Лінгвістика тексту
Лінгвістика тексту (фр. linguistique, від лат. lingua – мова), або Транс лінгвістика – царина сучасного мовознавства, покликана віднаходити та описувати систему категорій тексту, визначати своєрідні мовні складники змісту та форми, висвітлювати різновиди зв’язків між окремими частинами та усталеними правилами вираження цих зв’язків. Предметом осмислення Л. т. вважаються текстотвірні засоби (лексичні та семантичні повтори слів, застосування займенників, порядок слів, членування речень тощо) та змістові категорії (зв’язність, смислова рівновага мовних компонентів, підкреслення відповідного елементу тексту та ін.). Поняття “текст” частіше вживається у значенні викінченої, правильно оформленої зв’язної послідовності об’єднаних за змістом речень.
У художній літературі Л. т. сприяє осягненню специфічних мовних засобів, що відбивають у певному творі авторську позицію, дає змогу прояснити закономірності організації текстів у певних літературних жанрах, у розв’язанні питань поетики тощо (див.: Металінгвістика).
Related posts:
- Мовознавство (лінгвістика) Мовознавство (лінгвістика) – наука, об’єктом дослідження якої є властивості, функції, будова та історичний розвиток мови. джерела М. сягають давньої Індії, Китаю, Греції. Тривалий час європейське М. розвивалось у складі логіки й філософії як частина філології. Лише у XIX ст. воно відмежовується у самостійну галузь знань, що пов’язувалося зі становленням і поширенням порівняльно-історичного М. із власною […]...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
- Варіанти тексту Варіанти тексту (лат. varians – мінливий) – у широкому розумінні – текстові відмінності між автографами, копіями, списками чи друкованими виданнями одного і того ж твору, У вужчому значенні – видозміни тексту внаслідок його виконання (приміром, сценічного) чи переписування (різні списки Києво-Печерського патерика) тощо. У сучасній літературній практиці найбільш поширений перший приклад, в якому найчастіше виявляються […]...
- БУКВА Щщ (“ща”), ПОЗНАЧЕННЯ НЕЮ ЗВУКОСПОЛУЧЕННЯ. ОПРАЦЮВАННЯ УРИВКА ВІРША В. СИМОНЕНКА І ТЕКСТУ “НАША БАТЬКІВЩИНА” Мета: вчити учнів правильно, злито вимовляти два звуки, та позначати їх однією буквою Щщ; формувати навички виразного вдумливого читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати у дітей любов до своєї Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування лічилки. Зайчик весело стрибає, Всіх до гурту закликає; Гей, […]...
- Еквівалент тексту Еквівалент тексту (лат. aequivalens – рівноцінний) – авторські пропуски у тексті (рядок, кілька рядків, цілі абзаци чи строфи), за допомогою чого створюється ефект ліричного умовчання, фрагментарності тощо. Подеколи Е. т. спостерігається внаслідок втручання редакторів чи цензури. На місці пропуску ставляться крапки. Так, вірш В. Симоненка “Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок” друкувався без досить промовистої […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Єє. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ЗАГАДКИ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КИЇВСЬКЕ МЕТРО” Мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Єє; формувати навички інтонаційного читання; вчити виконувати звуко-буквений аналіз слів; виховувати інтерес до професій. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування скоромовки. Гріє, гріє, припікає, Всіх у воду заганяє. 2) Робота над чистомовкою. Сі-сі-сі – будьте впевнені усі, […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Шш (“ша”). ЧИТАННЯ СЛІВ, РЕЧЕНЬ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОША ГРА” Мета: ознайомити учнів з твердим звуком, який не має парного м’якого, та буквою Шш, яка його позначає; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати інтерес до занять спортом. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Жив жучок Між бур’янами, Жив без тата і без мами. Жив і жив, […]...
- ЗВУКИ, , ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ БУКВОЮ Цц (“це”). ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. СКОРОМОВКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЦИРКОВА ЗАЛІЗНИЦЯ” Мета: навчити учнів виділяти в словах звуки, та позначати їх буквою Цц; формувати свідомі навички читання слів з буквою ц; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування чистомовки Ша-ша-ша – він не має ні гроша. Шу-шу-шу – ми нарвали споришу. Ше-ше-ше – говоріть […]...
