З’їзд журналістів. 1908 рік
На з’їзді друку було розглянуто різноманітні форми “відзначення” ювілею: і висунуте в “Промови” пропозицію. У. Р. Чорткова видати написане Толстим протягом останніх двадцять п’ять років без цензурних вилучень, і проекту не А. Хирьякова – звернутися до журналістів всіх країн й разом із протестом проти страти. У. Р. Богучарський настійно рекомендував заснувати у Петербурзі літературний будинок-музей Л. М. Толстого, точніше, “музей Толстого та її епохи” для “пізнання ідейній Росії за багато десятиліть”. У. Я. Богучарський
Нехай
У опублікованих “Постановах і побажання Першого Всеросійського з’їзду друку” було програма святкування 28 серпня 1908 року і початку жовтня, по закінченні літніх канікул. На виконання постанов з’їзду було засновано діючу виконавчий орган – Комітет (з осіб), який очолив М. М. Ковалевського, товаришами голови стали П. М. Мілюков і М. М. Федоров, секретарями – У. У. Водовозів і М. А. Стахович, скарбником – З. А. Венгеров. До складу комітету увійшли ще невеликі: М. Ф. Анненський, Ф. Д. Батюшков, У. Я. Богучарський, Р. До. Градовский, У. Р. Короленка.
Надалі склад Комітету зазнав певні зміни: до нього були кооптовані Л. М. Андрєєв, Р. У. Плеханов і (заочно) А. М. Горький, але він відмовився, і тоді замість нього на роботі взяв участь Д. З. Мережковський. Комітет Всеросійського з’їзду журналістів, який заклав основу фонду імені Л. М. Толстого, розіслав в численні газет і журналів прохання помістити безплатно його звернення про збір пожертвувань на музей великого письменника. І вже два тижні 50 столичних і провінційних видань відгукнулися цей заклик. Журналісти пишалися, що їх “частку випала рідкісна честь” – “викинути почесне прапор своєму старійшино”, друкували відозви до суспільства, обіцяючи, що й “про найменших пожертвуваннях усеросійська печатку даватиме всенародні звіти”. Петербурзькі журнали “Минулі роки”, “Російське багатство”, “Сучасний світ”, газети “Слово”, “Йдеться”, “Сучасне слово”, “Щоправда життя” і “Наша газета”, московські “Російська думка” і “Росіяни відомості” приймали пожертвування, публікували звіти.
За даними У. Я. Богучарского, через редакцію журналу “Минулі роки” надійшло 170 крб. 35 коп., яке видавець М. У. Мєшков пожертвував 300 крб. Через редакції “Промови” надійшло 533 крб.
72 коп., “Сучасного слова” – 382 крб. 67 коп., “Слова” – 115 крб. 65 коп., “Російського багатства” – 53 крб. 50 коп., “Російських відомостей” – 243 крб. 98 коп., “Сучасного світу” – 157 крб.
25 коп.; серед учасників з’їзду було зібрано 92 крб. 11 коп.; що виник 1906 р. профспілка хронікерів перерахував залишок каси – 10 крб.; газета “Волжско-Камская мова” – 2 крб. і стільки ж А. У. Тыркова, До. У. Недзвецкий пожертвував 195 крб. і не відомий громадянин – одну фінську марку. Отже, добровільні пожертви людей із різних верств українського суспільства дорівнювали у середині жовтня 1 200 рублів з копійками і навіть однієї фінської маркою.
Також комітет з’їзду друку звернувся до редакції газет і журналів із проханням вислати ювілейні номери зі статтями про Товстому (дв і примірника) на адресу редакції журналу “Минулі роки”; аналогічні звернення були розіслані й опубліковано у багатьох європейських виданнях. У відповідь було доставлене безліч газет та журналів усіма мовами, зокрема естонською, українському, вірменському, татарською тощо. буд. Надіслані газети із усіх країн Європи, з Цейлону, з Індії, Китаю, Японії.
Редакції висилали номери своїх видань з ювілейними матеріалами, і про нових надходженнях регулярно повідомляли журнали “Вісник Європи”, “Російське багатство”, “Минулі роки”: у вересні надійшло 249, у листопаді – 332, з-за кордону прийшло 67 видань.
