Віршознавство
Віршознавство – розділ літературознавства, частина поетики, наука про віршові нормативи літературних творів, покликана осмислювати внутрішню будову вірша, власне, його метрику, строфіку та фоніку. В Україні початки В. спостерігаються в граматиках та поетиках братських шкіл XVI-XVII ст. Особливого розвитку сягнуло В. у Києво-Могилянській академії (Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський, Георгій Сломинський та ін.). У XIX ст.
В. розроблялося в наукових працях О. Потебні, В. Перетца, І. Франка, Ф. Колесси таін., а в XX ст. – Б. Навроцького, Б. Якубського, Д. Загула, Г. Майфета, М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмари, В. Чапленка, С. Гаєвського, В. Сімовича, Я. Гординського, І. Огієнка (митрополита Іларіона), В. Державина, Д. Нитченка, І. Качуровського, В. Ковалевського, К. Волинського, Ніни Чамати, Галини Сидоренко, Наталі Костенко, М. Сулими, Алли Коваль та ін.
Related posts:
- Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
- Бібліографічні товариства Бібліографічні товариства – громадські добровільні організації, покликані сприяти розвитку бібліографії та книголюбства. Таке завдання виконувала Бібліографічна комісія (у 1934-39 – Бібліологічна комісія), створена у Львові 1909 при Науковому товаристві імені Шевченка на чолі з І. Левицьким, у складі відомих учених – М. Возняка, В. Гнатюка, Ф. Колесси, М. Комарова, В. Перетца та ін. Почесним членом […]...
- Образ України у творчості неокласиків Однією з провідних у поезії неокласиків є проблема буття України, починаючи з князівських часів і до сучасності (поезії “Володимир Мономах”, “Тарас Шевченко” П. Филиповича, “Сон Святослава”, “Князь Ігор”, “Куліш”, “Вороний”, “Олесь” М. Зерова, “Пам’яті Шевченка” М. Рильського, “Прощання з Поділлям”, “Крути”, “В Галичині” М. Дран-Хмари та ін.). Потреба осмислення національної історії була викликана культурним відродженням […]...
- Музагет “Музагет” – місячник літератури й мистецтва, орган однойменного Товариства українських письменників і митців, покликаний стати вільною трибуною мистецької думки, мистецького життя у всіх його напрямах. Головним завданням було ознайомлення читача з новими здобутками, зокрема символістського напряму. Перший номер, театральний, вийшов у 1919 у Києві, “М.” мав розділи: поезія, проза, мистецька хроніка, критика і бібліографія. Містив […]...
- Центон Центон (від лат. cento – клаптевий одяг) – стилістичний прийом, який полягає в уведенні до основного тексту певного автора фрагментів із творів інших авторів без посилання на них. Такими видаються поезії Юрія Клена, засвідчуючи культурологічну основу та глибоку інтелектуальну пристрасть в естетичному переосмисленні мистецьких явищ, духовного багатства української та світової літератури. Так, в епопеї “Попіл […]...
- Титульна сторінка НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О. О. ПОТЕБНІ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Схвалений Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури і мистецтв України КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 2007 Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К. : Наук. думка, 2007. – […]...
- Драй-Хмара Михайло Народився 10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Золотонощині (нині – Чорнобаївський район Черкаської області) в козацькій родині. Він рано залишився без матері. Батько зміг дати синові добру освіту. Спершу Михайло закінчив Золотоніську школу, а згодом – Черкаську гімназію. 1906 року за конкурсом вступив до знаменитої Колегії Павла Галагана в Києві, де вчився […]...
- Біографія Михайла Драй-Хмари Михайло ДРАЙ-ХМАРА Драй-Хмара Михайло Опанасович народився 10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Золотонощині (нині – Чорнобаївський район Черкаської області) в козацькій родині. Він рано залишився без матері. Батько зміг дати синові добру освіту. Спершу Михайло закінчив Золотоніську школу, а згодом – Черкаську гімназію. 1906 року за конкурсом вступив до знаменитої Колегії Павла […]...
