Красиве й потворне в романі Олеся Гончара “Людина і зброя”

Related posts:

1. Красиве й потворне в романі “Людина і зброя” “Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, і його ніколи не плутаєш із іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це перший масштабний антикультівський твір […]...
2. Роман “Людина і Зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Олесь Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” (А. Погрібний). Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свою тривогу за майбутнє не тільки українського народу, а й усього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом […]...
3. “Людина і зброя” Олеся Гончара: автобіографічність твору Гончар… Як він оберігав і примножував у суспільстві “ту енергію гуманності, доброти, національної честі і гідності” (А. Погрібний). Він був опорою українського національного відродження. Саме тому в романі “Людина і зброя” автор передає свої тривоги за майбутнє не тільки українського народу, а і всього людства, отже, за долю планети Земля. Сам Гончар був прикладом для […]...
4. Роман Олеся Гончара “Людина і зброя” Визначним явищем прози про війну став роман О. Гончара “Людина і зброя” (1960 р.), в якому письменник воскрешає трагічні події 1941 р., правдиво відтворює складну, тривожну атмосферу перших місяців війни, : показує героїзм і мужність людей в обороні своєї Вітчизни. Головна із загальнолюдських проблем сучасності, винесена у заголовок твору. Людина і зброя. Ця проблема розв’язується […]...
5. Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива […]...
6. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) (3 варіант) Читаючи роман Олеся Гончара “Людина і зброя”, я іноді з жахом думала, як би я та мої друзі й знайомі повели себе в ситуації, подібній до тої, що в ній опинилися герої цього твору. Але як важко уявити, що сьогодні ти, випускник школи, сповнений мрій, сподівань, планів на життя, завтра не вступиш до учбового закладу, […]...
7. Харків 1940 р. у романі Гончара “Людина і зброя” Роман Гончара “Людина і зброя” є романом пам’яті. Гончар напередодні війни навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. Розпочалась війна для Гончара, як і для його однокурсників, точно так, як і для героїв “Людини і зброї”: за підготовкою до семестрового екзамену. Для Богдана Колосовського та його коханої Тані звістка – “Війна!” – залетіла шквалистим вітром […]...
8. Звичайна людина у незвичайних обставинах (за романом О. Гончара “Людина і зброя”) (2 варіант) Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. О. Гончар Роман Олеся Гончара “Людина і зброя” – це яскравий художній документ років війни, в якому письменникові вдалося відтворити злет патріотичного духу свого народу, загартування їхніх душ на війні як важкому випробуванні. Проблематика роману складна і багатоаспектна. Письменник […]...
9. Війна як мірило людяності (за романом “Людина і зброя” О. Гончара) Роман О. Гончара “Людина і зброя належить до кращих творів української літератури про Велику Вітчизняну війну. Тему і героїв цієї книги письменникові підказало життя: він сам був учасником зображених подій і написав про людей, з якими пройшов бойовий шлях від берегів Волги до Праги. У романі “Людина і зброя” письменник розповідає про початок Вітчизняної війни, […]...
10. Людина – головний герой Олеся Гончара Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс […]...
11. Релігійність доби атеїзму: “Сентиментальна історія” Хвильового, “Людина і зброя” Гончара Одним із живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в “прогрес” – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує докази деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, “людство йде вперед, людина лишається на місці”. Варто озирнутися трохи назад, аби переконатися в сталості людських потреб, у тому […]...
12. Краса людських почуттів у трилогії Олеся Гончара “Прапороносці” Творчість Олеся Гончара – особливе явище XX ст. Вона видатна тим, що ніколи не втрачає свого значення, завжди служить народу, суспільству. Письменник завжди відкривав нове у цьому житті, сміливо і мужньо висловлював свої принципи, обстоював гуманістичні погляди на особистість в умовах тоталітарної доби. У “Прапороносцях” Гончар передавав усі складності випробувань, змагання Духовних і фізичних сил […]...
13. Собор – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське […]...
14. Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносці” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалістичним відтворенням війни. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшим мінометної батареї. Багато сотень кілометрів пройшов він […]...
15. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, […]...
16. Історизм художнього мислення Олеся Гончара У Гончара надзвичайно розвинене, загострене історичне мислення. Ю. Барабаш відзначав: “Говорячи про ці художні особливості художньої майстерності, я маю на увазі схильність автора до зображення подій і людських доль в їх закономірній сполученості з магістральними тенденціями часу, прагнення розкрити глибинний зв’язок кожної зупиненої мистецтвом миті – належить вона до дня нинішнього чи дня минулого – […]...
17. Сенс роману Олеся Гончара Олесь (Олександр) Тсрєнтійович Гончар народився 3 квітня 1918 року І селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року І). Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив па філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського […]...
18. Переказ роману О. Гончара “Людин і зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, у якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти воєн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива […]...
19. Проблема загубленого покоління в романі “Прощай, зброя!” У романі “Прощай, зброя!” (1929) Хемингуэй знову вертається до проблеми “загубленого покоління”. Цього разу Мова йде про те, як Війна обесчеловечила людини, як сформувалися люди “загубленого покоління”. Доля людини й суспільство – ця проблема, що старанно уникав письменник в інших своїх добутках, поневоле встає перед ним Італійські соціалісти в романі “Прощай, зброя!” – епізодичні образи, […]...
20. Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” (1968) вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про […]...
21. Роман “Людина і зброя” – гімн народові Славному майстрові слова Олесеві Гончару судилося пройти важкими фронтовими дорогами, зазнати й гіркоти відступу та поразок, і болю втрат, і радості Перемоги. Розповіді Олеся Гончара про фронтову юність ми зустрічаємо в багатьох творах, але роман “Людина і зброя”, написаний 1960-го року, посідає серед них особливе місце. Письменник розповідає про перті місяці війни – трагічні і […]...
