Грінчак Василь Якович Арарат
Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988.
Борису Єгіазаряну
Дивлюсь, мов зачарований, на диво: За Єреваном, за долинами в імлі, Над хмарами, що виснуть мерехтливо, На кревно рідній, на чужій землі, Біліє Арарат, мов пасмо сиве. Проміння над вершинами ясніє, Ковчег із Ноєм з хмари виплива,- Як видиво біблійне, ледве мріє, Мов казка давня знову ожива… Лиш Арарат над світом ген сивіє. Бо в цій долині, де сади квітчали Родючу землю, де гінка лоза Під гронами згиналась і ячала, З очей дитячих покотилася сльоза І камінь пропекла,
Бо в цій долині, де троянди білі Пелюстки розкривали, як сонця, За ніч одну вірменки посивіли І з кожного смаглявого лиця Стікали сльози і в крові чорніли. Бо дикі яничари, як вандали, Усе живе, що квітло і росло, Порізали, стоптали, сплюндрували, Все згинуло, неначе й не було, Лиш в небо лиця мертві ще кричали. Так Арарат у горі посивів, Одірваний насильно і нещадно Від рідної землі, від праотців, Він якось дивиться печально й безпорадно На край, де чути клекоти орлів.
І я тією сповнився печаллю, І я, мій брате, також посивів, Коли дививсь, як Арарат за даллю Над хмарами, над світом всім білів, Над вбитими жорстоко і без жалю.
Related posts:
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду… “Де ви, мої далекі юні […]...
- Грінчак Василь Якович В Будинку хліба Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Тут незвичайні для музею експонати, Оригінальні і вітрини, й стелажі, Тут пахне хліб пшеничний у кімнатах, Батони пахнуть, калачі й коржі. Тут пахнуть пиріжки і марципани, Рогалики, книші, крутий малай, Біліють булки, пишні і рум’яні, Красується весільний коровай. Тут вироби сучасні й історичні, […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Під чорноземом, Під суглинками і пісками Пролежало скіфське зерно віками В невеличкім кургані, У звичайній скіфській могилі, З того часу, як скіф-хлібороб Не почувся на силі. Поховали його у простій одежині, Поруч меч-оборонець поклали І вуздечку з коня, А у головах поставили Повне […]...
- Грінчак Василь Якович Степ Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Ти знову, сестро, нині нагадала Мені той степ, і ту страшну війну, І ту теплінь, і степову весну, Коли бійців ми наших виглядали. Вночі не спали, бо до ранку канонада Все гупала, і степом йшла луна, Коли ж змовкала, серед ночі тишина Була […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи. Чи жито косити, а чи […]...
- Василь Якович Струве Василь Якович Струве – росіянин астроном, один з основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.). Він народився в місті Альтона (Німеччина) у сім’ї директора місцевої гімназії, одержав філологічне утворення в Дерптском (нині Тарутском, Естонія) університеті, але покликання знайшов у природознавстві. В 1818-1839 м м. Струве – директор Дерптской університетської обсерваторії; починаючи з […]...
- Мойсей – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) “Мойсей” Вершиною громадянської лірики Каменяра стала поема “Мойсей” (1905 р.). Для реалізації гостроактуальної суспільно-політичної проблеми Іван Франко обрав біблійну історію пророка Мойсея, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. Як і всі твори Франка, поема спроектована в сучасну авторові українську дійсність. У цьому переконує пролог до твору, безпосередньо звернений дорідного, […]...
- Значення творчості – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Значення творчості Серед культурно-громадських і політичних діячів слов’янства останньої чверті XIX століття одне з найпочесніших місць належить І. Я. Франкові. Значення його творчості в розвиткові громадської думки виходить далеко за межі України. Провідною ідеєю його складного життя була ідея дружби народів без різниці рас, вір і національностей, у визвольній боротьбі […]...
- Микола Якович Олійник Микола Якович Олійник народився 9 березня 1923 року в селі Бишеві на Київщині. Виховувався майбутній письменник у селянській родині. Його батько, Яків Олексійович, ледве вмів читати, мати, Харитина Василівна, зовсім не знала грамоти. 1 вересня 1930 року Микола почав навчатися у семирічній школі. 9 березня 1939 року в бишівській районній газеті “За більшовицькі колгоспи” з’явився […]...
- Франко Іван Якович Франко Іван Якович (1856-1916) І. Я. Франко народився 27 серпня 1856 р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рр. – у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875 р. […]...
- Чайковський Андрій Якович Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857 р. в містечку Самбір Львівської області в родині урядовця. Отримав гарну початкову освіту, з дитинства цікавився історією України, її славним минулим, особливо козаччиною. У 1883 р. А. Чайковський закінчив Львівський університет і став адвокатом. Перші друковані літературні твори – повісті “Олюнька” (1895), “В чужім гнізді” (1896), оповідання “Рекрут”, […]...
