Позиції Вяземського відносного Жуковського
Автор “Щось…” дуже без зайвої дипломатії висловився про одну з анонімних перекладних публікацій номери – “Портреті”. Це – твір, справді мало цікаве, певне, належало до того що роду перекладів з “масової” літератури, які Жуковський, про що його письма від 4 листопада 1810 року, змушений був іноді робити виключно “для кишені”, там же був досить великий читацький попит. Щоправда, ім’я перекладача Вяземський не оголошував: можливо, він був певний авторстві Жуковського. Але вже зіставлення критиком цього твору з тими,
Хай не пішли, його загальна оцінка підготовленого Жуковським номери була високою: “одну з найкращих до цього часу які вийшли”. “Бичем Аристарха” (вираз з “Листи…” Жуковського, вустами Стародума застерігав журналістів від
Адже це відгук обмежувався виправданнями за “помилки” і мечтательно-сентименталистским закликом до всього нібито “сповненого взаємного доброзичливості сімейству авторів” писати зауваження на адресу одне одного, тільки “наказовим мовою вчителя” не з “колкою насмішкуватістю суперника”. Тут Жуковський продемонстрував вже певну еволюцію у своєму ставленні до критики і антикритике (зізнавалася їх користь) разом із тим що залишилася колишньої відданість “поштивості” і недопущення “бою, междуусобий” – як і сформульовано в згадуваній вищі їхні статті “Про критиці”. У замітці Вяземського утримувалося як осуд “мирної” стратегії Жуковского-критика, а й прагнення захистити її як автора від різноманітних уколів Шаликова. Причому у своєму “першому полемічному досвіді”, як він пізніше назвав “Кілька слів стороннього”, Вяземський використовував відомі тактичні принципи “найкраща захист – напад” і “око за око, зуб за зуб”. Відповідно до нього ввійшли до нього кілька уїдливих зауважень щодо стилю яка з’явилася на той час у “Аглаї” шаликовской “Історії Поліни”.
До речі, за спогадами старого Вяземського, у першій третині ХIХ століття таких “старозавітних традицій і переказів”, на відміну Карамзіна і Жуковського зі своїми “священним байдужістю і мирним бездіяльністю у вигляді нападників ними противників”, дотримувався І. І. Дмитрієв, що й “спонукав” його “до відсічі ударів і битви”. У цьому цікаво лист початківця літератора Жуковському з липня 1808 р., у якому Вяземський згадує про своє розмовах про неї з Дмитрієвим: “без сумнения, розмова наша була ніщо інше, як похвала, проте ж знайшли і в Вас щось, чого можна присікатися”. Можливо, за рік Дмитрієв і підштовхнув свого учня до створення “Двох слів стороннього”, хоча у тому випадку полеміст, швидше за все, діяв без підказок.
Related posts:
- “Листування” Вяземського й Жуковського Своє сприйняття сформованій тоді ситуації Вяземський емоційно передав у листі Жуковському від 22 серпня 1809 року: “Дякую тобі і цалую за відповідь Шаликову. Зізнаюся, мовчання твоє дратувало мене, і це вже брав зброю за тебе. Пиеса і написана, і може бути, буде цікавий і вийшла друком Рус. Віснику”. Показово, що схвалення самого факту відповіді Жуковського […]...
- Критичні, публіцистичні і видавничі досліди У. А. Жуковського в оцінках П. А. Вяземського Взаємини У. А. Жуковського і П. А. Вяземського, їх ідейні, літературні, дружески-бытовые зв’язку постійно перебувають у зору вітчизняного літературознавства. Але практично немає досліджень, спеціально присвячених сприйняттю творчості Жуковського Вяземським (як, втім, та інші сучасниками), хоча, зрозуміло, у багатьох роботах теми однак зачіпаються. Тим більше що Вяземський, поступово ставав однією з провідних літературних критиків другої половини […]...
- Відгук Вяземського на книжку “Твори У. Жуковського в прозі” Найбільшою повнотою, глибиною і виваженістю розбору літературно-критичних і публіцистичних дослідів Жуковського першої чверті ХIХ століття відрізняється розгорнута рецензія Вяземського на друге видання “Творів У. Жуковського в прозі” (1826). Відгук на книжку, яка об’єднала публікації “Вісника Європи” і початку 20-х, виник тому ж році в “Московському телеграфі” – як зазначалось, з підстави журналу Вяземський був однією […]...
