Загул Дмитро Юрійович На селі

Related posts:

1. Загул Дмитро Юрійович Два світи – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я бачив далекі країни (Ганяли мене по фронтах) – У вихрах війни і руїни Забув я свій рідний дах. Палали вогні повстання – Поїхав і я на панів… А потім – воля настала (Діду! чого посумнів?). […]...
2. Загул Дмитро Юрійович “Порозпліталися гірлянди…” І Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, – Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну, Піду всесвітом цілим – Я об’являю війну Білим лілеям, бігоніям білим! Янголом помсти понад степами Порозсипано квіти червоні… Годі нам бути рабами! Кулаками долоні! Треба пірвати ті вінки З білих лілій і білих бігоній. Хай розвиваються […]...
3. Загул Дмитро Юрійович Майбутнє Тобі, надіє трудящого люду, До ніг падуть турботні наші будні; І з голоду, з безладдя, з цього бруду – Простуєм шлях у мрійливе майбутнє. Бо ця доба, що з нами настає, Цей рік і місяць, день і ця година – Співають нам про владарство твоє, Що тільки ти – надія їх єдина. Батьки вмирають, родяться […]...
4. Загул Дмитро Юрійович Вечірнє Мить по заході сонця. Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться, клониться… Спить степ. Зеленою лінню, Розтопленим оливом Пливе повновода Рось… І хочеться теплим словом Зворушити когось. Чого ж це ти прагнеш, Вечірня думо моя? Тужиш чогось – за чим, Не наздогониш минулого дня, Не доженеш нічим! Співай про розбуркані сили, Будь, як широкий […]...
5. Загул Дмитро Юрійович Жовтневий вихор Вихре, радісний вітре! Товаришу вільних верхів! Рвійно грає в повітрі Твій розколиханий спів, – Б’є в блакитні пюпітри, Дзвонить у цитри дротів. То ж ти в навальному зрості Звалив стародавній лад. Хто запрохав тебе в гості До наших трухлявих хат? Хто в щиросердному тості Випив до тебе “віват”? В убогих серцях, похилих, Тебе сподівались давно… […]...
6. Загул Дмитро Юрійович Отчизно дорога! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчизно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе вернеться вдруге? Чи на скелях, на грудях твоїх, Змучене серце спочине, І поллється безжурний сміх, Щирий такий, без причини? Ти снишся мені уві сні, Розкішна, зелена колиско, І часом здається мені. Що ти осьде, що близько. І здається тоді, […]...
7. Загул Дмитро Юрійович Спомин І Скільки, скільки довгих років, Років горя і турботи, Проминуло з того часу, Як по горах я ходив! Чотирнадцять довгих років… А в душі моїй ще й досі Дзвонить стогоном скорботи Тужний пам’ятний мотив. Наче я ще й досі чую Звук скорботної флояри, Що старий вакар пускає За вівцями по груні; Наче й досі зачуваю […]...
8. Дмитро Юрійович Загул Д. Загул досі залишається належним чином не поцінований насамперед тому, що його ім’я звично асоціюється з символізмом, течією, що, як вважалося, не мала виразного національного обличчя. Літературознавці (саме літературознавці, а не критики 20-х років), довго вагаючись, чи був взагалі той український символізм, врешті визнали його однотонним і нецікавим, вкрай декадентським (“не довіряв розумові, уникав злоби […]...
9. Загул Дмитро Юрійович Згадка І Бувало: в сутінку вечірнім, Як обрій кров’ю догорить, Стаю невпевненим, покірливим… І туга пережитих літ Закряче вороном настирливим: Не варто марити про цвіт! Хіба таким, мізерним, хирлявим, – Чекати кращого чогось? Щоб потім згинуть непримиреним? Та скільки ж поту пролилось І скільки витрачено сили. Щоб перебитися якось! Чекай спокійної могили І не турбуйся про […]...
10. Загул Дмитро Юрійович Дифірамб пісні Вільно ритмована мово, Найкраще з земних чудес, Що слово складаєш до слова, – Ти не дарунок небес! Тебе створила людина В сиву давнінь віків, Щоб ти, мов таємна пружина, Торкала то втіху, то гнів. Ти родиш сили могутні, А часом безсилий плач; Мотиви твої незабутні, Хоч забудеться твій сіяч. Хто твій творець, о пісне? Не […]...
