Скорочено п’єси Свої люди – сочтемся Островського А. Н
СВОЇ ЛЮДИ – СОЧТЕМСЯ Дев’ятнадцятирічна купецька дочка Липочка розмовляє наодинці із собою про те, як їй подобається танцювати, але не зі студентами: ” чиТа справа відрізнятися з військовими! І вуси, і еполети, і мундир, а в інших навіть шпори із дзвіночками!” У мріях у неї – убрання, розваги, блискучі кавалери. Липочка – дівчина пустоголова, та й вальсує вона погано, хоча й взяла двадцять уроків у місцевого вчителя танців.
Маменька сварить Липочку за те, що вона вертиться-крутится, а Липочка відбивається: “Не дуже-те ви, маменька,
“Капидон” – слово, похідне від “Купідон”, божок любові. Мовлення Липочки, її матері й батька безграмотна до комічності Вони постійно ображають один одного. І якщо Горпина Кіндратіївна харчує все-таки тваринне почуття материнської любові до своєї дочки (“Дайка я тобі чоло хусточкою обітру! “), те Липочка рветься ладь із будинку – назустріч вільного життя, де тільки вбрання й розваги.
За купця Липочка не хоче йти, тільки
А в Самсона Силича свої проблеми й турботи. Звертається він до стряпчого (майстрові сфабрикувати судові делишки) Рисположенскому (“мовець” прізвище – від “напитися до положення риз”), гіркому п’яниці, щоб той допоміг йому не платити борги, оголосити себе банкрутом (неспроможним боржником). Насправді гроші в Болипова є, от тільки віддавати він їх не хоче Рисположенский радить Болипову продати або закласти всієї його крамниці кому-небудь, хто заслуговує довіри. І потім оголосити, що він гол як сокіл.
Извольте, якщо хочете, одержати по двадцяти п’яти копійок за рубль боргу, а те зовсім залишитеся ні із чим! Самсон Силич уважає, що він цілком може довіритися своєму прикажчикові Той клянеться у відданості, а на розумі має тільки свою вигоду. Не зрячи прізвище цього спритного парубка Подхалюзин навіть не підлабузник, а подхалюза.
Та й чого може чекати від нього Біль-Шов, що взяв його в крамницю хлопчиськом і принижував як міг, уважаючи, що робить благодіяння?
Як же Подхалюзину не урвати свій шматок від угоди? Знає він, що Болипов купець богатий, тільки з жадібності й навіть для розваги затіяв аферу з банкрутством. Подхалюзин залучає на свою сторону Рисположенского, пообіцявши йому у два рази більше грошей, ніж Большов.
І ще одна ідея осіняє прикажчика: а чи не укласти сполучник з Липочкой? чиНе женитися на ній? За сватовство він обіцяє Устинье Наумівні соболью шубу й дві тисячі рублів. Нагорода просто неймовірна!
А тому нареченому, якого сваха вже знайшла для Липочки, потрібно просто сказати, що ніякого приданого за нареченою ні, тому як її батько – банкрут.
Устинья, спокусившись собольей шубою й величезними грошима, обіцяє допомагати Подхалюзину. Болииов погоджується віддати Липочку за Подхалюзина: “Моє дітище! Хочу – з кашею їм, хочу – масло збиваю! ” Липочка розрядилася чекаючи візиту нареченого.
Мати дивиться на неї зі слізьми розчулення, дочка відштовхує її: “Відстаньте, маменька! Фи! Не можна одягтися поприличнее, ви негайно расчувствоваетесь…” Сваха повідомляє, що “бралиянтовий” наречений передумав.
Липочка в розпачі. Большов повідомляє дочці, що наречений є! И запрошує Подхалюзина: “Повзи!” Липочка відмовляється від такого безглуздого шлюбу, але батько її не слухає. Дочка Болипова залишається з Подхалюзиним наодинці.
Він показує їй документи: “Ваш тятенька – банкрут-з!” Подхалюзин спокушає її перспективами майбутнього життя: “Ви й будинку будете в шовкових платтях ходити-з, а в гості або в театр, окромя оксамитових, і надягати не станемо-з”. И будинок обіцяє купити Лазар Елизарович, і оформити його з розкішшю, що б’є в очі А якщо Липочке його борода не подобається, так він змінить зовнішність так, як дружина побажає. А батькам підкорятися не будуть, самі заживуть!
Олімпіада Самсонівна погоджується.
Після весілля Липочка дуже задоволена своїм життям: багато в неї нових платтів, гарний будинок, чоловік обіцянок не порушив! А от ні сваха Устинья, ні Рисположенский обіцяної нагороди не одержали Обдурив їх Подхалюзин. Більше того, Большов сидить у в’язниці – в “борговій ямі”.