Related posts:
- З’їзд російських журналістів. 1908 рік Організаційним центром першого з’їзду представників періодичної преси стали редакції газет “Слово” і “Йдеться”, журналу “Минулі роки”, щономера якого друкувалися звіти з’їзду, толстовські матеріали документального і мемуарного характеру. Газети докладно інформували суспільство на роботу тимчасового бюро друку щодо скликання першого всеросійського з’їзду друку. У травні 1908 року. на шпальтах газет з’явилося повідомлення “Від тимчасового бюро друку…”, […]...
- “Толстовський” з’їзд російських журналістів. 1908 рік 1908 рік проходив під знаком вшанування Л. М. Толстого – 28 серпня виповнилося 80 років. Ювілей великого письменника, мислителя, публіциста, голосу якого прислухався увесь світ, перетворився на велике громадсько-політичний подія. У у Петербурзі створили Комітет почину для вшанування Л. М. Толстого. У М. М. Ковалевського збиралися письменники, журналісти, громадські діячі, об’єднані прагненням відзначити ювілейну дату […]...
- Значення З’їзду російських журналістів 1908 року Російська печатку палко відгукнулася на заклик комітету з’їзду “посприяти” у створенні “національного свята”. “Безприкладний ювілей”, “День перемир’я”, “Національний свято”, “Грандіозне торжество” – такими заголовками рясніли газети. Різні видання з гордістю відзначали, що від часу Пушкінських днів, у Москві 1880 року Росія ніколи ще влаштовувала таких культурних свят що вшановування Толстого буде ще грандіозніша: “Тоді святкувала […]...
- Чернівецький гурток молодих журналістів В кінці лютого – на початку березня 1917 року історія України і всієї Європи повернула свій хід вбік від століттями наїждженого шляху. В Росії було повалено самовладдя. Цар Микола ІІ, а за ним великий князь Михайло зреклися престолу. Створений революційним шляхом Тимчасовий уряд проголосив у Росії глибокі демократичні зміни. Україна, яка, за виключенням західних земель, […]...
- Степан Олійник (1908-1982) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Олійник (1908-1982) Степан Олійник народився на Одещині “…Великою популярністю користувалася в нашій окрузі газета “Червоний степ”. Читав і я цю газету. І не раз мені було дуже жалко, що про інші села пишуть, а про моє село ні разу і не згадувалося. І от одного вечора, коли батьки […]...
- Кудлик Роман Роман Михайлович Кудлик – народився в сім’ї службовця. 1945 переїхав із рідними до Дрогобича. 1958 закінчив середню школу в Дрогобичі. Працював електриком на нафтопереробному заводі, в редакції районної газети “Ленінський шлях” (місто Комарне Львівської області). 1959 вступив до Львівського університету, 1964 закінчив філологічний факультет університету. Працював у редакції журналу “Жовтень” (нині “Дзвін”). Коли одного з […]...
- Микола Миколайович Носов (1908-1976 р.) Микола Миколайович Носов почав писати наприкінці 30-х років, але сьогодення визнання повнив після Великої Вітчизняної війни. Він народився 23 листопада 1908 року в місті Києві в сім’ї кіноактора. Закінчивши школу-семилітку, надійшов працювати на завод. З 1927 року Носов почав учитися в Київському художньому інституті. Через два роки він перевівся в Московський державний інститут кінематографії, що […]...
- “ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ” – Степан Олійник (1908-1982) Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан Олійник (1908-1982) “ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ” Шаляпіна1 і Гмирю2 Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену перед нами І починає ще здаля Завзято бацати ногами Й варіювати “ля-ля-ля!” Хоч безголоснії – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож […]...
