“Листування” Вяземського й Жуковського
Своє сприйняття сформованій тоді ситуації Вяземський емоційно передав у листі Жуковському від 22 серпня 1809 року: “Дякую тобі і цалую за відповідь Шаликову. Зізнаюся, мовчання твоє дратувало мене, і це вже брав зброю за тебе. Пиеса і написана, і може бути, буде цікавий і вийшла друком Рус. Віснику”.
Показово, що схвалення самого факту відповіді Жуковського зовсім не від скасовує для Вяземського актуальності власної нотатки – полемічної стосовно змісту цієї відповіді. У цьому листі Вяземський не вважав за потрібне розкривати подробиці
Вяземський явно прагнув дистанціюватися від своєї старшого друга, від карамзинистов (але тільки карамзинистов), котрі з різних причин скептично ставилися до бойової журнальної полеміці – так починалося тривале на роки їхнього протистояння, і свої резони були в обох сторін. Причому у змістовному плані полемічні випади проти шаликовской повісті в “Двох словах стороннього”, як та інших
Проте не виключено, що й за інші обставини стаття Вяземського б не була прийнята редакцією “Вісника”. Невипадково у тому 1810 року Жуковський відрадив йому видавати тому своїх критичних статей. Про амбітну проекті початківця критика і суворому вироку можна судити з письма Жуковського від 4 листопада: “Плану твого зібрати свої критики [виділено тут і далі Жуковським – І. П.] не схвалюю, бо твої критики, люб’язний друг, (сказано над помста) не годяться нікуди: не розбираєш, не судиш і доводиш, лише помічаєш деякі кумедні стихи18 і додаєш до них кілька ядучих сарказмів, які мають ніякого гідності, і особливо у критиці котрі можуть складати єдина перевага. У критиці ти не так на стиль, не так на загальне, лише схоплюєш мимолетом занадто тобі статечно) деякі окремі висловлювання й із них укладаєш ціле. І за таких неосновательных правах на судження ти дозволяєш собі судити дуже рішуче і навіть уявляти, що їхня думка твоє може бути хибне”.
Реакція Вяземського цей жорсткий відгук про його критичних виступах нам невідома, але були певні результати одповідь Жуковського мала. Видання зірвалася. Та й критична манера котра дорослішала Вяземського удосконалювалася, очевидно, не не враховуючи думки старшого товариша. Недарма вже влітку 1817 року Жуковський у іншому (і арзамасски-шутливом) тоні відповідав В’яземському попри пропозицію стати його видавцем (“про виданні твоїх творів гадаю”).
Просячи відстрочки своє рішення, оскільки чекав службового призначення, він почав обговорення з автором конкретних видавничих питань – формату, “розташування пиес”. З причин, не відбувся, і цьому проекті, але показово співчутливе ставлення щодо нього Жуковського.
Related posts:
- Критичні, публіцистичні і видавничі досліди У. А. Жуковського в оцінках П. А. Вяземського Взаємини У. А. Жуковського і П. А. Вяземського, їх ідейні, літературні, дружески-бытовые зв’язку постійно перебувають у зору вітчизняного літературознавства. Але практично немає досліджень, спеціально присвячених сприйняттю творчості Жуковського Вяземським (як, втім, та інші сучасниками), хоча, зрозуміло, у багатьох роботах теми однак зачіпаються. Тим більше що Вяземський, поступово ставав однією з провідних літературних критиків другої половини […]...
- Позиції Вяземського відносного Жуковського Автор “Щось…” дуже без зайвої дипломатії висловився про одну з анонімних перекладних публікацій номери – “Портреті”. Це – твір, справді мало цікаве, певне, належало до того що роду перекладів з “масової” літератури, які Жуковський, про що його письма від 4 листопада 1810 року, змушений був іноді робити виключно “для кишені”, там же був досить великий […]...
- Відгук Вяземського на книжку “Твори У. Жуковського в прозі” Найбільшою повнотою, глибиною і виваженістю розбору літературно-критичних і публіцистичних дослідів Жуковського першої чверті ХIХ століття відрізняється розгорнута рецензія Вяземського на друге видання “Творів У. Жуковського в прозі” (1826). Відгук на книжку, яка об’єднала публікації “Вісника Європи” і початку 20-х, виник тому ж році в “Московському телеграфі” – як зазначалось, з підстави журналу Вяземський був однією […]...
