Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО
ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО
ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО (спр. прізв. – Артемовський, ін. псевд. і крипт. – П. Гулак, П. А. Г., Н-й, N, “-И”; 27.01.1790, м. Городище, тепер Черкаської, обл. – 13.10.1865, Харків) – поет і перекладач.
Народився в сім’ї священика. Навчався в бурсі, Київській академії (до 1813 р.), не закінчив її, вчителював у приватних пансіонах. З 1817 р. став вільним слухачем Харківського університету, одночасно викладав французьку мову в Інституті шляхетних дівчат, польську мову – в університеті. Після захисту магістерської дисертації (1821) викладав в університеті
Вийшовши у відставку, працював у Харківському і Полтавському Інститутах шляхетних дівчат, був членом Московського товариства аматорів російської словесності та Королівського товариства друзів науки у Варшаві.
Ще студентом почав писати вірші російською мовою. Перший оригінальний твір українською мовою написав у Харкові. Це “Справжня добрість” (1817), адресована Квітці-Основ’яненку, зорієнтована на
Тут автор порушував морально-етичні проблеми, підносив гуманістичні ідеї, спрямовані на захист прав людини, розглядав доброчинність як сукупність її позитивних морально-етичних якостей. Написав ряд віршів у дусі українського фольклору, жартівливих віршованих оповідань, байок, романтичних балад.
Перші друковані твори, які зробили ім’я Гулака відомим, – байки “Пан та Собака” (1818), “Солопій та Хівря” (1819), “Тюхтій та Чванько” (1819), а також короткі байки – приказки “Дурень і розумний”, “Дві пташки в клітці” та ін. Фабульною основою байок слугували, як правило, твори польського письменника І. Красіцького. За цією схемою створював Гулак-Артемовський нові побутові сцени, оживлюючи їх колоритною народною мовою. Особливо це характерно для байки “Пан та Собака”.
Чотирирядкова байка І. Красіцького має побутове звучання, у Гулака вона виступає як соціально-реалістична картина з яскраво вираженими національними характерами.
П. Гулаку-Артемовському належать перші українські балади – “Твардовський” і “Рибалка” (переробки балад А. Міцкевича та Й.-В. Гете). Баладі А. Міцкевича Гулак надав гумористичного характеру, наділив героїв суто національними рисами, ввів мальовничі картини українського побуту.
Сам А. Міцкевич вважав, що “малоросійський переклад стоїть вище оригіналу”. Переробляючи баладу “Рибалка”, Гулак мав намір “попробувати, чи не можна українською мовою передати почуття ніжні, благородні…”. Йому це вдалося: завдяки використанню фольклорних образів, народної мови балада стала “простіша, живіша, ніжніша” (Филипович). Цим спробам притаманні багата народнопісенна образність, невимушена комічність, ліризм і поетичність.
Перекладав Гулак Горація, Ж. Расіна, Дж. Мільтона, Ж. Деліля, Вольтера, Ж.-Ж. Руссо російською мовою.
Після 1827 р. Гулак відійшов від літературного життя, хоча на деякі події відгукувався віршованими посланнями. Обережно, але час від часу висміював монархію, засуджував російську політику гноблення в Україні (“сто літ чи й більше на ній москаль товчеться”), кепкував і над нікчемними козацькими внуками, які тепер у шинках по-московськи (“вже й погиндичому в шинку загерготали”) чешуть і бундючаться, а насправді “ледачий з них москаль та й миршавий козак!” В останні роки написав кілька ліричних медитацій: “Не виглядай, матусенько…”, “Коли в тебе, Полінашко…”, “Текла річка…”, “Сидить батько…”, “До любки”, “Синові моєму”. Перекладав псалми, в яких акцентував гуманістичну тему добра й зла, правди і кривди.
М. Зеров називав їх “строгими і чисто різьбленими”.
П. Гулака-Артемовського високо цінував І. Франко як письменника, що залишив цікаві зразки національної байки, романтичних балад і перекладів світової літератури, вніс в українську поезію демократичну тематику, критичну спрямованість.