- Драматургія – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Драматургія Цікавою сторінкою творчості І. Франка є драматургія, у якій він знову ж таки розкриває життя різних верств українського суспільства: селян, ремісників, народної інтелігенції. Найбільший інтерес викликає соціально-психологічна драма “Украдене щастя” (1893 p.), написана за сюжетом народної “Пісні про шандаря”. У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у […]...
- Проза – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Проза Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя галицького суспільства свого часу. Гуманістично-просвітительський оптимізм Франкової прози відчувається у творах всіх тематичних груп. А писав митець про сучасне та минуле галицького села (“Добрий заробок”), […]...
- ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) 10 КЛАС ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Панас Мирний як “перший симфоніст української прози”. II. Художня майстерність Панаса Мирного: 1. Особливості пейзажів та портретів. 2. Описи душевного стану героїв. 3. Ліричні відступи. 4. Багатство народної мови. III. Місце творчості Панаса Мирного в українському літературному […]...
- Повість “Перехресні стежки” – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Повість “Перехресні стежки” Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті […]...
- Інтимна лірика – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Інтимна лірика Нова грань таланту Івана Франка розкрилася у збірці “Зів’яле листя” (1896 p.), яку митець назвав “ліричною драмою”. Цей шедевр інтимної лірики понад сто років бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, і дарує естетичну насолоду. Збірка складається з “трьох жмутків”, де розкривається туга і страждання ліричного героя, породжені складними […]...
- Самуил Якович Маршак (1887-1964) Дитячий поет і перекладач, драматург і лірик, педагог і редактор – такий творчий діапазон Самуила Яковича Маршака. Він увійшов у дитячу літературу ще в перші роки Російської влади. Випливаючи за В. Маяковським, С. Я. Маршак уводить у свою поезію нових героїв, відбиває ті зміни, які відбулися в нашій країні, жваво відгукується на все, що відбувається […]...
- Поетична творчість – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Поетична творчість Поетична творчість І. Франка – видатне явище в українській літературі. Вона вражає обширом та глибиною зображення життя й душі народу. У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань […]...
- ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО (1856-1916) Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. в присілку Гора села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (тепер Львівська область) у родині коваля Якова Франка та Марії Кульчицької-Франко. Раннє дитинство його минуло Під впливом батька – людини простої, але мудрої, відомої у всій окрузі. Кузня старого Яця стояла недалеко від тракту, яким щодня проходило безліч […]...
- Франко Іван Якович – український письменник, учений Франко Іван Якович (1856-1916) – український письменник, мислитель, учений. Спершу перебував під впливом марксизму, особливо економічного вчення Маркса. Проте згодом критикував його істотні положення. Не поділяв марксистських поглядів щодо рушійних сил суспільного прогресу, засобів перебудови суспільства на соціальних засадах та розуміння сутності соціалізму. Заперечив ідею диктатури пролетаріату як головного засобу перетворення, не сприймав “державного соціалізму”. […]...
- Мій батько був робітник при залізниці. Іван Якович Франко …Під сільською стріхою, в хаті коваля Якова, недалеко од села Нагуєвичі, в Галичині (в Австрії), родився Іван Франко. Сільська дитина росла серед природи. Мале хлоп’ятко по цілих днях бігало по полю, поміж високих лопухів, над невеликою річкою з високими берегами, з кам’янистим дном та з м’якими зеленими водорослями. І все, що воно бачило, здавалось йому […]...
- Маршак Самуил Якович “Учора й сьогодні” “Учора й сьогодні” (1925)-це поетичне оповідання про тім новий, що ввійшло в побут російських людей. Але Маршак не просто говорить про перевагу нового перед старим – він змушує маленького читача задуматися про те, що таке доброта, людська подяка, про необхідність приносити людям користь Дійсно, всім ясно, що електрична лампа потрібніше в побуті, чим гасова, але […]...
- Скорочено – НА ДОЛИНІ ТУМАН Слова В. Діденка На долині туман, На долині туман упав, Мак червоний в росі, Мак червоний в росі скупав. По стежині дівча, По стежині дівча ішло, Тепле літо в очах, Тепле літо в очах цвіло. (2) На долині туман, На долині туман упав. Білі ніжки в росі, Білі ніжки в росі скупав. Понад гору дівча, […]...
- “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) Перші новели Стефаника вразили читача своєю правдою, а критиків – новаторством. “Йому не довелось шукати навмання дороги, як Федьковичеві,- зазначала Леся Українка,- ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській. Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка […]...
- Бережний Василь Павлович Істина поруч Бережний Василь. Істина поруч. – Радянський письменник, Київ, 1968. У маленькій герметичній радіорубці космічного корабля згорбилася дівчина. Тісно, як тут тісно! Раніше вона не помічала цього, а зараз ніби зійшлися всі шість площин, що відгородили її від усього світу, і от-от стиснуть, розчавлять… І апаратура давить їй на груди, а ті кілька кубічних метрів повітря, […]...