- “Вісник Європи” Жуковського і увагу до нього з боку Вяземського Чільну увагу Вяземський приділив публікаціям Жуковського в “Віснику Європи” (це відповідало їх домінуючому стану збірнику: семеро з дев’яти), і тим, у яких автор постає як критик і публіцист, а чи не белетрист. Такий їхній підхід цілком закономірне у світі власних творчих переваг рецензента. Його приваблювала і велика просвітницька, багато в чому дидактична установка Жуковского-критика. Недарма […]...
- Реакція Вяземського публікацій Жуковського Особливе співчуття Вяземського викликала здатність Кантемира “сміливо і натяків схоплюватися з усіма пороками, з усіма дуріннями і на забобони, які панують у суспільстві”, і “подолати їх силою істини і розуму”. Симптоматичною є різниця у акцентах щодо цілей сатирика Жуковським та її рецензентом. Жуковський бачив завдання сатири в “осміянні людських помилок, дурниць і пороків” і тільки […]...
- Негативне ставлення Вяземського до прози Жуковського Вибудовуючи рецензію відповідно до послідовністю розташування статей Жуковського в аналізованому томі, заключну частину (всього півсторінки тексту) Вяземський присвятив його прозі послевестниковского періоду. Хоча стислість відкликання про “Подорожі по Саксонської Швейцарії” і “Рафаэлевой “Мадонни”” означала прохолодного, тим паче негативного до них відносини. Так, “шматки з подорожей 1821 і 1824 років” визнані “зразком прози описової”, і висловлено […]...
- Жуковський “уваги” Вяземського Вдосконалюючись як критик, Вяземський зберігав вірність своєї загальної авторської стратегії як журналиста-полемиста, зовсім на избегающего “боїв” і допускає публічну критику навіть близьких до нього літераторів. Вона позначилася і в написаних Вяземським в 1810 р. “Запитах пану Василю Жуковському від сучасників і нащадків”. Прискіпливе увагу Вяземського по-новому збурив Жуковський як редактор і видавець, але вже “Вісника” […]...
- “Запити” Вяземського Жуковському “Запити…” “Запити” Вяземського Жуковському “Запити…”, звісно, ставили під як ті чи ті рішення Жуковського як редактора і видавця. Замітка Вяземського явно вписувалася у актуальну тоді полеміку карамзинистов і архаистов, пов’язані з властивій неї риторикою. Автор не скупився на чудові ступеня в оцінках (твори “своїх” чи “нейтральних” авторів – “прекрасні”, “чужих” – “уродливейшие”), використовував карамзинское вираз “бомбаст”, […]...
- Аналіз вірша Жуковського “Листок” Вірш був написаний в 1818 році. У цей час поет перебував у Петербурзі і перебував на службі у государя – імператора як вчителі російської мови у великої княгині Олександри Федорівни. Пережив заміжжя М. Протасової в 1817 році. Для 24 – річного Жуковського це розквіт творчості. Особиста драма поета і пов’язане з нею розчарування в усьому […]...
- Розбіжності між Вяземським і Жуковським щодо впливу на суспільство Цікаво, що у 1826 року Жуковський в листах з-за кордону до друзів неодноразово звертався до цієї теми впливу на суспільство, причому у застосування до сучасної Росії. У листі В’яземському від 26 грудня 1826 року підкреслив: “Тепер більш як коли-небудь знаю високе призначення письменника (хоча й каюся, що залишив свій шлях). В Україні письменник іще з […]...
- Вірш В. А. Жуковського “Море” Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поет. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Аналіз вірша В. А. Жуковського Море Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поета. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Сюжетний аналіз елегії Жуковського “Листок” На перший погляд тема вірша проста: “листок відокремлений”, “від дружної гілки відлучений”, “з волі случаючи що носиться, прагну куди велить мені доля”, але ідея вірша не така. У вірші Жуковського розкриваються думки автора про те, що в реальному світі людин – це всього лише випадковість, залежна від волі долі, він не може бути спокійний і […]...