- “Вісник Європи” Жуковського і увагу до нього з боку Вяземського Чільну увагу Вяземський приділив публікаціям Жуковського в “Віснику Європи” (це відповідало їх домінуючому стану збірнику: семеро з дев’яти), і тим, у яких автор постає як критик і публіцист, а чи не белетрист. Такий їхній підхід цілком закономірне у світі власних творчих переваг рецензента. Його приваблювала і велика просвітницька, багато в чому дидактична установка Жуковского-критика. Недарма […]...
- Реакція Вяземського публікацій Жуковського Особливе співчуття Вяземського викликала здатність Кантемира “сміливо і натяків схоплюватися з усіма пороками, з усіма дуріннями і на забобони, які панують у суспільстві”, і “подолати їх силою істини і розуму”. Симптоматичною є різниця у акцентах щодо цілей сатирика Жуковським та її рецензентом. Жуковський бачив завдання сатири в “осміянні людських помилок, дурниць і пороків” і тільки […]...
- Негативне ставлення Вяземського до прози Жуковського Вибудовуючи рецензію відповідно до послідовністю розташування статей Жуковського в аналізованому томі, заключну частину (всього півсторінки тексту) Вяземський присвятив його прозі послевестниковского періоду. Хоча стислість відкликання про “Подорожі по Саксонської Швейцарії” і “Рафаэлевой “Мадонни”” означала прохолодного, тим паче негативного до них відносини. Так, “шматки з подорожей 1821 і 1824 років” визнані “зразком прози описової”, і висловлено […]...
- Жуковський “уваги” Вяземського Вдосконалюючись як критик, Вяземський зберігав вірність своєї загальної авторської стратегії як журналиста-полемиста, зовсім на избегающего “боїв” і допускає публічну критику навіть близьких до нього літераторів. Вона позначилася і в написаних Вяземським в 1810 р. “Запитах пану Василю Жуковському від сучасників і нащадків”. Прискіпливе увагу Вяземського по-новому збурив Жуковський як редактор і видавець, але вже “Вісника” […]...
- “Запити” Вяземського Жуковському “Запити…” “Запити” Вяземського Жуковському “Запити…”, звісно, ставили під як ті чи ті рішення Жуковського як редактора і видавця. Замітка Вяземського явно вписувалася у актуальну тоді полеміку карамзинистов і архаистов, пов’язані з властивій неї риторикою. Автор не скупився на чудові ступеня в оцінках (твори “своїх” чи “нейтральних” авторів – “прекрасні”, “чужих” – “уродливейшие”), використовував карамзинское вираз “бомбаст”, […]...
- Розбіжності між Вяземським і Жуковським щодо впливу на суспільство Цікаво, що у 1826 року Жуковський в листах з-за кордону до друзів неодноразово звертався до цієї теми впливу на суспільство, причому у застосування до сучасної Росії. У листі В’яземському від 26 грудня 1826 року підкреслив: “Тепер більш як коли-небудь знаю високе призначення письменника (хоча й каюся, що залишив свій шлях). В Україні письменник іще з […]...
- Вірш В. А. Жуковського “Море” Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поет. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Балада В. А. Жуковського “Світлана” Балада В. А. Жуковського “Світлана” є твором романтизму. Тут описані почуття, піднімає людини: “Милий друг далеко; Мені доля померти в смутку самотньою”. Світлана любить, страждає, вірить, боїться, дуже багато почуттів вона відчуває у баладі. Світлана є ідеальним героєм, героєм мрії Жуковського. Вона селянка, красуня, дуже добра, щаслива, що не зовсім можливо. Жуковський обдарував Світлану винятковим […]...
- Аналіз вірша В. А. Жуковського Море Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поета. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Сюжетний аналіз елегії Жуковського “Листок” На перший погляд тема вірша проста: “листок відокремлений”, “від дружної гілки відлучений”, “з волі случаючи що носиться, прагну куди велить мені доля”, але ідея вірша не така. У вірші Жуковського розкриваються думки автора про те, що в реальному світі людин – це всього лише випадковість, залежна від волі долі, він не може бути спокійний і […]...