- Драй-Хмара Михайло – Біографія Драй-Хмара Михайло Опанасович народився 10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Золотонощині (нині – Чорнобаївський район Черкаської області) в козацькій родині. Він рано залишився без матері. Батько зміг дати синові добру освіту. Спершу Михайло закінчив Золотоніську школу, а згодом – Черкаську гімназію. 1906 року за конкурсом вступив до знаменитої Колегії Павла Галагана в […]...
- Антропологізм Антропологізм (грецьк. anthropos – людина, logismos – судження) – філософське вчення, згідно з яким поняття “людина” є центральною світоглядною категорією, з допомогою якої можна пояснити сутність природи і суспільства. Розроблялося філософами на “матеріалістичній” основі (К.-А. Гельвецій, Л. Фейербах) або з “ідеалістичних” позицій (Ф. Ніцще, В. Дільтей, Г. Зіммель). А. відбився в естетичних системах класицизму і […]...
- Гроно “Гроно” – літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В. Поліщука (1920) при редакції газети “Більшовик” – органу Київського губкому, КП(б)У (П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, Г. Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося “Credo” цієї групи, де визначався її метод (“спіралізм”), як щось […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Життя й революція “Життя й революція” – щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як “журнал громадського життя, літератури й науки”. У перших п’яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: […]...
- НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (09.08.1823, с. Антипівка, тепер Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.10.1892, м. Темір-Хан-Шура, тепер Буйнакськ, Дагестан) – поет, перекладач. Навчався в Полтавській гімназії, закінчив філософський факультет Київського університету (1847). Студентом брав участь у Кирило-Мефодіївському братстві, поділяв радикально-демократичні погляди його засновника М. Гулака (свого родича), підтримував стосунки з М. Костомаровим, В. Білозерським. Після розгрому братства […]...
- Біографія Павла Филиповича Павло Филипович (1891-1937) Павло Петрович Филипович народився 2 вересня (20 серпня за ст. ст.) 1891 року в с. Кайтанівці на Київщині (тепер Черкаська обл.) у сім’ї священика. Успішно закінчивши чотири класи гімназії в м. Златополі, він складає іспити в престижну Колегію (коледж) Павла Галагана. Навчається разом з Драй-Хмарою, і, як і той, в майбутньому прилучається […]...
- Життя і творчість Павла Филиповича РЕФЕРАТ На тему: Життя і творчість ПАВЛА ФИЛИПОВИЧА Филипович Павло Петрович народився 2 вересня 1891 р. у с. Кайтанівка Звенигородського повіту на Київщині в сім’ї священика. Середню освіту здобув у знаменитій київській Колегії Павла Галагана, по закінченні якої 1910 р. дістав золоту медаль. Потім поступив у Київський університет св. Володимира на юридичний, а згодом перевівся […]...
- “Основні мотиви лірики м. Зерова” Сучасникам в історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів, справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття й переходять у безсмертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. Творча спадщина Зерова значна й багатогранна: він залишив нам вірші, написані в різних жанрах, поетичні переклади, антології, літературно-критичні […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Филипович Павло Петрович Филипович Павло Петрович народився 2 вересня 1891 р. у с. Кайтанівка Звенигородського повіту на Київщині в сім’ї священика. Середню освіту здобув у знаменитій київській Колегії Павла Галагана, по закінченні якої 1910 р. дістав золоту медаль. Потім поступив у Київський університет св. Володимира на юридичний, а згодом перевівся на історико-філологічний факультет. За дипломну роботу “Жизнь й […]...
- Неокласика “Неокласика” – умовна назва естетичної платформи невеликого кола київських поетів, перекладачів та літературознавців 20-х – початку 30-х (М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Рильський, О. Бургардт). То було неформальне товариство вільних митців, котрі шанували талант, поціновували літературу за іманентними художніми критеріями, не визнавали позамистецьких, власне, пробільшовицьких структурувань (“Плуг”, “Гарт”, Аспанфут та ін.). їх об’єднувала […]...
