Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии

Related posts:

1. Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
2. Сочинение “Зачем нужно учиться” или “Знания – сила” Каждому человеку нужны знания в повседневной жизни. Знания – это не только формулы и правила, почерпнутые из толстых научных книг. Надо уметь читать, писать, считать. Надо знать, как приготовить обед и ухаживать за домом. Современного человека окружает много техники не только на производстве, но и в быту. Нужны знания, чтобы разобраться во всем многообразии окружающего […]...
3. Записки історично-філологічного відділу ВУАН “Записки історично-філологічного відділу ВУАН” – наукові збірники, що видавалися у Києві (1919-31) за редакцією А. Кримського (переважна більшість), частина – за редакцією М. та О. Грушевських (праці історичної секції ВУАН). Всього з’явилося 26 книг, де друкувалися наукові студії, рецензії, бібліографічні огляди тощо, висвітлювалася творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Котляревського, А. Метлинського, І. Карпенка-Карого, М. […]...
4. Та, ой, як крикнув же та козак Сірко Скорочено Та, ой, як крикнув же та козак Сірко. Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: “Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!” Та туман поле покриває. Гей, та Сірко з Січі та виїжджає. Гей, та ми думали, та ми ж думали. Що то орли та із Січі вилітали, – Аж […]...
5. Та, ой, як крикнув же козак Сірко Та, ой, як крикнув же та козак Сірко. Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: “Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!” Та туман поле покриває. Гей, та Сірко з Січі та виїжджає. Гей, та ми думали, та ми ж думали. Що то орли та із Січі вилітали, – Аж […]...
6. Евристика в літературознавстві Евристика в літературознавстві (грецьк. heurisko – знаходжу, відкриваю) – сукупність своєрідних методів та прийомів, які застосовуються передовсім у текстології, спрямовуються на атрибутування художніх творів, епістолярії тощо. Е. в л. базується на вивченні джерел (документи, автографи і т. п.). Бібліографічна узагальнює теорію і методику бібліографічних пошуків літератури з певного питання, порушує історіографічну проблематику, широко використовується в […]...
7. Диалог с сестрой о происхождении слова “школа” Многие слова, так же, как и люди, любят путешествовать. Не сидится слову на месте, вот и кочует оно из страны в страну, “школа” словно птица, перелетает через границы, переплывает моря и океаны. А за время долгого путешествия слово иной раз так изменится, что становится совсем не похожим само на себя. Как-то раз сестра сказала мне, […]...
8. Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими (А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”) Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими (А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”) “Козак” у перекладі з татарської значить “вільний чоловік”, “неустрашимий вояк”. Козаки безстрашно охороняли наші землі від турків і татар, боронили Україну від ворожих переслідувань, хотіли, щоб народ наш мав свою державу і свободу. Були часи, коли польська шляхта панувала в […]...
9. ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ ДМИТРО (Еварницький, 06.11.1855, с. Сонцівка, тепер Борисівка Харківської обл. – 05.08.1940, Дніпропетровськ) – історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дійсний член НТШ (з 1914), академік УРСР (з 1929). Народився в родині дяка. 1881 р. закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, був заліплений при кафедрі російської історії. Предмет зацікавлення молодого вченого – історія Запорозької Січі – […]...
10. Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
11. Образ Івана Сірка в моєму уявленні – ІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки II варіант В моєму уявленні Іван Сірко постає як сміливий, мужній і завзятий козак. Він був кошовим отаманом Запорозької Січі, де всі козаки поважали його і слухалися його мудрих порад. Він здійснив близько 55 походів проти Кримського ханства та Османської імперії і жодного разу не зазнав поразки. Це свідчить […]...