Подхалюзин і не збирається виплачувати його борги, хоч би й по двадцяти п’яти копійок за рубль. Не потрібні свіжоспеченим багатіям ні батько, ні мати. Свої люди, і сочлись по-своєму – ошуканець обдурив ошуканця А Подхалюзин відкриває магазин і запрошує: “Ласкаво просимо!
Малої дитини надішлете – у цибулині не обочтем”.
Related posts:
- Люди мають свої зірки, які перестають бути звичайними зорями. А які вони у Екзюпері? Вирвавшись на волю, прокладаю свій шлях серед зірок. Я входжу в ніч. Лечу в пітьмі. Зі мною тепер тільки зорі. Перші зірки мерехтять, наче в зеленій воді. Доведеться ще довго чекати, доки вони засяють яскраво, мов діаманти. Доведеться ще довго чекати, доки я побачу мовчазну гру падаючих зірок. Траплялося, вночі я бачив, як у небі […]...
- Скорочено драми Гроза Островського А. Н ГРОЗА Драма в п’яти діях Дія перше Суспільний сад на березі Волги. Сидячи на ослоні, міщанин Кулигин захоплюється Волгою. Що прогулюються Кудряш і Шапкин, почувши, як купець Дикої лає свого племінника, обговорюють це. Кудряш співчуває Борисові Григоровичу, уважає, що Дикого потрібно як варто налякати, щоб не знущався з людей. Шапкин згадує про те, що Дикої […]...
- “О, люди, люди!” (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) “Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість творів цього автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання неспішне, але воно тримає читача у постійній напрузі, змушуючи вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини XІX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним і […]...
- Скорочено “Лихі люди” Мирного Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так […]...
- Твір роздум: Люди як люди Для мене М. О. Булгаков є однієї з найбільших загадок людського генія. Усе без винятку його утвору виділяються з величезної маси добутків XX століття. Вони занадто несхожі на інші, оригінальні й несподівані. Спектр проблем, що піднімають письменником у добутках, надзвичайно широкий і різноманітний. Відчувається, що він любить людину, щиро цікавиться всіма проявами людської натури, часом […]...
- “Я вклав у цей твір всі свої сили”. (Ю. Яновський та його роман “Вершники”) Ю. Яновський, здається, в усі часи був визнаний владою митець. Але люди, які близько знали письменника, свідчили, що він був глибоко нещасним. Він мучився, страждав і фізично, і душевно. Через хворобу Яновський не зміг закінчити політехнічний інститут і отримати омріяну професію інженера. В літературу прийшов рано. Його перші новели про Громадянську війну увійшли до збірки […]...
- Художній театр H. А. Островського 1. Значення Островського-Реформатора. 2. Особливості драматургії. 3. Мир купців і поміщиків 4. Жіночі образи: Катерина й Лариса. Історія становлення російської драматургії, також як і історія російського театру цікава й захоплююча. Підкоряючись особливим законам розвитку, випробовуючи на собі вплив певних історичних особистостей, напрямків, історичних подій, театр розвивався, змінювався, міняючи через себе світогляду глядачів і читачів. Більшу […]...
- Образ молодого покоління в драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Тихін Кабанів і Борис, племінник Дикого. 2. Іван Кудряш. 3. Катерина й Варвара У драмі А. Н. Островського “Гроза” дія розвертається на тлі напружених взаємин між представниками старшого й молодшого поколінь. Тиранічний гніт Кабанихи й Дикого на близькі не слабшає побачивши зовнішніх проявів покірності Як же поводяться представники молодого покоління, оказавшиеся в подібних умовах? […]...
- ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ Мета: узагальнити знання учнів за розділом “Літературні казки зарубіжних письменників”; учити порівнювати, співставляти прочитані твори; розвивати творчі здібності учнів, уміння узагальнювати, висловлювати оцінні судження; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ пускається сильніше (голосніше). […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...
- Драматургія А. Н. Островського. Основні риси 1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої. Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими заборами від чужих цікавих очей. […]...
- Доля Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Мені здається, що навіть люди, совсем далекі від літератури, знають твори Олександра Миколівича Островського. Так часто по тілібаченню показують спектаклі й фільми по п’єсах великого російського драматурга. Мені теж запам’яталося трохи його п’єс. Особливо расрозповідь про безприданницю, гордої Ларирє, головна провина якої міститься в тім, що в неї не було приданого, і яку грали між […]...