11. Загул Дмитро Юрійович Дифірамб водоспаду (За І. Голем) Води і люди! Ви вічний, могутній рух! Нестримні діти природи, Спонука спонук. Ви – дух! Ви – сила! Води і люди. Ні гори, ні скелі – Не стримають ваших Стромих доріг, Не вдержать Навальний ваш біг – Ні простори пустелі, Ні примари богів угорі, На хмарній небесній стелі. Не вдержаться гори, Де […]...
12. Загул Дмитро Юрійович Осінній мотив І знов я стою У пожовклім гаю. Що серцю про старість нагадує, А зісохле і тлінне Листя осіннє Крутиться і падає, Крутиться і падає… В душу мою. І щомить моє серце щемить Од натуги осінньої туги, Бо знову до серця Шелестом б’ється Одірване листя, А серце тремтить, Воно б’ється і рветься Й за листям пожовклим […]...
13. Загул Дмитро Юрійович Братам поза межі Флейтою плаче серце до вас, Сопілкою схлипує: Покинуті. Пасерби долі. Любі. Рідні. Безвольні. Зараз не вперше, а в сотий раз Я одкриваю для вас Десятилітні болі мої На рідній чужині… А з ними разом – тисячолітні Страждання мої – болі людини В хащах і пущах землі. До вас, безпорадні, до вас, З віковічних тенет Кличе […]...
14. Дмитро Загул Реферат на тему Дмитро Загул (1890 – 1944) Д. Загул досі залишається належним чином не поцінований насамперед тому, що його ім’я звично асоціюється з символізмом, течією, що, як вважалося, не мала виразного національного обличчя. Літературознавці (саме літературознавці, а не критики 20-х років), довго вагаючись, чи був взагалі той український символізм, врешті визнали його однотонним і […]...
15. Наша честь – вона найголовніша у селі! (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) “… Наша честь – вона найголовніша у селі!” (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. […]...
16. Джордж Гордон Байрон Мазепа (Переклад Д. Загул) Джордж Байрон Мазепа Поема З англійської Джордж-Ноель Байрон І. В жахливий день біля Полтави Од шведів щастя утекло. Навкруг порубане, криваве Все військо Кардове лягло, Військова міць, воєнна слава. Така ж, як ми, її раби, – Майнула до царя, лукава, І врятувався мур Москви. – До того пам’ятного року, До ще жахливішого дня, Що на […]...
17. “Найбільша з усіх таємниць – таємниця твого обличчя” (Дмитро Павличко) – Дмитро Павличко (1929) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Дмитро Павличко (1929) “Найбільша з усіх таємниць – таємниця твого обличчя” (Дмитро Павличко) Якось Дмитро Павличко сказав, що “між музикою і словом в пісні… повинна існувати духовна єдність авторів, яка зринає з подібності їхніх устремлінь, з гармонійної сумірності їхніх людських і творчих прикмет”. Перша […]...
18. Твір на тему: “Де ліпше жити в місті чи в селі?” Проблема вибору місцепроживання стояла завжди ще з покон віків. Люди завжди вагалися де краще жити: у великому але шумному місті чи в маленькому але затишному селищі. І як на мене це справа виключно індивідуальна. Одним подобається приємний і спокійний клімат села а іншим гамірна і постійно рухлива атмосфера міста. Кожному своє. По-моєму очевидно що місто […]...
19. “Не був я, Господи, безбожним, / Але носив раба тавро” (Дмитро Павличко) – Дмитро Павличко (1929) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Дмитро Павличко (1929) Жити на своїй землі, й мови рідної не чути, І щодня ковтати гнів, наче келишок отрути… Це присуджено мені, це мені нещадна кара За довіру молоду, за поривну честь Ікара. (Дмитро Павличко) Дмитро Павличко – поет рідкісного обдаровання. Наділений хистом публіцистичного […]...
