Вірш В. А. Жуковського “Море”
Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою.
Таємниця моря хвилює поет. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет.
… Іль тягне тебе з земния неволі
Далеке, світле небо до себе? ..
На початку XIX століття в Росії склалося новий літературний напрям – романтизм. Він прийшов на зміну класицизму і оформився у двох головних течіях – психологічному і цивільному. Психологічне течія російського романтизму очолили
Заслуга В. А. Жуковського полягає в тому, що весь видимий людині світ у його поезії постав в індивідуальному світі, пропущеному через серце і душу. Після Жуковського будь-яке переживання, будь то туга чи печаль, цивільного або патріотичне почуття, втратило риторичне, абстрактне (і тому холодне) вираз і набуло задушевність і зворушливість.
Зелень ниви, гаї лепет,
У небі жайворонка трепет,
Теплий дощ, блисканням вод, –
Вас назвавши, що додати?
Чим іншим тебе прославити,
Життя душі, весни прихід?
Єдність авторської свідомості і відображеної в ліриці романтичної особистості
Своїми елегіями Жуковський вдихнув в російську поезію новий зміст і перетворив її лад. В елегії “Море” зміст сумно не тому, що так велять “правила” мистецтва, а внаслідок сформованого у поета розуміння життя. Так була похитнулася примусовий зв’язок між жанром та ліричної емоцією.
Це призвело до того, що особистість у поезії вже не ділилася на різні сфери – інтимну, громадянську, а постала єдиної, внутрішньо складному і багатогранною, прекрасною і піднесеною. Дійсність відтепер проглядалася через душевний лад людину, через її індивідуальні, неповторно-своєрідні, самобутні переживання.
Ти б’єшся, виєш, ти хвилі под’емлешь,
Ти рвеш та душити ворожу імлу…
І імла зникає, і хмари йдуть,
Але, повне минулого тривоги своєї,
Ти довго піднімаєш іспуганни хвилі… Літературний критик В. І. Коровін у своїй статті “Від Державіна до Тютчева” писав: “Елегічна емоція включила тепер і” вічні “філософські питання – протиріччя між кінцівкою тіла і нескінченністю духу, і соціальні – незадоволеність нагальною дійсністю, в якій гинуть високі духовні цінності (звідси спрага іншого світу і пекуча мрія про нього), і психологічні – бажання передати неповторні і гуманні почуття, властиві окремої особистості, родинним їй душах “.
Ти у безодні покійної приховуєш смятенье,
Ти, небом милуючись, тремтиш за нього.
В. А. Жуковський надав елегійного смутку всепроникаючий і всеохоплюючий характер. Елегійний настрій – це панівна тональність його лірики. Елегія – пісня усього людського життя, що виражає глибоке і невикорінне розчарування в дійсності.
Related posts:
- Аналіз вірша В. А. Жуковського Море Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поета. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Порівняльна характеристика елегії В. А. Жуковського “Море”, віршів А. С. Пушкіна “До моря” і Ф И Тютчева “Як добре ти про море нічне” Тема “Людин і Природа ” завжди була глибоко органічна для вітчизняної поезії. Вона незмінно ставила поруч із людиною все різноманіття природи й відкривала йому ока на “трепет життя”, на мудру доцільність, велич і гармонію, красу рідної землі. Природа завжди залишалася для творця джерелом прекрасного й надихаючого. Часто те саме природне явище залучало різних поетів у […]...
- Сюжетний аналіз вірша Жуковського “Море” Василя Андрійовича Жуковського по праву вважають “літературним Колумбом Русі”, що открили їй “Америку романтизму в поезії”. На початку XІX століття романтизм у Росії був новим напрямком, що прийшло до нас із західноєвропейської літератури. Романтизм приніс із собою нові теми, образи, настрої, мотиви, художні прийоми зображення. Більше того, можна сказати, що романтизм визначив нове – романтичне […]...
