Клен Юрій Прокляті роки
Недаром многих лет Свидетелем Господь меня поставил А. С. Пушкин Частина І
Якась смутна і невесела осінь Зійшла, мов помаранча золота, Над Києвом, і олов’яні оси Дзижчали і співали з-за моста, Де вітер заплітав березам коси І цілував в розтулені вуста. (О спогади терпкі і непотрібні Про ті роки жорстокі і безхлібні!)
Як прикрашали чорні грона дір Оту струнку червону колонаду, Той almae matrіs царственний ампір! І в пустку Миколаївського саду Збирались слухати музику зір Між сивих хмар махорочного чаду Стрункий убивця, злодій та естет, І вірш
Високий цар в застебнутім мундирі, Чиїм ім’ям наречено бульвар (Щo декабристам виніс грізний вирок), Зслизнув з підніжжя вниз, і бруду шар Укрив його; вже місяців з чотири Валявся там і лічив кроки пар. Відбиту голову котили діти І в царський тулуб лазили смітити.
Ночами заграва тривожних днів Лягала злотим відблиском на бані. Шалений велетень в лісах ревів І рвав повітря на шматки багряні. Вже й полюбивсь мені джмелиний спів, Що в небесах вирощував герані, Та маму ніжно зводив я в підвал, Ховаючи від тих вогненних жал.
О, златоглавий мій! Не раз голота Татарськa пила твою чисту кров,
Та чи ж не кращими були ті дні Без дрів, і без електрики, й без хліба, Коли ввижались марева ясні, Аніж тепер, коли душа в нас ніби Тріпоче й б’ється на безводнім дні! Так піймана гачком нехитра риба На мотузку, протягнутим між зябр, Танцює те, що зветься danse macabre.
Тоді ж поет не звався ще “холуєм” І за пайок не продавав свій хист, Як той альфонс, якого ми вшануєм, Петлю йому скрутивши із намист. Так, ми минуле ідеалізуєм, Хай світиться воно як аметист! Тоді в кларнети ще трубив Тичина І кликав Рильський в сині далечини.
Блажен, хто гордо кинув рідний край І з посохом в руці пішов шукати На чужині незнаний дальній рай, Куди веде його весна крилата. Та тричі той блажен, який за чай І хліб теж не схотів себе продати, Але, минаючи тропу розлук, Зостався, щоб зазнати хресних мук…
Пригадую підвал чеки в Полтаві, Де я колись години три чекав. Лилось крізь шиби світло золотаве, І я затерті написи читав На вапні стін… Ніхто у книгу слави Тих смертників імена не вписав, Щo звідси тим, яки живуть на світі, Свої останні креслили привіти:
“Чекаю розстрілу. Петро Палій”. – “Сьогодні вмру за тебе, мій народе. Іван Манзюк”. – “Кінець. Нема надій.
Прокляття шлю катам. Василь Макода”. “Живіть і не зрікайтесь гордих мрій, О ви, кому ще світить сонце вроди. Михайло В’юн”. – ” Марусі мій уклін. Іду на смерть.
Манюра Валентин”.
Високий мур чекістської в’язниці Тоді мене на місяць поріднив З гуртком людей, що в них серця, як птиці, Летіли до невиданих раїв, Дарма, що смертний холод їм в зіниці Уже блакитну вологкість улив. Було нас шістдесят, і наші співи Цвіли…як у саду куркульськім сливи.
Здавалось, що спадала з душ кора І сріблилася біла древесина, Коли, мов грім, лунало “Не пора” І в такт здригалися в’язничні стіни: Веселий бог випліскував з відра Злотавий плин, чистіший від бурштину. Та завжди вправи ті, мов чорний квіт, Урочисто вінчав нам “Заповіт”.
О, чи ж не всякий з нас усе що схоче Сповиє в найліричніший туман І в найбридкішому знайде уроче? Тож на обід нам ставили казан, В якому плавали волові очі, І кожне, відбивало, як екран, Веселі вікна камери, й, мов спомин, Блищав у кожнім сонця літній промінь.
