Прагнення народу до волі у повісті “Iнститутка”
Провідна тема творів Марка Вовчка – змалювання життя закріпаченого селянства і його прагнення до волі. Оповідання й повісті письменниці є чудовим продовженням антикріпосницьких мотивів поезії Тараса Шевченка.
Авторка показала поступове наростання гніву поневоленого народу по відношенню до своїх визискувачів. Від зітхання, стогону й сліз – до непокори, до відкритого виступу проти поміщицької сваволі – такий шлях проходять герої повісті “Інститутка” та “Народних оповідань”. Вони починають розуміти необхідність саме
Особливо яскраво зображено це у повісті “Інститутка”. Стара поміщиця та її кріпаки чекають приїзду молодої пані, яка закінчила в місті інститут і має повернутися у свій маєток повновладною господинею. Ніхто з невільників не гадає, яке горе на них чекає з приїздом молодої поміщиці.
Люди не можуть допустити й думки, що панночка буде гірше лютої змії, що від неї нікому не буде життя. Навпаки, селяни сподіваються на покращення свого становища. Та марними були ці рожеві сподівання.
Пані “інститутка” відразу показала гострі зуби. Вона вередлива,
Якби могла, вона б і уві сні знущалася з кріпаків, бо вони, вважає поміщиця, її власність, мовчазні виконавці її примх.
Найбільше дістається від “інститутки” її покоївці – лагідній, добрій, спокійній Устині. Кріпачка мовчки зносить побої, знущання і лише дивується: “Таке молоде, а таке немилосердне, господи!” Але згодом і в Устини вибухає гнів проти поміщицького свавілля. Вона не змогла залишатися німим свідком панського знущання над старою бабусею-кріпачкою.
Ступивши на її захист, дівчина тим самим боронила і свою людську гідність.
Устину рішуче підтримав її чоловік Прокіп. Коли поміщиця хотіла вдарити її, він схопив пані за обидві руки, гримнувши: “Годі, пані, годі! Цього вже не буде! Годі!” А панові, який прибіг на крик, мовив: “Не підходьте, пане, не підходьте!”
Дорого обійшовся Прокопові цей виступ. Поміщик, який вважав себе паном-лібералом, віддає його в солдати. Та цим Прокіп здобув волю Устині. “Воля!- покрикне він,- воля! Та на волі і лихо і напасть – ніщо не страшне.
На волі я гори потоплю! А кріпаку хоч як щаститься, усе добро на лихо стане”. Ставши “солдаткою”, Устина переїздить у місто. Вона ніби на світ народилася.
Навіть важка праця на чужих не затьмарює найдорожчого, що в неї тепер є,- волі. Та воля ця відносна й неповноцінна. Адже Устина залишилася самотньою, бо чоловік із солдатами пішов у похід і невідомо, коли він повернеться.
Прагнення кріпаків до волі показала Марко Вовчок також і в образах Катрі та Назара – молодого подружжя кріпаків.
Працьовита, щира Катря сподівається вмилосердити поміщицю своїм старанням. Вона хоче, щоб пані зглянулась над її горем. Важко захворіла дитина… Та де там!
Катря мусить панам обід зварити і вечерю приготувати, і город скопати. А пані лає її та виказує, що й ледача вона, і хліб її дурно їсть…
Терпець кріпачки уривається. Коли дитина померла, а Катрю хвору гонять на роботу, вона кидає гнівно панам: “Тепер я вже не боюсь вас! Хоч мене живцем із’їжте тепер!”.
Катря знає ціну панському співчуттю. Коли пан пожалівши, поклав їй на плече карбованця, вона наче гидку жабу, скидає в траву ті гроші.
Молода жінка божеволіє й гине, а її чоловік Назар втікає. Прощаючись з Прокопом і Устиною, він говорить, що буде вільним хоч півроку… В уста Назара письменниця вкладає прислів’я – мрію народу про волю: “Мандрівочка – рідна тіточка”.
Глибоко реалістичні образи Устини, Прокопа, Катрі, Назара відображають характерні риси життя, думок і прагнень кріпаків. У першу чергу – це жадання волі.
У творах Марка Вовчка лунає прокляття кріпосництву.