- Ліричний сюжет і символіка вірша “Море” Жуковського Без В. А. Жуковського не можна уявить собі російську романтичну поезію. Саме Жуковський змусив слово природно передавати самі тонкі переживання людини. Крім того, він перетворив деякі поетичні жанри: у першу чергу, послання й елегію Єдина тема й основний зміст лірики Жуковського – душу людини, міркуванням про неї присвячена його поезія. У своїй ліриці він створює […]...
- Балада В. А. Жуковського “Світлана” Балада В. А. Жуковського “Світлана” є твором романтизму. Тут описані почуття, піднімає людини: “Милий друг далеко; Мені доля померти в смутку самотньою”. Світлана любить, страждає, вірить, боїться, дуже багато почуттів вона відчуває у баладі. Світлана є ідеальним героєм, героєм мрії Жуковського. Вона селянка, красуня, дуже добра, щаслива, що не зовсім можливо. Жуковський обдарував Світлану винятковим […]...
- Сюжетний аналіз елегії Жуковського “Листок” На перший погляд тема вірша проста: “листок відокремлений”, “від дружної гілки відлучений”, “з волі случаючи що носиться, прагну куди велить мені доля”, але ідея вірша не така. У вірші Жуковського розкриваються думки автора про те, що в реальному світі людин – це всього лише випадковість, залежна від волі долі, він не може бути спокійний і […]...
- “Листування” Вяземського й Жуковського Своє сприйняття сформованій тоді ситуації Вяземський емоційно передав у листі Жуковському від 22 серпня 1809 року: “Дякую тобі і цалую за відповідь Шаликову. Зізнаюся, мовчання твоє дратувало мене, і це вже брав зброю за тебе. Пиеса і написана, і може бути, буде цікавий і вийшла друком Рус. Віснику”. Показово, що схвалення самого факту відповіді Жуковського […]...
- Позиції Вяземського відносного Жуковського Автор “Щось…” дуже без зайвої дипломатії висловився про одну з анонімних перекладних публікацій номери – “Портреті”. Це – твір, справді мало цікаве, певне, належало до того що роду перекладів з “масової” літератури, які Жуковський, про що його письма від 4 листопада 1810 року, змушений був іноді робити виключно “для кишені”, там же був досить великий […]...
- Ліричний герой В. А. Жуковського В. А. Жуковський по праву вважається одним з найяскравіших російських поетів-сентименталистов, розвинули цей літературний метод в ліриці до величних масштабів і забезпечили плавний і закономірний перехід до романтизму. Ранні вірші поета пройняті сентиментальними настроями, в пізніх ж можна-знайти характерні для романтизму теми й образи. Разом з тематикою, проблематикою і загальним настроєм віршів Жуковського еволюціонував і […]...
- Критичні, публіцистичні і видавничі досліди У. А. Жуковського в оцінках П. А. Вяземського Взаємини У. А. Жуковського і П. А. Вяземського, їх ідейні, літературні, дружески-бытовые зв’язку постійно перебувають у зору вітчизняного літературознавства. Але практично немає досліджень, спеціально присвячених сприйняттю творчості Жуковського Вяземським (як, втім, та інші сучасниками), хоча, зрозуміло, у багатьох роботах теми однак зачіпаються. Тим більше що Вяземський, поступово ставав однією з провідних літературних критиків другої половини […]...
- Відгук Вяземського на книжку “Твори У. Жуковського в прозі” Найбільшою повнотою, глибиною і виваженістю розбору літературно-критичних і публіцистичних дослідів Жуковського першої чверті ХIХ століття відрізняється розгорнута рецензія Вяземського на друге видання “Творів У. Жуковського в прозі” (1826). Відгук на книжку, яка об’єднала публікації “Вісника Європи” і початку 20-х, виник тому ж році в “Московському телеграфі” – як зазначалось, з підстави журналу Вяземський був однією […]...
- Чим романтизм Жуковського відрізняється від романтизму Рилєєва Романтизм, як літературний напрямок, характеризується незадоволеністю сьогоденням, сучасною дійсністю. Ця незадоволеність породжує мрії про те, що мабуть, про бажаний. Але це бажане, те, що хотілося б бачити в житті, представлялося письменникам-романтикам по-різному. Тому в романтизмі виділилося два основних плини – консервативне й революційне. Представники революційного романтизму спрямовані в Майбутнє, повні визвольних ідей, пов’язані з боротьбою […]...
