Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН
АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН
АРМАШЕНКО (ГАРМАШЕНКО) ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – старший друкар Києво-Печерської лаври.
Вважався спеціалістом з друкування польських книг, друкував і редагував вірші Лазаря Барановича. У віщанні “Синопсиса” 1680 р. є його акровірш “К читателю сего літописна от типографов”. Переклав з латинської мови на книжну українську житіє св.
Макарія Римського (збереглося в рукописі).
Літ.: Шляпкин И. Св. Дмитрий Ростовский и его время. СПб., 1891; Перетц В. Отчет об зкскурсий семинария русской филологии в Киев. К., 1916; Маслов С. Етюди до історії стародруків, XI – XII.
К., 1928; Українська поезія. Середина XVII ст. / Упор. В. Крекотень, М. М. Судима.
К., 1992.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- АРМАШЕНКО ПЕТРО АРМАШЕНКО ПЕТРО (рр. нар. і см. невід.) – поет – панегірист XVII ст. Видав у Чернігові 1699 р. твір на пошану гетьмана І. Мазепи “Theatrum perenis gloria” (“Театр довговічної слави”), написаний прозою та віршами. Книжка прикрашена граверними ініціалами та кінцівками. Належав до Києво-Чернігівського культурного осередку поетів (періоду І. Максимовича). Літ.: Сумцов II. Ф. К историй […]...
- ЧЕТЫ-МІНЕЇ ЧЕТЫ-МІНЕЇ (давньоруське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – пам’ятка агіографічної літератури, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” і повчань, розміщених за днем і місяцем вшанування певного святого. Нові Четы-Мінеї укладені українським письменником і церковним діячем Димитрієм Тупталом (митрополит Ростовський). Праця над ними розпочалася 6 травня 1684 р. Житія святих – […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- ДЗЮБАРЕВИЧ ЗАХАРІЯ ДЗЮБАРЕВИЧ ЗАХАРІЯ (рр. нар. і см. невід.) – поет і композитор. Очевидно, мав академічну освіту. Був козаком Гадяцького полку, брав участь у Дербентському поході (1722). Десь між 1728 – 1730 рр. склав рукописний збірник пісень, до якого ввійшли твори інших авторів і власні духовні й ліричні вірші, псальма “Приближися конец света”. Псальма описує похід українського […]...
- СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник XV ст. Автор паломницького твору “Слово о бытие Іерусалимском”. Біографічних відомостей немає, крім його власного свідчення: “Се аз, раб божій Арсеней, смиренний діакон Селуня града, был есмь в Іерусалиме 17 літ” Невідомо також, хто він був за національністю: білорус (О. Марков), болгарин (С. Обнорський), українець […]...
- ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН (бл. 1550 р., м. Судова Вишня, тепер Львівської обл. – після 1621 р. на Афоні) – письменник – полеміст, мислитель. Про його життя відомо небагато: Іван – це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження, хоч у м. Судова Вишня фіксується прізвище Вишенський (В. Щурат). Навчався спершу в рідному місті, потім у […]...
- НЕКРАШЕВИЧ ІВАН НЕКРАШЕВИЧ ІВАН (бл. 1742, с. Вишеньки, тепер Бориспільського р-ну Київської обл. – після 1796, там само) – поет. Навчався в Київській академії, основного курсу не закінчив. Потім був священиком у рідному селі. Автор рукописного збірника з поетичними творами, характерними для літератури так званого низового бароко. Серед них – віршовані привітання й листи (до гнідинського священика […]...
- АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С АНИСІЯ ПАРФЕНІВНА С. – поетеса. Її ім’я збереглося в кількох варіантах вірша “Із болестію серца вопію до Бога” через акровірш. Перший варіант надрукував В. Гнатюк, тут читається частина акровірша: “Інокиня Анисія”, в другому варіанті, надрукованому М. Возняком, читається: “Парфюновна С.”, у третьому, надрукованому В. Перетцом, – “Інокиня Анисія Павфуновпа”. Жила, ймовірно, на зламі XVII-XVIII чи […]...
