Троє схотінок – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Скорочено

Related posts:

1. Троє схотінок (скорочено) – Куліш Пантелеймон Одной картины я желал быть вечно зритель. (Пушкин) Я не хотів би ні царських палат. Ні вертоградів пишно-прохолодних. Аби у мене був з душею добрий лад, Щоб не насилував я мислей благородних. Я не хотів би світових утіх, Що забавляють олухів великих, Аби у мене був веселий в серці сміх Серед моїх книжок, моїх палатів […]...
2. Пантелеймон Куліш – Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення) Пантелеймон Куліш Троє схотінок (Критика, коментарі до твору, пояснення) Одной картины я желал быть вечно зритель. (Пушкин) Я не хотів би ні царських палат. Ні вертоградів пишно-прохолодних. Аби у мене був з душею добрий лад, Щоб не насилував я мислей благородних. Я не хотів би світових утіх, Що забавляють олухів великих, Аби у мене був […]...
3. Скорочено – ТРОЄ СХОТІНОК – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Я не хотів би ні царських палат, Ні вертоградів пишно-прохолодних, Аби у мене був з душею добрий лад, Щоб не насилував я мислей благородних. Я не хотів би світових утіх, Що забавляють олухів великих, Аби у мене був веселий в серці сміх Серед моїх книжок, моїх палатів тихих. Цураюсь я багатства, висоти І популярності, ума […]...
4. П. КУЛІШ. КРЕДО МИТЦЯ, ЙОГО РОМАНТИЧНА ЛІРИКА (“ТРОЄ СХОТІНОК”, “ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ”) Тема. П. КУЛІШ. КРЕДО МИТЦЯ, ЙОГО РОМАНТИЧНА ЛІРИКА (“ТРОЄ СХОТІНОК”, “ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ”) 1. Пишно-прохолодними у творі названі (“Троє схотінок”): А Царські палати. Б “Схотінки”. В Вертогради. Г Стосунки ліричного героя і Мадонни. 2. Характеризуючи себе, поет зазначає, що у нього “мислі”… А Критично налаштовані. Б Благородні. В Кращі, ніж у світових митців. Г Здатні оспівати […]...
5. Скорочено – ДО РІДНОГО НАРОДУ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Народе без пуття, без чести і поваги, Без правди в письменах, завітах предків диких, Ти, що постав єси з безумної одваги Гірких п’яниць, сіпак і розбишак великих! Єдиний в тебе скарб – прапращурівське слово, Закляв його Боян від кражі й чудоядства: Одно воно твого життя міцна основа, Певніша над усі потуги і багатства. Це голос […]...
6. До рідного народу – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Скорочено До рідного народу, Подаючи йому український переклад Шекспірових творів Я ридаю, як згадаю Діла незабуті Предків наших, тяжкі діла! Якби їх забути, Я оддав би веселого Віку половину! Оттака-то слава наша. Слава України! Шевченко Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п’яниць […]...
7. Куліш Пантелеймон – до рідного народу… (скорочено) До рідного народу, Подаючи йому український переклад Шекспірових творів Я ридаю, як згадаю Діла незабуті Предків наших, тяжкі діла! Якби їх забути, Я оддав би веселого Віку половину! Оттака-то слава наша. Слава України! Шевченко Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п’яниць […]...
8. Куліш Пантелеймон Орися (скорочено) Була в сотника Таволги дочка Орися. Така гарна була, що краща і над ясную зорю в погоду, краща й над місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в діброві, і мак у городі. І знали її далеко, по всій Україні. Було, кому з молодого козацтва чи […]...
9. Пантелеймон Куліш – Орися (СКОРОЧЕНО) Пантелеймон Куліш Орися (СКОРОЧЕНО) Була в сотника Таволги дочка Орися. Така гарна була, що краща і над ясную зорю в погоду, краща й над місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в діброві, і мак у городі. І знали її далеко, по всій Україні. Було, кому […]...
10. Орися (скорочено) – Куліш Пантелеймон Була в сотника Таволги дочка Орися. Така гарна була, що краща і над ясную зорю в погоду, краща й над місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіра в діброві, і мак у городі. І знали її далеко, по всій Україні. Було, кому з молодого козацтва чи […]...
11. Скорочено – ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю, Що на Тигрі да Єфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винораду В кринах схована криниця… Мойму […]...
12. Заворожена криниця (скорочено) – Куліш Пантелеймон Вертоград моей сестры… (Пушкин) У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю. Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винограду В […]...
13. Заворожена криниця – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Скорочено Вертоград моей сестры… Пушкин У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в божім раю. Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там гранати наливнії, Солодощів дивних повні… Гудуть бджоли золотії, Мов з Едему тихі дзвони. Серед саду-винограду В […]...
14. Чорна рада (більш стисло) скорочено – Куліш Пантелеймон Чорна рада (Хроніка 1663 року) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва. Один був молодий озброєний козак, другий по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Видно, що їхали вони здалека. Не доїжджаючи до Києва, завернули до Хмарища, Череваневого хутора. Черевань був багатим паном […]...