- Маргіналії Маргіналії (лат. margo – край, межа) – 1. Нотатки на берегах книг чи рукописів з тлумаченням незрозумілого слова чи фрагмента тексту; 2. В оформленні книг – винесена за формат тексту рубрикація, так званий “ліхтарик”; 3. Нотатки на берегах сторінки, зроблені читачем; у переносному значенні – жанроутвори, що є відгуком автора на певні тези в творах […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Її. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ГРОШІ УКРАЇНИ” Мета: продовжити формувати в учнів уявлення про звуко-буквені співвідношення в системі голосних української мови; формувати свідомі навички читання слів з буквою Її; виховувати патріотичні почуття. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ма-ма-ма – холодна зима. Му-му-му – молока кому? Мо-мо-мо – до школи йдемо. […]...
- Переказ тексту за планом і зразком Лісові сторожі План 1. Чому ворон називають лісовими сторожами? 2. Як прогнали ворони вовка? 3. Кого помітили ворони на березі лісового озера? 4. Чому сховалась у темному лісі лисиця? Усе бачать, усе чують розумні ворони. Тому їх називають лісовими сторожами. Ось на галявину зі здобиччю в зубах вибіг сірий вовк. Побачили його гострі на око […]...
- Артистична краса “Артистична краса” (“поетична краса”) – синонімічні терміни І. Франка, які в його естетичній концепції Передають поняття про красу художнього твору. У статті “Леся Українка” він писав: “Поетична красота, се не є сама красота поетичної форми, ані нагромадження якихсь нібито естетичних і гарних образів, ані комбінація гучних слів. Усі ті складники тільки тоді творять дійсну красоту, […]...
- Ономатопея Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко: Хлип… хлип… Дайте мені на хліб! […]...
- Белетристика Белетристика (фр. belles-lettres – красне письменство) – в широкому значенні – твори художньої літератури взагалі, у вужчому – художня проза. Дуже часто Б. називають прозу, для якої характерні гостросюжетність, інтрига, несподівані перипетії, що завжди приваблюють широкі кола читачів. У першому значенні термін Б. виходить з ужитку. Все частіше в сучасному літературознавстві Б. позначає легку, жваву, […]...
- Науково-популярний стиль тексту: приклад Всесвітній день комп’ютерної клавіатури займає в календарі два дні. Це 11 і 12 квітня кожного року. Такий цікавий факт пов’язаний з тим, що саме ці дні квітня є 101 та 102 днями року. Саме ці дві дати обрані світовою спільнотою IT, бо стандартна комп’ютерна клавіатура налічує 101 або 102 клавіші. Сучасні клавіатури частіше налічують 104 […]...
- Аналіз художнього тексту: від композиції до змісту К. И. Чуковський у своїй книзі про російську мову писав, що найважливіше завдання шкільної словесності – навчити “самостійності суджень”, “вселити школярам емоційне, живе відношення до мистецтва”. При цьому Чуковський підкреслював, що це завдання практично нездійсненне, якщо в хлопців не розвинене дбайливе й уважне ставлення до мови. У наші дні слова знаменитого письменника й філолога анітрошки […]...
- Особливості побудови опису. Усний докладний переказ тексту, що містить опис Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 42 Тема: Особливості побудови опису. Усний докладний переказ тексту, що містить опис. Мета: пояснювати особливості побудови опису предмета; формувати вміння переказувати запропонований текст зі збереженням його стилю; формувати вміння використовувати художні засоби, дотримуючись норм літературної мови; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати образне мислення, пам’ять. Обладнання: тексти для переказу, ілюстрації […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВИХ ЗНАЧЕНЬ БУКВИ Яя. ЗВУКО-БУКВЕНИЙ АНАЛІЗ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЯЛТА”. ЗАГАДКА Мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви Яя; розвивати вміння виконувати повний звуко-буквений аналіз слів; виховувати почуття прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ла-ла-ла – бігла край села. Ля-ля-ля – зелене гілля. Та-та-та – спіймали кота. Тя-тя-тя – довести до пуття. Са-са-са […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “МРІЯ ЗБУЛАСЯ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ НА ТЕМУ “ПРО ЩО ТИ МРІЄШ?” Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; виховувати наполегливість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. В ямі не спиться вусатому сому. Сому вусатому сумно самому. 2) Робота над чистомовкою. Ись-ись-ись – в […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Йй (“йот”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ФОНЕТИЧНОГО СЛУХУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КАЗКОВИЙ СВІТ”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ. Р. ПЕТРОВА “ВІД ЗИМИ ДО ЗИМИ” Мета: ознайомити учнів із буквою Йй, її назвою та звуковим значенням; закріплювати у дітей розуміння звуко-буквених співвідношень в українській мові; розвивати артикуляційно-слухові відчуття, вміння розрізняти тверді і м’які приголосні звуки; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПІДГОТОВКА ДО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ БУКВОЮ Робота над загадками – Відгадайте загадку. – Він маленький, […]...