- Аналіз балади Жуковського “Кубок” Василь Андрійович Жуковський – один із кращих літературних особистостей РФ. Одержавши гарне утворення, відмінно володіючи іноземними мовами, він рано почав писати вірші й перекладати іноземних поетів. Одним з його відомих добутків є балада “Кубок”. Балада починається зі слів підступного царя: “Хто, чи лицар знатний иль латник простій, у ту безодню стрибне з височини?” Безоднею Жуковський […]...
- Аналіз вірша Жуковського “Листок” Вірш був написаний в 1818 році. У цей час поет перебував у Петербурзі і перебував на службі у государя – імператора як вчителі російської мови у великої княгині Олександри Федорівни. Пережив заміжжя М. Протасової в 1817 році. Для 24 – річного Жуковського це розквіт творчості. Особиста драма поета і пов’язане з нею розчарування в усьому […]...
- Реакція Вяземського публікацій Жуковського Особливе співчуття Вяземського викликала здатність Кантемира “сміливо і натяків схоплюватися з усіма пороками, з усіма дуріннями і на забобони, які панують у суспільстві”, і “подолати їх силою істини і розуму”. Симптоматичною є різниця у акцентах щодо цілей сатирика Жуковським та її рецензентом. Жуковський бачив завдання сатири в “осміянні людських помилок, дурниць і пороків” і тільки […]...
- Негативне ставлення Вяземського до прози Жуковського Вибудовуючи рецензію відповідно до послідовністю розташування статей Жуковського в аналізованому томі, заключну частину (всього півсторінки тексту) Вяземський присвятив його прозі послевестниковского періоду. Хоча стислість відкликання про “Подорожі по Саксонської Швейцарії” і “Рафаэлевой “Мадонни”” означала прохолодного, тим паче негативного до них відносини. Так, “шматки з подорожей 1821 і 1824 років” визнані “зразком прози описової”, і висловлено […]...
- “Вісник Європи” Жуковського і увагу до нього з боку Вяземського Чільну увагу Вяземський приділив публікаціям Жуковського в “Віснику Європи” (це відповідало їх домінуючому стану збірнику: семеро з дев’яти), і тим, у яких автор постає як критик і публіцист, а чи не белетрист. Такий їхній підхід цілком закономірне у світі власних творчих переваг рецензента. Його приваблювала і велика просвітницька, багато в чому дидактична установка Жуковского-критика. Недарма […]...
- Особливості романтичного бачення В. А. Жуковського 1. Заворожливий голос серця. 2. Перемога чистого серця над долею. 3. Страшний і таємний мир. 4. Особливості двоемирия. Мрія й дійсність зливаються в любові. В. В. Набоков. Творчість В. А. Жуковського доводиться на період романтизму, одного із самих загадкових напрямків у російській літературі. Кожний з письменників і поетів вносить у нього свої особливі відтінки й […]...
- Елегія Жуковського “Вечір” (переказ) Самий популярний жанр світової лірики – елегія. Вона пов’язана із ситуацією спогади, пофарбованого в сумні тони, “ностальгія за минулим”. У різні історичні періоди віршована традиція відкривала в цій темі свої аспекти, найбільш відповідали духу часу. У цьому відношенні цікава елегія Жуковського “Вечір”. У ній поєднується з особливою виразністю створення романтичного за своєю суттю образу з […]...
- Житейське море – крилаті вирази Житейське море Образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами, що зустрічається в багатьох літературних мовах. Уподібнення життя бурхливому морю виникло, мабуть, в епоху великих географічних відкриттів кінця XV-XVI ст., коли мореплавство відігравало величезну історичну роль. У новітні часи вислів набув значного поширення. Так, в “Енеїді” І. П. Котляревського читаємо: Як […]...
