ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ
ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ (р. нар. невід. – 1738) – козацький літописець.
Вихованець Києво-Могилянської академії. З 1686 р. перебував на військовій службі в козацькому війську, де обіймав ряд посад – гадяцького сотника, полкового осавула. В 1717 – 1728 рр. – гадяцький полковий судця. Брав активну участь у заходах представників козацької старшини на чолі з гетьманом П. Полуботком, спрямованих на захист прав України. Зокрема, 1723 р. підписав Коломацькі чолобитні статті і їздив до Петербурга в складі козацької депутації, щоб домогтися у Петра І скасування
За це був заарештований і ув’язнений в Петропавлівський фортеці (1723 – 1725), вийшов на волю лише після смерті Петра І. По поверненні в Україну продовжив військову службу. Був гадяцьким полковим обозним (1728 – 1730) і полковником (1730-1738). Загинув від ран у Кримському поході проти татар під час російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр.
Точна дата смерті Г. Грабянки невідома.
Автор літопису “Действія презельной и от начала поляков крвавшой небывалой брани Богдана Хмельницкого, Гетьмана Запорожского, с поляки… Року 1710” – високохудожнього
Не всі факти оповіді історично достовірні, що зумовлюється джерелами, якими користувався літописець. Натомість у літопис вводиться значна кількість напівлегендарних переказів, історична вірогідність яких сумнівна, але вони відіграють значну роль у белетризації оповіді, відтворенні духу часу, служать джерелом авторської концепції історичного розвитку України.
У творі відчувається вплив українського літературного бароко: епічність, динамічність оповіді, напруженість дії, відтворення цілого як системи контрастів, використання “високого”, патетичного стилю розповіді. Це свідчить про високу освіченість автора й про те, що літопис Грабянки – насамперед явище “красного” письменства, високоестетичний художній твір, який органічно входить в контекст зрілого літературного бароко. Водночас письменник використовує фольклорні засоби та елементи (прислів’я, порівняння, сатиричні прийоми, народнопоетичну ритміку). Багато епізодів у літописі написано під впливом героїчного народного епосу, що зумовило певну ідеалізацію історичних постатей, наділення їх надзвичайними рисами і властивостями.
Особливо це характерно для образу гетьмана Б. Хмельницького, якого Г. Грабянка зобразив як взірець справжнього народного ватажка, що мало для автора і важливе політичне значення.
Г. Грабянка був переконаним прихильником автономії України у складі Російської імперії, рішуче підгримував боротьбу козацької старшини за збереження гетьманського устрою. Звідси випливає основна настанова твору – показати, що “українці є рівні з іншими”. При написанні літопису автор використав велику кількість історичних джерел: офіційні акти, записки свідків подій, твори польських істориків М. Кромера, М. Бєльського, О. Гваныні, В. Каховського, німецьких – С. Пуфендорфа, Й. Гібнера.
Залучено також “Синопсис”, літопис Самовидця, “Кройнику о землі Полской” Ф. Софоновича. Твір написано церковнослов’янською (так званою славенською) мовою.
Науці відомо близько 50 списків цього літопису, що свідчить про його надзвичайну популярність. Оригінал рукопису не зберігся.
Літ.: Багапій Д. Нарис української історіографії. Джерелознавство. К., 1925. Вип. 2; Історія української літератури: У 2 т. К., 1987.
Т. 1; Луценко Ю. Н. Летопись Григория Грабянки. К., 1989; Літопис галицького полковника Григорія Граб’янки. К., 1992.
С. Денисюк
Related posts:
- Тема. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи. “історія русів” 1. Письменник, що видав у своїй друкарні рукопис “Літопису Самовидця”. А Є. Гребінка. Б Т. Шевченко. В П. Куліш. Г І. Нечуй-Левицький. 2. Автором “Літопису Самовидця” вважають… А В. Кочубея. Б К. Зіновієва. В І. Биховця. Г Невідому особу. 3. Події, які охоплені у змісті твору. А Від давніх часів до 1769 р. Б Від […]...
- КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них […]...
