КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ТРОПИ
Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії.
Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись при цьому в невластивому для них або, інакше кажучи, непрямому, переносному значенні. Наприклад: лис, змія, лев (стосовно людини), голова (стосовно розумових здібностей людини) і т. д. “Контекстуальні синоніми, – як вказує І. Білодід, – творяться
Спроможність
Троп має дуже важливе значення для мови взагалі. В основі явища тропа лежить співвіднесення двох явищ, з яких одне слугує для пояснення, для розуміння іншого. Зіткнувшись з якимось невідомим нам явищем, ми помічаємо в ньому подібність в якомусь відношенні з іншим, відомим нам явищем, бачимо, що воно чимось його нагадує, подібне до нього за якоюсь ознакою. Невідоме (позначимо його літерою X) чимось нагадує знане нами явище (позначимо його літерою А). Зрозуміло, що X схоже на А не повністю (у цьому випадку вони були б тотожними), а певною своєю стороною, якоюсь ознакою (позначимо цей місток, який ми перекидаємо від невідомого явища до відомого, споріднену ознаку, через а).
Внаслідок встановленої подібності невідоме явище до певної міри стає нам зрозумілим, ми отримуємо про нього уявлення. Відбувається це тому, що ми поставили невідоме (X) у зв’язок з відомим (А), переносячи на нього частину А-а. Таким чином, зіставивши обидва явища, ми дійшли якогось висновку, що вбирає в себе елементи як першого, так і другого явища, примножили наше знання про них.
Побачивши вперше ножиці, дикуни племені бакаїрі стали називати їх зубами риби піраньї, оскільки гострими зубами цієї риби вони стригли собі волосся. Таким чином троп виступає як використання слова в переносному значенні, тобто виділення вторинних його ознак для характеристики якогось явища”.
Поети звичайно вдаються до тропів не лише тоді, коли перед ними стоїть завдання описати цілком невідоме явище, а найчастіше тоді, коли відоме явище вони хочуть розкрити в якомусь новому, незвичайному зв’язку з іншими явищами людського буття. У вірші “Мова” М. Рильський пише:
Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає – народ говорить…
Звичайне, на жаль, явище забрудненості (варваризмами, жаргонізмами, немотивованим просторіччям) нашої мови (в даному випадку – X) поет співвідносить з бур’яном (А) за спільною спорідненою ознакою для обох явищ – небажаним, шкідливим впливом, до якого вони призводять (а). Народ далі співвідноситься в Рильського з океаном за спільною ознакою – їхньою величчю.
Появу самого поняття “троп” пов’язують з елліністичною римською риторикою (Філоден, Цицерон, Гермоген та інші). Давньоримський оратор Квінтіліан, наприклад, визначав троп як “вираз, перенесений для прикраси мови з його первинного, природного значення на інше, або, за висловом граматистів, вираз, перенесений з властивого для нього місця на місце, для нього не властиве”. Як і засоби лексичної синонімії, тропи, таким чином, асоціювалися з такою словесною формою, яка, по-перше, ухиляється від загальновживаних і узвичаєних норм мовленнєвого спілкування й тим, по-друге, служить для прикраси мовлення. “Мовлення має два види, – писав у своєму трактаті “Про тропи” ритор Трифон, – мовлення звичайне і троп.
Звичайним мовленням є мовлення, яке називає речі, користуючися прямим значенням імен, тоді як троп є мовленням, що відступає від звичайного (значення слів) у певному виразі, прикрашеному більше, ніж це необхідно”. Проте вже в античності розуміли, що роль тропів не зводиться виключно до функції мовленнєвої прикраси. Як вказував ще Квінтіліан, вживання слів у переносному розумінні збагачує словесне значення.
