Ой матінко-зірко – Народна лірика
ОЙ МАТІНКО-ЗІРКО
Ой матінко-зірко,
Як у строку гірко:
Куди хилять, то й хилюся,
Бо я всіх боюся.
Ой матінко-зоре,
Яке в строку горе:
Ні доїсти, ні допити,
Ні сісти спочити!
Ой матінко-вишня,
Чи я у вас лишня,
Що ви мене туди дали,
Де я непривишна?
Ой матінко-пава,
Тепер я пропала,
Що ви мене туди дали,
Де я не бувала.
Ой матінко моя,
Тепер я не твоя,
Тепер я вже того пана,
Що задаток дано.
Ой матінко моя,
Тепер я не твоя,
Хіба тоді твоя буду,
Як строку добуду.
Добре тобі, тату,
Задаточки брати!
Прийди, тату, подивися,
Як їх заробляти!
Ти думаєш, тату,
Що я тут паную?
Прийди, тату, подивися,
Як я тут горюю!
Ти думаєш, тату,
Що я тут не плачу?
За сльозами за дрібними
Стежечки не бачу!
Вийду я на гору,
Крикну я додому:
“Вари, мати, вечеряти
Та й на мою долю!”
Варила, варила,
Небагато – трошки:
“Нема ж тобі, моя доню,
Ні миски, ні ложки!”
Related posts:
- Наймитські, та бурлацькі пісні Як свідчать історичні дані, наймитство й бурлацтво поширені були вже в XVI-XVII ст. Особливої ж масовості набрали в другій половині XIX ст.- початку XX ст., коли на Україні став бурхливо розвиватися капіталізм. Члени вбогих родин наймитували у селах та містах, ходили в південні степи на строкову службу у весняний та літній час. Хазяї прагнули, щоб […]...
- Ой матінко, та не лай мене… – Весільна пісня Ой матінко, та не гай мене Ой матінко, та не гай мене, В доріженьку виряджай мене. Бо вже нічка та темненькая, Доріженька та далекая. Їхать лісом та все коренистим, Їхать шляхом та все кам’янистим. Щоб з доріжки не зблудитися, Дівчиноньки не згубитися. Коментар Коли молодий забирав молоду до себе додому, споряджали “весільний поїзд” і співали […]...
- Ой матінко, та не гай мене Скорочено Ой матінко, та не гай мене, В доріженьку виряджай мене. Бо вже нічка та темненькая, Доріженька та далекая. Їхать лісом та все коренистим, Їхать шляхом та все кам’янистим. Щоб з доріжки не зблудитися, Дівчиноньки не згубитися. Коментар Коли молодий забирав молоду до себе додому, споряджали “весільний поїзд” і співали відповідні пісні, як-от “Ой матінко, та […]...
- Ой матінко, та не гай мене скорочено – Весільні пісні Ой матінко, та не гай мене, В доріженьку виряджай мене. Бо вже нічка та темненькая, Доріженька та далекая. Їхать лісом та все коренистим, Їхать шляхом та все кам’янистим. Щоб з доріжки не зблудитися, Дівчиноньки не згубитися. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Коли молодий забирав молоду до себе додому, споряджали “весільний поїзд” і співали відповідні […]...
- Наймитські пісні Спорідненими за тематикою, ідейно-художнім пафосом є наймитські пісні, у яких теж домінує мотив невлаштованості життя, марності прожитих років у важкій праці на інших. Наймитування як суспільне явище з´явилось після скасування кріпацтва 1861 р. Звільнені, але обкрадені реформою, збіднілі безземельні чи малоземельні селяни не мали іншого способу для прогодування сім´ї, як іти і найматися на роботу […]...
- Тема 1. Народна лірика – І. Усна народна творчість 9 клас І. Усна народна творчість Тема 1. Народна лірика Основні жанри народної лірики: – пісні-ігри (“Подоляночка”, “Просо”, “А вже весна”); – трудові пісні (виконувалися під час праці); – календарно-обрядові (веснянки, гаївки, русальні (“Проведу я русалочки до бору”), купальські (“Ой вінку, мій вінку”), жниварські (“Там у полі криниченька”, колядки, щедрівки тощо); – родинно-побутові: колискові, танцювальні, […]...