- Твір на тему “Море” Я дуже люблю море. У нього, наче в дзеркало, милується сонечко. Воно буває дуже різним: влітку – тепле та лагідне, бурхливе та неспокійне, а часом і зовсім вкрите льодом взимку. Можна дивитися нескінченно довго, як воно б’ється хвилями об береги. Море завжди величне, ніколи не метушиться, нікуди не поспішає, хоч часом може бути схвильованим, навіть […]...
- Сочинение на тему “Лето на море” Этим летом я ездил на море с родителями. Мы жили в деревянном домике, а домик стоял в роще деревьев, на склоне, который спускался к морю. Целые дни я проводил или в воде, или на берегу моря. Даже ночью, засыпая, я слышал шум прибоя. Рано утром меня будили плеск волн и крик чаек над водой. Чайки […]...
- Море. Опис водойому Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлів, […]...
- Море – Твір-опис Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлів, […]...
- Цикл “Північне море” – “КНИГА ПІСЕНЬ” ВИДАТНЕ ЯВИЩЕ НІМЕЦЬКОГО РОМАНТИЗМУ РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ § 5. “КНИГА ПІСЕНЬ” ВИДАТНЕ ЯВИЩЕ НІМЕЦЬКОГО РОМАНТИЗМУ Цикл “Північне море” Кохання відкрило шлях на широкий простір природи, у великий світ. Ця тема звучить в останньому циклі “Північне море”. Величні картини природи створюються в циклі за допомогою різноманітних тропів, фігур, фольклорних засобів, міфологічних образів. Тут поєднано різні начала – природа й людські […]...
- Послідовник М. Карамзіна, В. Жуковський В. Жуковський – уродженець Тульської губернії; помер у Баден-Бадені. Служив при дворі Миколи I, зіграв значну роль у долі засланих декабристів, допоміг О. Пушкіну, М. Гоголю, О. Герценові та Т. Шевченко. Вважав, що повинен підняти, створити свою душу і зробити все, що можна, для інших. У Третьяковській галереї знаходиться портрет В. Жуковського, написаний у 1816 […]...
- Адріатичне море Адріатичне море – частина Середземного моря між Апеннінським і Балканським півостровами. В IVст. до н. е. грецькі купці заснували між устями По й Адидже місто Атри Адрия. Походження цієї назви зв’язують із мовою древнього населення цих місць иллирийским, у якому є слово айиг – “вода”, “море”. За назвою міста в греків одержав назву Адріатична затока […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Е. Гемінгвея “Старий і море” Що снилося старому після повернення додому, і чому автор закінчує свій твір саме такими словами? Старому часто сниться сон-спогад про Африку, про його молодість, про колишні подорожі. Коли йому довго не щастило, він немов викликав цей сон, і це додавало йому сил. Особливо подобався старому сон про левів на білому піщаному березі. Коли старий, утомлений, […]...
- Сочинение про море Говорят, что море бесконечно. С географической точки зрения это, конечно, не так. Однако, если хотя бы на мгновение в него всмотреться, все сомнения сразу исчезают. Бескрайний горизонт такой необъятный, такой далекий. Люблю прогулки у моря. Они никогда мне не надоедают, ведь всегда разные. Само море не бывает одинаковым. Оно изменчиво по своей природе. Сегодня оно […]...
- Життєвий сюжет повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” НОТАЦІЇ ДО КОЖНОГО ЗАПИТАННЯ 1. Розкрити сюжет повісті. Розповісти про старого рибалку, про його боротьбу з величезною рибою-мечем. Двобій закінчується трагічно: акули з’їли рибу і знесилений рибалка повертається до берега зі скелетом від здобичі. Розповісти, як життя старого Сантьяго пов’язане із морем, як він ставиться до його мешканців. 2. Розповісти про життя старого рибалки Сантьяго. […]...