Де, де тепер завзятий Венгереш І де розстріляний Іван Фещенко? В чиїх серцях ти спогадом цвітеш? І ти, що каламутні пив оденки, Аж поки згодом не загинув теж, О приятелю мій, Грицько Кульженко, Що в захваті з вагона свій кашкет Шпурнув в поля, де пах липневий мед?
Коли забрязкав конвоїр з ключами І перед нами двері розчахнув: “Не на допрос, а выходи с вещами!” – Це ти нам застережливо гукнув: “Гей, хлопці, без речей виходьте, самі, Щоб їх проклятий кат не потягнув!” Бо думав, що нас поведуть на страту (Або “на коцку”, звикли ми казати).
Ми добре знали смертницький звичай… Задушна ніч у мрячному підвалі. Зненеацька крик: “Виходь і все скидай!” За подорож у край, де “ність печалі”, Ти одяг катові лишав “на чай”.
В потилицю мов грім. А потім клали, Поважно всіх шикуючи до куп, З мистецьким хистом труп на мокрий труп.
Я не забув той натовп навіжений, Що смертників чекав біля воріт… Ті матері, жінки і наречені… Вгорі, мов розпачу кривавий квіт, Гойдало сонце райдуги скажені.
А нам, щасливцям, у широкий світ Воно, пульсуючи життям, жагою, Прослало злоту стайгу над водою.
Нас виглядали і зорили шлях Старі жінки, спираючися о’тин, І нам, щоб ми пройшли по килимах, Під ноги кидали шматки полотен. А під селом назустріч у житах, Йшов на чолі сім’ї отець Суботін І у руках, піднятих догори, Нам серце ніс, немов святі дари.
Але в тюрмі я, мов дитя у школі, Навчивсь кохати сонце і життя. Який чудовий перший день на волі, Коли, черкнувшись грані небуття, Ти знову чуєш спів женця у полі, Мов він твоє вславляє вороття! Десь у садках п’янкіше пахнуть квіти І самі хиляться до тебе віти.
Стрункіші стали постаті дівчат, І по-новому світяться їм очі. А в небесах, де тиша й вічний лад, Застигло все в прозорості урочій, Мов грає відблиском господніх шат… Хіба ж не кожен славити охочий, Коли від катової втік руки, Романтику кривавої чеки?
1937.
Related posts:
- Клен Юрій Терцини Коли тебе сурма своєї туги Покличе знов у дальній рідний край, Де ждуть тебе безчестя і наруга, Слова над пеклом Дантовим згадай: “Сюди йдучи в скорботу і відчай, Надії мусиш знищити дощенту”. Гамуй, мандрівнику, смертельний жах, Коли в душі погасиш сірий день ти І сонце змеркне в чорних небесах. Нехай мовчазний і сумний Вергілій Тобі […]...
- Клен Юрій – Біографія (1891 – 1947) Юрій Клен (псевдонім Освальда Бургардта) – український поет, перекладач, літературний критик. Народився 4 жовтня 1891р. у селі Сербинівка на Поділлі. 1911р. вступив до Київського університету, де дістав грунтовну філологічну освіту. Вже в 20-ті роки розкрилися ті особливості його манери письма, які зближували Юрія Клена з неокласиками: досконале володіння мистецькою формою, своєрідний панестетизм. […]...
- Юрій Клен (Освальд Бургардт) У грудні 1933 р. в одному з номерів львівського журналу “Вісник” з’явився сонет-диптих “Кортес”. У філігранно карбованих рядках вчувалася рука майстра, який підписався Юрієм Кленом. Невдовзі читачі дізналися, що за тим псевдонімом стояв Освальд Бургардт – відомий літературознавець, славіст і германіст, автор перекладених на українську мову “Залізних сонетів” Й. Вінклера, один із київських “неокласиків”. Юрію […]...