- Усна народна творчість – народна лірика Однією з найважливіших і найбагатших частин художньої культури українського народу є його усна словесна творчість. Скільки прекрасних перлин, багатих, цікавих за змістом, яскравих мистецькою формою має вона! Та найбільшою окрасою є народні ліричні пісні. Внаслідок того, що фольклорні твори відображають усі сторони народного життя, найрізноманітніші вияви людської душі, вони групуються в три основні роди: народна […]...
- Віє вітер на долину – Народна лірика ВІЄ ВІТЕР НА ДОЛИНУ Віє вітер на долину, Колише билину. Рід до роду листи пише Та на Україну. Пише листи розмаїті, Пише, розсилає Все на тую Україну, Де родину1 має. Ой роде ж мій, роде, Ой роде ж мій милий, Розійшовся по Вкраїні, Як туманець сивий. Туман сивий, туман синій, Піднімися вгору, З’їжджайтеся рід до […]...
- Ой високо сонце сходить… – Народна лірика ОЙ ВИСОКО СОНЦЕ СХОДИТЬ, А НИЗЬКО ЗАХОДИТЬ Ой високо сонце сходить, А низько заходить; Ой ходить піп по вівтарю Та листи читає: “Чому, чому галаганців У церкві немає?” “Ой як же нам, наш батюшка, До церкви ходити, Загадують десятчики В клуні молотити; Що брат косить, що брат косить, А батько молотить, Сестра у нас одиниця, […]...
- Розлилися круті бережечки – Народна лірика РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона […]...
- Ой та зажурились стрільці січовії – Народна лірика ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку1 переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії […]...
- Ой ясне сонце високо сходить – Народна лірика ОЙ ЯСНЕ СОНЦЕ ВИСОКО СХОДИТЬ Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому коні грає, Ой що він грає, […]...
- Вилітали орли з-за крутої гори – Народна лірика ВИЛІТАЛИ ОРЛИ З-ЗА КРУТОЇ ГОРИ Вилітали орли З-за крутої гори – Заплакали молодії хлопці, Сидячи в неволі. Вони заплакали, Ще й заголосили: “А в кого ми, пани-браття, Цеє заслужили? Чи в Господа Бога, Чи в свої громади, Що нас, таких молоденьких, В некрути забрали. В некрути забрали, Ще й попарували, На руки й на ноги […]...
- Явтух – народна драма “Да куди їдеш, Явтуше, Да куди ‘ідеш, мій друже?” – “Не скажу!” “Да коли ж твоя добрая ласка, То й скажеш!” – “На базар!” “Підвези ж мене, Явтуше, Підвези мене, мій друже!” – “Не хочу!” “Да коли ж твоя добрая ласка, То й схочеш!” – “.Сідай, та скраєчку!” “Ой що везеш, Явтуше, Ой що везеш, […]...
- Тема. “ДО БОРУ, ДРУЖЕЧКИ, ДО БОРУ”, “ЛЕТЯТЬ ГАЛОЧКИ У ТРИ РЯДОЧКИ”, “ой матінко, та не гай мене” – весільні пісні Варіант 1 1. Щоб збудувати нову оселю (“До бору, дружечки, до бору”), потрібно… А Посвятити місце, де вона буде зводитися. Б Чітко виміряти територію її майбутнього розташування. В Вирубати велику деревину. Г Мати на це дозвіл Ради. 2. Дерево (“До бору, дружечки, до бору”), яке пропонується вико ристати для “заміту”. А Дуб. Б Клен. В […]...
- ЗНО – Календарно-обрядові пісні – Народна лірика 1.1. Календарно-обрядові пісні Усе життя наших далеких пращурів було тісно пов’язане з календарем. Одним із найдавніших видів усної поезії народу є календарно-обрядові пісні, які відображали кожен цикл хліборобської праці в різні пори року. У цих піснях дуже часто відтворювався трудовий процес: зображали рухи, які символізують оранку, сівбу, жнива тощо. Усі календарно-обрядові пісні відзначаються ліризмом. Це […]...
