Левко Боровиковський – Дніпр

Related posts:

1. Левко Боровиковський – Чарівниця ЧАРІВНИЦЯ Баллада малороссийская Посвящается брату Ивану Hanc ego de caelo ducentem sidera vidi, Fluminis haec rapidi carmine vertit iter, Haec cantu finditque solum Manesque sepulcris, Elicit et tepido devocat ossa rogo. Tibullus, 1, 2, 43-46.*. *Її я бачив, як вона з неба знімала зірки, Вона чарами повертає шлях бистрої річки, Вона чарами розколює землю і […]...
2. Левко Боровиковський – Чорноморець ЧОРНОМОРЕЦЬ То не сірий туман З Чорномор’я підняв – Піднімаються гуси то сірії; То не хмару снігів Буйний вітер навів – Піднімаються лебеді білії. Кричать гуси: гел! гел!. А за ними орел Іспускається з хмари високої: “Не тікайте вгорі, Гуси сірі мої! Підождіте орла, мої любії! Я не бити лечу, Розпитати хочу: Чи не бачили […]...
3. Левко Боровиковський – Дін ДІН Питається море в Дону: “Відкіль гониш води? Яку росиш ти сторону І поїш народи?” “Біжать мої світлі води З далекого краю: Славні сторони й народи Рошу й напуваю. Сто станиць на моїх кручах Мене поважають; Сто полків-орлів літучих Коней напувають. Їх воєнна слава давня, Як сам я, без краю! Я їх щастя, я їх […]...
4. Левко Боровиковський – Козак КОЗАК Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, […]...
5. Левко Боровиковський – Вивідка ВИВІДКА 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе […]...
6. Левко Боровиковський – Молодиця МОЛОДИЦЯ Предание ОТРЫВОК Imbore amor? quid non mortalia pectora cogis? Virgil., Aen., IV* * Надмірна любов, до чого тільки ти не призводиш смертне серце? Вергілій, Енеїда, IV Ватагами ходили хмари; Між ними молодик блукав; Вітри в очеретах бурхали, І Псьол стогнав і клеткотав. Шуміли верби… рвалось листя; Гули вітри попід мостом… На пні сиділа молодиця, […]...
7. Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки Ніченьок не спала?.” Пливе човен – та вже його Вода затопляє; Та на човні знайомого Рибалки немає. Буйний вітер з дальніх сторон Хвилю наганяє; Понад Доном чорний ворон Кряче й […]...
8. Левко Боровиковський – Ледащо ЛЕДАЩО (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у […]...
9. Левко Боровиковський – Журба ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль в хвилях потопається, Куди гляне сиротина – Слізоньками обливається! Ніхто з моря кораблика До берега не привертає; Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає. Горе ж мені на чужині, Ніхто мною не кохається; […]...
10. Левко Боровиковський – Материна стріча МАТЕРИНА СТРІЧА (Пісня) Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце. Чи в зелений садок Подихне вітерок – І я думаю: то мої діти! Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок – Я гостей вибігаю зустріти. Довго серце моє, Серце матернєє, Так, як рибочка, билося […]...
11. Левко Боровиковський – Подражаніє Горацію ПОДРАЖАНІЄ ГОРАЦІЮ Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, […]...
12. ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; ознайомити з його віршем “Реве та стогне Дніпр широкий…”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане, узагальнювати; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Рими! Стали всі в рядок! Нумо! Дружно на урок! Бо […]...
13. Левко Боровиковський – Біографія Левко Іванович Боровиковський (*22 лютого 1806, (за іншими відомостями – 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині – †26 грудня 1889 , там само) – український поет, фольклорист, етнограф. Біографія Народився у с. Мелюшках Хорольського повіту (тепер Хорольський район) в родині козака. Читати й писати Боровиковський навчився вдома, у 1819-1822 рр. навчався в Хорольському повітовому […]...
14. Боровиковський Левко Іванович Вивідка 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе сватать”.- […]...
15. Боровиковський Левко Іванович Козак Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, Побить, […]...
16. Боровиковський Левко Іванович Ледащо (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у внука […]...
17. Боровиковський Левко Іванович Подражаніє Горацію Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком […]...
18. Левко Іванович Боровиковський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Левко Іванович Боровиковський (1808-1889 pp.) Один із найяскравіших представників українського романтизму цього періоду – Левко Іванович Боровиковський. Близький до гуртка Срезневського, він захоплювався фольклористикою, обробляв народні сюжети у своїх віршах та баладах. Велику увагу Л. Боровиковський приділяв перекладанню творів польських та російських поетів (О. Пушкіна, А. Міцкевича, І. Красіцького). Злет творчості Л. Боровиковського припадає на […]...
19. Реве та стогне Дніпр широкий, щоб розбудити тих, хто спить Реве та стогне Дніпр широкий, щоб розбудити тих, хто спить Люди – наче ріки. Малі, ледь помітні серед очеретяних та верболозних берегів. Або великі й величні, що гордо несуть свої води до моря, зрошують поля, тримають на собі пароплави, дають енергію для електростанцій. Одні легко всихають, лишаючи лише русла. Інші живуть віками, і здається, що […]...
20. Глитай, або ж Павук – крилаті вирази Глитай, або ж Павук Назва драми (1882) М. Л. Кропивницького. “У ній вперше в українській драматургії реалістично відтворені нові процеси в житті пореформеного села. Герой драми, якого односельчани прозвали “глитай, або ж павук”,- уособлення хижацтва і розбещеності, всевладності куркуля у дореволюційному селі. Давно життя минуло старосвітське І зник з землі Глитай, або ж Павук, Та […]...