- Образи-Символи в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Образ грози. Час у п’єсі. 2. Сни Катерини й символічні образи кінця світла 3. Герої-Символи: Дикої й Кабаниха. Уже сама назва п’єси А. Н. Островського “Гроза” символічно. Гроза – це не тільки атмосферне явище, це алегоричне позначення взаємин між старшими й молодшими, що мають влада й зависимими. “…Тижня дві ніякі грози треба мною не […]...
- На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і […]...
- Особливості драматургії А. Н. Островського 1. Коротка біографічна довідка. 2. Найбільш відомі п’єси Островського; характери й конфлікти. 3. Значення творчості Островського. Майбутній драматург А. Н. Островський народився в 1823 році. Його батько служив у міському суді. У вісім років Островський втратився матюкай Батько женився в другий раз. Наданий сам собі, хлопчик захопився читанням. По закінченні гімназії А. Н. Островський кілька […]...
- Твір на тему: “Не в свої сани не сідай” Багато прислів’їв відрізняються тим, що не тільки втілюють в собі народну мудрість, але й мають внутрішню риму. Деякі з них за структурою являють собою безсполучникові складні речення. Досить часто в прислів’ях використовуються антоніми і протиставлення. Приказки та прислів’я вживаються насамперед в усній мові, адже вони мають яскраво виражений розмовний характер і роблять її виразною, міткою […]...
- Де любов у хаті, там люди багаті Народна мудрість говорить, що справжнє багатство в сім’ї приходить тільки через любов. Я переконана, що йдеться передусім про багатство не матеріальне – про щастя порозуміння, взаємної підтримки тощо. Пригадаймо Лукаша з “Лісової пісні” Лесі Українки. Він послухався матері й відмовився від кохання, віддавши перевагу багатству. І що натомість – тільки втрати, навіть самого себе… А […]...
- Художні рішення Н. Островського Трепетна поетичність і мужній драматизм взаємин Павла Корчагіна і його матері, як представляється сьогодні, відкривають найбільше співзвуч із есенинской поезією. Цю співзвучність не можна не виявити вже в тих останніх словах, які, прощаючись із життям, дарував сам Н. Островський Своєї матері: “Не сумуй, рідна. Даю тобі слово честі, що я нікого в житті так не […]...
- Жіночі долі й характери в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Особливості творчості Островського. 2. Образ Кабанихи в п’єсі “Гроза”. 3. Варвара, дочка Кабанихи. 4. Катерина, невістка Кабанихи. Кілька десятків п’єс написав А. Н. Островський за своє життя, і у всіх цих добутках, як у дзеркалі, відбилися ті або інші сторони життя, сучасної авторові. Але тільки чи про свій час писав Островський? Безсумнівно, колорит його […]...
- Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського Якщо ж говорити про концепції особистості в цілому, що розвиває в романі “Як загартовувалася сталь”, те, напевно, найбільш близьке літературне споріднення можна виявити з романом Н. Г. Чернишевського “Що робити?”. Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського, критика співвідносила в короткому аналізі образ Павла Корчагіна насамперед з образом Рахметова (наприклад, у книзі Н. Венгрова “Микола […]...
- Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя російського патріархального купецтва. 2. “Темне царство” і його представники. 3. Молоде покоління в драмі. 4. Протиріччя між старшим і молодшим поколінням А. Н. Островський показав життя російського купецтва. У драмі “Гроза” на повсякденному тлі розгортається трагедія, що погубило життя молодої жінки. У чому причина загибелі Катерини? Чи можна сказати, що саме конфлікт поколінь […]...
- Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза” я стала замислюватися про глибину […]...
- Історія створення п’єси Н. А. Островського “Гроза” 1. Народності творчості Островського. 2. Судьбоносное подорож по Волзі. 3. Загальнонаціональний масштаб трагедії. 4. Значення “Грози” з погляду Добролюбова. “Мир Островського – не наш мир, і до відомого ступеня ми, люди іншої культури, відвідуємо його як чужоземці… Далеке й незрозуміле життя, що там відбувається… може бути цікавої для нас, як все небачене й нечуване; але […]...
- Моральна чистота переконань Н. Островського Мужність нещадного реаліста й одночасно тонке, трепетне сприйняття, відчуття навколишнього світу – ці риси Островськ-художника з’єдналися, мабуть, у самій неповторній з вимовлених їм коли-небудь, формул: “Я, якби почував неправоту справи, що я виконую, мені здається, И не міг би ніколи посміхатися” (“Слово до закордонних друзів”). В атмосфері цих літературних поглядів, эстетических переконань і створювався роман […]...