- ЗНО – Народна лірика Образотворчі засоби ліричних пісень – Анафора – Однаковий початок рядків у вірші, пісні, що застосовується для підкреслення важливого за смислом слова. Антитеза – протиставлення з метою контрастного змалювання явищ (заперечення певного твердження, тези). – Епіфора – протилежна анафорі за своєю роллю в поетичному тексті. – Інверсія – порушення узвичаєного порядку слів у реченні з метою […]...
- Українська народна казка – Вовк, собака та кіт Був собі чоловік, і жив у нього собака. Собака цей, поки молодий був, то й стеріг хазяїна, а як зістарився, то господар прогнав його з подвір’я. Ходив він собі степом, ловив там миші, що попало, те й їв. Уночі перестрів того собаку вовк та й каже: – Здоров був, собако! Поздоровкалися. Вовк і питає: – […]...
- ЗНО – Соціально-побутові пісні – Народна лірика У соціально-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад. Жанрово-тематичне розмаїття: […]...
- Грицю, Грицю, до роботи – Народна лірика ГРИЦЮ, ГРИЦЮ, ДО РОБОТИ – Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… – Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… – Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… – Грицю, Грицю, врубай дров! – Кахи-кахи! Нездоров… – Грицю, Грицю, роби хліб! – Кахи-кахи! Щось охрип… – Грицю, Грицю, до Марусі! – Зараз, зараз уберуся! […]...
- ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ – ЙОГАН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ Хто пізно так мчить у час нічний? То їде батько, з ним син малий. Чогось боїться і мерзне син – Малого тулить і гріє він. – Чому тремтиш ти, мій сину, щомить? – Король вільшаний он там стоїть! Він у короні, хвостатий пан! – То, сину, вранішній туман! “Любе дитя, до мене мерщій! Будемо гратись […]...
- Весільні пісні – Народна драма ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Виготовлення короваю 1. Івашкова мати по улоньці ходить І сусідочок просить: – Ви, сусідочки мої, Та ходім ік мені, До мого дитяти короваю бгати, Сиром, маслом та посипати. 2. Благослови, боже, Пречиста, госпоже, І отець, і мати, Своєму дитяти Сей коровай зібгати. 3. Не вій, вітре, вгору, Та повій по роздолу, Та на […]...
- Українська народна казка – Котик Не знаю, в якомусь-то царстві жив собі чоловік, а в нього було три сини. От як умер батько, зостався їм спадок: млин, хлів і кіт. – Нум,- кажуть брати,- будемо ділитися. – Нум. От і поділилися. Старший собі узяв млин, середульший – хлів, а найменшому дали кота: – Ти,- кажуть,- малий, тобі небагато треба! Почув […]...
- Українська народна казка – Ох Колись-то давно, не за нашої пам’яті,- мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був один син, та й таке ледащо той одинчик, що лихо! Нічого не робить – і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем […]...
- Подоляночка – Народна драма ПОДОЛЯНОЧКА А Дівчата роблять коло, крутяться і співають, а одна дівчина, Ставши всередині, жестами показує те, що інші співають. Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона стояла, До землі припала, Личко не вмивала, Бо води не мала. Ой встань, ой встань, подоляночко, Обмий личко, як ту скляночку, Возьмися в боки за свої […]...
- Подоляночка – народна драма А Дівчата роблять коло, крутяться і співають, а одна дівчина, ставши всередині, жестами показує те, що інші співають. Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона стояла, До землі припала, Личко не вмивала, Бо води не мала. Ой встань, ой встань, подоляночко, Обмий личко, як ту скляночку, Возьмися в боки за свої скоки, […]...
- КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО… КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ До літнього циклу календарно-обрядової лірики належать так звані русальні пісні. Вони виконувалися у дні Зелених Свят. їх відзначають у сьому після Великодня неділю (п’ятдесятий день після Пасхи). Це свято ще називають Трійцею на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. Трійця – одне з найбільших […]...
- Ой чиє ж то жито… – Українська народна балада ОЙ ЧИЄ Ж ТО ЖИТО, ЧИЇ Ж ТО ПОКОСИ Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала – не дожала І до сходу сонця тополею […]...