15. Чорна рада (дуже стисло/скорочено) – Куліш Пантелеймон Чорна рада Хроніка 1663 року І Навесні двоє верхових наближалися до Києва Білгородським шляхом. де їхали полковник Шрам із сином. Полковник був сином поволоцького попа, вивчився на попа, але потім пішов до козаків. Після поразки повстання полковник десять років сидів “зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої […]...
16. Куліш Пантелеймон Чорна рада (більш стисло) (скорочено) Чорна рада (Хроніка 1663 року) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва. Один був молодий озброєний козак, другий по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Видно, що їхали вони здалека. Не доїжджаючи до Києва, завернули до Хмарища, Череваневого хутора. Черевань був багатим паном […]...
17. Пантелеймон Куліш – Рідне слово (СКОРОЧЕНО) Пантелеймон Куліш Рідне слово (СКОРОЧЕНО) Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Т. Шевченко Мовчки предки наші в полі Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі суди, та правда утікала з тих судів. За маєтки продавалася з радістю воля, насипалися могили […]...
18. Куліш Пантелеймон Чорна рада (скорочено) ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (1819-1897) ЧОРНА РАДА І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва з боку Білгородського шляху. “Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі і по своїй бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду – старий козарлюга”. […]...
19. Пантелеймон Куліш – Святиня Пантелеймон Куліш Святиня Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,- Квітчаною головою Схилися до неньки. “Пести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину”. – “Ой покинеш, моя доню, Далебі, покинеш, У чужий край, в чужі люде […]...
20. Пантелеймон Куліш – Біографія (СКОРОЧЕНО) Пантелеймон Куліш (1819-1897) А Втор першої фонетичної абетки для української мови Народився 7 серпня 1819 року в містечку Воронежі Чернігівської губернії. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії. а першим його літературним твором була оповідка “Циган”, яку він витворив із почутої від матері народної казки. З кінця 1830-х років Куліш – слухач лекцій у Київському університеті. Дістав посаду […]...
21. Пантелеймон Куліш – Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) Пантелеймон Куліш Чорна рада (Стислий переказ, дуже скорочено) І Навесні 1663 року двоє вершників наближалися до Києва. Один був молодий озброєний козак, другий по одежі й бороді – як піп, по шаблі та шрамах на обличчі – як старий козарлюга. Видно, що їхали вони здалека. Не доїжджаючи до Києва, завернули до Хмарища, Череваневого хутора. Черевань […]...
22. Пантелеймон Куліш – До рідного народу ДО РІДНОГО НАРОДУ… Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п’яниць і розбишак великих. Єдиний скарб у тебе – рідна мова, Заклятий для сусідського хижацтва: Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства. О варваре! Покинь тріумфувати Та зчервоній […]...
23. ДО РІДНОГО НАРОДУ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” ДО РІДНОГО НАРОДУ, Подаючи йому український переклад Шекспірових творів Я ридаю, як згадаю Діла незабуті Предків наших, тяжкі діла! Якби їх забути, Я оддав би веселого Віку половину! Оттака-то слава наша, Слава України! Шевченко Постыдит&;#1165;ся стыдени&;#1165;мъ отъ похваления Вашего, отъ поношения предъ Господемъ. Иеремии, XII, 13 […]...
24. Пантелеймон Куліш – вірний послідовник Т. Шевченка Після смерті Т. Шевченка літературний процес в Україні очолив Пантелеймон Куліш. Про своє перебування у тіні за часів Кобзаря-Куліш написав у поезії “До братів на Україну”: . Ой, мовчав я, браття, Словом не озвався, Поки батько український Піснею впивався. Хоч мовчав устами, Співав я душею, Та боявся з ним різнити Кобзою своєю… Коли ж замовкло […]...
25. Пантелеймон Куліш. Куліш-перекладач Пантелеймон Куліш – всебічно обдарований письменник, передусім палкий патріот України, який протягом усього життя невтомною повсякденною працею доводив безмежну свою любов до рідної землі, до українського народу. Він же був відомим перекладачем. Так, у 1864-1868 роках П. Куліш працював у Варшаві, де був директором духовних справ, також членом комісії з перекладу польських законів. Саме тоді […]...
26. Пантелеймон Куліш – Циган ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ЦИГАН (Уривок з казки) Був собі колись якийсь-то циган, та такий же то прогіркий п’яниця, що й не приведи господи! Чи є у його яка копійчина, так і несе її у шинк, чи яка жупанина – він і її туди ж пре! А жінка з дітьми, голі й босі, пропадають без хліба. Танцюють-танцюють […]...
27. Сомко і Шрам як ідеальні романтичні образи козацької старшини (за романом “Чорна рада”) – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У романі П. Куліша “Чорна рада” розповідається про події 1663 року, відомі в історії України як часи Руїни. Багато гетьманів з’явилося після смерті Б. Хмельницького, кожний з яких прагнув запанувати на всій Україні по обидва боки Дніпра. І дуже важко було народові розібратися, хто з цих кандидатів дбає про […]...