- Козацькі літописи Козацькі літописи Існує три літописи, в яких зображені події з життя українського козацтва, а літописцями виступили теж козаки. Це літописи Самовидця, Самійла Величка та Григорія Грабянки. “Літопис Самовидця” охоплює події 1648-1702 pp., а також подає стислий огляд історії України 1703-1784 pp. Більш докладна оповідь міститься у літописі про Чорну Раду під Ніжином у 1663 році. […]...
- Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них центральне місце посідає зображення національно-визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького. “Літопис Самовидця” охоплює 1648- 1702 рр. Автор, імовірно, сам представник козацької старшини, пропонує […]...
- Зображення боротьби народу проти ворогів В історії української літератури XVII-XVIII століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVII-XVIII ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...
- Зображення героїчної боротьби українського народу проти іноземної навали у козацьких літописах В історії української літератури XVII-XVIII століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVII-XVIII ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...
- Образ полковника Шрама в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Вірним сподвижником Сомка зображено паволоцького полковника й попа Шрама. Йому відведено в романі багато місця, й саме через образ Шрама Пантелеймон Куліш найповніше розкриває свої погляди на добу Руїни. Історичним прототипом полковника Шрама, ймовірно, був паволоцький полковник Попович, зображений у літописах Самовидця і Грабянки патріотом Лівобережної України, який шукав шляхів звільнення від польського гніту Правобережної […]...
- Козацькі літописи, їхній зміст, стилістична бароковість форми В українській літературі доби бароко визначне місце посідають козацькі літописи, головною темою яких була визвольна війна 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Наприклад, “Літопис Самовидця” – визначна пам’ятка української історіографії. Тут розповідається про події 1648-1702 рр. Автор твору невідомий, у літописі розповідається про боротьбу за владу Сомка й Брюховецького, останній був з […]...
- De libertate – Григорій Сковорода Скорочено Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Коментар Найбільша цінність для ліричного героя (а разом […]...
- ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ – визначна пам’ятка української історичної прози останньої чверті XVII – початку XVIII ст. Ймовірно, що твір написано в м. Стародубі Романом Ониськовичем Ракушкою-Романовським (1623 – 1703) – козацьким сотником, генеральним військовим підскарбієм (1663-1668), пізніше – Стародубським священиком. Авторство приписувалося також корсунському полковникові Федору Кандибі (М. Возняк), писареві Івану Биховцю. Оригінал не зберігся. Протягом […]...
- Козацькі літописи: тематика та значення Доба давньої української літератури позначилася підвищеним інтересом до історії, певною навіть її романтизацією. І це не дивно, оскільки доба козаччини була чи не найяскравішим періодом української історії, часом піднесення національного духу, історичного розквіту, часом мужніх та прекрасних людей. Запорозька Січ – феноменальне утворення. Це був осередок вільних та мужніх людей, які самі визначали плин свого […]...
- Не вмерла козацька мати – крилаті вирази Не вмерла козацька мати Слова Богдана Хмельницького (1595-1657), відомі з літопису Григорія Грабянки (початок XVIII ст.): “Гетьман токмо ректь: “Живь Бог и Козацкая не умирала мати. Не все еще Чаплинский у мене побралтъ, когда шаблю в руках маю”. У цих словах виражено віру в перемогу повсталого народу. Від гніву і затамованого обурення козаки стикали руків’я […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XIX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник […]...
- “Чорна рада’ П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XІX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник […]...
- Із збірки “Сад божественних пісень” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 6-9 класи ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Із збірки “Сад божественних пісень” Всякому місту – звичай і права Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець […]...
- ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) ВЕЛИЧКО САМІЙЛО (САМОЇЛ) (1670, Полтавщина – після 1728, с. Жуки Полтавської обл.) – письменник – історіограф. Відомостей про життя та діяльність С. Величка дійшло до наших днів дуже мало. Народився в козацькій родині. Навчався, ймовірно, в Києво-Могилянській колегії, служив у військовій канцелярії, був писарем В. Кочубея. За власним свідченням, брав участь у військових походах. 1708 […]...