12. Переказ – ІЛЛЯ РЄПІН. ЗАПОРІЗЬКИЙ ШЕДЕВР Феномен Запорозької Січі був темою дослідження багатьох великих українців, як, наприклад, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Володимира Антоновича, Михайла Групіевського та інших. У світі образотворчого мистецтва тема українських козаків була найвиразніше розкрита в картині Іллі Рєпіна “Запорожці, що пишуть листа турецькому султану”, яка була написана художником після глибоких досліджень і багатьох подорожей усією Україною і Запорізьким […]...
13. Віршознавство Віршознавство – розділ літературознавства, частина поетики, наука про віршові нормативи літературних творів, покликана осмислювати внутрішню будову вірша, власне, його метрику, строфіку та фоніку. В Україні початки В. спостерігаються в граматиках та поетиках братських шкіл XVI-XVII ст. Особливого розвитку сягнуло В. у Києво-Могилянській академії (Феофан Прокопович, Митрофан Довгалевський, Георгій Сломинський та ін.). У XIX ст. В. […]...
14. Короткий Життєпис Юрія Хорунжого ХОРУНЖИЙ Юрій Михайлович – письменник, журналіст, історик, літературознавець. Народився 5.8.1937 у м. Києві в родині педагогів. Здобув вищу технічну освіту. Працював у геофізичних і геологічних експедиціях, редактором у журналі “Україна”, від 1992 року на громадських засадах редагує часопис “Зона” – видання Товариства колишніх політичних в’язнів. Член Національної спілки письменників України. Автор 45 особистих і гуртових […]...
15. Бурлеск Бурлеск (італ. burlesque від bиrlа – жарт) – вид комічної, пародійної поезії та драматургії, генетично пов’язаний із народною сміховою культурою, акцентований на свідомій невідповідності між змістом і формою. Найраннішим прикладом Б. вважається “Батрахоміомахія” – сутичка жаб і мишей, пойменованих за аналогією до персонажів “Іліади” Гомера. Б. набув популярності у європейських літературах XVII-XVIII ст., особливо у […]...
16. Вікна “Вікна” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал “пролетарських письменників” Західної України, видавався з 1927 по вересень 1932 у Львові. До червня 1930 редактором і видавцем був В. Бобинський. До редакції входили, крім нього, П. Козланюк і С. Олексюк (Степан Тудор). Після виїзду В. Бобинського в УРСР видавцем і відповідальним редактором був С. Олексюк. У 1932 (з […]...
17. Назустріч “Назустріч” – літературно-мистецький двотижневик газетного типу. Виходив у Львові протягом 1934-38 за редакцією М. Рудницького. Проголошував естетичний підхід до творення й оцінки мистецьких явищ. На сторінках “Н.” публікувалися Б.-І. Антонич, О. Дніпровський, М. Рудницький, C. Гординський, С. Чарнецький, В. Дорошенко, С. Смаль-Стоцький, М. Возняк, Я. Рудницький, С. Левинський, B. Сімович, В. Бірчак та ін. “Н.” […]...
18. Михайло Грушевський Вражає велике поле творчої діяльності Михайла Грушевського: Історія, етнографія, археологія, літературознавство, соціологія, публіцистика, художня творчість, суспільно-політична сфера Наукова спадщина надзвичайно велика й різноманітно, він автор майже двох тисяч робіт, які збагатили європейську й національну культуру. Особливий інтерес викликають драматичні Твори Грушевського: “Хмельницький у Переяславі”, ” Ярослав Мудрий “, а також кіносценарій “Запорожці”. Видатний український історик […]...
19. Слава прадідів наших (твір-мініатюра) 6 клас З давніх-давен, коли хочуть підкреслити вроду чи кмітливість людини, кажуть: “Ця людина насправді козацького роду!” Чому українці кажуть саме так? Запорозька Січ – це святиня українського народу. Кажучи “Запорозька Січ”, ми маємо на увазі найкраще з того, що подарувала нам історія. Безмежною була й залишається любов українців до козацтва. Незчисленні пісні, думи, легенди […]...