- МАНЖУРА ІВАН МАНЖУРА ІВАН (псевд. – М-ра; Мара І.; Калічка Ів. та ін.; 01.11.1851, Харків – 15.05.1893, Катеринослав, тепер Дніпропетровськ) – поет, фольклорист, етнограф. Народився в родині дрібного чиновника, з 13 років осиротів і виховувався тіткою (дружиною О. Потебні). На кошти родини О. Потебні навчався в повітовій школі, згодом як кращий учень – на казенний кошт у […]...
- ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН ГУНІАЛЕВИЧ ІВАН (04.12.1823, с. Палашівка, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 02.06.1903, Львів) – літературний діяч і журналіст “москвофільської” орієнтації. Народився в селянській родині. Навчався на теологічному факультеті Львівського університету. Був священиком у Калуському повіті, з 1854 р. – катехит в академічній гімназії у Львові, з 1861 р. – посол до крайового сейму у Львові, […]...
- Сочинение-рассказ о Киеве Киев – один из древнейших городов Украины. Это столица моей родины. Точная дата его основания неизвестна, однако, по мнению археологов, он появился еще в 6-7 веке нашей эры. По старинной легенде его основали три брата – Кий, Щек и Хорив, а также их сестра Лебедь. Киев стал колыбелью, своеобразным центром, из которого возникло мощное государство […]...
- МАКСИМОВИЧ ІВАН МАКСИМОВИЧ ІВАН (грудень 1651, Ніжин – 10.06.1715, Тобольськ) – культурно-освітній діяч і поет. Був старшим сином шляхтича Максима Васильківського. По закінченні Київської академії (1669) прийняв чернечий сан і залишився в ній викладачем, очевидно, поетики чи риторики. 1680 р. став ієромонахом Києво-Печерської лаври. У 1685- 1690 рр. був проповідником і одночасно (до 1696 р.) намісником підпорядкованого […]...
- Іван Вишенський – ІВАН ФРАНКО Скорочено (скорочено)Х Знову ніч, і знову ранок, і поклони, і молитва, і в старій душі тривога, сумніви і неспокій. Аж нараз почувся стукіт – на горі хтось, по закону, каменем о скали стукав, старець стуком відповів. І спускавться на шнурі кіш з поживою для нього, а на дні коша білів запечатане письмо. Затряслись у старця руки: […]...
- ВАГИЛЕВИЧ ІВАН ВАГИЛЕВИЧ ІВАН (псевд: Далибор Вагилевич, Волк Заклика, Далибор; 02.09.1811, с. Ясень, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.05.1866, м. Львів) – поет – романтик, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Навчався в Станіславській гімназії, Львівській семінарії з одночасним прослухуванням курсу філософії в університеті. Був одним із ініціаторів творення гуртка “Руська трійця”, видання альманаху, в якому вмістив […]...
- Іван Вишенський (дуже стисло/скорочено) – Франко Іван Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали гордо, Просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Іван Іванович та Іван Никифорович – крилаті вирази Іван Іванович та Іван Никифорович Герої “Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем” (1834) М. В. Гоголя. Імена цих двох миргородських обивателів стали Загальною назвою для людей, що постійно лаються один з одним. Та й що таке фарс? У Гоголя свиня приходить в суд, відшукує прошеніє (грамотна) і уничтожа все діло!.. Це […]...
- Іван Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін) Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін) народився 2 жовтій 1906 р. в селищі Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра. Навчався спочатку в церковно-приходській ІІколі в Охтирці, а з 1916 по 1918 р. у вищій початковій школі. У 14-річному віці був свідком жорстокої розправи чекістів із 92-літ-піім дідусем та дядьком, чия безневинна смерть […]...
- НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН (спр. прізв. – Левицький; 25.11.1838, м. Стеблів, тепер смт. Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. – 15.04.1918, Київ) – письменник, публіцист, етнограф, педагог. Народився в сім’ї священика. Навчався в Богуславському духовному училищі (1847 -1853), Київській духовній семінарії (1853 – 1859) та Київській духовній академії (1861-1865). Формування світогляду відбувалося під впливом усної народної творчості, історіософських праць […]...