Літ.: Пільгук І. І. Поетична творчість Гулака-Артемовського // Матеріали до вивчення історії української літератури. К., 1961. Т. 2; Айзеншток І. Петро Гулак-Артемовський // Гулак-Артемовський П. Твори. К., 1964; Кислий Ф. С. П. П. Гулак-Артемовський І І Вивчення байки в школі.
К., 1982.
Ф. Кислий
Related posts:
- Гулак-Артемовський Петро Петрович Народився Петро Петрович Гулак-Артемовський 27 січня 1790 р. в містечку Городищі на Київщині в родині священика. Батько його походив з козаків, за свідченням сучасників, один із предків поета був генеральним обозним у гетьмана Петра Дорошенка. П. Гулак-Артемовський вчився у Київській академії, отримав світську й духовну освіту. Закінчивши академію у 23-річному віці, учителював у приватних пансіонах, […]...
- ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків, з 1817 р. пов’язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, […]...
- Гулак-Артемовський Петро Петрович Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865) П. П. Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р. у м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801-1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає […]...
- Петро Гулак-Артемовський Реферат Петро Гулак-Артемовський (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Біографія Петро Петрович ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного […]...
- Петро Петрович Гулак-Артемовський У класній кімнаті великого поміщицького будинку за столом сиділи вчитель Петро Петрович та малий панич, якого він готував” до вступу в гімназію. Хлопчик старанно виводив цифри, вмочаючи загострене гусяче перо у масивну бронзову чорнильницю. Раптом у відчинене вікно долинув болісний зойк, що відразу ж перетворився на жахливий лемент. Молодий учитель підійшов до вікна. Хто це […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас (за байкою “Пан та Собака”) III варіант Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої […]...
- П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас (за байкою “Пан та Собака”) II варіант Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка […]...
- Гулак-Артемовський – Біографія Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас (за байкою “Пан та Собака”) І варіант Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – IV варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас (за байкою “Пан та Собака”) IV вapiaнт Панщина… Це каторжна праця кріпаків, ріки невинно пролитих сліз і крові, стогін мільйонів людей. Таке жахливе, підневільне становище покріпаченого народу викликало в душі П. Гулака-Артемовського протест і спонукало його до написання байки “Пан та Собака” Ця байка заслужено вважається кращим твором Гулака-Артемовського. Протягом багатьох десятиліть ця […]...
- Справжня добрість (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Писулька до Грицька Прокази Хто добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той добрості не зна, не бачив і не чує, Не пензлем той її, але квачем малює, Той добрість обікрав. Не любить добрість сліз; Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як […]...
- Пан та собака (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Пан та собака Казка На землю злізла ніч… Ніде ані шиширхне, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маненька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під чорною […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Пан та собака ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ПАН ТА СОБАКА (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Тема. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами […]...
- Тема. Література українського романтизму. М. Костомаров “соловейко”, Гулак-Артемовський “рибалка”, є. Гребінка “українська мелодія” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
- Рибалка (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж ось гуде, і […]...
- Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...
- Рибалка – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Скорочено МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж ось […]...
- РИБАЛКА – МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Das Wasser rauscht, das Wasser flißt, Ein Fischer saß daran, Sah nach der Angel ruhevoll, Kuhl bis ans Herz hinan. Goethe1 Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Рибалка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Рибалка МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж […]...
- Поети-романтики (П. Гулак-Артемовський. “Рибалка”, Є. Гребінка. “Українська мелодія”, М. Костомаров. “Соловейко”, В. Забіла. “Соловей”, М. Петренко. “Небо”) Наприкінці XVIII – початку XIX століття в європейських літературах на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, […]...
- “Коротких відомостей з теорії літератури” і визначте жанрові ознаки твору Гулака-Артемовського У новій українській літературі Гулак-Артемовський дав цікаві зразки національної байки. Провідне місце посідав тут твір “Пан та Собака (Казка)”, надрукований у журналі “Ук-раинский вестник” (1818) . В алегоричному образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, знайшло своє відображення безправне життя кріпаків. У цьому образі поет показав кріпака – працьовитого, наївного, безправного, який вірить у панську […]...
- Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского […]...
- “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського – перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XIX століття. Найвизначніша серед байок – байка-казка “Пан та Собака”. Байка “Пан та Собака”, яку сам автор назвав “казка”, перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а […]...
- Життя і творчість П. П. Гулака-Артемовського Реферат на тему: Життя і творчість П. П. Гулака-Артемовського (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний […]...
- Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський (1790-1865), О. П. Руданський (1784-1851), Л. І. Боровиковський (1806-1889), Є. П. Гребінка (1812-1848) та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка. У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські і побутові теми (“Пан та […]...
- “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним удовольствием, как “Знеида” г. Котляревского, […]...
- Творчий Розвиток Традицій Котляревського Досі ми розглядали Твори, автори яких свідомо чи несвідомо йшли у річищі Котляревського, його жанрів, стилю, образності, мови. Але українська література початку XIX ст. не обмежується лише цими наслідувальними спробами. Як органічне явище в житті народу, викликане потребами нової доби, письменство українське розвивалось у багатьох напрямках. Характерним явищем у процесі становлення нової української літератури був […]...
- ПЕТРО ПАНЧ – Петро Йосипович Панченко Петро Панч – новеліст, повістяр і романіст, автор казок для, дітей. Свої перші твори опублікував тоді, коли йому було тридцять років, коли мав за плечима життєвий досвід. Народився він 4 липня 1891 року в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. Дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у книзі “На калиновім мості”, було багатим […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Літературна спадщина Івана Котляревського” Доведіть, що Іван Котляревський – основоположник нової української літератури. І. Котляревський своєю “Енеїдою” об’єднав українське слово і світову культуру. “Енеїда” – перший твір, написаний живою українською мовою, на народній основі. У поемі змальовано риси національного характеру українців, їхні звички, вірування, погляди. Велика заслуга І. Котляревського в тому, що, взявши все найкраще з книжної мови, він […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
- Два кріпаки (за байкою “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського) І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже […]...
- Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, […]...
- Скорочено “Пан та собака” Гулак-Артемовського На землю злізла ніч. Ніде ані шиширхне, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маненька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова. Один Рябко, […]...
- НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО НІЩИНСЬКИЙ ПЕТРО (псевд. – Петро Байда; 21.09.1832, с. Неменка, тепер Іллінецького р-ну Вінницької обл. – 16.03.1896, с. Ворошилівка, тепер Тиврівського р-ну тієї ж обл.) – поет, перекладач, композитор, педагог. Здобув освіту в Київському духовному училищі. З 1850 р. – півчий церкви російського посольства в Афінах. У столиці Греції закінчив університет (філологічний і богословський факультети), здобув […]...
- КУЗЬМЕНКО ПЕТРО КУЗЬМЕНКО ПЕТРО (1831, м. Понорниця, тепер Чернігівської обл. – 1867 або 1874, х. Потітківський Коропського р-ну Чернігівської обл.) – поет, прозаїк, педагог, краєзнавець, фольклорист, етнограф. Народився в родині дяка. Навчався в Чернігівській духовній семінарії, але курсу не закінчив. Став дяком, згодом учителював. Літературну діяльність почав із етнографічних статей у “Черниговских губернских ведомостях” (“Сила родительского заклятия”, […]...
- БАЙКИ БАЙКИ Ви ще в молодших класах вивчали байки Леоніда Глібова і, напевно, добре пам’ятаєте, що байка – це коротенький твір, здебільшого написаний віршами; що діють у ньому в основному тварини, але говорять і поводяться вони, як люди; що в байці розповідається дуже коротенька історія, сенс якої підводить до загальної, всім зрозумілої й обов’язкової моралі. Як […]...
- Петро Могила Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVІІ ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...