- Поздоровчі телеграми Толстому Привітала ювіляра і редакція газети “Голос Москви”: “Геній російського народу, отпечатленный в Вашем таланті побутописця російського життя протягом двох періоду ХІХ століття, поставив Ваша ім’я у низці корифеїв всесвітньої літератури. Так почерпнуть ж: росіяни в новому періоді своєї історії кращі заповіти речей героїчного минулого, яке Ви живописали і тим самим так вийдуть у всесвітню історію […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Короткий життєпис Володимира П’янова П’ЯНОВ Володимир Якович Літературний критик і перекладачУ 30-ті роки працював у редакції Красноградської районної газети “Соціалістична перебудова”. Має тісний зв’язок з Красноградом. Народився 1921 року в селі Крючки, Харківської області. Після закінчення середньої школи працює у редакціях районних газет. Велика Вітчизняна війна застала його на строковій службі в Радянській Армії. Після поранення лежав у госпіталі […]...
- Суворін про Товстому Тема “істинного” патріотизму знову було одним із найважливіших в обострившейся полеміці навколо Толстого у зв’язку з оголошенням його ювілею “торжеством національного генія”. Цитирующие статтю Суворіна підкреслювали, що вона вже досить давно вже не писав звичайних своїх “Маленьких листів”, у яких відгукувався на “злоби дня”. Але “щодня 80-річчя графа Толстого порушив своє мовчання і зробив чудову […]...
- Історії “Тижня” Василя Гайдебурова: хроніка цензурних переслідувань Після смерті Павла Олександровича Гайдебурова редактором-видавцем “Тижня” і “Книжок “Тижня”” з 1894 року стало його син – Василь Павлович Гайдебуров, юрист, який закінчив Петербурзький університет і вже магістратуру за нього кафедри державного права, котрий у цей час штатним кандидатом при Кронштадтському військово-морському суді. Він став друкуватися з газети батька ще з гімназійних років і саме […]...
- Доля “Тижня” Гайдебурова Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління справам друку М. П. Соловйов писав укладанні газету 1894 року: “Після смерті Гайдебурова характер видання знову змінився. Перейшовши в заклад сина Гайдебурова.., газета стала наповнюватися статтями резко-обличительного і нігілістичного змісту. Справжнім заправителем справи став відставний офіцер Меньшиков.., затятий прибічник нігілістичних поглядів Льва Толстого… Не знаючи заходи у викритті приватних […]...
- ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі древньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому у серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі. Семирічку Василь закінчував у сусідньому селі Соколівці, куди переїхали батьки після війни, а десятий клас хлопець закінчив у місті Острі. Районна газета “Правда […]...
- Телеграми Толстому Л. Н Найбільш докладно газетах “Росіяни відомості”, “Йдеться”, “Слово”, “Голос Москви”, “Російське слово”, “Русь” висвітлювалися підготовка і проведення ювілею письменника, у стінах петербурзького представників московського університетів. Восени, на початку учбового року, в Ясну Поляну відправили привітальні телеграми від Ради Московського університету по підпис ректора – Мануйлова. Майже всі столичні газети опублікували адресу Льву Толстому від студентів Петербурзького […]...
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого” (огляд творчості Гр. Тютюнника) 1. Тяжкі роки дитинства майбутнього письменника. (Народився Григір Михайлович 5 грудня 1931 року в сім’ї селян, пережив тяжкі роки голодомору та сталінські репресії 1937 року. Батька заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах, мати вийшла заміж за іншого, зовсім не піклуючись про долю свого сина. Згодом вихованням Григіра зайнялась родина його […]...
- Підхід Чижова щодо співробітників “Вісника промисловості” і перший у вихід журналу Чижов грунтовно підходив добору працівників свого журналу. Це були, котрі мають безпосередній ставлення до політекономії, провідні економісти на той час, редактори політекономічних газет та часописів Європи. Окрім перерахованих вище осіб кореспондентами “Вісника промисловості” були: р. Горн, одне із редакторів французької газети “Journal de’ debats” мови у Франції, доктор Фрааз, управляючий сільськогосподарським центральним товариством у Південної […]...
- Марченко Валерій Веніамінович Марченко Валерій Веніамінович – український літературознавець, публіцист, перекладач. Онук М. І. Марченка. Народився 16 вересня 1947 року в Києві. Закінчив 1970 року Київський університет. У 1967 – 1970 рр. стажувався в Азербайджанському університеті (Баку). Працював у редакції газети “Літературна Україна”. Зазнав політичних репресій за так звану антирадянську діяльність: двічі був засуджений, в 1973 і 1984 […]...