Related posts:
- “Інститутки” Марко Вовчок: волелюбний романтичний характер героїв, прагнення до особистої волі Марко Вовчок – видатна українська письменниця середини XIX сторіччя, що своєю творчістю заклала основи для подальшого розвитку оповідальних жанрів в українській літературі. Однієї з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні в часи кріпосництва, є соціально-побутова повість ” Інститутка “. Тема повести є звичайною для добутків першої половини XIX сторіччя: соціальні […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). II. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами Грабовського) П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними Гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом. Ще в юності майбутній поет дав собі клятву […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей” І. Я. Франко – один з тих видатних письменників, у творчості яких знайшли високохудожнє втілення світові теми й мотиви. Він часто звертався до інонаціональних джерел, переосмислюючи їх згідно зі своїми поглядами. Одним з найвеличніших міфологічних образів Франко вважав образ Мойсея, Написаний у період піднесення визвольного руху на Україні, “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Зображення прагнення народу до волі в поемі И. Франко “Мойсей” Неволя ще ніколи не прикрашала життя, нікому не давала натхнення для жизна й роботи. Тому й боровся український народ за свою самостійність, за волю. Довгий і довгий шлях довелося пройти йому, і не просто пройти, а зі зброєю в руках, тому що досить уже було терпіти знущання всіх поневолювачів. Саме про цьому й розповідає у […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. А. Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З […]...
- “Відображення прагнення народу до національної самостійності і волі в поемі І. Франка “Мойсей” Коли знесилений, уярмлений український народ знаходився над прірвою духовної та культурної смерті, йому з’явився Кобзар-пророк і відвів його від безодні, поставивши своє безсмертне слово насторожі біля “рабів німих”. І це логічно, адже народу у всі часи потрібен поводир, який вказував би шлях до світлого і щасливого майбутнього. Після Шевченка з високих Карпатських гір звелася могутня […]...
- Одвічне прагнення українського народу до волі у вірші “До Русі-України” Павло Арсенович Грабовський народився 30 серпня 1864 р. в с. Пуш-карному на Харківщині в сім’ї церковнослужителя. Із 1874 р. навчався в Охтирській бурсі, а з 1879 р. у Харківській духовній семінарії, яку не закінчив через арешт у 1882 р. за участь у нелегальному народницькому русі. Після нетривалого ув’язнення проживав у рідному селі, недовго працював у […]...
- “Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Яковича Франка “Мойсей” Безсмертну художню й наукову спадщину залишив по собі титан українського письменства Іван Якович Франко. Так само, як Тарас Шевченко, він став цілою епохою в нашій літературі, повернувши їй здатність мислити й відчувати на світовому рівні. І цілком слушно стверджує Дмитро Павличко: “Шевченко народив, а Франко виховав українську націю”. “Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії Грабовського Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти Мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовський присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі за віршами П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий […]...
- Давайте писати твір. Поетичне вираження прагнення народу до волі в поезії П. Грабовського Українська земля щедра на таланти, на вірність синів. Тому і народила вона полум’яного патріота Павла Грабовського. Здається, що з молоком матері всмоктав він у себе велику любов до рідної землі, до українського народу. Грабовський жив його думками, серед яких одна найбільше ятрила змучене серце поета – думка про волю. З нею він засинав, з нею […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант) Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі […]...
- Твір на тему – Поетичне вираження довічного прагнення українського народу до волі в поезії Павла Грабовського Мало доля відміряла Павлові Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори зкликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених, у його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, незалежності. Пристрасним закликом […]...
- “Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського” Небагато відміряла для поету, який все своє свідоме життя боровся за звільнення рідного народу. Цей поет – Павло Грабовський. Поетична творчість Грабовського продовжує традиції “Невольничої поезії” Шевченка, “Тюремних сонет” Франка. Творилась ця поезія в умовах в’язниць, де поет провів більшу частину життя. За що боровся Павло Грабовський? Відповідь – у його поезіях. Про що б […]...
- “Відображення прагнення народу до національної самостійності і волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Основною темою творчості одного з найбільш відомих і прославлених українських літературних діячів Івана Франка є боротьба українського народу за незалежність і самостійність. З урахуванням українських особливостей, які Іван Франко ввібрав мало не з молоком матері, у своїй поемі “Мойсей” він зміг продемонструвати боротьбу ізраїльського народу за свою самостійність, а також ряд істотних проблем, пов’язаних з […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги (ІІІ варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Прагнення до волі в поезії А. С. Пушкіна”(1) На початку XVIII століття освічені дворяни шукали шляхи звільнення російського народу від рабського, приниженого стану, від гніта самодержавства. Революційні ідеї декабристів знайшли своє відбиття й у Творчості геніального поета А. С. Пушкіна. Особливо актуальної стала тема волі й волі після того, як Пушкін випробував переслідування царського двору на собі. Саме в посиланні поет зрозуміло, що […]...