20. Соціальний конфлікт у селі в період колективізації (за романом Б. Можаєва “Мужики і баби”) У романі-хроніці “Мужики і баби” Борис Можаєв показує, як порушується звичний уклад життя села, який щойно розпочинає розвиватися завдяки непу, з початком кампанії масового створення колгоспів. Дія роману припадає на кінець 1929, – початок 1930 року, тобто на найбільш гострий період розкуркулення та суцільної колективізації. Письменник показує, як ці події призводять до глибокого соціального конфлікту […]...
21. ЛЕРМОНТОВ, Михайло Юрійович (1814 – 1841) ЛЕРМОНТОВ, Михайло Юрійович (Лермонтов, Михаил Юрьевич – з 2 на 3.10.1814, Москва – 15.07. 1841, П’ятигорськ) – російський письменник. Син армійського капітана Ю. Лермонтова та М. Лермонтової (у дівоцтві Арсеньєвої), єдиної спадкоємиці значного статку своєї матері, Єлизавети, котра належала до багатого та впливового роду Столипіних. Шлюб, узятий проти волі Є. Арсеньєвої, був […]...
22. Влітку в селі (твір-розповідь) Цього літа я відпочивав у двоюрідного брата Сергія в селі Шляхове. Я думав, що цілими днями буду пропадати на ставку, збирати гриби після дощу, а може, і в нічному колись удасться побувати. Брат розповідав мені, як цікаво пасти коней уночі. Це і є нічне. Власне, так воно й було спочатку: я купався в ставку, загоряв, […]...
23. Вірочка – центральний персонаж комедії І. С. Тургенєва “Місяць у селі” Вірочка – центральний персонаж комедії І. С. Тургенєва “Місяць у селі” (1848-1869, первонач. редакції під назв. “Студент”, “Дві жінки”), В. – бідна сімнадцятирічна сирота, вихованка у будинку Наталії Петрівни Іслаевой. (Тургенєв починає тему безприданниці, бідної нареченої, важливу в російській літературі.) Доля її типова і драматична. З розповіді В. ми дізнаємося, що вона виросла в будинку […]...
24. ХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИК – ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО Літературне читання 3 клас СВІТ ПРОЗИ Оповідання ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО Дмитро Чередниченко – відомий український письменник і перекладач. Він є автором художніх книжок для дітей та шкільних підручників. Твори Дмитра Чередниченка приваблюють читачів захопливим, дотепним змістом і сміливою вигадкою. ХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИК Був собі хлопчик Івасик, якого дуже любив дідусь Тарасик. Любив, доглядав, бо […]...
25. Соціальний конфлікт у селі в період колективізації (по романі Б. Можаева “Мужики й баби”) У романі-хроніку “Мужики й баби” Борис Можаев показує, як порушується звичний уклад життя села, тільки початківця розвиватися завдяки непу, з початком кампанії масового створення колгоспів. Дія роману доводиться на кінець 1929, – початок 1930 року, тобто на найбільш гострий період розкуркулювання й суцільної колективізації. Письменник показує, як ці події приводять до глибокого соціального конфлікту в […]...
26. Твір на тему “Літо у бабусі в селі” Щороку я їжджу на літні канікули до бабусі. Взагалі-то, не тільки до бабусі, а й до дідуся теж. Вони живуть в селі. У цьому році я теж їздив туди та провів там більше місяця. У селі добре відпочивати, бо там природа. За селом знаходяться лани, а далі ліс. Ми постійно ходили туди: по суниці чи […]...
27. Дмитро Білоус – До рідних джерел ДО РІДНИХ ДЖЕРЕЛ Юнацькі марення захмарні. Польоти… Зоряні путі… Й наївні вчинки незугарні – все тут уперше у житті. І перших пристрастей буяння, і перший біль, і перший плач, і перше ревне покаяння, як мовив другові: пробач… Життя невпинна колісниця й мандрівка в ті юнацькі дні, що можуть тільки вам присниться, як снилися не раз […]...
28. На канікулах у селі (розповідь на основі побаченого) На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в […]...
29. Сріблиться дощ в тоненькому тумані – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Скорочено Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в прозорім полотні. А сонце по його блискучій грані Тече і душу сповнює мені. Зустрінь мене. Я повен пожадання Блакитної, мов сон, далечини. Моїх очей неголосне страждання Ти поглядом ласкавим зупини. Моя печаль тебе не поневолить, А тільки радісний розбудить щем. Немов цього туману срібна волоть Замаєна і […]...
