Микита Годованець – Як вони вола ділили
ЯК ВОНИ ВОЛА ДІЛИЛИ
Лев, Вовк, Ведмідь, Лисиця
Зійшлись волом ділиться.
– Діли!-Ведмедю каже Лев.- Діли!
У нас ти правдолюб. Твій фах – воли.
– На чверті поділю,- реве Ведмідь мудрящий,-
Всім буде нарівно, чого іще вам краще?-
Та Лева план такий не вдоволив:
– Не те… А як би Вовк ділив?
– Я? Цей шматок – найбільший, найсмачніший –
Тобі, бо ти найдужчий, найславніший;
Ведмедеві – ця частка немала,
Щоб він не мав на мене зла; А стегна ці, мізерненькі, пісненькі,
Хай будуть нам – мені
– Геть! Геть! Ні правди, ні ума!
Ану, що скаже нам кума?-
Кума володарю чолом віддала:
– А я б отак ділити стала:
Насамперед собі оцей задок взяла б,
Що лишиться,- те Леву оддала б… –
Лев посміхнувсь, коротковухий,
І дорогу куму
Під шийкою почухав:
– Хай! Бути по тому!
* * *
Ти не піддобрюйсь, не хвали,
Коли лежать для поділу воли,
А по-лисичому діли!
Тоді тебе охоче будуть слухать,
Під шийкою ласкаво чухать.
“Я к вони вола ділили”, “Ратиця”, “Галасуни”. Байки написані 1956 року. Увійшли до збірок 1957, 1960 рр.
До збірки “Байки” (1963), за якою подаються тут, увійшли в переробленому вигляді.
Related posts:
- Микита Годованець – Біографія Микита Павлович Годόванець (*14 (26) вересня 1893, Вікнина Тернівської волості Подільської губернії, нині Гайворонський район Кіровоградської області – †27 липня 1974, Кам’янець-Подільський) – український поет-байкар, жертва сталінських репресій. Годованець Микита Павлович народився 26 вересня 1893 року в с. Вікнина Тернівської волості Кам’янець-Подільської губернії (нині – Гайворонський район Кіровоградської області) в селянській сім’ї. Після закінчення Степашанської […]...
- Микита Годованець – Гедзі ГЕДЗІ Телята ледве мукають в безсиллі. Корови жалісно ревуть. А Бугаї гудуть, як в люту бурю хвилі, І під собою землю рвуть… Шукають винного в біді: – Це сонце винне!- мукає Руде.- Опівдні стане, і тоді Світ гедзями гуде! – Ні, ні, провина пастухова!- Реве розлючена Безрога.- Чому від гедзів нас не відгородить? – Та […]...
- Микита Годованець – Трамплін ТРАМПЛІН Микола з Василем,- прекрасні давні друзі, Співаючи ідуть собі у лузі І бачать новину: Селянські хлопці край степочка Плигають в довжину З маленького горбочка. – Ех!- заздрісний Василь зітхнув.- Ну що зробить, коб я так скаконув, Щоб мовили усі: “Оце Василь плигнув! Убийся – дальш його не скочиш!” Ось, друже, поможи, я дам тобі, […]...
- Микита Годованець – Капризний водій КАПРИЗНИЙ ВОДІЙ Дзвіночок голосний вчепили Віслюку: – Водитимеш на честь собі отару!- Віслюк задрав чванливо голову під хмару: – Ще в пелюшках таку Мені ворожка віщувала долю!- Забувши про дзвінок, про водієву ролю, Провідця і пастух Пішов собі гулять по полю, В пшениці випасавсь, аж грало коло вух. Услід за водієм в сусідському городі У […]...
- Микита Годованець – Ратиця РАТИЦЯ – Так це, голубко, ти тут вічно чиниш шкоду? Тепер я виведу тебе на чисту воду, Бо ти на всій біді була!- Ведмідь загріб Лисицю жваву І поволік до Лева на розправу: – Ось, Леве, корінь зла,- Сьогодні ратицю несла! Знайшлася ратиця – знайдем вола! – Так, так, мої ви любі!- Промовив Лев, облизуючи […]...
- Микита Годованець – Добрий вовк ДОБРИЙ ВОВК Вовк розпустив по лісі славу, Що душу має він і добру, і ласкаву; Хай всі до нього йдуть, як в рідний дім,- Велике, і мале, і біле, й чорне, – Він жирного м’ясця поставить їм, Усіх він ласкою обгорне… Слова прекрасних обіцянок – мед! Ймучи Вовчазі віри, Зійшлися звірі, Всяк ближче рветься стати […]...
