Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Ретардація
Ретардація
Ретардація (лат. retardatio – затримка, уповільнення) – композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. Досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (“Катерина” Т. Шевченка, “Дон Жуан” Дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (“Земля”, “Поема про море” О. Довженка, “Доктор Фаустус” Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле (епізоди руйнування Запорозької
Таку ж функцію виконують вставні епізоди, новели (історія капітані Копєйкіна в “Мертвих душах” М. Гоголя, “Чорне вогнище” в “Соборі” О. Гончара, “Посмертні
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
- Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
- План до 1 частини роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Сюжет роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розгортається одночасно у двох напрямках. Один з цих напрямків – зображення картин життя і боротьби головного героя твору – Чіпки. Друга сюжетна лінія роману – змалювання солдатчини, життя та морального занепаду іншого героя твору Максима. Головна проблема роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – […]...
- Видіння або Візія Видіння, або Візія (лат. visio – видіння) – літературний жанр, поширений переважно у середньовічному письменстві: сюжет розбудовувався на пригодах “благодійного” персонажа, котрий переживає уві сні насправді “чудесну” подію. Елементи В. спостерігаються в античній (Платон, Плутарх), житійній літературі, у “Божественній комедії” Данте Аліг’єрї, у “Фаусті” Й.-В. Гете і т. п. Елементи В. є у “Києво-Печерському патерику”, […]...
- ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. – В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. – 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) – літературний критик, мистецтвознавець та етнограф. Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. […]...
- ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Тема. ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Варіант 1 1. Панаса Мирного в українській літературі вважають… А Романтиком. Б Засновником критичного реалізму. В Майстром-пейзажистом. Г Корифеєм української прози. 2. Панас Мирний народився 13 травня… А 1849 року. Б 1759 року. В 1858 року. Г 1831 р. 3. Батьківщиною Панаса […]...
- Киевская старина “Киевская старина” – щомісячний історико-етнографічний літературно-художній часопис, виходив у Києві 1882-1906 (1907 – під назвою “Україна”), орган історичного товариства Нестора-літописця та “Старої громади”. Видавцями і редакторами в різні часи виступали Ф. Лебединцев, О. Лашкевич, К. Гамалей, Є. Кивлицький, В. Науменко. З 1890 видання здійснювалося під наглядом редакційного комітету (О. Лазаревский, П. Житецький, В. Антонович, Ор. […]...
- З якою метою письменник порушує традиційне розташування сюжетних елементів? Найчастіше художній твір починається з експозиції (так знана пряма експозиція, наприклад, у повісті “Земля” О. Кобилянської). Однак іноді вона переноситься в середину, як це маємо, приміром, у творах Панаса Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, Панаса Мирного “Лихі люди” (“Товариші”), Це затримана експозиція, яка, акцентуючи на минулому героїв, дає змогу глибше […]...
- Записки наукового товариства імені Шевченка “Записки наукового товариства імені Шевченка”, або “ЗНТШ” – унікальні видання Наукового товариства імені Шевченка у : Львові, з 1897 – орган його історико-філософської та філологічної секцій. Вийшло всього 155 томів за редакцією Ю. Целевича, О. Барвінського, М. Грушевського, І. Крип’якевича, К. Студинського, В. Сімовича та ін. Перший том з’явився 1892. До 1895 у “ЗНТШ” активно […]...
- Записки о Южной Руси “Записки о Южной Руси” – збірник фольклорних і літературних творів та історичних матеріалів, упорядкований і виданий П. Кулішем 1856-57 у Петербурзі в двох томах. У першому томі вміщені й прокоментовані П. Кулішем народні легенди, перекази, думи і пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар і унії, про походи запорожців, Б. Хмельницького, розповіді про народних […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Біографія Панаса Мирного Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
- Коротка Біографія Панаса Мирного ПАНАС МИРНИЙ (ПАНАС РУДЧЕНКО) (1849-1920) Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 р. у м. Миргород на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
- Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Панас Мирний (1849-1920) Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався […]...
- РУДЧЕНКО ІВАН РУДЧЕНКО ІВАН (псевд. – І. Білик, Іван Кивайголова, Іван Руїна, Іван Яковенко; 02.09.1845, м. Миргород, тепер Полтавської обл. -30.09.1905, Куоккала, Фінляндія) – фольклорист, критик, письменник. Брат Панаса Мирного. Освіту здобував у Миргородському та Гадяцькому повітових училищах. У 1860-1865 рр. служив чиновником у Гадячі й Полтаві. В 1865- 1867 рр. був вільним слухачем історично-філологічного факультету Київського […]...