Використання тропів, подібно до використання засобів лексичної синонімії, порушує автоматизм сприйняття й ще в більшій мірі реалізує ефект словесної несподіванки, який завжди містить у собі розрахунок на те, щоб викликати в читача відповідний, потрібний авторові в даний момент, У даній ситуації настрій, те чи інше переживання. Характер емоції, викликаної тропом, служить для оцінки того явища, яке через нього позначається, деформує нейтральність його смислового значення й веде у бік його підвищення або ж пониження. Наприклад, коли Є. Плужник пише: “Бо Що мені та слава галаслива про всі дива за тридев’ять морів, коли я досі і малого дива – землі своєї ще не зрозумів?” – називаючи рідну землю малим дивом, він тим самим емоційно підвищує її об’єктивну, нейтрально смислову значущість і, навпаки, в оповіданні Т. Осьмачки “Психічна розрядка” прізвище, яке дається героєві, емоційно знищує (з метою глузування) його об’єктивну значущість: “Сокира – це було вуличне прізвище, яке він одержав у Київській грінченківській семінарії, коли він грав на роялі свій твір на випускнім екзамені “Туга за красою”.
Тоді після всього підійшов до нього семінарський розбишака Грищенко і, тиснучи йому руку, сказав: “Ну, вже, їй-богу, ні одна українська сокира таких звуків не видавала з себе від часів Сагайдачного!” І пішло… малеча, учителі, дівчата – всі його стали звати Сокирою”.
В сучасній літературознавчій науці, як і в античній риториці, виділяється велика кількість тропів. До основних, найбільш уживаних можуть бути віднесені такі тропи, як метафора, іронія, гіпербола і літота. До цього ряду примикають також епітет і порівняння, які не всі літературознавці відносять до тропів, хоча, як слушно зауважує Л. Тимофеев, “підстав для подібного обмеження немає: у всіх цих випадках ми маємо справу з основною ознакою тропа – співвідношенням X і А, що утворює нове значення шляхом перенесення властивостей А на X, при цьому А втрачає своє самостійне значення, виступає односторонньою ознакою для характеристики X”.
Related posts:
- Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.3. Засоби Контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії. Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись […]...
- Тропи в українській літературі У зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменникові втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і явища, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називають тропами. […]...
- Тропи – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Тропи ЕПІТЕТ (від гр. epitheton – додаток) – художнє означення певних особливостей зображуваного предмета. У ролі епітета виступають прикметники (зелений став), прислівники (сплять щасливо), іменники (Україна-мати), дієприслівники (співають ідучи). Розрізняють зорові епітети (сизий вечір), слухові (дзвінкий голос), нюхові (духмяна трава), метафоричні (залізний характер), постійні (в народній поезії: сира земля, темний ліс, сірий вовк […]...
- Порівняння й метафора: що у них спільного? Порівняння – один із видів тропів, який пояснює особливості явища, предмета, людини через зіставлення їх з іншими на основі схожості: Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. В. Симоненко Порівняння складається з двох елементів: те, що порівнюється (у нашому прикладі – хмари), і те, з чим порівнюється (копиці сіна, які нагадують хмари […]...
- Тропи у романі Грема Гріна Особливістю стиля Грема Гріна є поєднання лаконічного, майже репортажного викладу із яскравою образністю. Грем Грін підтверджував своє прагнення до лаконізму і констатував, що широке вживання епітетів, метафор, порівнянь знаходиться в протиріччі із цим його прагненням: ” … захоплення – це ситуація, одна подія. Порівняння – форма відображення. Дія може бути виражена підметом, присудком і додатком, […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- АНТОНОМАЗІЯ Антономазією (грец. &;#940;&;#957;&;#964;&;#959;&;#957;&;#959;&;#956;&;#945;&;#963;&;#943;&;#945;, від &;#940;&;#957;&;#964;&;#959;&;#957;&;#959;&;#956;&;#940;&;#958;ω – називаю по-іншому) називається різновид метонімії, побудованої на вживанні власного імені замість загального. Сутність антономазії грунтується на тому, що “власне ім’я, найчастіше ім’я особи, що вирізняється якоюсь характерною ознакою або сталою належністю до певного явища, стає прикметою цієї ознаки або цього явища. Багато міфо-логізмів, літературних персонажів, історичних діячів стали традиційними: […]...