- Образ пана-ліберала в повісті “Інститутка” Марко Вовчок У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває не тільки жорстоких панів, таких, як інститутка, ай “добрих”. Одним із таких ліберальних панів є полковий лікар. Образом лікаря письменниця. викрила дворянський лібералізм. Від “доброти” поміщика-ліберала кріпакам ніяк не легше: він “не б’є, не лає, та нічим і не дбає”. Цей, за висловом Назара, “квач” має приховане нутро гнобителя. […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини XIX століття: соціальні протиріччя між […]...
- Прагнення до волі як духовної свободи у соціально-побутових піснях Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Пісня! Як багато вона важить в історичному, громадському, суспільному житі ті українця протягом цілих віків! У ній – його минуле, сучасне і майбутнє, його погляди та світобачення. У ній найповніше виявилась душа народу, як тепер кажуть, його ментальність. XVІ-XVІІ століття – час розквіту українського героїчного епосу, багатьох пісень […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” (2 варіант) У роки кріпосницького лихоліття почала свою літературну діяльність Марія Олександрівна Вілінська, яка ввійшла в літературу за псевдонімом Марко Вовчок. Це видатна письменниця другої половини XIX століття, яку І. Я. Франко назвав борцем за волю і людські права трудового народу. Марко Вовчок глибоко вивчила життя покріпаченого люду, його усну народну творчість. Шевченків “Кобзар”, “Записки мисливця” Тургенєва, […]...
- “Інститутка” Марка Вовка: прагнення героїв до особистої свободи Питання свободи з давніх давен не переставало турбувати людину. З плином часу це філософське питання частково модифікувалося, частково змінювалося під впливом нових ідей, прагнень та уподобань, але завжди залишалося актуальним. Не втратило воно новизни і в наш час, але уже в трансформованому вигляді: питання особистої свободи розглядається як необмежена можливість утілювати в життя всі свої […]...
- Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” А щоб збудить Хиренну волю, треба миром Та добре вигострить сокиру – Та й заходиться вже будить. Т. Г. Шевченко Кожного разу після прочитання літературного твору довгий час перебуваю під враженням від подій, вчинків і характерів літературних героїв. Образи багатьох з них залишаються в пам’яті як найвищі взірці благородства, мужності, витривалості. Таким ідеалом для мене […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення народу до незалежності Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв &;#8216;язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. Грабовський Павло Арсенович Грабовський був одним із тих представників демократичної інтелігенції, які в умовах царату […]...
- “Чи не надто дорога ціна волі героїв в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Початок XIX століття для України був досить неспокійними. Повсюди посилювався протест вільних селян та кріпаків проти нестерпних умов життя та знущання панів. Це були часи народних героїв, борців за народну волю та свободу українського народу, часи Устима Кармелюка та інших видатних народних ватажків. Посилювалася запекла боротьба, яка наближала до скасування ненависного для селян кріпацтва та […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” – ІІ варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але […]...
- Образ Катрі в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Новим досягненням реалізму Марка Вовчка у створенні жіночих типів є образ Катрі. Катря – “молодичка гарненька, жінка Назарова”. Вона була вільна, а вийшла заміж за кріпака, панського візника. Письменниця змальовує Катрю як працьовиту людину, ніжну матір: “І говорить, і діло робить, і дитину колише”. Коли вона дізналась, що панночка “недобра”, вона промовляє сама до себе: […]...
- “ІНСТИТУТКА” (переказ) Переказ твору “ІНСТИТУТКА”, що висувається на ЗНО української мови та літератури. Ще раз наголошую, що твори треба читати повністю. Кріпачка Устина живе у старої пані. Та ось повернулася додому онука пані, що навчалася в Києві в інституті шляхетних дівиць. До послуг собі панночка вибрала Устину. І з того часу зла й вередлива інститутка майже щодня […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріносниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня – освічена поміщиця. Вона була вихованкою Інституту благородних […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті “Інститутка” – І варіант – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість М. Вовчка “Інститутка” була першим великим полотном у дожовтневій українській прозі, де з позицій революційної демократії показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти сваволі гнобителів, засуджено кріпацтво як велике соціальне зло. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Головна героїня […]...
- Образ Назара в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Ще одним яскравим антикріпосницьким образом є Назар. Він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар – панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: “Якби таку жінку та мені – я […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. […]...
- Відображення прагнень народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей” ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити, Серця свого кров ‘ю рад Ваше горе змити. І. Франко Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році, на початку революції в Росії, коли народ […]...