- Микита Годованець – Ведмідь і гадюка ВЕДМІДЬ І ГАДЮКА Якось, неначе на біду, Підпилий Садівник в саду Чвала охлялою ходою. З ним друг Ведмідь, не розіллєш водою. – Ведмедику! Наліг на мене сон. За сон віддам мільйон. Боротись з ним немає змоги. Дрімота хилить голову мою… – Лягай! Поспи!-говорить Клишоногий.- А я… на варті постою.- За хвильку Садівник на моріжку хропів, […]...
- Микита Годованець – Ведмежі танці ВЕДМЕЖІ ТАНЦІ Поснідавши, блукав Ведмідь в ліску, Шукав дупла, куди б засунуть лапу, Дістать смачненького медку. Аж гульк – Мисливець. Дав би Миша драпу І димом зник в густих чагарниках, Коли ж в того рушничка у руках. Воно й рушничка невеличка, Але така проклята птичка – За кілометр, як швидко б ти не біг, Наздоганя […]...
- Микита Годованець – Хомин спадок ХОМИН СПАДОК Дізнавсь Хома, що на чужім селі Старенька тіточка подякувала богу. Не можна не піти не виплакать жалі, Небіжку провести в далеку путь-дорогу (Такий із вік-віків порядок). Та й інше там цікавило Хому: Казала мати, що йому Від тітки має бути спадок. Той спадок казна-що – дійничка, Але й дійничка не дрібничка, Коли вона […]...
- Микита Годованець – Кручений Панич і Лозина КРУЧЕНИЙ ПАНИЧ І ЛОЗИНА Під сяйвом місячним в чудовім квітнику Панич розмову вів палку, П’янку, Мов чарівне вино: – Давно, Лозинонько, давно У мене серце сохне-в’яне. Терпіти далі сил не стане: Я з давніх літ Тебе люблю над цілий світ, А ти… Взаємності не бачу. О-ох! – І сльози полились гарячі, Великі, як горох. А […]...
- ЛИС МИКИТА – ІВАН ФРАНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Усі люблять казки: і маленькі, і дорослі. У казках багато вигадки, однак вони змушують читачів задуматися не лише над вчинками героїв, а й над своїми власними. Навчають, як жити, щоб у світі було більше розумного, красивого, доброго. Читаючи казки українських і зарубіжних письменників, намагайся знайти в […]...
- Олександр Олесь – Микита Кожум’яка МИКИТА КОЖУМ’ЯКА Убивши князя Святослава, Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк у його Втроє дужчий за вола… […]...
- Прислів’я та приказки про кумів й сватів Спасибі, кума, на бразі, а з похмілля голова болить. Голодній кумі й хліб на умі. Кріпилась кума, та зійшла з ума. Їхав до Хоми, та цопав до куми. Що знає кум, знає кумова жінка, а вже від неї і все село. Спасибі кумі, що до кума добра. За милую куму можна полізти і в тюрму. […]...
- ІВАН ФРАНКО “ЛИС МИКИТА” (уривок) II семестр ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ СКРИНЬКА КАЗОК УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ Урок 114. ІВАН ФРАНКО “ЛИС МИКИТА” (уривок) Мета: дати учням поняття “авторські (літературні) казки”; вчити їх аналізувати зміст твору, давати характеристики героям; розвивати техніку читання; формувати вміння працювати в колективі та самостійно. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА – Насупитись, як сердита людина, осіння хмара; – посміхнутись, як кіт на […]...
- ЯКІ ВОНИ БІДНІ – ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ОПОВІДАННЯ ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ Василь Сухомлинський – видатний педагог, письменник. Торкаючись словом дитячої душі, він мовить: “З малих років учись жити так, щоб тобі було добре, приємно, коли робиш добре для людей, і неприємно, коли зробив щось погане, негідне”. Письменник ділиться зі своїми читачами любов’ю до […]...
- Коцюбинський Михайло – Чого ж вони зраділи? (Збірка) ПРО дВОХ ЦАПКІВ З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно. Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку чорний, а чорний собі не схотів […]...
- СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА СОКОЛОВСЬКИЙ МИКИТА (1769, с. Половецьке, тепер Богуславського р-ну Київської обл. – 04.11.1810, м. Київ) – письменник і культурно-освітній діяч кінця XVIII – початку XIX ст. Родом із священицької родини. У 1782 – 1792 рр. навчався в Київській академії, потім три роки в Московському університеті вивчав російську мову й набував учительську кваліфікацію. З 1797 р. викладав […]...
- Олесь Олександр Микита Кожум’яка Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Убивши князя Святослава. Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас. І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою Перемоги досягти. Є один вояк […]...
- Гончар Олесь Терентійович Микита Братусь I Славний видався ранок: хто вмер, то ще й каятись буде. Сніги тікають, дзвенять струмки, все навкруги протряхає, парує. Небо оновляється – засиніло зовсім по-весняному. Сад мій стоїть ще голий, але вже набряк соками, налився, ось-ось розкриються бруньки. – Здрастуй, – кажу йому, знімаючи шапку. Щоранку знімаю перед ним свою заячу шапку, зав’язану вухами на […]...