- Переклад тексту У. Теннеси та аналіз цього перекладу Переклад тексту У. Теннеси та аналіз цього перекладу Tennessee Williams Sweet Bird of Youth Foreword When I came to my writing desk on a recent morning, I found lying on my desk an unmailed letter that I had written. I began reading it and found this sentence: ‘We are all civilized people, which means that […]...
- АМПЛІФІКАЦІЯ Ампліфікація (лат. amplifikatio – поширення, збільшення) – стилістична фігура, яка полягає в підкреслено відчутному накопиченні в межах суміжних висловлювань (як правило, одного, двох-трьох речень або коротенького абзацу) однотипних мовних одиниць. “Кожна з цих одиниць має самостійне значення, а всі разом, функціонуючи у взаємодії, вони підкреслюють, експресивно посилюють висловлену думку. Відповідно до стилістичної настанови нагромаджується певна […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КОМП’ЮТЕРНА МИШКА” І ВІРША “УЗЯВСЬ ДЕМ’ЯН НАВЧАТИ КІШКУ” Мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Миші в шафі шаруділи, Шість шарфів шерстяних з’їли. 2) Звукова зарядка. – […]...
- Генеративна поетика Генеративна поетика (лат. generativus, від genero – народжую) – напрям сучасного літературознавства, що полягає у використанні генеративної лінгвістики для моделювання літературних явищ від окремих елементів (тропи, стилістичні фігури, віршовані форми, сюжет, жанр тощо) до їх загальної структури та еволюції поетичних систем. Спирається на уявлення, що розмаїття художніх компонентів можна вивести з найпростіших складників. Г. п. […]...
- Особливості стилю роману “Робінзон Крузо”. Створення власного тексту-стилізації документальної прози Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 36 Тема: Особливості стилю роману “Робінзон Крузо”. Створення власного тексту-стилізації документальної прози. Якщо б мене спитали, що я вважаю досконалим стилем і мовою, то я б відповів… ту, що була б зрозуміла всім. Д. Дефо Мета: з’ясувати рівень засвоєння учнями знань біографії Даніеля Дефо та змісту його роману; удосконалювати […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ ВИВЧЕНИХ БУКВ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “МІСТА УКРАЇНИ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО РІДНЕ МІСТО (село) Мета: закріпити знання учнів про звукове значення вивчених букв; вчити складати усну розповідь про рідне місто (село); провести роботу з дитячою книжкою; виховувати інтерес до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка Розучування скоромовки Їжак, їжаченя, Їздять по гриби щодня. Їжачиха помагає, Сироїжки їм збирає. 2. Звукова […]...
- Концепція Концепція (лат. conceptio – поєднання, сукупність) – розгорнута система поглядів, викладена з наміром уникнути логічних суперечностей при тлумаченні якоїсь складної проблеми, явища, У цьому сенсі літературознавець може мати власну естетичну концепцію художньої творчості або викладати чужі, запозичені погляди. Те ж стосується й письменників, які мають свої концепції дійсності, героя, творчості. Термін “К.” вживається і для […]...
- ЗВУК, ПОЗНАЧЕННЯ ЙОГО БУКВОЮ Фф (“еф”). ЧИТАННЯ СЛІВ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША І. МАКОТИ І ТЕКСТУ “ТЕЛЕФОН”. СКЛАДАННЯ ПРАВИЛ РОЗМОВИ ПО ТЕЛЕФОНУ Мета: ознайомити учнів з новою буквою Фф та її звуковим значенням; відпрацювати з учнями артикуляцію звука ; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; навчати “друкувати” букву Фф (велику і малу), складати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати назви; виховувати культуру спілкування по телефону. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. […]...