21. Павло Тичина – Плач Ярославни ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ І Ліді Папарук Сніг. Сніжок. На княжий теремок. День і ніч круг нього ходить, плаче голосок: – Ой князю, князьочку, чи ти за Дунаєм? чи ти на Дону? Дай про себе вісточку, бо умру. Прислухається княгиня – тільки сніг, тільки сніг та сніжок, та за полем та за лісом голос-голосок; Батька війна! Матері […]...
22. Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй […]...
23. Досвітні вогні – крилаті вирази Досвітні вогні Назва поезії Лесі Українки (1892): Досвітні вогні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять,- Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі. Створений поетесою образ “досвітніх огнів” зустрічаємо і в інших поетів. Якщо твоя зігнеться спина Під гранітовим тягарем, Що піднімала жінка квола, Неси його в чужі світи – Похилені […]...
24. Твір на тему річка Дніпро, опис Дніпра “Реве та стогне Дніпр широкий..” – саме ці рядки класика української літератури Тараса Шевченко одразу спадають на думку при згадці про Дніпро. Ця річка стала своєрідним символом усієї країни, природним багатством та історичною пам’яткою. Географічно розділивши сучасну Україну майже навпіл, Дніпро в той самий час є об’єднувальною ланкою між двома берегами, адже не зважаючи на […]...
25. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом […]...
26. Моя рідна вулиця взимку – ІV варіант 8 клас І V Варіант Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли […]...
27. Тарас Шевченко – Нащо мені чорні брови… (Думка) Думка Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з […]...
28. Твір на тему: НЕБО Небо – це скатертина, розстелена під зорями, на яку може падати тільки зоряний порох. Між цією намагніченою скатертиною і зорями зводиться людський розум, у якому може відбитися, мов у свічаді, цей вогняний дощ. Нічне небо – зоряне море і, дивлячись на нього, ми усвідомлюємо, що між тими глибинами та нами нема ні коріння, за яке […]...
29. Твір на тему: “Код нації” Тарас Шевченко. Ми недавно відзначили чергову річницю з дня народження великого Кобзаря. Твори його видаються мільйонними тиражами. Національна Опера та Університет носять його ім’я. Але… хіба можна головне побачити очима, адже слухати вміє лише серце. Ці слова сказав колись Маленькому Принцу Рудий Лис, коли вони сиділи вдвох на великій планеті Земля. “Де ж тут логіка?” […]...
30. Іван Драч – Жартівлива балада про випрані штани ІВАН ДРАЧ ЖАРТІВЛИВА БАЛАДА ПРО ВИПРАНІ ШТАНИ Ніч розписала небо в синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі – і мати примітила зразу Заплямлені солідолом ще путні сірі штани. Баняк на плиту поставила. Дістала з полиці мило. А місяць у білих споднях з батьком у шахи грав. Далеко овогнене […]...
31. Забуті арієти – Поль Верлен Забуті арієти Це захоплене зомління, Це закохане томління, Хвильні трепети лісів У руках вітрів пестливих I між віток шелестливих Хор сп’янілих голосів. О, цей шелест, шемріт, шепіт, Воркіт, туркіт, цвіркіт, щебет, Журкіт, муркіт, свист і писк, Трав розмайних шелевіння, Шум води по моховинню, По камінню плеск та блиск… Хто ж до всього того шуму Вплів […]...
32. У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже […]...
33. Юрій-Осип Федькович – Товариш ТОВАРИШ То вечір був тихий: понад гороньками Зірниця вечірня снияла, А місяць уповен блудив зороньками, У гаю десь пташка співала. Ми були на варті у брамі Артемі, Я сперся на білім поручу І там задумався о землі родимій. Заплакав на долю сву смутчу. А він потихоньку до мене зближився, Глянувши ми в очі, питався Й […]...
34. Прислів’я та приказки про мати і батька Рідна матка – тепла хатка. Не та мати, що родила, а та, що вигодувала. Що мати в голову вб’є, того й батько не виб’є. Яка матка, такі й дітки. Який талан матці, такий і дитятці. Мати, як мати, не те, що в поросяти: одна, та й та свиня. Матері свої погані діти – гарні. У […]...
35. Ой летіла зозулечка понад гори… – Народні пісні ОЙ ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕЧКА ПОНАД ГОРИ Й СЕЛА (Пісня про скасування кріпацтва) Ой летіла зозулечка Понад гори й села; Чогось наша громадочка Смутна й невесела. Ой летіла зозулечка Та й стала кувати; Ой сходися, громадочко Щось маю казати! Щось я маю вам казати Та ще й говорити, Це будете, люди добрі, Панщини робити! Ой кувала зозулечка, […]...
36. ПАСТЕЛІ – Павло Тичина Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вогники… – Читаючи вміщені далі поезії про вечір, зверни увагу: у всіх цих творах змальовано одну й ту саму картину природи, але кожен митець побачив її по-своєму. Пейзаж Павло Тичина ПАСТЕЛІ1 (Уривок) Коливалося флейтами2 Там, де сонце зайшло. Навшпиньках […]...
37. Віє вітер на долину – пісні та романси невідомих авторів Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до роду На любу розмову. […]...
38. Леся Українка – Зоряне небо ЗОРЯНЕ НЕБО * * * Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмари круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, Вона дивиться в інші простори… Інша зіронька личко ховає В покривало прозореє срібне, Соромливо на […]...
39. ПРИЧИННА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” ПРИЧИННА Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в […]...
40. Віє вітер на долину – Народна лірика ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину1 має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до […]...