- Юрій Клен, життєвий і творчий шлях Реферат на тему: Юрій Клен, життєвий і творчий шлях (1891 – 1947) Юрій Клен (Освальд Бургардт) народився на Поділлі, у селі Сербинівці 4 жовтня 1391 р. І сім’ї купця Фрідріха Бургардта та прибалтійської німкені Каттіни Сідонії Тіль. Батьки виховували дітей в атмосфері шанування рідної мови та звичаїв, і водночас – у дусі любові до України, […]...
- У пошуках відповіді на “прокляті питання” людського буття – Віхи життя, віхи творчості Федір Достоєвський 1812 – 1881 Віхи життя, віхи творчості У пошуках відповіді на “прокляті питання” людського буття Ф. Достоєвський з’явився на світ 30 жовтня (11 листопада) 1821 р. в Москві у багатодітній родині лікаря. Сім’я майбутнього письменника належала до давнього збіднілого дворянського роду. Усвідомлення особливої суспільної ролі літератури сформувалося в Достоєвського під час навчання в […]...
- Роки еміграції Євгена Маланюка І. Перша зустріч Маланюка з Варшавою. (Знайомство українського митця з Польщею розпочалося з Кракова, куди 24 листопада 1920 року етапували інтернованих. Наступним містом була Варшава – Віденський вокзал, з якого купка вчорашніх бійців за незалежність відправлялась до таборів Польщі. Саме у таборах Варшави відбувається становлення Маланюка як письменника, бо “втрата Україною державності породила в поета […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (2 варіант) Може здатися, що літературна біографія письменника Олеся Гончара була цілком безхмарною, що його не зачепили руйнівні дії тоталітарної держави, репресії та гоніння, як скажімо, торкнулися вони В. Стуса, І. Калинця та інших письменників-шістдесятників’. Та це тільки здається на перший погляд. Говорячи про роки застою як про час руйнації моральних цінностей суспільства, не можна не згадати […]...
- Останні роки творчості Гумилева У травні 198 року Гумилев уже був у революційному Петрограді. У тому ж році відбулося його розлучення з А А. Ахматовій, а в наступному році він женився на Ганні Миколаївні Энгельгардт, дочки професора-орієнталіста, що С. К. Маковский охарактеризував, як “гарненьку, але розумово незначну дівчину”. В 1920 році в Гумилевих, за словами А. А. Гумилевой, народилася […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (1 варіант) Найбільш відомим романом видатного українського письменника Олеся Гончара є “Собор”. Вперше він був опублікований у журналі “Вітчизна” й одразу знайшов багато прихильників, які висловлювали схвальні відгуки про цей твір. Критики теж не могли не побачити геніальності роману, що був несхожий на інші літературні твори того часу. Однак у роману були й недоброзичливці, тому що твір […]...
- Юнацькі роки Блоку. “Вірші про Прекрасну Даму” Цілком виразне подання про ранню лірику Блоку дадуть, на наш погляд, вірші “Я чекаю заклику, шукаю відповіді…”, “Сутінки, сутінки весняні…”, “Вірю в Сонце Завіту…”, “Я, отрок, запалюю свічі…”, “Входжу я в темні храми…”, “Ми зустрічалися з тобою на заході…”. “Вірші про Прекрасну Даму” – це вірші про ідеальну, піднесену любов, що поет випробовував до Л. […]...
- “В вигнанні дні течуть, як сльози… ” Роки еміграції Олександра Олеся Олександр Олесь – талант особливого драматичного напруження і глибини. Микола Зеров відзначав, що лірик наділений першорядним талантом, який дав йому змогу так авторитетно репрезентувати українську поезію. Високопатріотичне слово Олеся порівнюють із Шевченковим: у Кобзаря поезії високохудожні, закличні, вогненні, такі самі риси мали і вірші Олександра Олеся, який свій талант присвятив непереможному народові. Поет прагнув поетичним […]...