- ТУРЧИНОВСЬКИЙ ІЛЛЯ ТУРЧИНОВСЬКИЙ ІЛЛЯ (30.07.1695, с. Березань, тепер смт. Баришівського р-ну Київської обл. – р. см. невід.) – письменник першої половини XVIII ст. Син березанського сотника. Навчався спочатку у місцевій школі, потім у Київській академії, яку не закінчив. З 1710 р. мандрував по Україні та Білорусі. Свої мандри описав у автобіографічному творі, що є одним з найкращих […]...
- Сочинение на общественную тему “Киевская Русь” Славянская держава Русь со столицей в Киеве стала колыбельной нескольких будущих государств. Это Россия, Украина и Беларусь. И это было еще за несколько сотен лет до того, как они возникли. Еще тогда были заложены основы будущей русской культуры. В Киевской Руси развивалась славянская письменность, создавались исторические памятники, летописи. Русичами было принято православное христианство, которое сохранилось […]...
- Киев – столица Украины – Kyiv – the Capital of Ukraine Летописи говорят, что первое Киевское укрепленное поселение возникло в период с VI по VIII века. Киев носит имя князя Кия, который жил на старокиевском холме в VI веке. При правлении Ярослава Мудрого Киевская Русь и Киев как столица достигли вершины могущества. Сегодня Киев – крупный политический, промышленный, научный и культурный центр. Его население составляет около […]...
- Скорочено ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ – ІВАН ФРАНКО Поема Присвячую А. Кримському І Мов зелена піраміда На хвилястім синім полі, На рівнині лазуровій Велетенський ізмарагд, – Так облита дивним морем, Під безхмарним теплим небом Зноситься, шумить, пишаєсь, Спить Афонськая гора. Унизу, де з хвиль кипучих Гранітові сірі скали Гордо, просто вгору пнуться – Стіни, колоси, стовпи, – Там внизу музика дика Не вгаває […]...
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (“Супрасльський збірник”, X ст.), згодом – у Київській […]...
- “Основне “прокляте питання”: хто винен всьому тому?” (Іван Франко) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас “Основне “прокляте питання”: хто винен всьому тому?” (Іван Франко) “Драма – моя давня пристрасть”,- зізнавався Іван Франко. У його доробку є п’єси психологічного і суспільного характеру (“Кам’яна душа”, “Послідній крейцер”, “Майстер Чирняк”), комедії (“Учитель”, “Рябина”), історична драма (“Три князі на один престол”, “Сон князя Святослава”), психологічна драма (“Украдене щастя”) та […]...
- Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
- Іван Богун – ватажок українського козацтва (за уривками з повісті Я. Качури “Іван Богун”) Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні. Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них – Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час – майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до […]...
- Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність I. І. Вишенський – видатний представник полемічної літератури. (І. Вишенський – найвидатніший письменник-полеміст XVI-XVII століть, суворий викривач соціальної несправедливості.) II. Характеристика епохи часів Івана Вишенського. 1. Життя українського народу під гнітом литовських і польських феодалів. (Постійна боротьба трудящого люду за свою незалежність із татаро-турецькими загарбниками, із […]...
- “Лиш боротись – значить жить” (Іван Франко) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас Все, що мав у житті, він віддав Для одної ідеї, І горів, і яснів, і страждав, І трудився для неї. (Іван Франко) Іван Франко – найвидатніший світоч гуманізму, свободи і духовної величі людини. Один із найвпливовіших митців і мислителів Європи, громадський діяч, він присвятив себе народові, підніс рідне слово до […]...
- ФРАНКО ІВАН ФРАНКО ІВАН (27.08.1856, с. Нагуєвичі, тепер Львівської обл. – 28.05.1916, м. Львів) – пост, прозаїк, драматург, перекладач, багатогранний вчений, громадсько-політичний діяч. Народився в родині коваля. Навчався в Дрогобицькій гімназії, Львівському (філософський факультет), Чернівецькому та Віденському університетах (в останньому 1893 р. захистив дисертацію). Брав участь у роботі студентського “Академічного гуртка” “Друг”. Тричі ув’язнювався австрійською владою за […]...
- Липа Іван Львович Липа Іван (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865 – 13 листопада1923) – громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань УНР. Народився 24 лютого 1865 року у Керчі. Після закінчення […]...