- Панас Мирний (1849-1920). Теперішнє ім’я – Панас Якович Рудченко Панас Мирний народився 13 травня 1849 року в сім’ї бухгалтера повітового сховища в Миргороді на Полтавщині. У сім’ї дотримувалися патріархальних звичаїв, господарювали, багато працювали, не пишалися селянами, домашньою челяддю, не обгороджували від них своїх дітей. Учився майбутній письменник у початкових школах Миргорода й Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагороджувався “похвальними листами”. В 1862 […]...
- Скорочено – ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік… Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір’ю побуть на самоті. […]...
- Панас мирний (1849-1920). Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко Панас Мирний народився 13 травня 1849 р. у родині бухгалтера повітового скарбництва в Миргороді на Полтавщині. У сім’ї дотримувалися патріархальних звичаїв, вели натуральне господарство, багато працювали, не гордували селянами, домашньою челяддю, не відгороджували від їх своїх дітей. Навчався майбутній письменник у початкових школах Миргорода та Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагоро-мжувався “похвальними аркушами”. […]...
- Василь Стефаник (1871-1936) Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с Русові Снятинського повіту на Станіславщині (нині – Івано-Франківщина) в сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох […]...
- Бережний Василь Павлович Експедиція в природу Бережний В. П. Повернення “Галактики”: Науково-фантастичні оповідання та повість-казка. – К.: Веселка, 1978. – Серия “Приключения. Фантастика” – С. 88-95. – Лежи, лежи, синку, тобі ще не можна рухатись. Отак. А тепер порозмовляємо. Скажи, синку, поясни мені: навіщо ви це зробили? – Навіщо? А хто його зна… Хотілося до природи, кортіло дихнути тією… дикою атмосферою… […]...
- Бережний Василь Павлович Діти одного Сонця Бережний В. П. Лабіринт: Наук.-фантаст. повісті та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1986. – 263 с. – С. 23-36. І. Невеликий електрокар обтічної форми, забравши пасажирів з космічного корабля “Аеліта”, який щойно повернувся з Марса, рушив у напрямку приземкуватого вокзалу космодрому. Туди ще було далекувато, а вже виднівся гурт зустрічаючих біля входу, здебільшого – жінки […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Симоненко (1935-1963) Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на […]...
- Василь Слапчук РЕФЕРАТ На тему: “ВАСИЛЬ СЛАПЧУК” Провідною рисою цього поета є його органічність, природність. В. Слапчук – уже зрілий поет, тому тяжіє до циклів, складноструктурованих поетичних полотен. У своєму доробку має вінки сонетів, причому версифікаційно бездоганні, які сьогодні не часто зустрінеш і у міських рафінованих естетів. Лірика В. Слапчука виразно філософічна, глибоко закорінена в українському фольклорі. […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ІВАНА ФРАНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО” ТА УРИВКА КАЗКИ І. ФРАНКА “ЛИСИЧКА І РАК” Мета: розказати учням про Івана Франка; розвивати техніку читання дітей; виховувати повагу до інших людей. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Радо грати дітворі У широкому дворі. Гомінлива дітвора На весь двір кричить: “Ура!” 2) Звукова зарядка. – Назвіть голосні у слові лисиця; […]...
- “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Стус (1938-1985) “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані […]...
- Бережний Василь Павлович Гравіантена Івана Мудрого Бережний В. П. Лабіринт: Наук.-фантаст. повісті та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1986. – 263 с. – С. 102-120. І хто це знає, й хто про це повіда? Звідкіль цей Всесвіт народивсь та виник? “Космогонія” (збірник “Рігведа”). І. Вони ходили мовчки по верхній алеї Володимирської гірки, так ніби їм ні про що було говорити. А […]...
- Василь Стефаник – поет “мужицької розпуки” Так образно висловився про творчість Василя Стефаника його побратим по перу Марко Черемшина. Стефаник увійшов в історію світової новелістики як автор правдивих соціально-психологічних новел з життя галицького селянства. Пройняті трагізмом і глибиною душевних переживань, його твори стали яскравим свідченням засвоєння письменником найвищих досягнень європейських літератур. Основною темою його творів було життя найбіднішого селянства на західноукраїнських […]...
- Рудченко Панас Якович (Панас Мирний) Панас Мирний (справжнє ім’я Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 р. у м. Миргороді. Навчався він у повітових училищах Миргорода та Гадяча, а потім займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років Панас Мирний почав працювати в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 р. і до кінця життя письменник проживає в Полтаві, працюючи в губернському казначействі. […]...
- ПАНАС МИРНИЙ – Панас Якович Рудченко Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятирічний хлопець йде на власний хліб. Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому […]...