- Голос друку “Голос друку” – книгознавчий і літературно-критичний журнал, що з’явився у Харкові (1921, всього одне число), містив матеріали з книгознавства, бібліографії, мистецтвознавства, методології та історії літератури і т. п, зокрема, фахові рецензії М. Зерова, М. Плевако, О. Дорошкевича, Г. Іванця на видання творів І. Франка, Т. Шевченка, “Антологію римської поезії” тощо. В окремому розділі опубліковано хроніку […]...
- Альтернований ритм Альтернований ритм (лат. alternare – змінюватись, чергуватись) – чергування ямбів чи хореїв з пірихіями у віршовому рядку залежно від своєрідності акцентології української мови, коли один наголос на середньому складі об’єднує відразу три, а не два, як того вимагає віршовий розмір. Прикладом А. р. може бути “Сонячний етюд” І. драча, написаний п’ятистопним ямбом: Де котиться між […]...
- Основні мотиви лірики Зерова Сучасникам у історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів. справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття і переходять в безсмертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. Творча спадщина Зерова значна й багатогранна: він залишив нам вірші, написані в різних жанрах, поетичні переклади, антології, літературно-критичні […]...
- Життя та творчість Миколи Зерова Життя та творчість Миколи Зерова Перекладач, учений, критик і поет, Закоханий в Еладу і поетів Риму, Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму Великий ерудит, природжений естет. Прихильник строгих форм різьбив дзвінкий сонет. Перекладав поетів світових перлини, Нещадно розбивав противників доктрини, І кожен рік міцнів його високий лет… В часи сваволі дикої, пітьми і зла, Коли […]...
- Життя та творчість Михайла Драй-Хмари Михайло Драй-Хмара (1889-1939) Михайло Опанасович Драй-Хмара народився 10 жовтня 1889 року у козацькій родині в селі Малі Канівці на Золотонощині (нині – Чорнобаївський район Черкаської області). Рано залишився без матері. Початкову освіту здобув у Золотоноші, потім – чотири класи Черкаської гімназії. Блискучі знання дали змогу перемогти у конкурсному іспиті до престижної Колегії (коледжу) Павла Галагана […]...
- Закоханий у вроду слів (основні мотиви лірики М. Зерова) Закоханий у вроду слів, Усіх Венер єдину піну, Ти чародійно зрозумів І мідних римлян, і Тичину. М. Рильський Сучасникам у історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів. справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття і переходять в безсмертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму. […]...
- Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика “Ювілей 30-літньої діяльності Михайла Павлика (1874-1904)” – збірник на пошану письменника і громадсько-культурного діяча. Вийшов 1905 у Львові заходом ювілейного комітету, до якого входили В. Стефаник, М. Лозинський та ін. Відкривається портретом ювіляра, фотографіями його родини, загальним описом святкування ювілею у Львові та інших містах Галичини й Буковини. Містить вірш-співанку М. Павлика “За що?”, його […]...
- УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО XX СТОЛІТТЯ: ЗДОБУТКИ ТА ВТРАТИ РОЗДІЛ ІІ. ВІД АРІСТОТЕЛЯ ДО СЬОГОДЕННЯ Короткий огляд розвитку літературознавчої думки 13. УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО XX СТОЛІТТЯ: ЗДОБУТКИ ТА ВТРАТИ Як чітко окреслена наукова дисципліна теорія літератури в Україні сформувалася тільки у XX столітті, яке ознаменувалося значними досягненнями і позначене не менш відчутними втратами на ниві науки про літературу, пов’язаними з драматичними подіями вітчизняної історії: спробою […]...
- В серці і сльози і біль… скорочено – Поль Верлен В серці і сльози і біль, – Небо над городом плаче. Що це за туга? Відкіль Цей певгамоваиий біль? Мжиці зажурені звуки І на землі, й по дахах! В серце, що в’яне від скуки, Ллються зажурені звуки. Сльози і біль без причин В серці, якому байдуже… Тут ані зрад, ні провин: Туга моя без причин. […]...
- Дослідження жанру української народної балади Першим записом української народної балади вважають пісню про Стефана-воєводу “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”, яку чеський учений Ян Благослав у середині 16 ст. вніс до своєї рукописної граматики. У 1625 р. у Польщі окремою брошурою була опублікована українська Балада про козака і Кулину, були й інші поодинокі випадки публікацій українських балад у польській, чеській та […]...