- Ліричний герой В. А. Жуковського В. А. Жуковський по праву вважається одним з найяскравіших російських поетів-сентименталистов, розвинули цей літературний метод в ліриці до величних масштабів і забезпечили плавний і закономірний перехід до романтизму. Ранні вірші поета пройняті сентиментальними настроями, в пізніх ж можна-знайти характерні для романтизму теми й образи. Разом з тематикою, проблематикою і загальним настроєм віршів Жуковського еволюціонував і […]...
- Балада В. А. Жуковського “Світлана” Балада В. А. Жуковського “Світлана” є твором романтизму. Тут описані почуття, піднімає людини: “Милий друг далеко; Мені доля померти в смутку самотньою”. Світлана любить, страждає, вірить, боїться, дуже багато почуттів вона відчуває у баладі. Світлана є ідеальним героєм, героєм мрії Жуковського. Вона селянка, красуня, дуже добра, щаслива, що не зовсім можливо. Жуковський обдарував Світлану винятковим […]...
- Особливості романтичного бачення В. А. Жуковського 1. Заворожливий голос серця. 2. Перемога чистого серця над долею. 3. Страшний і таємний мир. 4. Особливості двоемирия. Мрія й дійсність зливаються в любові. В. В. Набоков. Творчість В. А. Жуковського доводиться на період романтизму, одного із самих загадкових напрямків у російській літературі. Кожний з письменників і поетів вносить у нього свої особливі відтінки й […]...
- Ліричний сюжет і символіка вірша “Море” Жуковського Без В. А. Жуковського не можна уявить собі російську романтичну поезію. Саме Жуковський змусив слово природно передавати самі тонкі переживання людини. Крім того, він перетворив деякі поетичні жанри: у першу чергу, послання й елегію Єдина тема й основний зміст лірики Жуковського – душу людини, міркуванням про неї присвячена його поезія. У своїй ліриці він створює […]...
- Сюжетний аналіз вірша Жуковського “Море” Василя Андрійовича Жуковського по праву вважають “літературним Колумбом Русі”, що открили їй “Америку романтизму в поезії”. На початку XІX століття романтизм у Росії був новим напрямком, що прийшло до нас із західноєвропейської літератури. Романтизм приніс із собою нові теми, образи, настрої, мотиви, художні прийоми зображення. Більше того, можна сказати, що романтизм визначив нове – романтичне […]...
- Порівняльна характеристика елегії В. А. Жуковського “Море”, віршів А. С. Пушкіна “До моря” і Ф И Тютчева “Як добре ти про море нічне” Тема “Людин і Природа ” завжди була глибоко органічна для вітчизняної поезії. Вона незмінно ставила поруч із людиною все різноманіття природи й відкривала йому ока на “трепет життя”, на мудру доцільність, велич і гармонію, красу рідної землі. Природа завжди залишалася для творця джерелом прекрасного й надихаючого. Часто те саме природне явище залучало різних поетів у […]...
- Елегія Жуковського “Вечір” (переказ) Самий популярний жанр світової лірики – елегія. Вона пов’язана із ситуацією спогади, пофарбованого в сумні тони, “ностальгія за минулим”. У різні історичні періоди віршована традиція відкривала в цій темі свої аспекти, найбільш відповідали духу часу. У цьому відношенні цікава елегія Жуковського “Вечір”. У ній поєднується з особливою виразністю створення романтичного за своєю суттю образу з […]...
- Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Твори Лесі Українки знайомлять читачів із цілою низкою яскравих образів жінок, сильних, непересічних, сповнених ліризму і натхнення. Мені здається, що у кожний такий образ письменниця вклала часточку себе самої, свого характеру, вдачі, своїх мрій і поривань, свого болю й нездійсненних сподівань. Тому і […]...
- Аналіз балади Жуковського “Кубок” Василь Андрійович Жуковський – один із кращих літературних особистостей РФ. Одержавши гарне утворення, відмінно володіючи іноземними мовами, він рано почав писати вірші й перекладати іноземних поетів. Одним з його відомих добутків є балада “Кубок”. Балада починається зі слів підступного царя: “Хто, чи лицар знатний иль латник простій, у ту безодню стрибне з височини?” Безоднею Жуковський […]...