- Троп Троп (грецьк. tropos – зворот) – слово, вживане у переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його “внутрішньої форми” (О. Потебня). Найпростіший приклад Т. – порівняння: “Неначе цвяшок, в серце вбитий, / Оту Марію я ношу” (Т. Шевченко). Основні різновиди Т. – метафора, метонімія і синекдоха. Разом з тим до […]...
- Синоніми до слів на літеру М МАБУТЬ либонь, напевно, очевидно, можливо, розм. ачей. МАЗЬ масть; (для речей при терті) масло; розм.: мастило, мазило. МАЙБУТНЄ прийдешність, прийдешнє, поет. майбуття. МАЙБУТНІЙ прийдешній, уроч. грядущий, (у порядку черговості) наступний. МАЙДАН площа, (підвищений) платформа, (з травою) галява. МАЙНО добро, розм. мн. пожитки, статки. МАЙСТЕР митець, віртуоз, розм. умілець// золоті руки; і швець, і жнець, і […]...
- ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості – епітет і порівняння та складні – метафора, алегорія, іронія, гіпербола, літота, синекдоха. Епітет Простий троп, художнє означення, прикметник, вжитий у […]...
- Синоніми до слів на літеру Ц ЦВІСТИ квітнути; (квіти) розпускатися, розкриватися, поет. бриніти; (степ) вкриватися цвітом; (жито) квітувати; (прапори) красуватися, (країну) процвітати; (харчі) пліснявіти. ЦЕНТР (кімнати) середина; (міста) середмістя; (країни) столиця; (подій) осередок, осереддя, фокус; (землі) пуп; (районний) місто, містечко; (обчислювальний) заклад, бюро, установа; (нервовий) вузол; (мішені) яблучко; (у політичних колах) обр. золота середина. ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ анат., мозковий. ЦЕРЕМОНИТИСЯ маніжитися, маніритися; (з […]...
- Синоніми до українських слів на літеру З ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ постачати. ЗАБОБОНИ передсуди, марновірство. ЗАБУВАТИСЯ вивітрюватися// вилетіти з голови, піти в непам’ять. ЗАБУТТЯ непам’ять. ЗАВАЖАТИ перешкоджати, шкодити, (у розмові) перебивати. ЗАВАЛЮВАТИ закидати, загортати, (сміттям, мотлохом) захаращувати. ЗАВДАТОК аванс. ЗАВЖДИ постійно, повсякчас, (незмінно) довіку. ЗАВЗЯТИЙ запальний, палкий, пристрасний. ЗАВМЕРТИ заклякнути, захолонути, закам’яніти, заніміти, підсил.; остовпіти, задерев’яніти. ЗАГАЛЬНИЙ суцільний, поголовний, тотальний. ЗАГАРБАННЯ підкорення, (з уведенням військ) […]...
- Синоніми до слів на літеру Н НАБИРАТИ (людей) вербувати, (людей в організацію, загін, речей – ще) комплектувати. НАБЛИЖАТИСЯ підходити, присуватися, підступати, (масою) сунути, (час) підкрадатися. НАБОЛІЛИЙ багатостраждальний. НАБРИДАТИ надокучати, розм. надоїдати, док.: знавісніти, підсил. (зі злістю) осточортіти// сидіти в печінках, намуляти очі, лізти межи очі. НАБРИДЛИВИЙ надокучливий, настирливий, підсил. нудний. НАБРЯКАТИ спухати, набухати. НАБРЯКЛИЙ напухлий, набухлий, розпухлий, опухлий, запухлий. НАВАЖИТИСЯ відважитися, […]...
- Синоніми до слів на літеру Ш ШАБЛОН зразок, штамп, трафарет, стереотип, книжн. (про неоригінальність) банальність. ШАБЛОНОВИЙ шаблонний, штампований, стандартний, трафаретний, стереотипний. ШАБЛЯ палаш, меч, шпага, клинок, шашка, заст. домаха (у Шевченка). ШАЛЕНИЙ ошалілий, навісний, навіжений, підсил., прям. і перен. нестямний, несамовитий, ошаленілий; біснуватий, скажений, осатанілий. ШАЛЕНСТВО шал, шаленість, (у вищій мірі) навіженість, несамовитість, оскаженіння, скаженість, біснуватість. ШАНОВНИЙ поважаний, поважний, гідний, поштивий, […]...