- Аналіз вірша Жуковського “Листок” Вірш був написаний в 1818 році. У цей час поет перебував у Петербурзі і перебував на службі у государя – імператора як вчителі російської мови у великої княгині Олександри Федорівни. Пережив заміжжя М. Протасової в 1817 році. Для 24 – річного Жуковського це розквіт творчості. Особиста драма поета і пов’язане з нею розчарування в усьому […]...
- Ліричний герой В. А. Жуковського В. А. Жуковський по праву вважається одним з найяскравіших російських поетів-сентименталистов, розвинули цей літературний метод в ліриці до величних масштабів і забезпечили плавний і закономірний перехід до романтизму. Ранні вірші поета пройняті сентиментальними настроями, в пізніх ж можна-знайти характерні для романтизму теми й образи. Разом з тематикою, проблематикою і загальним настроєм віршів Жуковського еволюціонував і […]...
- Ліричний сюжет і символіка вірша “Море” Жуковського Без В. А. Жуковського не можна уявить собі російську романтичну поезію. Саме Жуковський змусив слово природно передавати самі тонкі переживання людини. Крім того, він перетворив деякі поетичні жанри: у першу чергу, послання й елегію Єдина тема й основний зміст лірики Жуковського – душу людини, міркуванням про неї присвячена його поезія. У своїй ліриці він створює […]...
- Аналіз балади Жуковського “Кубок” Василь Андрійович Жуковський – один із кращих літературних особистостей РФ. Одержавши гарне утворення, відмінно володіючи іноземними мовами, він рано почав писати вірші й перекладати іноземних поетів. Одним з його відомих добутків є балада “Кубок”. Балада починається зі слів підступного царя: “Хто, чи лицар знатний иль латник простій, у ту безодню стрибне з височини?” Безоднею Жуковський […]...
- Особливості романтичного бачення В. А. Жуковського 1. Заворожливий голос серця. 2. Перемога чистого серця над долею. 3. Страшний і таємний мир. 4. Особливості двоемирия. Мрія й дійсність зливаються в любові. В. В. Набоков. Творчість В. А. Жуковського доводиться на період романтизму, одного із самих загадкових напрямків у російській літературі. Кожний з письменників і поетів вносить у нього свої особливі відтінки й […]...
- Чим романтизм Жуковського відрізняється від романтизму Рилєєва Романтизм, як літературний напрямок, характеризується незадоволеністю сьогоденням, сучасною дійсністю. Ця незадоволеність породжує мрії про те, що мабуть, про бажаний. Але це бажане, те, що хотілося б бачити в житті, представлялося письменникам-романтикам по-різному. Тому в романтизмі виділилося два основних плини – консервативне й революційне. Представники революційного романтизму спрямовані в Майбутнє, повні визвольних ідей, пов’язані з боротьбою […]...
- Сюжетний аналіз вірша Жуковського “Море” Василя Андрійовича Жуковського по праву вважають “літературним Колумбом Русі”, що открили їй “Америку романтизму в поезії”. На початку XІX століття романтизм у Росії був новим напрямком, що прийшло до нас із західноєвропейської літератури. Романтизм приніс із собою нові теми, образи, настрої, мотиви, художні прийоми зображення. Більше того, можна сказати, що романтизм визначив нове – романтичне […]...
- Порівняльна характеристика елегії В. А. Жуковського “Море”, віршів А. С. Пушкіна “До моря” і Ф И Тютчева “Як добре ти про море нічне” Тема “Людин і Природа ” завжди була глибоко органічна для вітчизняної поезії. Вона незмінно ставила поруч із людиною все різноманіття природи й відкривала йому ока на “трепет життя”, на мудру доцільність, велич і гармонію, красу рідної землі. Природа завжди залишалася для творця джерелом прекрасного й надихаючого. Часто те саме природне явище залучало різних поетів у […]...