20. Русалка “Русалка” – тижнева літературна газета, що видавалась у Львові з січня по квітень 1866 (вийшло 12 номерів) за редакцією сина М. Шашкевича – Володимира. Одне з центральних місць газета відвела матеріалам, присвяченим пам’яті Т. Шевченка: поезії В. Шашкевича і К. Климковича “Тарасові на вічную пам’ять”, О. Кониського “Пам’яті великих. В роковини смерті Т. Шевченка”, різноманітна […]...
21. Мой любимый предмет – математика Математика – базовый предмет в программе школьного обучения. Ее начинают изучать все малыши, начиная с первого класса. Без математических знаний, мы не то, чтобы пример не сможем решить. У нас не получится посчитать сдачу в магазине, мы не сможем заплатить за нужную нам вещь. Ведь мы не умеем считать. Мы не сможем сравнить, какая вещь […]...
22. Сочинение “Роль знаний в жизни человека” Трудно представить себе современного человека, который не смог бы посчитать сдачу в магазине, прочесть надпись на стенде или не знал бы ничего, например, об А. С. Пушкине. Для этого нужно либо провести всю жизнь в заточении. Либо быть совсем неспособным к восприятию информации. Вся наша жизнь – непрерывное практическое занятие, основой которой служат приобретенные ранее […]...
23. Зшитки боротьби “Зшитки боротьби” – альманах, виданий у Києві (1920) за редакцією В. Елланського. Як засвідчувала стаття “Від видавництва”, ідея такого видання як ілюстрованого двотижневика належала передчасно загиблим А. Заливчому та Г. Михайличенку. Тексти альманаху публікувалися за збереженими та відновленими рукописами, вцілілими під час денікінської окупації Києва 1919. Тут друкувалися поезії В. Еллана (Блакитного), П. Тичини, В. […]...
24. Історичні романи Юрія Мушкетика Історичні романи Юрія Мушкетика І. Широта розмаху Ю. Мушкетика у відтворенні історичної доби. (Важкі умови повоєнної дійсності спонукали багатьох письменників до написання творів історичної тематики. Необхідно було нагадати народові про його славне історичне минуле. І хоча того часу на історію України було накладене своєрідне табу, у письменника вистачило сміливості й мужності взятися за таку небезпечну […]...
25. Гордість за сміливих захисників народу (за віршем “Гомін, гомін по діброві!”) У XVII столітті наша Україна стогнала під польським ярмом. Пихаті польські пани жорстоко знущалися з українського люду. Але терпінню народному настав край, і почалася в Україні велика визвольна війна. Першими виступили козаки Запорозької Січі. Саме про події цього часу, про битву під Жовтими Водами вірш Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві!”. Початок вірша відтворює картину […]...
26. Киевлянин “Киевлянин” – літературно-науковий альманах, виданий М. Максимовичем трьома випусками (1840, 1841, 1850. Перші два вийшли в Києві, останній – у Москві). До перших двох книг входили наукові статті М. Максимовича, присвячені стародавньому Києву, ряду давніх міст, їх історичним, культурним, писемним пам’яткам; статті В. Домбровського з історії Волині, а також вірші В. Жуковського, В. Бенедиктова та […]...
27. Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська, О. Грицай, М. Гурко, Б. Кравців, Ю. Липа, Д. Гуцул та ін. В “О.” друкувалися твори письменників Наддніпрянщини, подавалися їх літературні портрети (Ю. Яновський “Чотири шаблі”), публікувалися огляди європейських літератур […]...
28. СВЯТО ПОКРОВИ Повна назва свята – день Покрови Пресвятої Богородиці. Це велике християнське свято з’явлення Пресвятої Покрови, що відзначається щорічно 14 жовтня. За церковними переказами, це з’явлення відбулося в середині X століття у Влахнерському храмі (місто Константинополь). Саме в цьому храмі зберігалася риза Божої Матері, а також її головна покрова та частина пояса, які в V столітті […]...
29. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – І варіант 6 клас І варіант В українському фольклорі жанр історичної пісні з’явився близько восьмисот років тому. Одним з перших письменників, який почав вживати цей термін, був М. В. Гоголь. Козак Морозенко – це не тільки герой історичної пісні. “Ой Морозе, Морозенку”, але й народний герой, який став на захист рідної землі. А сталося це в сімнадцятому […]...
30. Календар Календар (лат. calendarium – боргова книжка) – 1) Покажчик усіх днів року із зазначенням днів відпочинку, свят, визначних подій. 2) Астрономічний К. – таблиці з передбачуваним розташуванням небесних світил. 3) Система відліку великих проміжків часу на основі періодичності природних явищ, пов’язаних з рухом небесних світил; історично в європейській традиції юліанський К. (старий стиль) співіснував з […]...
31. Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
32. ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ – визначна пам’ятка української історичної прози останньої чверті XVII – початку XVIII ст. Ймовірно, що твір написано в м. Стародубі Романом Ониськовичем Ракушкою-Романовським (1623 – 1703) – козацьким сотником, генеральним військовим підскарбієм (1663-1668), пізніше – Стародубським священиком. Авторство приписувалося також корсунському полковникові Федору Кандибі (М. Возняк), писареві Івану Биховцю. Оригінал не зберігся. Протягом […]...
33. Ретардація Ретардація (лат. retardatio – затримка, уповільнення) – композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. Досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (“Катерина” Т. Шевченка, “Дон Жуан” Дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (“Земля”, “Поема про море” О. Довженка, “Доктор Фаустус” Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле […]...
34. Харківська школа романтиків Харківська школа романтиків – літературне угруповання, що діяло у 20-30-і XIX ст. при Харківському університеті. Тут, передовсім завдяки проф. І. Кроненбергу, поширювались ідеї І. Канта, Й.-Г. Гердера, Й.-Г. Фіхте, особливо “Філософія одкровення” Ф.-В.-И. Шеллінга. їхні погляди виявилися суголосними романтично-екзистенціальному менталітету українства, сприяли теоретичному осмисленню та практичному застосуванню засад романтичної естетики в українській літературі, перегляду міметичних […]...
35. Перший президент України Перший президент України Михайло Грушевський, безперечно, є великим сином українського народу. Це найвидатніший історик, перу якого належать дев’ять томів великої історії України. Таке історичне дослідження досі мають лише деякі великі народи. Заслуга М. Грушевського в тому, що він високо підніс українську науку. Його праці й досі пробуджують національну свідомість народу. Не випадково саме М. Грушевський […]...
36. Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
37. Персоніфікація Персоніфікація (лат. persona – особа та facerе – роблю) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу: Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в тузі за літом, у тузі… (П. Тичина). П., передовсім п істотна частина – антропоморфізм, має велику традицію, вона закорінена у […]...
38. Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927) “Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сорокалітньої письменницької діяльності (1887-1927)” – літературно-художній альманах, вийшов 1928 в Чернівцях заходами “ювілейного комітету”. Упорядкував Л. Когут. Містить художні твори та автобіографічні матеріали Ольги Кобилянської (оповідання “Пресвятая, Богородице, помилуй нас”, “Про себе саму”, “Подяка”), вірші, оповідання Уляни Кравченко (“Жадоба за красою”), О. Олеся (“Ользі Кобилянській”), О. Стефановича (“О. Кобилянській”), […]...
39. ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ (р. нар. невід. – 1738) – козацький літописець. Вихованець Києво-Могилянської академії. З 1686 р. перебував на військовій службі в козацькому війську, де обіймав ряд посад – гадяцького сотника, полкового осавула. В 1717 – 1728 рр. – гадяцький полковий судця. Брав активну участь у заходах представників козацької старшини на чолі з гетьманом П. Полуботком, […]...
40. Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...