- Синоніми до слів на літеру Т ТАБІР стан, курінь, кіш. ТАВРО клеймо, перен. знак, печать. ТАВРОВАНИЙ, клеймований, штампований. ТАВРУВАТИ, клеймити, позначати. ТАЄМНИЧИЙ, потайний. ТАЇТИ крити, приховувати, окривати. ТАЙНИК схованка, діал. криївка. ТАЛАНОВИТИЙ обдарований. ТАЛИЙ (розталий, (про щось замерзле) розмерзлий, відталий. ТАНЦЮВАТИ гопцювати, (про народні танці) скакати, стрибати, (енергійно) витинати, (чітко) вибивати. ТВАРИНА скотина, худобина, звір, (грубо) звірюка, р. створіння. ТВАРИННИЙ, звірячий. […]...
- Синоніми до слів на літеру Р РАБ невільник, перен. (хто по-рабськи кориться комусь) плазун, підніжок. РАБИНЯ раба, невільниця. РАЗОМ вкупі, гуртом, громадою, спільно, сукупно. РАЗЮЧИЙ убивчий, вбивчий, нищівний, (з разючим ударом) знищувальний; перен. (про критику) вражаючий. РАНІШНІЙ ранковий, вранішній, (час) ранній. РАХУВАННЯ лічба, лічення, числення, рахуба. РАХУВАТИ числити, лічити, вилічувати, (встановлювати кількість) перераховувати. РВАТИ розривати, роздирати, дерти, (нервово) шматувати, (від чогось) […]...
- Синоніми до слів на літеру О ОБАЧНИЙ обачливий, оглядистий, обережний. ОБАЧЛИВІСТЬ обачність, обережність, оглядність. ОББІГАТИ обганяти, розм. обгасати, (особливо швидко) облітати. ОББІЛУВАТИ білувати, здирати, лупити, облуплювати. ОБВИНУВАЧЕННЯ звинувачення, оскарження, книжн. інкримінація. ОБВИСЛИЙ звислий, (про шкіру людини, що вкрита ще й зморшками) дряблий. ОБВИВАТИ оповивати, обплітати, повивати, розм. обплутувати. ОБВІДКА бордюр, обідок, облямівка, обкантування, мн. береги. ОБВ’ЯЗУВАТИ перев’язувати, оперізувати. ОБГОВОРЮВАТИ обмірковувати, розм. […]...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
- Синоніми до слів на літеру Щ ЩАДИТИ ощаджувати, жаліти, милувати, (виявляти турботу) оберігати. ЩАСЛИВИЙ таланливий, удачливий, везучий, (блаженства) блаженний, (достатку, задоволення) радісний, безхмарний, незатьмарений, (приносить задоволення) прекрасний// родився в сорочці, родився під щасливою зіркою. ЩАСТИТИ таланити, везти, вдаватися, розм. фортунити, (в господарстві) вестися// відчувати себе на сьомому небі, фортуна усміхається. ЩАСТЯ задоволення, благодать, талан, рай, раювання, мн. гаразди// щастя-доля. ЩЕБЕТУХА говоруха, […]...
- Синоніми до слів на літеру Ч ЧАГАРНИК чагар, мн. кущі, поріст. ЧАРИ мн. приворот, (чарівні напої) чар-зілля, зілля, заст. дання. ЧАРІВНИЙ чарівливий, принадний, привабливий. ЧАРІВНИК характерник, маг, чародій, чародійник, чаклун, заст.: чорнокнижник, відьмак, діал. мольфар. ЧАРІВНИЦЬКИЙ чарівний, чародійний, химородний, чаклунський. ЧАРІВНИЦЯ чародійка, химородниця, відьма, баба-яга, чаклунка. ЧАРІВНІСТЬ чарівливість, чари, чар. ЧАРОДІЙСТВО характерництво, чарівництво, магія, відьмування. ЧАРУВАТИ зачаровувати, заклинати, заговорювати, чаклувати, (з […]...