- Іван Липа – Біографія Липа Іван Левкович (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, * 24 лютого 1865, Керч – † 13 листопада 1923, Винники біля Львова) – український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Біографія Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань […]...
- “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас “Живі, грізні, огромнії сонети” (Іван Франко) Перу Франка належать цикли “Вольні сонети”, “Тюремні сонети” – нове естетичне явище у тогочасній українській та європейській ліриці. До Франка поети висвітлювали переважно інтимну тематику. Новаторство його сонета полягає в тому, що митець наповнив класичну форму новим змістом, зокрема змалював життя пролетарів, боротьбу революціонерів […]...
- “Поезіє, сонце моє оранжеве!” (Іван Драч) – Іван Драч (1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Іван Драч (1936) “Поезіє, сонце моє оранжеве!” (Іван Драч) Особливості творчої манери. Іван Драч – поет-модерніст. У тісних рамках “естетичного традиціоналізму” (Юрій Івакін) він уже не міг повністю себе виявити, тож звернувся до “мускулястого” метафоричного стилю, до асоціативного письма, тобто прийому перенесення і поєднання […]...
- Навіщо я? Куди моя дорога?”(Іван Драч) – Іван Драч (1936) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Іван Драч (1936) Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам в своєму стилі. У цей столітній і стобальний шторм Я кидаюсь в буремні гори-хвилі. (Іван Драч) У плеяді шістдесятників поет, кіносценарист, перекладач Іван Драч вирізнявся особливою оригінальністю, іскрометністю, потягом до […]...
- Іван Кочерга Іван Кочерга народився 6 жовтня 1881 р. в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї залізничника. Родина часто переїздила з місця на місце і тільки з 1891 року оселилася в Чернігові. 1899 р. юнак закінчує гімназію і їде до Києва, щоб вступити на юридичний факультет університету. Під час навчання захоплюється літературою, читає Гете, Метерлінка, Гейне, Гофмана, […]...
- Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема УРОК 26 Тема. Іван Франко. Короткі відомості про письменника. Історична поема “Іван Вишенський”. TЛ: історична поема. Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях І. Франка; ознайомити учнів з передісторією написання поеми “Іван Вишенський”; розвивати навички сприйняття інформації на слух, навички виразного читання, вміння коментувати прочитане; виховувати почуття гордості за приналежність до нації, яка […]...
- “Правдива іскра Прометея” (Іван Франко) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас “Правдива іскра Прометея” (Іван Франко) У складній картині розвитку лірики другої половини ХІХ – початку ХХ століть Іван Франко посідає одне із найвагоміших місць в українській та європейській поезії. Поет розширив тематичні, стильові і жанрові можливості української лірики. Громадянська, інтимна, пейзажна, сатирична, філософська лірика митця порушує важливі проблеми буття людини, […]...
- “Хто смів сказать, що не богиня ти?” (Іван Франко) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас Справжнім шедевром є сонет “Сікстинська Мадонна” (1881), викликаний роздумами Франка над однойменною картиною Рафаеля “Сікстинська Мадонна” (1516), на якій поєднано божественне й земне начала, лик Богородиці з образом босоногої жінки. Внутрішній рух цього жіночого образу підкреслюється тривожними тінями складок одягу, клубоченням хмар під ногами Мадонни, її задумливим поглядом, здатністю вмить […]...
- “Золотий міст між народами” (Іван Франко) – Іван Франко Підручник Українська література 10 клас “Золотий міст між народами” (Іван Франко) “Передмова” Івана Франка до збірки “Мій Ізмарагд” (1895) є ключем до розуміння її ідейно-естетичної концепції. Побудовано “Передмову” за діалогічним принципом: розмова адресанта з адресатом, тобто читачем. Поет роз’яснює, що, ” блукаючи по різних стежках всесвітньої історії та літератури”, до нього прийшло натхнення від споживання […]...
- Іван Вирган Іван Вирган належить до тих поетів, чий зір і слух, думки й почуття потребують повної гармонії, хто не вміє виголошувати високі слова й гучні фрази, за дзвоном яких не чутно справжньої поетичної музики, що має здатність довго відлунюватись у душі. За манерою своєї творчості – природністю голосу, тихою, розважливою мудрістю, зворушливою душевною відкритістю й щирістю, […]...