- Розповідь про море Кажуть, що море безкінечне. З географічної точки зору це звісно не так. Проте, якщо хоча б на мить у нього вдивитись, всі сумніви одразу зникають. Безкрайній горизонт такий неосяжний, такий далекий. Люблю прогулянки біля моря. Вони ніколи мені не набриднуть, адже завжди різні. Саме море не буває однаковим. Воно мінливе за своєю природою. Сьогодні воно […]...
- Твір про мої враження: Мілководне море Як воно пахне! Рибою та водорістю. Губи смакують сіллю та піском. Тепер море зовсім близько. Лише дамба відділяє безкрайню сіру далечінь від суходолу. Ніде на Землі не може людина побачити таку велику берегову смугу, як на голландсько-німецько-датському узбережжі. Через накопичення осадів, або як на північних Фризьких островах через затоплення очеретяних боліт, торфових боліт та заболочених […]...
- Мій улюблений вірш (сприйняття, тлумачення, оцінка). Вірш А. С. Пушкіна “Насолода” Вірші – особлива область нашого духовного життя. Будь-яке прочитане нами вірш проникає в нашу свідомість, залишаючи в душі свій неповторний слід. При читанні одних віршів ми поринаємо в казковий мир, повний чудес. В інші довідаємося мир реальний. І жоден образ, жоден герой зі слів знайомої людини не сприймається нами більш глибоко, ніж той, про яке […]...
- Сочинение на тему “Летом на море” Этим летом я отдыхал с семьей на Черном море, в городе Судаке. Это в Крыму. Над городом высятся горы и старая крепость. Мы чудесно проводили там время на пляже. Пляж там песочный, светлого цвета. Мы стелили подстилки на песок, раскладывали там вещи. Мы целыми днями загорали, купались, играли в надувной мяч на волнах. Только поесть […]...
- Вірш Б. Л. Пастернаку “Про ці вірші”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка) 1. Тема поезії у творчості Пастернаку. 2. Образи художників минулих років. 3. Пафос молодого поета – неприборканий захват життя. 4. Поет, що живе у вічності. Вірш “Про ці вірші” ставиться до раннього періоду творчості поета. Пастернак написав його в 1917 році. У цьому вірші поет звертається до теми творчості, поезії і її творця. Тема поезії, […]...
- Твір на тему: Море (твір-опис) Море (твір-олис) Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих […]...
- Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Моральний кодекс старого Сант-Яго (за повістю Е. Гемінгвея “Старий і море”) Повість Е. Гемінгвея, за яку його нагороджено Нобелівською премією, невелика за обсягом. Та й сюжет її не має великої кількості пригодницьких поворотів. Але повістю “Старий і море” захоплюються вже півстоліття в усьому світі. Чому? Цей твір сповнений алегорій і глибоких роздумів про закони людського […]...
- Вірш М. Ю. Лермонтова “Листок” Коли відкриваєш томик Лермонтова і поринаєш у світ його дивовижною, пронизаної безвихідній сумом поезії, то чомусь ніколи не можеш уявити його усміхненим чи спокійним. У пам’яті спливає особа з похмурими всезнаючим темними очима, в яких застигли самотність і туга. У чому ж причина цього трагічного розладу з життям? У нестерпним харатаере, в уїдливому дотепності, яке […]...
- Вірш И. А. Буніна “Водохресна ніч” (сприйняття, тлумачення, оцінка) И. А. Бунін – поет від Бога. У його Творчості сполучаються традиції й новаторство. Використовуючи кращі досягнення поетів – классицистов, романістів, він на початку двадцятого століття створює свою, неповторну, поезію. Проза Буніна так само лірична, як і його вірші. Велике місце у творчості Буніна-Поета займає пейзажна лірика. Улюблений час доби – ніч Саме вночі Природа […]...
- Мій улюблений вірш Максима Рильського М. Т. Рильський – поет, твори якого хвилюють читача, не залишають байдужими людей різних смаків. Особливо мені подобаються вірші поета про твори мистецтва. М. Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепіано, слухав знаменитих співаків і народних кобзарів. Поет вважав, що музика зачіпає такі струни людської душі, які непідвладні іншим мистецтвам. У поетичному доробку поета […]...