- Фоніка Фоніка (грецьк. phoneo – вимовляю, звучу) – звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному Творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність. У широкому значенні Ф. – галузь літературознавства (віршознавства), яка висвітлює естетичну функцію звуків у художньому творі як певної звукової цілості, аналізує та відповідно класифікує їх; у вужчому – фонічні властивості творів стильової […]...
- Мовні засоби для побудови тексту. Допомогу учню Тим, кому важко самому складати твір, радимо звернути увагу на слова, які допоможуть це зробити. Для називання теми можна використати такі слова: твір (роман, оповідання, повість, новела, поезія, поема, цикл поезій, збірка), автор (письменник, поет, прозаїк, драматург), присвячений темі (розкриває тему, торкається теми, розповідає про…, є розповіддю про…, є оглядом, є аналізом, є узагальненням). Для […]...
- Структура літературною твору Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С. л. т. вбачали у відношеннях теми, фабули, перипетій, характерів дійових осіб, мовних засобів. Філософи (передусім Г.-В.-Ф. Гегель) характеризують чотиричленну структуру твору: смисл, зміст, внутрішню і […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ЛЕСЯ УКРАЇНКА” І ВІРША ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ВИШЕНЬКИ”. ЧИТАННЯ ЗА ОСОБАМИ Мета: розказати учням про життя і творчість Лесі Українки; вдосконалювати навички виразного читання віршованих творів; розвивати акторські здібності учнів, пам’ять, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи, рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Жив жучок між бур’янами, Жив без тата і без […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО” І ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА” Мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок. 2) […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ХОРОШІ ЗВИЧАЇ”. СКЛАДАННЯ УСНОЇ РОЗПОВІДІ ПРО ЗВИЧАЇ РІДНОГО КРАЮ Мета: закріпити знання учнів про вивчені букви та звуки; вдосконалювати навички читання; збагачувати й активізувати словниковий запас учнів; розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів; виховувати ввічливість, повагу до звичаїв рідного краю. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Ми плакати – Не плакали. Нам […]...
- Дійсність Дійсність – філософська категорія, яка означає все суще, не залежне від людини, тому частіше вживається у словосполученні “об’єктивна дійсність”. У традиційному літературознавстві з Д. співвідноситься художня література як “образне відтворення дійсності”, а образ трактується як суб’єктивна картина об’єктивного світу. Але це мало що дає літературознавцеві. Філософські та естетичні категорії не можуть замінити літературознавчих понять, які […]...
- Конотація Конотація (лат. сum, соn – разом, notare – відмічати, позначати) – додаткове до основного, денотативного (денотат), значення знака, що містить інформацію про експресивну силу та оцінну вартість даного знака, а також емоції та волевиявлення, що супроводжують його використання. Термін “К.” виник ще у схоластичній логіці. З XVII ст. він став вживатись у мовознавстві, а з […]...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Чч. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “НА ПОЛОНИНІ” І ВІРША “КАРПАТИ”. ЗАГАДКИ Мета: закріплювати літературну вимову звука ; удосконалювати навички свідомого виразного читання; ознайомити учнів з життям та працею чабанів у гірській місцевості нашої країни; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Сидить Оля на печі. Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Розтопили […]...
- Текст Текст (лат. textum – тканина, зв’язок, побудова) – відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи тощо; основна частина друкарського набору – без малюнків, приміток і т. п.; слова до музичного твору (пісні, опери); у поліграфії – шрифт, кегль якого дорівнює 20 пунктам (7,52 мм). Починаючи з 1960-70, Т. і мовні правила його побудови […]...
- Герметизм Герметизм (італ. ermetismo, від ermetio – замкнений) – напрям в італійській поезії в період міжвоєнного двадцятиліття (д. Унгаретті, Е. Монтале, С. Квазімодо, А-Гатто, Л. Сінісгаллі та ін.), започаткований дж. Леопарді. Г. був естетичною реакцією на тоталітарний, фашистський режим, художньою відповіддю на виклик історії, зосереджувався на основному мотивові – трагізмі людського буття, самотності самоцінної особистості, на […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ІВАНА ФРАНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО” ТА УРИВКА КАЗКИ І. ФРАНКА “ЛИСИЧКА І РАК” Мета: розказати учням про Івана Франка; розвивати техніку читання дітей; виховувати повагу до інших людей. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Радо грати дітворі У широкому дворі. Гомінлива дітвора На весь двір кричить: “Ура!” 2) Звукова зарядка. – Назвіть голосні у слові лисиця; […]...