22. Коротка біографія Олеся Гончара ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ГОНЧАР (1918-1995) Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Домівка неподалік Катеринослава. Провів свої дитячі роки в слободі Суха Кобеляцького району Полтавської області. Учився в Харківському технікумі журналістики. Потім, після недовгої роботи в періодичних виданнях, вступив до Харківського університету на філологічний факультет (1938 р.). На війну пішов добровольцем з […]...
23. Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго […]...
24. Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Коштує собор, мовчить… Німий свідок історії? Ні, він свідок спустошення, падіння людських душ. Своїм мовчанням кидає людству докір. Кінець XX сторіччя – епоха економічного, “морального” прогресу. Не хочемо визнати, що деградує майже кожними, поглиненими власними проблемами. Тому актуально звучить тема, що піднімає в романі “Собор” Олесь Гончар, – відродження духовності, під час, коли Україна бореться […]...
25. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара Краса духовного світу героїв Олеся Гончара. Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману “Прапороносці”. Багатий внутрішній світ героїв трилогії, їх гуманізм і благородні […]...
26. Питання з відповідями Новелістика Олеся Гончара Новели О. Т. Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність, філософсько-світоглядні узагальнення зведено до мінімуму. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому […]...
27. Гуманістична ідея в новелах Олеся Гончара Олесь Терентійович Гончар – всесвітньо визнаний письменник. Усі його Твори гуманістичні та вражають глибиною й масштабністю мислення. Його шлях у літературі – це наполегливість безперервних пошуків. Перу письменника належить значна кількість романів, повістей, оповідань, новел, критичних нарисів та статей. Є Олесь Гончар – автор великих форм – романів “Собор”, “Прапороносці”, “Людина і зброя”, а є […]...
28. Біографія Олеся Гончара Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського […]...
29. “Модри камень” Олеся Гончара: особливість оповіді Олесь Гончар був активним учасником живої історії, пам’ятав усі її суперечності, сповнені драматизму. Письменника в будь-якому творі цікавив внутрішній світ людини, художнє дослідження його змін у різноманітних життєвих обставинах. Гончар – майстер оповіді про внутрішнє оновлення героя, яке відбувається під впливом дійсності. Солдат-фронтовик випадково зустрівся з дівчиною Терезою зі Словаччини. В обох виникають перші почуття, […]...
30. Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе… Так сталося і СРСР. […]...
31. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й у наш час, майже через […]...
32. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі […]...
33. Життєвий і творчий шлях Олеся Гончара Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 р., за свідченням старшої сестри, у робітничому селищі Домівці в Дніпропетровську, хоч офіційно місцем народження вважається слобода Суха Кобеляцького району на Полтавщині. Коли йому було два роки, померла мати. Виховувала Сашка бабуся, доброта й сердечність якої зігріли дитинство майбутнього письменника, навчили любити людей. “У її лагідній людинолюбній натурі”, […]...
34. Зв’язок поколінь у романі О. Гончара “Собор” I. Захисники собору та недруги. (Саме в ставленні до собору розкриваються всі персонажі твору. Вони ніби поділяються на два умовних табори – захисників цієї величної споруди та недругів. Духовно багатими і чистими постають перед нами жителі Зачіплянки. У кожного з героїв своя доля, своя історія, свій шлях.) 1. Студент-мрійник Микола Баглай. (Справжнім красенем постає перед […]...
35. Які жанрові ознаки роману Олеся Гончара “Тронка”? У романі “Тронка” Олесь Гончар прагнув художньо осягнути найживотрепетніші питання сучасності, її складні проблеми й вражаючі контрасти. Задум письменника полягав у тому, щоб показати життя конкретної людини в тісних зв’язках з буттям планети, а планетарні проблеми спроектувати на індивіда. Такий масштабний погляд вимагав особливої форми. Сам Гончар висловив з цього приводу такі міркування: “Сильний зміст […]...
36. Аналіз (критика) роману “Прапороносці” Олеся Гончара “Поетичний пунктир походу” – поезія Олеся Гончара допомогла письменникові у створенні трилогії “Прапороносці”. Робота над творами воєнної тематики під час наступу реакційної критики була нелегкою. Згодом письменник сам зазначить це у своїх спогадах: “Якщо вже братися за перо, то тільки для того, щоб прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з її стражданнями, кров’ю […]...
37. Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі (1 варіант) Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише про власний добробут, вони пам’ятають, що є й духовні багатства. Своєрідними “пропагандистами” духовності у будь-якому суспільстві будь-якої країни виступають люди, наділені загостреним почуттям прекрасного – поети і письменники. Вони, […]...
38. Гончар Олесь Терентійович Людина і зброя 1 Ще безтривожно ходять по місту ті, які вмиратимуть на рубежах, ітимуть в оточеннях, горітимуть у кремаційних печах концтаборів, штурмуватимуть Будапешт і Берлін; ще стоїть на узвишші посеред міста сірий масивний БЧА – Будинок Червоної Армії, де згодом на місці, розчищеному від руїн, буде запалено вічний вогонь на могилі Невідомого солдата. Ще все як було. […]...
39. Аналіз (критика) роману “Собор” Олеся Гончара Перша публікація роману Олеся Гончара “Собор”, що вийшла у серії “Романи й повісті” у 1968 році, була з захопленням зустрінута літературознавцями і критиками. Та хіба могло бути інакше, коли автор створив галерею позитивних персонажів, представників повоєнного покоління трудівників, показував плідну працю робітників і селян на благо Батьківщини. Стосовно образу Лободи-сина критики висловлювались по-різному, але більшою […]...
40. Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (2 варіант) “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (ІІ варіант) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми […]...