- Місто Калинов і його мешканці в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Загальна характеристика місця дії. 2. Калиновская “еліта”. 3. Залежність людей від самодурів 4. “Вільні пташинки” Калинова. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! ” – так А. Н. Островський характеризує місце дії п’єси вустами одного з персонажів, спостережливого й дотепного винахідника-самоучки Кулигина. Примітно, що п’єса починається зі сцени, у якій цей же герой любується […]...
- Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя краще”). З цього ряду М. […]...
- Жертви “темного царства” (По драмі А. Н. Островського “Гроза”) 1. Сюжетна лінія драми “Гроза”. 2. Представники “темного царства” – Кабаниха й Дикої. 3. Протест проти підвалин святенницької моралі Уявите, що це саме анархічне суспільство розділилося на дві частини: одна залишила за собою право пустувати й не знати ніякого закону, а інша примушена визнавати законом усяку претензію першої й безмовно зносити всі її капризи й […]...
- “Бідні люди” у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Тема “маленької людини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У статті “Забиті люди” М. О. Добролюбов писав: “У творах Ф. М. Достоєвського ми знаходимо одну спільну рису, більш-менш помітну в усьому, що він писав. Це біль про людину, яка визнає себе не в силах або, нарешті, навіть не має права бути людиною, справжнім, […]...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на майбутнє, Ж. все-таки сватається до […]...
- Значення картини волзького пейзажу в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя в провінційному містечку. 2. Живий і непокірливий характер головної героїні. 3. Роль природи в п’єсі. А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” показує, як у маленькому містечку на березі Волги, розвертаються трагічні події. З найперших рядків добутку ми довідаємося про те, у якій атмосфері довелось жити героям п’єси. У добутку немає дріб’язків, будь-яка, навіть, […]...
- Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів, і до морального пафосу образу […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
- Зв’язок творчості Н. Островського із традиціями російської класичної літератури Творчі погляди радянського письменника, його переконання будуть відкривати усе більше точок дотику з поглядами видатних діячів мистецтва минулого, усе більше глибоким, сміливим буде діалог Н. Островського, як художника й мислителя нової епохи, з минулим. Тому судження автора роману “Як загартовувалася сталь” змушують нас вертатися, зокрема, і до спадщини Ф. Достоєвського. Чистота помислів, віра в моральні […]...
- Відповідальність за свої вчинки Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає – вона, по суті, є лише передмова до людини. Відповідальність – це обов’язок перед кимось чи перед чимось. […]...
- Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські дані виявляються “необхідні і достатні” […]...
- Не в свої сани не сідай Всі знають це прислів’я, яка говорить про те, що кожен більш продуктивно і корисно займатися своєю справою, якщо він у ньому фахівець і експерт. Нікому не прийде в голову замінити робітника за токарним верстатом, керівника компанії, пілота літаків, програміста і так далі-тому що це просто АБСУРДНО! Для того, щоб якісно, професійно, з умінням робити свою […]...
- “Колишні люди” у п’єсі М. Горького “На дні” Творчий задум п’єси “На дні” відноситься до самого початку 1900 року. М. Горький збирався створити “цикл драм” з чотирьох п’єс, кожна з яких присвячена зображенню певної верстви російського суспільства. Про останню з них він пише в середині 1901 К. П. П’ятницькому: “Ще одну: босяки. Татарин, єврей, актор, господиня нічліжного будинку, злодії, сищик, повії. Це буде […]...
- Свої звичаї й своя вдача Коли ільменські словени прийшли на свою нову батьківщину? Ще в минулому сторіччі (мається на увазі XIX – прим. автора) дослідники звернули увагу на близькість релігійних поглядів новгородцев і балтійських слов’ян Помор’я. Було висловлене припущення про розселення слов’ян у Приильменье із земель балтійських слов’ян. Деякі археологічні спостереження (наземне срубное домобудівництво, конструкція оборонних споруд Новгородського дитинця й […]...
- Твір-роздум: “Не в свої сани не сідай” Навряд чи можна переоцінити надзвичайно важливу і цінну ідею про те, що людина ні в якому разі не повинна займатися чимось таким, що їй повністю не підходить і зовсім невластиво. У кожного з нас є певна справа, якесь призначення і ми повинні діяти лише так, щоб втілювати все це в реальне життя. Давня, історична, але […]...
- КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ДМИТРО БІЛОУС ЩЕДРИЙ ВЕЧІР Мета: розширити знання учнів про творчість Дмитра Білоуса; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів під час читання розмірковувати, уявляти, придивлятися, прислухатися; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до народних традицій. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ви, будь ласка, усміхніться, Усміхніться, не баріться, Бо нема нічого краще, Ніж усміхнене лице… […]...