ЗЛАГОДА – Киргизька народна казка

Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015

У КРАЇНІ ДАВНИНИ

ВІД МІФУ ДО КАЗКИ

Киргизька народна казка

Киргизстан – гірська країна, окрасою якої є озеро Іссик-Куль – одне з найбільших гірських озер у світі. У перекладі з киргизької мови це слово означає “гаряче озеро”.

Жили колись киргизи в юртах. Це переносні житла з жердин, укриті шкурами.

Мир та лад – великий клад.

Згода будує, а незгода руйнує.

Де незгода, там часто шкода.

ЗЛАГОДА

Колись давно біля зелених гір на березі Іссик-Кулю

жив один дідусь. Було в нього багато дітей, а ще більше онуків. Але діти виросли й почали сваритися між собою. Це дуже засмучувало дідуся й бабусю.

А сварки між невістками, дочками та синами не вщухали.

Якось уночі випав глибокий сніг. Прокинувся вдосвіта дідусь і вирішив прочистити довкола юрти доріжку. Коли бачить: на снігу сліди, наче хтось ще до нього вийшов з юрти. “Чи не злодій, бува?” – подумав дідусь та й пішов тими слідами. Слід привів його до високого дерева і пропав. “Як не крути, а злодій, напевно, на цьому дереві заховався”, – вирішив дідусь і гукає:

– Хто б ти не був, злізай! Я тебе

вистежив від самого дому.

– Я твоє щастя, – почувся голос. – Не можу я залишатися у твоєму домі. Але коли вже ти вистежив мене, виконаю твоє бажання, дам тобі все, що тільки побажаєш, – землю, худобу, всіляке майно. Вибирай, що хочеш.

Розгубився старий, не знає, що просити в щастя. Подумав та й каже:

– Ти мене тут зачекай, а я піду додому пораджуся зі своїми дітьми.

Погодилося щастя. Вітром полетів, птахом полинув додому дідусь, розповів усе та й просить поради.

Кожен пропонує своє.

– Бери худобу, без худоби не проживеш, – каже дружина.

-Ні, – кажуть сипи. – Проси землю, без землі не обійдешся.

– Хіба то життя без гарного одягу? Одяг проси, – наполягають дочки.

Наприкінці запитали в найменшого хлопчика, дідусевого онука.

– Проси краще злагоди, дідусю. Тяжко жити, коли й нема, – каже хлопчик.

– Добра твоя порада, – зрадів дідусь.

Зрештою й усі зійшлися на тому. Знову пішов дідусь тими ж слідами та й став під деревом.

– Слухай, щастя, нічого нам не треба. Хай буде тільки злагода в домі, – сказав він.

– Гей, дідусю, де злагода, там мушу бути і я. Доведеться мені повертатися, – сказало щастя і повернулося до дідусевої оселі.

З того часу дідусева родина живе дружно й щасливо.

Переклад Петра Гордійчука

– Чому щастя залишило родину?

– Чия порада виявилася наймудрішою?

– Що є, на твою думку, найважливішим у родинних взаєминах? Склади продовження казки.

– Пригадай бірманську казку “Як серед птахів виникла дружба” Порівняй її з казкою “Злагода”. Чим вони подібні?

Повтори і пригадай

– Розкажи про засновників Києва. Чи знаєш ти, що в Києві є пам’ятник Кию, Щеку, Хориву і Либеді над Дніпром?

– Упізнай за портретом героя легенди: “Очі – терен, шовкова коса. А усмішка, мов лагідний ранок!”. Поясни значення порівняння.

– Доведи за змістом казки “Золотий черевичок”, що в народній творчості прославляється перемога справедливості над свавіллям.

– Розкажи, звідки з’являлася допомога дівчині в казці “Золотий черевичок”. Яку казку зі світової літератури тобі нагадала ця українська народна казка? Знайди спільне і відмінне.

– Виконай завдання (на вибір):

1. Тополя – символ Батьківщини, волі, надії, боротьби за щастя. Її опоетизовано в усній і літературній творчості. Склади порівняння і речення з ними за змістом прочитаних творів: “Струнка, як…”, “Висока, як…”.

2. Прочитай рядки з уривків поезій Тараса Шевченка та Василя Симоненка. Визнач їх настрій.

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Тарас Шевченко. “Тополя”

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі, вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Василь Симоненко. “Лебеді материнства”

– На основі змісту прочитаних творів складіть кілька висловлювань: Щастя – це…




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЗЛАГОДА – Киргизька народна казка