- Світоглядні позиції Камю Філософія, викладена Камю у художніх творах, дає можливість для найрізноманітніших тлумачень. Так, для європейців 40-50х років Камю був одним із класиків екзистенціалізму. Його неодмінно об’єднували з Сартром, незважаючи на їхні філософські, а згодом і політичні розбіжності. А їхні ідеї, незалежно від прагнень самих філософів, увійшли у масову свідомість як песимістичне вчення про абсурдність людського існування. […]...
- Твір на тему: “Мої життєві позиції” Що таке життєва позиція людини? Чим вона відрізняється від життєвих принципів, звичайних думок і переконань? В чому проявляється моя життєва позиція, і яка вона в цілому? Все це буде розглянуто в даному творі. Питання про життєву позицію людини важливе тому, що життєва позиція є активною дією, вона в чомусь проявляється і чинить вплив як на […]...
- Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плансій і Лоскотон” У поетичному творі “Цар Плаксій і Лоскотон” В. Симоненко змальовує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло користується словами! Країна звалася Сльозолии, три сини царя Плаксія звались Плаксуни, дочки – Нудота, Вай-Вай, Плакота… Одразу все стає зрозуміло і ясно! Мені здасться, це додає твору яскравості та краси, коли назви та імена вже певним […]...
- Мої життєві позиції Люблять скаржитися дорослі, що діти занадто довго взрослеют. І я, коли спостерігаю за своїми “важкими” у класі, бачу їхню інфантильність. Щораз замислююся: чому так відбувається? А всі тому, що ми відстороняємо наших дітей від серйозних життєвих турбот про себе й близьких, від взаємодопомоги в сім’ї. І виходить, що наші підрослі діти, як більші воронята, які […]...
- “Моє ставлення до позиції Артюра Рембо як поета” “Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилкою було б говорити: я думаю: слід радше сказати – мене думає. Я є хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він розуміє, що він – скрипка”. Як на мене, письменники – це незвичайні, фантастичні, дивовижні, фантастичні люди! Письменники – надто вразливу душу мають; мають надто вольовий […]...
- Вираження позиції автора в повісті Портретах героїв, у їхніх думках і почуттях, у композиції, у символіці, в описі природи, а також Безпосередньо в оцінках оповідача. Відношення Пушкіна до головного героя повести “Станційний Доглядач” Самсонові Вырину можна зрозуміти подвійно. На перший погляд, авторська позиція в цьому добутку Зовсім ясна: автор співчуває своєму героєві, співпереживає йому, зображуючи горе й страждання старого. Але […]...
- Неприйняття автором життєвої позиції своїх героїв в оповіданнях “Людин у футлярі”, “Агрус”, “Про любов” Оповідання “Людин у футлярі”, “Агрус”, “Про любов” замислювалися Чеховим як частини одного великого циклу, що, на жаль, так і не був закінчений. На приналежність їх до однієї серії вказує спільність ідеї, думок і навіть головних героїв. Як і багато інших своїх добутків, ці оповідання Чехов присвятило викриттю міщанського духу, обивательщини, вузькості людської душі. Чехів ні […]...
- Суперечливість позиції та моральна невизначеність – причина трагедії самотньої непересічної особистості (“Сава Чалий” Карпенка-Карого) Трагедія “Сава Чалий” – найвизначніша історична п’єса І. К. Карпенка-Карого. З історичних джерел відомо, що Правобережжя і західноукраїнські землі у XVIII ст. були під владою Речі Посполитої. Після укладення Прутського миру 1711 року польські магнати Потоцькі, Браницькі, Любомирські та інші, що втекли в час народних повстань у Польщу, знову повернулися на Правобережжя. Вони заволоділи величезними […]...
- Усвідомлення громадянської позиції людини (за творами Т. Шевченка) Глибока філософія прихована у словах В. Джеймса: “Суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, якщо не отримує співчуття від усього суспільства”. Я думаю, однією із таких особистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається Т. Шевченко. Не кожного члена суспільства можна назвати громадянином, […]...