- Трагедія України в козацькому літописі Величка Літописання в Україні мало високий розвиток ще за часів Київської Русі. Розвивався цей вид творчості й пізніше – в козацькі часи. Найповніше про Хмельниччину, життя українського народу в гой період, його боротьбу за волю і незалежність розповідають літописи Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони і становлять вершину українського літописання XVІІ – ХVІІІ століть. Найбільшим […]...
- П. КУЛІШ. “ЧОРНА РАДА” – ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН Тема. П. КУЛІШ. “ЧОРНА РАДА” – ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН 1. Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша “Чорна рада”. А Літопис С. Величка. Б Літопис Г. Грабянки. В Літопис Самовидця. Г “Повість минулих літ”. 2. За рахунок чого збагатився М. Черевань і потім оселився у Хмарищі? А Розбійництва. […]...
- Відображення в козацьних літописах визвольної війни 1648-1654 років та військового союзу України з Росією Багаторічна боротьба селянських мас і козацького війська під керівництвом Богдана Хмельницького проти польського поневолення й жадана перемога як результат всенародної звитяги й волелюбства спричинилися до виникнення козацьких літописів, які писалися незадовго після названих подій. Війна 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Найдокладніше вона відображена у […]...
- Відображення в козацьких літописах визвольної війни 1648-1654 років та воєнного союзу України з Росією Український народ завжди був працьовитим і волелюбним, а тому завжди прославляв працьовитих, сміливих і мужніх людей. Війна 1648-1654 років під проводом Б. Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Добу Хмельниччини найточніше відображено в козацьких літописах, бо їх авторами були козаки. Козацькі літописи – це історія козацтва, вони відзначаються образною мовою, […]...
- БУТОВИЧ ГРИГОРІЙ БУТОВИЧ ГРИГОРІЙ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. У 1642 р. був студентом Замойської академії. Цього ж року видав у Львові віршований панегірик Львівському єпископу Арсенію Желиборському “Єводія або солодкопахнучий дозрілих в молодому віці його милості отця Арсенія Желиборського, з ласки Божої єпископа Львівського, Галицького і Кам’янець-Подільського, духовних цнот […]...
- Козацькі літописи: стилістична бароковість форми Місце в історії української літератури відводиться козацьким літописам. У них ми бачимо героїчну епоху визвольної боротьби XVII-XVIII ст., видатні успіхи козацьких походів, перемогу над ворогами. Тільки освічена частина суспільства – козацька старшина – заводить щоденники, в які записуються всі події. Так з’являються “козацькі літописи”. Майже в усіх зображено видатного діяча Богдана Хмельницького так само, як […]...
- Порівняльна характеристика образів Якима Сомка та Іванця Брюховецького Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі […]...
- “De libertate” аналіз/критика Григорій Сковорода Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Характеристика твору) Характеристика твору Григорія Сковороди “De Libertate” Тема свободи Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор […]...
- Величко Самійло Історик, автор козацького літопису Величко Самійло народився близько 1670 року в с. Жуки Полтавської сотні Полтавського полку, тепер Полтавського р-ну Полтавської обл, помер за деякими даними – після 1728, але офіційних даних не існує. Історик, автор козацького літопису, що охоплює час від 1648 до 1700 років. Походив з козацького роду. Вчився у КМА перед 1690, […]...
- Біографія Самійла Величко Величко – один із трьох найвідоміших в Україні літописців. Після Самовидця та Грабянки перед нами постають в хронологічній послідовності історичні події періоду національно-визвольної війни проти польської шляхти і до початку XVIII ст., відтворені Величком у чотирьох великих томах. Відомо, що літописець певний час перебував на посаді канцеляриста Війська Запорізького. Це надало можливість історику-документалісту залишити по […]...
- Аналіз “Чи не той то Хміль” Історичні відомості У ході Визвольної війни 1648-1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. Пилява Старосинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські […]...
- ВЕЛИЧКО – ВЕЛИКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ Величко – один із трьох найвідоміших в Україні літописців. Після Самовидця та Грабянки перед нами постають в хронологічній послідовності історичні події періоду національно-визвольної війни проти польської шляхти і до початку XVIIIст., відтворені Величком у чотирьох великих томах. Відомо. Що літописець певний час перебував на посаді канцеля-риста Війська Запорізького. Це надало можливість історику-доку-менталісту залишити по собі […]...