- Ой у полі та криниченька – Обжинкові пісні ОЙ У ПОЛІ ТА КРИНИЧЕНЬКА Ой у полі та криниченька, З неї вода протікає. Ой там чумак сірі воли пасе, Він з криниці напуває. Ой розпустив свої сірі воли Та по травці-муравці, А сам помер той чумак Макара У неділеньку вранці. Положили чумака Макару На травці-муравці, Викопали чумаку Макарі Та глибокую долину. Викопали чумаку Макарі […]...
- Вони не бачать душею Вкраїну (за віршем “Патріоти”) Хто вони, патріоти? Які якості їм притаманні? Чим вони керуються у своєму житті? Що мають робити для зміцнення держави, в якій живуть? Патріот і громадянин поняття тотожні чи ні? Чи кожна людина патріот? У чому особливість сучасного патріотизму? Ціла низка запитань… І щоб відповісти на них, треба, мабуть, зрозуміти зміст понять патріотизм, громадянин, громадянська позиція. […]...
- Герої Флобера – хто вони? Герої Флобера – люди, гідні тільки жалості й презирства? У колишніх письменників типовість з’являлася як згущення життя, як рідке й виняткове сполучення в одній особі тих властивостей, які звичайно розсіяні в ослабленому виді серед багатьох живих людей. Герой Флобера, маленький перед особою долі й сугубо середній по своїх якостях, не може стати таким типом. Це […]...
- Чи міг би Лис Микита вчинити інакше? (За казкою І. Франка “Фарбований Лис”) На уроках української літератури нас запитали: “Чи міг би Лис Микита вчинити інакше?” Провівши дискусію, ми дійшли висновку, що вчинити по-іншому він просто не міг. Адже ніхто не може стрибнути вище власної голови і вчинити так, як йому не властиво. Розглядаючи образ Лиса Микити, відразу можна помітити, що це дуже хитрий, самовпевнений звір. Він, крім […]...
- Герої А. П. Чехова – які вони? Розповіді А. П. Чехова короткі, але за їх стислістю і уявною простотою криється дуже глибокий сенс. Всього на декількох сторінках Чехову вдається розкрити внутрішній світ своїх героїв, показати їх характери, звички, мрії і переживання. Хто вони – герої чеховських оповідань? Звичайні маленькі люди зі своїми слабкостями, уявленнями про життя і розчаруваннями. Я хочу розповісти про […]...
- Вони не бачать душею Вкраїну (за віршем В. Самійленка “Патріоти”) Ніщо так не лютило Самійленка, Як пустомельство й неробство Українських патріотів. І. Франко Хто вони, патріоти? Які якості їм притаманні? Чим вони керуються у своєму житті? Що мають робити для зміцнення держави, в якій живуть? Патріот і громадянин поняття тотожні чи ні? Чи кожна людина патріот? У чому особливість сучасного патріотизму? Ціла низка запитань… І […]...
- Загальнолюдські цінності. Чи потрібні вони в житті сучасної людини? Загальнолюдські цінності завжди були і будуть безумовною необхідністю в житті людини. Саме такі цінності створюють людину і роблять її відмінною від тварини. Існування цих цінностей може бути обумовлено різними причинами. Людина як біологічний вид наділена здатністю абстрактного мислення, тобто вона може замислюватися про сенс свого життя і робити з цього деякі висновки. Наприклад, люди прекрасно […]...
- Вони горою за Батьківщину стояли Цього року виконується 65 років від дня перемоги над фашистською Німеччиною. І ні, напевно, у Росії такої сім’ї, де хоча б одна людина не виконала б свій борг перед Батьківщиною, не захистив би неї. Хтось залишився там, вічно молодої, повний сил; а комусь пощастило повернутися додому живим. Нехай навіть пораненим, сколотим і порізаним, з назавжди, […]...
- Простаки сьогодні – хто вони? Якщо порівнювати сучасність з часом, зображеним у повісті Вольтера “Простак”, можна сміливо констатувати великі відмінності. По-перше, геройство випадкових людей під час воєн зведено до мінімуму і практично нехарактерно для західної цивілізації. По-друге, незважаючи на таку ж високу бюрократію (в деяких сферах життя сьогодні вона навіть стала більш високої), особисте життя людей все ж не настільки […]...
- То хто ж вони – оті Січові Стрільці з Галичини? Довгий час історія Січових Стрільців залишалася забороненою темою. Та й зараз вона є малодослідженою й суперечливою. Це не дивно: все, що пов’язане з боротьбою за українську державність, національне відродження, було не потрібне і навіть шкідливе для великої імперії. У лавах Січових Стрільців було багато представників інтелігенції – найбільш патріотичної, національно свідомої частини українців. Боролися за […]...