- Юрій Милославський герой роману “Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році” Юрій Милославський герой історичного роману М. Н. Загоскина “Юрій Милославський, або Росіяни в 1612 році” (1829). Ю. М., вигаданий персонаж, поміщений автором в епоху неясного часу. Змушений присягнути польському королевичеві Владиславові – претендентові на російський трон, – Ю. М. попадає в гущавину подій, пов’язаних з формуванням народного ополчення в Нижньому Новгороді під керівництвом Минина й […]...
- “Шкільні роки чудесні” Перший погожий вересневий денек. Робко входив я під світлі зводи Перший підручник і перший дзвінок – Так починаються шкільні роки Пісня Перший шкільний день неможливо забути. Все ново, все занятно. Так радісно на душі тому, що ти тепер учениця, що ти вже більша. Мою першу вчительку кличуть Світлана Петрівна Исакова. Це чудова людина. Вона вічно […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор […]...
- Як проходять шкільні роки Перший шкільний день неможливо забути. Все ново, все интересно. Так радісно на душі тому, що ти тепер учениця, що ти вже більша. Мою першу вчительку кличуть Світлана Петрівна Исакова. Це чудова людина. Вона завжди ставилася до нас із добротою й розумінням і піклувалася про нас, як про власних дітей. Вона хотіла, щоб у старші класи […]...
- Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (за уривком з роману А. Чайковського “Сагайдачний”) Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього […]...
- Юнацькі роки Олексія Толстого У серпні 1900 року Олексій Толстой звернувся до реалістів із закликом об’єднатися проти інспектора училища Волкова – негідника, “ломавшего дитячу психіку”. “Усякому відомо,- говорив Толстой,- що один розум добре, а два краще й що одна людина не може виконати те, що зробить ціла група людей, зв’язаних однією ідеєю. Грунтуючись на цих міркуваннях, потрібно згуртуватися всім […]...
- Скорочено “Міста й роки” Федіна У цей же час у Москві в Германську раду солдатських депутатів є людина, що називає себе єфрейтором Конрадом Штейном. Він хоче повернутися на батьківщину, у Німеччину. Перевіряючи документи Штейну, службовець цікавиться, чи не знає того якесь тло цур Мюлен-Шенау. Відчувши негарне, мнимий Конрад Штейн непомітно ховається Він пробирається в Петроград і, знайшовши там свого старого […]...
- Ліцейські роки Пушкіна Почалося все з ліцею. Для Пушкіна ліцей був не тільки джерелом дорогих спогадів, але й місцем на землі, що визначило його світогляд і переконання. Однієї із завдань викладачів ліцею було виховання в молодих людях почуття честі й громадянського обов’язку. Ліцей дав Росії целую плеяду революціонерів і прекрасних поетів. У ліцеї Пушкін уперше почав замислюватися про […]...
- “Роль поезії у 20-ті роки” Початку століття в Італії, футуризм поширився в Україні (спілка “Аспанфут”). Представником цього напряму був М. Семенко, який шукав нові словесні форми для вираження динаміки життя, змін, що відбувалися дуже бурхливо (“Весна”, “Степ”). Група “Авангард” тяжіла до конструктивізму. У перше десятиліття після революції особливо бурхливо розвивається поезія. Найзначніші постаті серед поетів: В. Чумак (1900-1919), В. Еллан […]...
- Роки мої шкільні У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі – один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. Моя мрія – стати вчителем, і […]...
- “Шкільні роки чудові…” Школа, шкільні друзі, шкільні вчителі, шкільне кохання… В одних все це залишилося в минулому, для інших, як, наприклад, для нас, це частина нинішнього життя, ну а когось це ще очікує. Космонавт, банкір, льотчик, артист, токар, моряк, двірник, лікар і т. д. – усі вони “родом з дитинства”, родом зі шкільних років. Усі колись сиділи за […]...
- САТИРА I ГУМОР 20-30-ті роки Розвиток сатири та гумору перших пожовтневих років літературознавці пов’язували з двома факторами: художньою творчістю народних мас, покликаних революцією, та з сатиричними, здебільшого політично-агітаційними виступами В. Маяковського і Дем’яна Бедного, які стосовно української гумористики оцінювались як спонукальний приклад. Протягом десятиліть такі твердження стали певними штампами і сьогодні потребують уточнень. Так, на сторінках червоноармійських і цивільних газет […]...