- Синоніми до слів на літеру І ІГРАШКА забавка, цяцька. ІДЕАЛІЗУВАТИ прикрашати. ІДОЛ кумир, книжн. божество. ІКОНА образ. ІЛЮЗІЯ міраж, омана, облуда, р. злуда; ІЛЮЗІЇ (марні) мрії, надії, сподівання. ІЛЮЗОРНИЙ примарний, нереальний, ірраціональний, уявний; оманливий, облудний. ІЛЮСТРАЦІЯ (у друк. тексті) малюнок; (для унаочнення) приклад, типовий випадок; (з висловів) цитата; (дія) ілюстрування. ІМПРОВІЗАЦІЯ експромт, фантазія. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ особистий, персональний, приватний; (стиль) оригінальний, самобутній; (власність) […]...
- Українські синоніми на літеру Є ЄВАНГЕЛІЄ Життя Христа, Христове вчення, християнська доктрина; кодекс, програма, Біблія. ЄВШАН-ЗІЛЛЯ степовий полин; приворот. ЄГИПЕТСЬКИЙ з Єгипту; (- працю) тяжкий, виснажливий; (раб) безправний; (- темряву) безпросвітній. ЄГЕР мисливець, ловець; (у деяких арміях) солдат; (у панів) слуга, лакей. ЄДИНИЙ (вихід) один, один-єдиний, один-однісінький, лише один, одним-один, один-одним; (фронт) неподільний, нерозривний, згуртований; (центр) загальний, спільний /для всіх. […]...
- Актуалізація Актуалізація (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – використання зображально-виражальних засобів художнього мовлення таким чином, що вони здаються незвичними, одивненими, деавтоматизованими. Це стосується пожвавлення внутрішньої форми слова, індивідуальних тропів, розмаїтих випадків іронії, гри словами, моментів перифрастичного позначення. А. співвідноситься з “автоматизацією” або, за висловлюванням Л. Щерби, постає в “обгрунтованих відступах” від мовних нормативів, зумовлює смислове […]...
- Влучне слово Славиться гарне російське мовлення влучним і образним словом. Не випадково словесне народне мистецтво створило в такому достатку прислів’я й приказки. Адже й сама Мова, його роль у житті людини одержали влучне і яскраве відображення в прислів’ях і приказках. Мовна творчість народу ніколи не припиняється. Виразниками цього народного таланта стають і національні письменники. Багато хто “крилаті” […]...
- Порівняння Порівняння – троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. (“Блукай та їж недолі хліб і вмри, / Як гордий флоренцієць, у вигнанні” – Ю. Клен) або предиката – подібний, схожий, нагадує, здається та ін. (“На […]...
- Яка роль тропів у художньому творі? Художня література змальовує життя в яскравих образах. Ії інструмент – слово, яке може мати пряме і переносне значення. У ньому також розрізняють основні та вторинні ознаки. Так, основне значення слова “море” – великий водний простір із солоною водою, більш-менш оточений сушею. Це пряме значення слова. Але в цьому слові неважко знайти інші різноманітні ознаки та […]...
- Значення слова Значення слова – відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії). Розрізняють лексичне (індивідуальне) і граматичне (узагальнене, абстраговане) З. с. Граматичне З. с. регулярно виражається в мові за допомогою спеціальних відповідних засобів, співіснує в слові завдяки єдності з його конкретним (лексичним) значенням, наприклад, значення жіночого роду іменника “література” чи минулого часу дієслівної форми […]...