- Матеріал для з’ясування авторської позиції в повісті “Капітанська дочка” Ні, тема селянської війни найтіснішим образом пов’язана із сучасністю Пушкіна, з епохою підйому селянських повстань, бунтів, з роздумами Пушкіна про долі Росії. Більш того. “Минуле й сьогодення зв’язані міцними узами, а у великих подіях минулого можна знайти дуже багато аналогічного, котре буде співзвучно нинішній величній епосі”, – писав В. Ян. Для нас Пугачевское повстання, дійсно, […]...
- Поміркованість соціальної позиції Федьковича в повісті “Три як рідні брати” Він прийшов у літературу з мальовничого пісенного краю, з Гуцульщини, ставши першим повістярем Буковини. Це Юрій Федькович. І. Франко так окреслив постать самобутнього майстра слова: “Осип-Юрій Федькович – се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі… Особливо болі, тугу, надії і розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто другий…” У […]...
- Позиції ліричних героїв у віршах ” Ангел-Хоронитель” А. Блоку й “Лицар на годину” Н. А. Некрасова Вірша ” Ангел-Хоронитель” А. Блоку й “Лицар на годину” Н. А. Некрасова на перший погляд не мають між собою нічого загального. Дійсно, А. Блок і Некрасов це зовсім різні письменники, кожний з яких відрізняється своїм самобутнім стилем, характером добутків, вони жили й творили, по суті, у різних епохах: “Лицар на годину” був написаний в 1862 […]...
- Елегія Жуковського “Кубок” “Хто, чи лицар знатний иль латник простий У ту безодню стрибне з височини? Кидаю мій кубок туди золотий: Хто знайде в тьмі глибини Мій кубок і з ним вернеться нешкідливо, Тому він і буде нагородою переможної”. Так цар виголосив, і з високої скелі, Висевшей над безоднею морський, У безодню бездонної, зяючої імли Він кинув свій […]...
- Зміст поеми Жуковського “Лісовий цар” Хто скакає, хто мчиться під хладною імлою? Їздець запізнілий, з ним син молодий До батька, весь издрогнув, крихітка припав; Обійнявши, його тримає й гріє старий “Дитя, що до мене ти так робко прильнул?” “Рідний, лісовий цар в очі мені блиснув: Він у темній короні, з густою бородою”. “Про ні, те біліє туман над водою”. “Дитя, […]...
- Чим романтизм Жуковського відрізняється від романтизму Рилєєва Романтизм, як літературний напрямок, характеризується незадоволеністю сьогоденням, сучасною дійсністю. Ця незадоволеність породжує мрії про те, що мабуть, про бажаний. Але це бажане, те, що хотілося б бачити в житті, представлялося письменникам-романтикам по-різному. Тому в романтизмі виділилося два основних плини – консервативне й революційне. Представники революційного романтизму спрямовані в Майбутнє, повні визвольних ідей, пов’язані з боротьбою […]...
- У чому подібність і розходження життєвої позиції автора й головного героя роману? (А. С. Пушкін. “Євгеній Онєгін”) Отже, я знову відкриваю “Євгенія Онєгіна” (слово “відкриваю” тут звучить подвійно: воно ставиться й до книги, і до самого добутку, що, напевно, можна відкривати для себе все життя). Зненацька я розумію, що збираюся не читати, а слухати натхненне оповідання свого старого друга – Автора. Хто він? Сторонній спостерігач або зацікавлена особа? Його біографія почасти збігається […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса: дві життєві позиції, два світобачення (за романом М. Сервантеса “Дон Кіхот”) Дон Кіхот і Санчо Панса: дві життєві позиції, два світобачення (за романом М. Сервантеса “Дон Кіхот”) Великий іспанський письменник та гуманіст Мігель Сервантес жив у ті часи, коли скінчилися гуманістичні ілюзії. Тому роман про Дон Кіхота – це не тільки пародія на безглузді лицарські романи XVI століття, але й смілива переоцінка традиційних гуманістичних цінностей. Під […]...
- Послідовник М. Карамзіна, В. Жуковський В. Жуковський – уродженець Тульської губернії; помер у Баден-Бадені. Служив при дворі Миколи I, зіграв значну роль у долі засланих декабристів, допоміг О. Пушкіну, М. Гоголю, О. Герценові та Т. Шевченко. Вважав, що повинен підняти, створити свою душу і зробити все, що можна, для інших. У Третьяковській галереї знаходиться портрет В. Жуковського, написаний у 1816 […]...