- Творчий і життєвий шлях Толстого Олексія Миколайовича А. Н. Толстой народився 29 грудня 1882 р. (10 січня 1883 р.) вг. Ніколаєвську Самарской губернії. У нього був загальний предок з письменниками XIX в. Л. Н. Толстим і А. ДО. Толстим – сподвижник Петра I граф П. А. Толстой. Дитячі роки майбутнього письменника пройшли в маєтку Сосновка. Ставши студентом Петербурзького технологічного інституту, Толстой захопився […]...
- Життєпис Валерія Марченка Валерій Марченко (1947 – 1984) Марченко Валерій Веніамінович – український літературознавець, публіцист, перекладач. Онук М. І. Марченка. Народився 16 вересня 1947 року в Києві. Закінчив 1970 року Київський університет. У 1967 – 1970 рр. стажувався в Азербайджанському університеті (Баку). Працював у редакції газети “Літературна Україна”. Зазнав політичних репресій за так звану антирадянську діяльність: двічі був […]...
- ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом – польської соціал-демократичної партії. За виступи […]...
- ДЖЕЙМС ОЛДРІДЖ ДЖЕЙМС ОЛДРІДЖ (нар. 1918 p.) Англійський письменник Джеймс Олдрідж народився в Австралії, що була тоді домініоном Великобританії, тобто територією, яка управляється з Англії. Батько його був редактором газети. Джеймс також обирає для себе фах журналіста. З 1938 р. він навчається в Лондонському університеті, працює в редакції газети. Олдрідж бере участь у Громадянській війні в Іспанії, […]...
- Короткий літопис життя і творчості Панаса Мирного Короткий літопис життя і творчості Панаса Мирного 13 травня Народився Панас Якович Рудченко в родині бухгалтера повітового 1849 скарбництва в м. Миргороді на Полтавщині. 1562 Закінчив Гадяцьке повітове училище. 1563 Розпочалася його служба в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. У вільний від служби час юнак багато читає, записує зразки усної народної поезії. 1577 Переселяється до Полтави, […]...
- З біографії Л. Н. Толстого У 1898 року, коли в Толстого знову прийшла думка про вихід із сім’ї, з Ясній Галявини і переселення до Фінляндії, він звернувся безпосередньо до своєму фінському кореспонденту, з яким “ніколи й не бачилися”, просячи його надати “велику допомогу” у справі, яке “має бути нікому не відомим, крім Вас”; у відповідь Ернефельт висловив “готовність служити Толстому”. […]...
- Катков і Суворін: відмінності Коли 1887 року помер М. М. Катков, Салтыков писав М. М. Стасюлевичу: “Хтось тепер володарем дум, першим патріотом і чоловіком ради? – мабуть, Суворін. Воно і лізе. Був кабан, буде порося, це у порядку речей”. Але Суворин-то таки “не ліз”. Він любив Каткова і не хотів бути свідченням його продовжувачем. Він був зовсім інша. І […]...
- ГЕЙ, НОВІ КОЛУМБИ Й МАГЕЛЛАНИ – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 -1963) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 -1963) ГЕЙ, НОВІ КОЛУМБИ Й МАГЕЛЛАНИ Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? […]...
- Криштальський Андрій Криштальський Андрій – поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ з 1999 р. Поет, прозаїк, видавець. Він є автором восьми книг, редактором літературно-мистецького журналу “Терен” та засновником видавництва “Волинська мистецька агенція “Терен”. У 2005 р. став лауреатом літературної премії ім. Василя Стуса. А. Криштальський народився 8 травня 1969 р. в м. Горохові на Волині. Закінчив Луцьке державне […]...
- Микола Вороний – Біографія (СКОРОЧЕНО) Микола Вороний (1871-1938) Ідеолог модернізації української літератури Народився 24 листопада 1871р. у сім’ї ремісника. Навчався у Харківському, пізніше – у Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах на філософському факультеті. Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського […]...