- Роки вигнання Гюго Реферат на тему: Роки вигнання Гюго На світанку 2 грудня 1851 року, у річницю коронування Наполеона I і бою при Аустерліці, Луї Бонапарт насильно привласнив собі всю повноту влади, декретував розпуск Законодавчих зборів, вів воєнний стан, заарештував більшість своїх політичних супротивників. Триста депутатів, ті, що зібралися виразити протест проти перевороту в мерії Х округу Парижа, […]...
- Андрухович Юрій Ігорович Московіада Андрухович Юрій Московіада. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. “Я прожив у Москві майже два роки, і то було чи не найщасливіші мої часи. Мабуть, саме з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності. Я досі не знаю, що в ньому більше важіть: втрачені можливості чи здобуті примари.” Нехай і на сей раз вони […]...
- Дитячі роки. Панас Опанасович Фет У документальній біографії його багато чого не зовсім точно – неточна й дата народження. Цікаво, що сам Фет відзначав як день свого народження 23 листопада. Місце народження майбутнього поета – Орловська губернія, Село Новоселки, недалеко від міста Мценска, родовий маєток батька, Панаса Неофитовича Шеншина. Панас Неофтович багато років свого життя, починаючи із сімнадцяти років, провів […]...
- Провідна роль поезії у 20-ті роки XX ст У 20-х – на початку 30-х рр. XX ст. активно розвивається література. У розвитку мистецтва цієї доби поєднувалися традиції дожовтневого часу та досвід молодих культурних сил, покликаних до життя революцією. Про бурхливий розвиток літератури цієї доби свідчить утворення різноманітних творчих угруповань (“Плуг”, “Гарт”, “Ланка”, ВАПЛІТЕ, “Молодняк”, “Аспанфут”, “Нова генерація” тощо). У цей час молоді українські […]...
- Література в Західній Україні в 30-ті роки XX ст Західноукраїнська література в 30-ті рр. XX ст. збагатилася багатьма новими іменами. Серед поетів виділялися Роман Купчинський, Олег Бабій, Юра Шкрумеляк, Микола Матіїв-Мельник, з молодшого покоління – Богдан Кравців, Богдан-Ігор Антонич, Святослав Гординський. Із Західною Україною була тісно пов’язана творчість емігрантів зі Сходу, які оселилися в Празі, Варшаві і Львові,- Юрія Косача, Олександра Олеся, Олега Ольжича, […]...
- Фрідріх Шиллер. Роки творчості Творчість Шиллера, подібно до Творчості Гете, поділяється на два етапи – “штюрмерський”( 1776-1786) та “вєймарський”( 1787-1805). Палким прибічником штюрмерства, яке було складовою часткою загальноєвропейського просвітницького руху, Шиллер став ще в роки навчання у академії. На відміну від Гете, який у своїй штюрмерській програмі притримувався доволі помірних поглядів, “штюрмерство” Шиллера мало яскраво виражений соціальнобунтарський характер. Своє […]...
- Фета й Тургенєв. Останні роки Найбільше Фет зближається з Тургенєвим. Перше знайомство Фета з Тургенєвим відбулося в травні 1853 року у Волково. Потім Фет за запрошенням Тургенєва відвідав його маєтку Спасское-Лутовиново, де Тургенєв по урядовому вироку перебував у посиланні. Розмова між ними в Спасском був присвячений головним чином літературним справам і темам. Фет взяв із собою й свої переклади з […]...
- Покальчук Юрій Володимирович Безмежність Покальчук Ю. В. Заборонені ігри: Повісті / Худож.-оформлювач І. В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2005. – 222 с. – С. 159-221. Весна на Прикарпатті приходить швидко і враз. Повітря полонить густий запах зелені, котре якогось дня, ще наприкінці березня, раптом народжується в повітрі і вже не полишає його до пізньої осені, а скоріше до зими. […]...