- Коротка біографія Миколи Зерова МИКОЛА ЗЕРОВ (1890-1937) Український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер “неокласиків”, перекладач Народився 26 квітня 1890 року в повітовому місті Зіньків на Полтавщині в багатодітній сім’ї вчителя місцевої двокласної школи. Закінчивши Зіньківську школу, де його однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня, М. Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях (1903-1908). У 1909-1914 роках – […]...
- Неоднозначність символістських текстів у Малларме Неоднозначність символістських текстів, можливість величезної кількості тлумачень іноді впливала на долю митців залежно від того, хто читав і тлумачив ці тексти. Так, М. Драй-Хмара, один з українських неокласиків, написав сонет “Лебеді” одразу після перекладу сонета “Лебідь” С. Малларме. Історія цього перекладу – це історія розправи заангажованої української літератури з “інакомислячим” митцем. Була вирішена не тільки […]...
- Терцина Терцина (італ. terzina, від terza гіта – третя рима) – строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми – першим і третім – у наступній строфі (аба бвб вгв гдг і т. д.), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи. Вперше застосована у “Божественній комедії” дайте Аліг’єрі, широко […]...
- Скорочено – ЗАПРОСИНИ – ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, Чого не зможе інший, Бо таємницею володіємо Я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, […]...
- Запросини скорочено – Володимир Підпалий У холодному небі Золотий човен Із хмари на хмару, На хмару із хмари – І на місці… Я розкажу тобі таке, про що знаємо лише я та ніч… Там, Де три гори зійшлися, Там, Де три ріки злилися, Там, Де три шляхи зв’язалися, Стоїть хатка. А в тій хатці За трьома замками, За трьома дверима, […]...
- ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП (псевд. – В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак; 05.02.1850, с. Назірна, тепер Коломийською р-ну Івано-Франківської обл. – 22.07.1902, Львів) – публіцист, літературознавець, громадський діяч. Закінчив філософський факультет Львівського університету (1872) та юридичний факультет Віденського університету (1883). У Відні ввійшов до складу товариства “Січ”, яке виникло на хвилі українофільства й розгортало свою діяльність під […]...
- Чумарна Марія Чумарна Марія Іванівна народилася 19 серпня 1952 року в с. Рекшин Бережанського району Тернопільської області. Закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Автор поетичних збірок “Сонячна музика”, “Земля між вогнями”, “З глибин”, “Стрітення”, “Вихід”, “Педагогіка любові”; наукових розвідок “Мандрівка в українську казку” та “З початку світу. Україна в символах”; афоризмів “Думки навздогін”. Лауреат […]...
- Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття У 1991 році Україна проголосила свою незалежність. Почалася розбудова демократичної суверенної європейської держави. Це докорінно змінило характер розвитку літературного процесу: відкидалися догматичні схеми розвитку літератури в заідеологізованих рамках “соцреалізму”, відбувався інтенсивний пошук нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності. Проте нова естетична стратегія в українському письменстві […]...
- Дидактична література Дидактична література (грецьк. didacticos – повчальний) – повчальні твори, яким надається художня форма для легшого сприйняття і засвоєння філософських, релігійних, морально-етичних та інших наукових знань, ідей. До Д. л. належать твори різних усталених жанрів: проповіді, житія, притчі, апологи, афоризми, байки, мораліте, міраклі, шкільна драма тощо. Природа і суспільна необхідність Д. л. виходять з передумови, що […]...
- Монастирсько-церковні літописи Монастирсько-церковні літописи – жанровий різновид національного літописання, історико-літературні пам’ятки, в яких подана белетризована історія заснування монастиря чи церкви, релігійна, освітянська та господарська діяльність, зв’язок із суспільно-політичним життям краю, держави, особливості світського життя України, Європи в певну добу. їм характерна політематичність, розмаїття порушуваних проблем та ідей. Розповідають переважно про сучасні авторам події, про реальний внесок монастиря […]...