- Короткий життєпис Ганни Чубача Ганна Чубач Чубач Ганна Танасівна народилася 6 січня 1941 року в с. Плоске на Вінниччині. Закінчила Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова (1968) та Вищі літературні курси при Літінституті ім. Максима Горького (1973). Працювала в редакціях газети “Літературна Україна” та журналу “Дніпро”. Авторка збірок “Журавка” (1970), “Жниця” (1974), “Ожинові береги” (1977), “Заповіти землі” (1978), “Срібна […]...
- Толстой і релігія У дискусіях про ставлення церкві та інтелігенції брав активну участь А. У. Карташов. Він пропонував триматися “у своїй слововживанні” широкого “всеосяжного містичного поняття Церкви як і справу тілі Христовому”, і тоді, стверджував він, може бути головне запитання дебатів – питання про розподіл інтелігенції та церкви: “Мені здається, що правове поняття Церкви свідомо брали у вузькому […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- Короткий опис творчості Олексія Приходька Олексій Павлович ПриходькоОлексій Павлович ПРИХОДЬКО 50 років працював у районній газеті, писав вірші. Один з них – “Доля”. Вітер віє вночі, Під вікном завиває. Я сиджу в самоті І у вітра питаю: Ой скажи мені правду, Де тепер моя доля, Чи у дебрях лісних, Чи одна серед поля? Ой, скажи мені правду, Як же жити […]...
- Гроно “Гроно” – літературно-мистецький збірник, виданий 1920 у Києві однойменною групою молодих українських письменників, утворена за ініціативою В. Поліщука (1920) при редакції газети “Більшовик” – органу Київського губкому, КП(б)У (П. Филипович, Д. Загул, Г. Косинка, Гео Шкурупій, А. Петрицький, Г. Нарбут та ін.). У збірнику декларувалося “Credo” цієї групи, де визначався її метод (“спіралізм”), як щось […]...
- “Як нас виховує газета” Всі ми, так чи інакше, повинні адекватно сприймати світ, який нас оточує. У світі відбувається багато добра і зла, нас оточують різні люди, яким важливо давати ту оцінку, яку вони заслуговують отримати. Але, щоб робити все це правильно, необхідно добре розуміти навколишні події, власну роль в них і свою можливість впливати на світ. Як навчитися […]...
- Твір на тему: “Як нас виховує газета” Всі ми, так чи інакше, повинні адекватно сприймати світ, який нас оточує. У світі відбувається багато добра і зла, нас оточують різні люди, яким важливо давати ту оцінку, яку вони заслуговують отримати. Але, щоб робити все це правильно, необхідно добре розуміти навколишні події, власну роль в них і свою можливість впливати на світ. Як навчитися […]...
- Знаменитий Л. Н. Толстой Звати його однією з перших називають серед фінських письменників, у яких великий вплив справила російська література, творчість і як особистість Л. М. Толстого, – Юхані Ахо (1861 – 1921), Юхані Эркко (1849 – 1906), Казимира Лейно (1866 – 1919), Теуво Паккалы (1862 – 1925), писав по-шведському До. А. Тавастшерны (1860 – 1898), які входили на […]...
- Валер’ян Поліщук Валер’ян Львович Поліщук Народився 1 жовтня (18 вересня) 1897, с. Більче Боромельської волости Дубенського повіту Волинської губернії, нині – Демидівський район Рівненської області Помер 9 жовтня 1937, (Соловки), український письменник – поет і прозаїк, літературний критик і публіцист. Народився в сім’ї селян-хліборобів. Навчався в Луцькій (1911-1913) і Катеринославській гімназіях (1914-1917), по закінченні останньої навчався в […]...
- Робота Чижова над “Вісником промисловості” Навесні 1857 року Ф. У. Чижов порушив клопотання вирішенні видавати у Москві журнал “Вісник промисловості”. Головне управління цензури протягом кількамісячної розглядало прохання: вело роботи з Третім відділенням для уточнення обставин заведеного нею в 1847 року справи, выясняло ступінь його благонадійності у київського губернатора. 22 березня 1857 року у щоденнику Чижов так описав свої біди у […]...
- БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...