- Твір на тему: Роки мої шкільні У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі – один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. Моя мрія – стати вчителем, і […]...
- Андрухович Юрій Ігорович Рекреації Андрухович Ю. А. Рекреації, 1990 Сашкові й Віктору, Віктору й Сашкові, Без яких ця штука Не могла б народитися, – Присвячую “Чортопіль зусібіч оточений горами” (З краєзнавчого довідника початку ХХ століття) Ти, Хомський, чи, просто кажучи, Хома, якого ти хріна опинився у цьому поїзді, котрий аж надвечір вибрався з безконечних, здавалося, рівнин і десь так […]...
- Покальчук Юрій Володимирович Блакитне сонце Дзвоник у двері був різкий і довгий. Я здригнувся, вже хвилин із десять неспроможний зсунутися з мертвої крапки в оповіданні, яке нещодавно здавалось мені геть виплануваним, але з’ясувалось, коли узявся писати, сповненим численних сюжетних і психологічних дір. Я відчув себе нездарою і тупарем. Замислився над тим, що мало читаю порядної наукової і художньої літератури, дискваліфікуюсь, […]...
- Студентські роки Івана Олександровича Гончарова У тридцяті роки студентство Московського університету, як і передові люди всієї Росії, усе більше переймалося революційними настроями. У відспіваний на цей царський уряд підсилило боротьбу з “крамолою” у самому університеті. Учасники ряду кружків, у які входили революційно настроєні студенти, були арештовані й обвинувачені в намірі “ниспровергнуть державний порядок і ввести конституцію”. Піддавалися переслідуванням і студенти-поляки, […]...
- Твір на тему: “Шкільні роки чудові… “ Школа, шкільні друзі, шкільні вчителі, шкільне кохання… В одних все це залишилося в минулому, для інших, як, наприклад, для нас, це частина нинішнього життя, ну а когось це ще очікує. Космонавт, банкір, льотчик, артист, токар, моряк, двірник, лікар і т. д. – усі вони “родом з дитинства”, родом зі шкільних років. Усі колись сиділи за […]...
- “Розвиток Інтернету в найближчі роки докорінно змінить систему освіти” Не з чуток знаю, що сьогодні класична або академічна система освіти переживає кризу. Фактично диплом – це документ, так звана “корочка”, і все! Причому різниця тільки в тому, що купив ти цю корочку і не витратив 5-6 років свого життя на вуз, або протягом цих 5-6 років купував контрольні, курсові, заліки, іспити… Як правило, є […]...
- Покальчук Юрій Володимирович Озерний вітер Повість “Озерний вітер” заводить читача у химерний світ дохристиянської міфології України. Озерний княжич Волин, що живе у світі русалок і змієлюдів, перелесників і вовкулаків та інших лісових демонів, торкнувшись людського кохання проходить складний шлях утверджень і втрат. Любов і війна, різноманітні перебіги сьогоденного життя від галичини до Ріо-де-Женейро переплетені завжди у напружних, нераз фантастичних сюжетних […]...
- Покальчук Юрій Володимирович Хлопці від Катеринки Покальчук Ю. В. Заборонені ігри: Повісті / Худож.-оформлювач І. В. Осипов. – Харків: Фоліо, 2005. – 222 с. – С. 125-158. Вийду я на гopy, Гляну на село, Шиє мати торбу, Їду в ФЗУ. (народне) Катерина була щаслива. Вона носилася з Петровим листом по всьому місту, читала його усім своїм подругам і знайомим, часом майже […]...
- Гарячий сніг – Юрій Бондарєв У роки Великої Вітчизняної війни письменник як артилериста пройшов довгий шлях від Сталінграда до Чехословаччини. Серед книг Юрія Бондарєва про війну “Гарячий сніг” займає особливе місце, відкриваючи нові підходи до вирішення етичних і психологічних завдань, поставлених ще в його перших повістях – “Батальйони просять вогню” і “Останні залпи”. Ці три книги про війну – цілісний […]...