- Скорочено КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – ІСТОРИЧНО-МЕМУАРНА ПРОЗА Козацькі літописи об’єднані однією тематикою – зображення визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Особлива увага приділяється зображенню постаті Богдана Хмельницького та війни, яку він очолив. Ця героїчна боротьба відображена в трьох козацьких літописах: Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка. Козацькими літописи названі тому, що розповідається в них про звитяжне козацьке військо і що авторами […]...
- ДІВОВИЧ СЕМЕН ДІВОВИЧ СЕМЕН (рр. нар. і см. невід.) – письменник другої половини XVIII ст. Походив із давнього козацького роду на Стародубщині. Вихованець Київської академії і Петербурзького академічного університету. Був перекладачем Генеральної військової канцелярії в Глухові та архіваріусом “Малоросійської генеральної архіви”. Написав 1762 р. полемічний діалог “Разговор Великороссии с Малороссией” – один із найвидатніших поетичних творів другої […]...
- Вояцька повість Вояцька повість – жанр середньовічної літератури, де мовиться про героїчні подвиги, батальні сцени, епізоди військового побуту, в основі яких реальні та легендарні історичні події. Поетичний стиль В. п. пов’язаний із фольклорною епічною традицією, з історичною, переважно агіографічною (книжною) прозою, тяжів до фактографічного опису, стереотипних стилістичних фігур, поширював патріотичні ідеї та вояцькі чесноти, втілені в центральному […]...
- Які гріхи спокутував Григорій Многогрішний Наші далекі предки, без сумніву, мали підстави давати один одному промовисті прізвища. Так чинить і більшість письменників, називаючи своїх героїв. То ж які гріхи у Григорія Многогрішного і за що йому випав такий тернистий шлях? А “гріхів”, як на тоталітарну систему, що душила все живе й мисляче, доволі багато: розум, гідність, національна самосвідомість, сміливість. І […]...
- Які гріхи спокутував Григорій Многогрішний? Наші далекі предки, без сумніву, мали підстави давати один одному промовисті прізвища. Так чинить і більшість письменників, називаючи своїх героїв. То ж які гріхи у Григорія Многогрішного і за що йому випав такий тернистий шлях? А “гріхів”, як на тоталітарну систему, що душила все живе й мисляче, доволі багато: розум, гідність, національна самосвідомість, сміливість. І […]...
- Григорій Косинка (Григорій Михайлович Стрілець) Григорій Косинка (Григорій Михайлович Стрілець) народився 29 листопада 1899 року в селі Щербанівці Обухінського району на Київщині в селянській родині. Нужденне життя рано привчало селянських дітей ставати до роботи, бути помічниками старших. Пішов на заробітки й малий Григорій. Спочатку працював у панській економії, на чужих ланах, а потім – на цукроварні. Сім’я жила бідно. Мати […]...
- СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ (03.12.1722, с. Чорнухи, тепер смт. Полтавської обл. – 09.11.1794, с. Іванівка, тепер Сковородинівка Харківської обл.) – філософ, поет, прозаїк. 1738 р. вступив до Києво-Могилянської академії, навчався з перервами 10 років. Відмовився від духовної кар’єри. У 1745 – 1750 рр. перебував в Угорщині, подорожував по Австрії, Польщі, Італії. Познайомився з німецькою філософією (містиків), італійською […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО ГРИГОРІЙ (спр. – Квітка, псевд. – Грицько Основ’яненко, Евстратий Мякушкин та ін.; 29.11.1778, с. Основа, тепер у межах Харкова – 08.08,1843, Харків) – зачинатель нової української прози, драматург, культурний і громадський діяч. Початкову освіту здобув удома, потім навчався в Курязькій монастирській школі. У 1793 – 1797 рр. служив у війську; пішов у відставку капітаном. […]...
- Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна (у літописі яскраво змальована хоробрість […]...