30. Зображення гострої боротьби на селі в романі А. Голівка “Бур’ян” Увесь світ знає “Бур’ян” А. Головко. Це добуток у свій час був як вибух, як грім серед ясного неба, тому що підняло такі питання, про які навіть боялися говорити вголос. Ці питання хвилювали й зараз хвилюють людей, які працюють на землі. Це, по-перше, землевпорядження, по-друге, бюрократія, по-третє, бандитське свавілля. Іноді здається, що Головко писав про […]...
31. Вогонь Шевченкового слова (“Чигрине, Чигрине… “, “Стоїть в селі Суботові… “) Вогонь Шевченкового слова (“Чигрине, Чигрине… “, “Стоїть в селі Суботові… “) Восени 1843 р. Шевченко побував у Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті підземелля – рештки колишніх гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман заховав там великі скарби, можновладці спорядили до Суботова експедицію, […]...
32. Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився. Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й за труди не находять! […]...
33. Скорочено – НІЧНИЙ СПІВ БЛУКАЧА – ЙОГ АНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ 5 КЛАС ЙОГ АНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ НІЧНИЙ СПІВ БЛУКАЧА Верхів’я гір обліг Незрушний спокій, І сон глибокий корон Торнувся лісових. Веселий спів ущух – Ніде ані пташини. Зажди з хвилину – І ти впокоїш дух. Понад узгір’я і зелені верхи Ніщо від вітру й не шеберхне. Незрушний спокій, тінь І сон глибокий. У лісі птаство […]...
34. Білий Дмитро Дмитрович Басаврюк ХХ Твір, який пропонується зараз до вашої уваги, виник внаслідок збігу досить несподіваних обставин, першою з яких стала знахідка рукопису невідомого автора зі середовища українських політичних емігрантів покоління УНР. Рукопис зберігався в архіві журналу “Вольное казачество – Вільне козацтво”, і належав до періоду 20-30-х рр. Автор, працюючи над науковим дослідженням про національну революцію 1917-1921 рр., не […]...
35. Скорочено СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився. Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й […]...
36. Скорочено “Стоїть в селі Суботові…” Шевченка Вірш “Стоїть в селі Суботові ” Шевченко написав, перебуваючи 1845 року в селі Мар’янське в родині Олександра Лук’яновича. “Стоїть в селі Суботові…” Шевченко аналіз Тема: висловлення поетом критики стосовно діяльності Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз з Московією, який призвів до втрати української державності. Ідея: заклик-звернення до недругів не “сміятися” з України, бо прийде […]...
37. Виклад добутку “У тінистому зеленому селі” Є на світі одне Село, де навіть улітку широкі тіні дерев бережуть тишу й прохолодь. У цьому селі живуть добрий хлопчик Манучар, ласкава Ирина, веселий веснянкуватий Важа й маленька Теона. Звичайно Манучар виточує лук і стріли; Ирина шиє зі строкатих шматочків плаття для своєї ляльки; Важа посміхається; а маленька Теона сміється, немов воркоче Біля двору, […]...
38. Твір-опис на тему: “Літо в селі” Твір-опис на тему: “Літо в селі” Літо не на дачі, а в селі. Якщо міській дитині доведется провести літо в селі, воно йому надовго запам’ятається. Те, що сільським хлопцям звично, йому в дивину. Діти гуляють на вулиці з ранку до вечора. Те на річку біжать, то в ліс, то в поле. Те ягоди збирають, то […]...
39. Твір на тему: Влітку в селі (твір-розповідь) Цього літа я відпочивав у двоюрідного брата Сергія в селі Шляхове. Я думав, що цілими днями буду пропадати на ставку, збирати гриби після дощу, а може, і в нічному колись удасться побувати. Брат розповідав мені, як цікаво пасти коней уночі. Це і є нічне. Власне, так воно й було спочатку: я купався в ставку, загоряв, […]...
40. Стоїть в селі Суботові (скорочено) – Шевченко Тарас На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився. Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й за труди не находять! […]...