- Елегія Жуковського “Вечір” (переказ) Самий популярний жанр світової лірики – елегія. Вона пов’язана із ситуацією спогади, пофарбованого в сумні тони, “ностальгія за минулим”. У різні історичні періоди віршована традиція відкривала в цій темі свої аспекти, найбільш відповідали духу часу. У цьому відношенні цікава елегія Жуковського “Вечір”. У ній поєднується з особливою виразністю створення романтичного за своєю суттю образу з […]...
- Послідовник М. Карамзіна, В. Жуковський В. Жуковський – уродженець Тульської губернії; помер у Баден-Бадені. Служив при дворі Миколи I, зіграв значну роль у долі засланих декабристів, допоміг О. Пушкіну, М. Гоголю, О. Герценові та Т. Шевченко. Вважав, що повинен підняти, створити свою душу і зробити все, що можна, для інших. У Третьяковській галереї знаходиться портрет В. Жуковського, написаний у 1816 […]...
- Елегія Жуковського “Кубок” “Хто, чи лицар знатний иль латник простий У ту безодню стрибне з височини? Кидаю мій кубок туди золотий: Хто знайде в тьмі глибини Мій кубок і з ним вернеться нешкідливо, Тому він і буде нагородою переможної”. Так цар виголосив, і з високої скелі, Висевшей над безоднею морський, У безодню бездонної, зяючої імли Він кинув свій […]...
- Зміст поеми Жуковського “Лісовий цар” Хто скакає, хто мчиться під хладною імлою? Їздець запізнілий, з ним син молодий До батька, весь издрогнув, крихітка припав; Обійнявши, його тримає й гріє старий “Дитя, що до мене ти так робко прильнул?” “Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув: Він у темній короні, з густою бородою”. “Про ні, те біліє туман над водою”. “Дитя, […]...
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Росіянин романтизм Росіянин романтизм прийнятий ділити на кілька періодів: початковий (1801-1815), зрілий (1815-1825) і період последекабристского розвитку. Однак стосовно початкового періоду умовність цієї схеми впадає в око. Тому що зоря російського романтизму пов’язана з іменами Жуковського й Батюшкова, поетів, чия творчість і світовідчування важко ставити поруч і порівнювати в рамках одного періоду, настільки різні їхні мети, устремління, […]...
- Балада “Івікові журавлі” Василь Андрійович Жуковський – чудовий російський поет, одним з перших вітчизняних ліриків став розвивати у своїй Творчості жанр балади. Мабуть, за життя Жуковський-балладнік користувався більшою популярністю, ніж лірик. Його балади – це своєрідний “театр пристрастей”, в якому всі емоції і пристрасті доведені до межі, вчинки героїв непередбачувані, а їхні почуття мінливі. “Івікові журавлі” – переклад […]...
- “Роль і місце балади в художній літературі” на прикладі російських поетів Балада – є одним із найулюбленіших лірико-епічних жанрів українських і російських романтиків, який дозволяє повністю відійти від реальності, створити власний фантастичний світ, протиставлений світу реальності. До цього жанру зверталися такі великі поети, як Жуковський, Пушкін і Лермонтов. В. А. Жуковський, якого по праву вважають основоположником російського споглядального романтизму, першим звернувся до балади. Розвиток цього жанру […]...
- В. А. Жуковський і його лірика Ніхто не мав і не буде мати складу, рівного в могутності й розмаїтості складу його. А. С. Пушкін Жуковський був першим, хто вніс у нашу літературу романтичний початок, зосередився на внутрішньому світі людини; він виявив читачеві російська Мова в його щирій співучості, звучності й музиці вірша. Василь Андрійович Жуковський був образованнейшим людиною, що дозволило йому, […]...
- “Його віршів чарівна насолода пройде століть заздру далечінь…” ” Переможцеві-Учневі від переможеного вчителя” – ці слова стали крилатими. Їх знають усе: коли юний Пушкін написав свою першу поему “Руслан і Людмила”, знаменитий у той час поет В. А. Жуковський подарував йому свій портрет, супроводивши його цим мужнім написом. Жуковський розумів, що в російську літературу прийшов талант новий, надзвичайний, котрий, подібно сонцю, своїм генієм […]...