- Що таке фразеологізми та навіщо вони нам Фразеологізмами називають особливі стійкі словосполучення, які мають усталену (незмінну) форму та означають одне поняття, подібно до слова. Наприклад, слово “втекти” має значення “швидко рухатися бігом звідкись”. І таке ж саме значення має фразеологізм “накивати п’ятами”. Тобто ми можемо поставить знак тотожності між словом “втекти” та стійким сполученням слів “накивати п’ятами”. Відповідно, фразеологізм є одним членом […]...
- Гей-гей! А хто горя не знає – чумацькі пісні Гей-гей! А хто горя не знає, То нехай мене спитає, та гей же! Гей-гей! Та виріс я в наймах, в неволі, Та не знав щастя ні долі, та гей же! Гей-гей! Та по дорогах ходячи, Та чужії воли пасучи, та гей же! Гей-гей! Та чужії воли пасучи, Та чужії вози мажучи, та гей же! Гей-гей! […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? – крилаті вирази Хіба ревуть воли, як ясла повні? Біблійний вислів (Книга Іова, 6, 5). Це риторичне запитання означає незадоволення людини умовами її життя. – Я ще раз кажу,- говорив далі з притиском Герман, – платилось їм замало! Ми тут прецінь самі свої, то ми можемо до того признатися між собою, коли нам іде о то, [щоби] пізнати […]...
- “Щаслива людина”, “сродна праця” – основні поняття філософії і творчості Г. Сковороди. Як їх розуміти і як вони співвідносяться з народними уявленнями? Головними роздумами Г. Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини й шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість, але найвиразніше представлені вони у філософському трактаті “Разговор, называемый алфавит, или букварь мира”, в байках, а також у латиномовних віршах. “Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями, …не мандруй по Єрусалимах”, […]...
- Хто вони “нові люди” у романі “Що робити?” Знаменитий роман Чернишевського “Що робити?” був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури. Автор послідовно викладає свою точку зору на соціалістичний ідеал. Утопія, створена автором, виступає в ролі зразка. Перед нами як би вже пророблений досвід, що дає позитивні результати. Серед відомих утопічних добутків роман виділяється тим, що автор малює не тільки картину світлого майбутнього, […]...
- Дзвони Чорнобиля… Вони дзвонять по кожному з нас Це страшне лихо спіткало мою рідну Україну навесні 1986 року. Як виявилося пізніше – не тільки нашу країну, але і Білорусію, Росію, навіть країни, що знаходяться на півночі Європи. Чорнобиль показав усьому світу, яка мала наша планета і яке уразливе людство. Ніяка система оборони, ніякі закриті-перезакриті кордони, ніякі стіни, що загороджують, на кшталт Великої Китайської, […]...
- Роман М. А. Шолохова “Вони боролися за батьківщину” Про роман “Вони боролися за Батьківщину” сам Шолохов сказав так: “У ньому мені хочеться показати наших людей, наш народ, джерела його героїзму… Я вважаю, що мій борг, борг російського письменника – це йти по гарячим сле-дам свого народу в його гігантській боротьбі проти ино-земного панування й створити Твір мистецтва такого ж історичного значення, як і […]...
- Дзвона Чорнобиля. Вони дзвонять по кожному з нас Це страшне нещастя осягло Україну навесні 1986 року. Як виявилося пізніше – не тільки нашу країну, а й Білорусію, Росію, навіть країни, які перебувають на півночі Європи. Чорнобиль показав усьому миру, як мала наша планета й наскільки чутлива людство. Ні система оборони, ні перекриті границі, ніякі стіни не перешкода для жахливих наслідків таких ядерних катастроф. […]...
- ІВАН СВІТЛИЧНИЙ. Я ЇМ ПРО ХОМУ, А ВОНИ ПРО ЯРЕМУ Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом українського поета Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, вникати в його зміст; розвивати допитливість, кмітливість, вміння інтонувати речення, різні за метою висловлювання; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Виразно читаємо, Чітко відповідаємо, Мову свою рідну […]...
- Колись вони нові міста творили Матеріал уроку. “Король Данило” за Антоном Лотоцьким. Прислів’я. Мета. Поглибити знання дітей про Україну та її населення у давні часи; збагачувати словниковий запас: вдосконалювати навички виразного читання; виховувати гордість за історичне минуле. Обладнання. Портрет короля Данила. Хід уроку I. Організаційним момент. II. Мовна розминка. Прочитайте висловлювання, подумки вставляючи пропущені букви. – Б. з в. рб. […]...
- Коротко про “Страшні слова, коли вони мовчать” (1980) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідні мотиви: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Квінтесенцією роздумів Л. Костенко про значення слова у житті людини, про сутність поетичного мистецтва став вірш “Страшні слова, коли вони мовчать… ” (звернімо увагу – саме цим твором завершується […]...