28. Пантелеймон Куліш – Орися Пантелеймон Олександрович Куліш Орися I Співають у пісні, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже, хто бачив дочку покойного сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в […]...
29. Критика “Чорна Рада” Пантелеймон Куліш В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор Першого українського історичного роману ” Чорна Рада ” . За словами автора, у “Чорній раді” він виконав “завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман”. Сюжет “Чорної ради” Взято з історії. Він грунтується на […]...
30. Пантелеймон Куліш – До рідного народу (Критика, коментарі до твору, пояснення) Пантелеймон Куліш До рідного народу (Критика, коментарі до твору, пояснення) До рідного народу, подаючи йому український переклад Шекспірових творів Я ридаю, як згадаю Діла незабуті Предків наших, тяжкі діла! Якби їх забути, Я оддав би веселого Віку половину! Оттака-то слава наша. Слава України! Шевченко Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах […]...
31. КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН (псевд – Белебень, Т. Вешняк, Гладкий, Гургурдядько, Данило Юс, Денис Федоренко, Євгеній Горницький, Іван Горза, Іродчук, Ломус, Макаров, Макогон, Необачний, Николай М., Опанас Прач, Йанько Нєбреха, Петро Забоцень, Ратай Павло, Панько Казюка, Панько Олелькович, Ф. П. Хорчечко, Хуторянин, Kulesz Pantaleon, К, ПК, Н. М. та ін.; 07.08.1819, м. Воронеж, тепер Шосткінського р-ну Сумської […]...
32. Куліш Пантелеймон – Біографія П. Куліш в молоді роки, з малюнка самого Куліша Народився Пантелеймон Олександрович Куліш 7 серпня (26 липня за старим стилем) 1819 року в містечку Воронежі колишнього Глухівського повітуЧернігівської губернії (тепер – Шосткинський район Сумської області). Був дитиною від другого шлюбу заможного хлібороба Олександра Андрійовича, що походив зі старовинного старшинського козацького роду, і доньки козацького сотника […]...
33. ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ Вертоград моей сестры… Пушкин У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в Божім раю, Що на Тигрі да Євфраті, Зорями в траві зоряють, Тонуть-плавлють в ароматі. Там фанати наливнії, Солодощів дивних повні… […]...
34. ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (1819-1897) Письменник, перекладач, літературний критик, етнограф, історик, мовознавець. Роман “Чорна рада” (1857) Ключові слова: – епос; – перший в українській літературі історичний роман; – роман – хроніка; – складається з 18 частин; – романтизм; – дві сюжетні лінії (політична і любовна); – доба Руїни – […]...
35. Куліш Пантелеймон Олександрович Маруся Богуславка (1620 – 1621) “Нет царства, которое не разорилось бы, будучи в обладании клириков”. Иоанн Грозный “Ой, бородачи!. Многому злу корень – старцы и попы!” Петр Великий ПРИСВЯТ Тобі. О! Де ж те слово гарне, чисте, Блискуче, як срібло, розтоплене в горнилі, Щоб світу возвістить про свято урочисте Твоєї похвали, мій духу світлокрилий? Ні, не землі, […]...
36. Куліш Пантелеймон Олександрович Січові гості Еге, добродію! сидимо оце ми з вами на пасіці – ні гадки!. Божа бджола гуде, кругом гречки біліють. а колись гули кругом мене не такі бджоли: козики гули, небожата, да ще не гетьманці – сама січова воля, добродію. Переїв я всякого хліба: помагав і панам панувати, помагав навпослі і гайдамакам-братчикам. Ге! вже того не буде, […]...
37. Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко Серед активних борців за майбутнє України, за утвердження нашої мови, культури в кінці першої половини – другої половини XIX століття були Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Доля цих людей різна, а об’єднує їх одне – любов до України, до її співучої мови, бажання бачити її вільною серед інших країн. Народилися […]...
38. Пантелеймон Куліш – Рідне слово ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ РІДНЕ СЛОВО Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Шевченко Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили 3 вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі віча, Панські трибунали, І перевертні гетьмани Ради радували. Радували, – утікала Правда з того суду, Багатились підмовлянням […]...
39. Пантелеймон Куліш – Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса нашої мови тільки йому одному одкрилася. А все ж ми через його маємо велике й дороге нам право – оглашати рідним українським словом сю далеку землю. Такий поет, як Шевченко, не одним українцям рідний. Де б він […]...
40. Куліш Пантелеймон Олександрович Національний ідеал Як налягло на Русь татарське лихоліттє, Зісталося в Києві немовби тілько сміттє. На Клязьму й на Москву позабігали люде І визирали, хто з Киян туди прибуде. І всі, що руської єдиності жадали, На Клязьму й на Москву помалу прибували. І засвітився світ по застумах московських, І надив буйтурів до себе запорозьких. І покидаючи свою руїнну […]...