- Українська народна казка – Молодильна вода Жив на світі один цар і мав трьох синів. два були розумні, а третій, як водиться, дурень. І дожив той цар до глибокої старості. Однієї ночі приснився йому віщий сон: снилося йому, що є така вода, коли нею вмитися, то можна знову стати молодим. Вранці, пробудившись, став оповідати він той сон синам і сказав: – […]...
- Українська народна казка – дідова дочка й бабина дочка Казка про двох сестер-зведенят – ледачу і роботящу Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго прожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала: – Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої удови, що біля нас живе […]...
- Українська народна казка – Івасик-Телесик Хлопчика-крихітку украла страшна змія, але Телесика їй з”їсти не вдасться. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже […]...
- АНАКОЛУФ >Анаколуф (від грец. &;#940;&;#957;&;#945;&;#954;ό&;#955;&;#959;&;#965;θ&;#959;&;#957; – неправильність, непослідовність) – це стилістична фігура, побудована з порушенням граматичної узгодженості між словами, членами речення. Наприклад: “На сто колін, перед стома богами // Я падаю: прийди мені, прийди!” (І. Драч) – замість: Прийди до мене. Анаколуф підкреслює відтінки емоцій того, хто говорить, свідчить про його внутрішній стан (найчастіше – схвильованості), […]...
- Українська народна казка – Колобок Були собі дід да баба та дожились уже до того, що й хліба нема. дід і просить: – Бабусю! Спекла б ти колобок! – Та з чого ж я спечу, як і борошна нема? – От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала […]...
- Українська народна казка – Царівна-Жаба Скорочений переказ української народної казки про зачаровану царівну. Десь-не-десь, у якімсь царстві, жив собі цар та цариця, а в них – три сини, як соколи. От дійшли вже ті сини літ, – час їм женитися. Цар покликав синів та й каже: – Сини мої, соколи мої! дійшли ви літ,- час вам уже подружжя шукати. Забирайте […]...
- З приповістей соломонових скорочено – Народна творчість Про повагу до батьків і старших. Зберігай у пам’яті, мій сину, науку батька свого й не забувай нагадувань матері своєї! Заховай їх у серці назавжди. Коли йтимеш, вони будуть тебе супроводжувати; як ляжеш, стоятимуть на варті біля тебе, а коли прокинешся, розмовлятимуть з тобою. Бо наказ є смолоскипом, а наука – світлом. Про допомогу вбогим. […]...
- Українська народна казка – Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: “Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?” От баба й просить діда: – Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде […]...
- Відповіді до теми: “Китайська лірика”, “Персько-таджицька лірика” 1. Які мотиви спільні для авторів персько-таджицької лірики? Спільними можна назвати роздуми над сутністю людського буття: проблему життя та смерті, мотив незбагненності світу, плинності земного життя людини, оспівування життєвих насолод як способу приборкати гіркоту та тугу, яку відчуває людина. Перські лірики часто звертаються до теми втраченої молодості, закликаючи жити теперішнім, цінуючи кожну мить життя. У […]...
- Російська народна казка – Маша і ведмідь Жили собі дід і баба. У них була внучка Маша. Зібралися раз дівчатка в ліс по гриби та по ягоди. Кличуть із собою й Машу. – дідусю, бабусю,- каже Маша,- пустіть мене в ліс з подружками! Дід і баба кажуть: – Іди, тільки від подруг не відставай, а то заблудишся. Прийшли дівчатка в ліс, почали […]...
- Коза – народна драма Дійові особи: Д і д – у драній свиті, з горбом (або з кожусі, вивернутому догори вовною), довгими вусами та бородою з клоччя (або з вовни) аж до пояса. В руках ціпок. Ц и г а н – у чорному драному капелюсі з вузькими крисами, довгій червоній сорочці, широких штанях, жилетці, чоботях. У руках батіг. […]...
- Українська народна казка – Яйце-райце Колись була птиця жайворонок царем, а царицею – миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця – давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: – Нехай мені буде! А жайворонок каже: – Нехай мені! Думають вони: що тут робити? Пішли б позиватися, та […]...