ісаї Копинського, Мелетія Смотрицького, […]...
- БІБЛІЯ (Фрагменти) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу (Фрагменти) Біблія – це передусім священна книга християн та іудеїв (Старий Заповіт), а вже потім пам’ятка світової літератури. Ця найстаріша книга світу, написання якої тривало з XII ст. до н. е. до II ст. н. е., містить твори різних жанрів: міфи, пророцтва, проповіді, повчання, історичні хроніки, ритуальні молитви, притчі, […]...