- Антономазія Антономазія (грецьк. antonomddzo – перейменування) – поетичний троп, який вживається у непрямому, часто метонімічному називанні літературного персонажа або зображуваного явища іменем міфічного чи літературного героя. Типовий приклад А. з поезії О. Влизька: … хочу вірити, Що от Надійде знов Любити працю \ Новий ліричний Гесіод! Іноді антономазійний образ, перебираючи на себе властивості іншого предмета, набуває […]...
- Гіпербола Гіпербола (грецьк. Hyperbole – перебільшення) – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії задля особливого увиразнення художнього зображення чи виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього: Поет став морем. далеч степова, І хмарочоси, й гори – ним залиті. Бунтують хвилі – думи і слова, – І сонце генія […]...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді – від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто […]...
- Експресія Експресія (лат. expressio – вислів, вираз, від ехрrіmо – чітко вимовляю, зображую) – особливий прийом увиразнення поетичного мовлення при активному застосуванні розмаїтих художніх засобів (тропів, стилістичних фігур” звукових повторів, звуконаслідувань і т. п.): Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, – І чорні птиці промайнули віщі, І чорна тінь поймає все живе. […]...
- Конотація Конотація (лат. сum, соn – разом, notare – відмічати, позначати) – додаткове до основного, денотативного (денотат), значення знака, що містить інформацію про експресивну силу та оцінну вартість даного знака, а також емоції та волевиявлення, що супроводжують його використання. Термін “К.” виник ще у схоластичній логіці. З XVII ст. він став вживатись у мовознавстві, а з […]...
- Метафора Метафора (грецьк. metаphora – перенесення) – один із основних тропів поетичного мовлення. В М. певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вона не може бути “скороченим” порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката (“пакіл неба цвіте глечиками хмар” – В. Голобородько). Це – перехід інтуїтивного […]...
- Термін Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т. повинен бути стилістично нейтральним, однозначним (тема, ямб, рима). Але трапляється, що Т. надають різного значення: так, текстом називають і письмово […]...
- Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення До засобів словотворчого увиразнення належать слова або форми слів, наявність яких у тій чи іншій мовлення національній мові не фіксована словниками й контекстом загального вживання і які створюються прозаїком або поетом у процесі індивідуальної мовної творчості, […]...
- Дисфемізм Дифемізм (ісп. disfemismo) – троп, протилежний евфемізмові, який полягає у вживанні замість емоційно і стилістично нейтрального слова чи виразу більш грубого, вульгарного. У художній літературі і публіцистиці Д. допомагає висловити негативне, критичне, зневажливе ставлення до певного факту, явища, персонажа: “На все життя зріднила нас тюрма, / нам суджено в ній гибіти й сконати” (І. Гнатюк). […]...
- Дисфемізм, дифемізм Дисфемізм, дифемізм (ісп. disfemismo) – троп, протилежний евфемізмові, який полягає у вживанні замість емоційно і стилістично нейтрального слова чи виразу більш грубого, вульгарного. У художній літературі і публіцистиці д. допомагає висловити негативне, критичне, зневажливе ставлення до певного факту, явища, персонажа: “На все життя зріднила нас тюрма, / нам суджено в ній гибіти й сконати” (І. […]...
- АСОЦІОНІМ В українській літературі, як і в цілому у світовій, досить часто зустрічаються тропи, утворені шляхом переходу загальної назви у власну (онімізації апелятивів). Незвичність графічного зображення апелятивної лексики з великої літери посилює чуттєво-образне сприймання літературного твору, спонукає читача до роздумів, пошуків художньої істини. Персоніфікацію загальних моральних понять в алегоричних образах Доброчинності, Заздрості, Розуму, Пам’яті, Волі, Перемоги, […]...
- Металогія Металогія (грецьк. meta – через, після та logos – слово) – вживання слів у переносному значенні на відміну від автології, основа розбудови тропів. Приклад яскравого металогічного мислення – лірика М. Воробйова: Вода догоряє під кленом. В ній клен догоряє під кленом. І скляр зупинився, стоїть… Не треба – кажу – не скліть. Звичайна осіння картина […]...
- Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення 6.2.1.1. Неологізми Неологізми (від грец. – новий і? – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати […]...