- Еволюція творчої манери Панаса Мирного Панас Мирний – це унікальна, різносторонньо обдарована особистість, він писав і малі прозові твори, і психологічний роман, є в нього і драматургічні твори, і поезії, а також переклади. За сімдесят один рік життя він розглянув багато життєвих тем і проблем, за що і вдячні справжньому митцю слова читачі. Еволюція жанру у творчості Панаса Мирного розпочалась […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Фабула Фабула (лат. fabula – байка, розповідь, переказ, казка, історія) – один із невід’ємних чинників сюжету, його ядро, що визначає межі руху сюжету в часі й просторі; розповідь про події, змальовані в епічних, драматичних, ліро-епічних творах, на відміну від самих подій – сюжету твору. Ф. виникає в конкретному сюжеті як продукт творчості митця. Основу її складають […]...
- Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- Белетристика Белетристика (фр. belles-lettres – красне письменство) – в широкому значенні – твори художньої літератури взагалі, у вужчому – художня проза. Дуже часто Б. називають прозу, для якої характерні гостросюжетність, інтрига, несподівані перипетії, що завжди приваблюють широкі кола читачів. У першому значенні термін Б. виходить з ужитку. Все частіше в сучасному літературознавстві Б. позначає легку, жваву, […]...
- Пейзаж Пейзаж (фр. paysage від pays – країна, місцевість) – один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу. Існують статичні П. (спокійне, врівноважене зображення природи), динамічні (під час вирування стихійних сил). П. за тематикою поділяються на: степовий, лісовий, мариністичний (опис моря), урбаністичний (опис міста), індустріальний (опис заводів, домн, шахт). Естетичні функції […]...
- Чому сюжет називають вікном у художній світ твору? Працюючи над літературним твором, письменник “вибудовує” своєрідний художній світ. Під поняттям “художній світ” ми маємо на увазі сам зміст, те, що зображено й осмислено автором: теми, проблеми, характери, обставини. Але художній світ матеріалізується лише в певній формі, в певній художній системі. її елементи – композиція, сюжет, система образів, мова тощо – тісно пов’язані між собою, […]...
- Хіба ревуть воли, як ясла повні? – крилаті вирази Хіба ревуть воли, як ясла повні? Біблійний вислів (Книга Іова, 6, 5). Це риторичне запитання означає незадоволення людини умовами її життя. – Я ще раз кажу,- говорив далі з притиском Герман, – платилось їм замало! Ми тут прецінь самі свої, то ми можемо до того признатися між собою, коли нам іде о то, [щоби] пізнати […]...
- У чому сутність реалізму? Реалізм як літературний напрям прийшов на зміну романтизмові на межі XVIII – XIX століть. Головний його принцип – правдивість і багатогранність зображення життя. Якщо романтики зосереджували свою увагу на відтворенні духовного сні ту людини, то письменники-реалісти прагнули змалювати життя в усіх його виявах: злети й падіння людської душі, родинні стосунки, виробничі, суспільні, моральні проблеми. На […]...
- Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
- Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики (за повістю “Лихі люди”) Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. Повість “Лихі люди” значною мірою розбивала попередню традицію зображення характеру інтелігента-демократа як відбиття обставин і оточення, […]...
- Як розмежувати сюжет і фабулу? Якщо сюжет – це авторське розташування зображуваних подій, то фабула – їх хронологічна, природна послідовність. Саме порівняння сюжету й фабули допомагає визначити задум письменника, особливості його втілення, своєрідність змалювання образів. Фабула – це та ланка, яка пов’язує дійсність і сюжет, тобто вона сприймається як послідовність подій, що могли б відбуватися насправді. Проте фабула існує і […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- Панас Мирний корифей української прози І. Панас Мирний – суворий літописець епохи. (Основоположник українського соціально-психологічного роману і повісті. У творах письменника глибоко відображене життя і боротьба українського народу проти несправедливого суспільного ладу.) ІІ. “Свіжий і сильний талант” письменника. 1. Доробок “малої прози” Панаса Мирного. (Новели “Сон”, “Серед степів”, “Лови”, “Дурниця”, “Казка про Правду і Кривду”.) 2. Оповідання “Лихий попутав”, повість […]...
- Новорічна трагедія (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) 1. Головна тема оповідань Панаса Мирного (безталанна доля співвітчизників, безрадісне дитинство у часи кріпацтва). 2. Особливість заключної частини оповідання П. Мирного “Морозенко” (новорічні оповідання сучасних йому письменників мали щасливе закінчення, “Морозенко” закінчується трагічно). 3. Тяжка доля Катрі та її сина Пилипка (борошна нема, позичити нема де, продати тілько і того, що кожушка вовняного). 4. Зовнішній […]...
- Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
- Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість […]...
- Панас Мирний – корифей української прози Постать Панаса Мирного захоплює духовною силою і цільністю, непохитністю і постійністю в своїх переконаннях. Його творчість – ціла епоха в історії української літератури. Під його пером проза здійснила перехід від “селянської оповіді” до романів із соціально-психологічним осердям. Народився майбутній письменник 13 травня 1849 р. в Миргороді. У його розвитку й становленні як людини, громадянина, митця […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана […]...
- Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Драма втрати ідеалу (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був […]...
- Скорочено – ДВА КОЛЬОРИ – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, […]...