- Композиційна формула давньогрецьких міфів про Одіссея Оповідь ведеться від імені оповідача, натхненного музою Телемах, син Одіссея, намагається дізнатись про долю батька у царівучасників Троянської війни, що повернулись додому. Йому покровитель с твує Афіна Паллада. В цей час нахабні женихи змушують Пенелопу, що вірно чекає свого чоловіка Одіссея, до нового шлюбу і бенкетують у домі Одіссея, знищуючи його багатства Одіссей звільняється з […]...
- Жуковський Василь Андрійович (1783-1852) Жуковський Зіграв дуже важливу роль в історії російської літератури. Він був першим російським романтиком, що підготував своєю творчістю грунт для подальшого якісно нового етапу літературного розвитку. Читачі відразу ж прийняли нове поетичне слово, що ніс із собою Жуковський. Їх захоплювали внутрішня правдивість його віршів, їх глибоко особистий характер. Для поета романтичний умонастрій не було маскою, […]...
- Поет-Гуманіст, творець патріотичного “Співака в стані російських воїнів”, Жуковський Йому були близькі культури й Заходу й Сходу, він із глибоким і щирим співчуттям ставився до поезії різних народів і епох, прагнучи розкрити в ній внутрішні близькість і споріднення, угадати об’єднуюче її єдиний гуманістичний початок. Цей своєрідний поетичний інтернаціоналізм поезії Жуковського заслуговує в наші дні особливої уваги дослідників Уже давно звернуло на себе увага метричне […]...
- Ідейно-образний мир елегійного романтизму Центральними ідеями романтизму в його прогресивних плинах можна визнати ідеї, проголошені ідеологами буржуазно-демократичної революції: ідею волі, що визначає новий громадський порядок, ідею особистості, вільної від оковів, накладених на неї феодальним укладом, ідею людини в його власному достоїнстві, незалежному від станового рангу. У творчості В. А. Жуковського й ДО-К – Н. Батюшкова своєрідно переломилися ці ідеї […]...
- ТРИ МОРЯ Порівняльна характеристика елегії В. А. Жуковського “Море”, віршів А. С. Пушкіна “До моря” і Ф. И. Тютчева “Як добре ти, про море нічне…” Перед учителем, що обмірковує шляхи аналізу художнього твору на уроці, завжди встає проблема вибору самого оптимального варіанта, що дозволив би поглибити знання учнів, розвити певні навички, нарешті, зробити урок насиченим і цікавим. […]...
- ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ ПЕРІОД В БІОГРАФІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО Юний Шевченко прийшов 1831 року до Петербурга пішки, подолавши разом з іншими кріпаками Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики й російської Півночі. Від сурової зими 1831 року почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професійного художника. Підстав для відчаю на той час у Тараса було досить, але […]...
- Феномен ідеологічного бестселера у літературі і газетно-журнальної критиці кінця 1900-х років Століття виходу друком однієї з гучних російських романів початку сучасності, який відразу після публікації у журналі “Сучасний світ” (1907. – № 1 – 5) став однією з ключових текстів свого часу, забезпечивши автору європейської слави, здається, не залучило уваги істориків літератури. Тим часом і саме ця центральне у творчості М. П. Арцыбашева твір, і чималі […]...
- Забіла Віктор Миколайович Пугач Близько мене стогне пугач Саме серед ночі, Віщує він нещасному Скоро закрить очі, Стогне пугач, стогне сірий Да над головою, Мабуть, її прийшла пора Присипать земльою. Сумно стогне, як застогне, Душа аж трепеще, Подумає: на тім світі Чи не буде легше. На сім світі серце моє Радощів немало, Воно зроду веселої Пісні не співало. Не […]...
- В. А. Жуковський – перший поет-романтик у російській літературі 1. Особливості романтизму. 2. Стихійні сили природи в баладах. 3. Любов і потойбічний мир Романтизм як напрямок у літературі й мистецтві сформувався в Європі наприкінці XVIII – початку XIX століть. Він виник як протест проти принципів раціоналізму. На зміну культу розуму прийшло піднесене відношення до почуттів, до індивідуальних переживань і ірраціонального досвіду особистості. Неприйняття сірої […]...